Рішення про надання Україні позики від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро буде ухвалене протягом “наступних 24 годин”. ЄС також найближчим часом перегляне раніше “заблоковані рішення, включаючи відкриття кластерів переговорів з Україною” для її вступу до ЄС. Цю інформацію озвучила висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, підсумовуючи результати Ради ЄС у закордонних справах 21 квітня у Люксембурзі. За її словами, це стало можливим завдяки виборам в Угорщині. “Після виборів в Угорщині з’явився новий імпульс, і я очікую позитивного рішення щодо позики на 90 мільярдів протягом наступних 24 годин”, – зазначила Каллас. Нагадаємо, що на виборах в Угорщині переміг раніше опозиційний політик Петер Мадяр. Його супротивник, очільник уряду з понад десятилітнім стажем Віктор Орбан, який блокував надання позики Україні, визнав свою поразку. Петер Мадяр анонсував перегляд усіх позицій, які Угорщина займала в ЄС стосовно України за часів Орбана. “Ми повинні продовжувати надавати Україні те, що їй необхідно, щоб вона могла тримати оборону, поки Путін не зрозуміє, що ця війна нікуди не веде”, – підкреслила висока представниця. Вона також зазначила, що ЄС має переглянути довго заблоковані рішення, включаючи відкриття кластерів переговорів з Україною. “Також, Фонд озброєння Європейського фонду миру. Крім того, ми маємо переглянути санкції, які вже були на столі, але не були узгоджені раніше. Але також ми маємо рухатися далі з новим пакетом санкцій”, – додала Кая Каллас.
Архіви позначок: Евросоюз
Очікування прогресу від нового уряду Угорщини щодо кредиту для України
Президент Франції Емманюель Макрон висловив сподівання, що новий уряд Угорщини продемонструє “прогрес” у питанні надання Україні кредиту ЄС на суму 90 мільярдів євро. Як повідомляє 24.hu, французький лідер зазначив, що формування нового уряду символізує початок нової епохи не лише для Угорщини, а й для Європи. “Ми можемо з оптимізмом дивитися на перспективи досягнення прогресу у питанні надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро”, – підкреслив Макрон. Він також додав, що новий угорський уряд є “дуже позитивним” кроком для України, а також “для нас і нашої авторитетності”.
Рекордні витрати на оборону ЄС: плани Єврокомісії
Єврокомісія планує значне збільшення військових витрат Європейського Союзу — до €131 млрд у період з 2028 по 2034 роки. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс підкреслив, що це означає десятикратне зростання фінансування в порівнянні з нинішніми показниками. Він зазначив, що при формуванні нового бюджету ЄС слід враховувати «посилення зовнішніх загроз» і уникати скорочення оборонних програм. Кубілюс також наголосив на необхідності зміцнення військових можливостей Європи та уникнення компромісів, які можуть послабити оборонний потенціал Союзу.
Рекомендації ЄС щодо віддаленої роботи для зменшення витрат на пальне
У країнах Європейського Союзу влада та регулятори почали рекомендувати бізнесу частковий перехід на віддалений формат роботи. Згідно з інформацією Financial Times, ця ініціатива спрямована на зниження споживання пального та пом’якшення наслідків енергетичного тиску, що посилився через загострення ситуації навколо Ірану та нестабільність постачань на світовому ринку. Компаніям пропонується впроваджувати щонайменше один обов’язковий день віддаленої роботи на тиждень. Європейські чиновники вважають, що такий крок допоможе скоротити щоденні поїздки співробітників, що, в свою чергу, зменшить витрату бензину та навантаження на транспортну інфраструктуру. В офісні дні організаціям також рекомендується заохочувати співробітників користуватися громадським транспортом замість особистих автомобілів. Хоча ці заходи мають рекомендаційний характер, у ряді країн ЄС обговорюється можливість їх часткової інституціоналізації у разі погіршення енергетичної ситуації. Це стосується превентивних заходів на випадок подальшого зростання цін на пальне та можливих перебоїв у постачаннях.
Стан України на шляху до ЄС
Роберт Фіцо висловив свою підтримку вступу України до Європейського Союзу, але зазначив, що наразі країна не готова до членства. Прем’єр Словаччини підкреслив, що Україні потрібно виконати всі вимоги, які ставляться до кандидатів на вступ до ЄС, оскільки на даний момент, за його словами, вона “абсолютно не готова”. Він також наголосив на важливості якнайшвидшого припинення війни та підписання мирної угоди на умовах, які будуть прийнятними для України.
Зменшення кількості заявок на притулок від українців в ЄС
Кількість заявок на отримання притулку від українців у країнах Європейського Союзу значно знизилася. У першому кварталі 2026 року цей показник зменшився на 57% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє видання Welt am Sonntag. У Німеччині загалом, за період з січня по березень, кількість заявок на притулок знизилася на 23% у річному обчисленні. Це падіння в основному пов’язане зі зменшенням кількості звернень від сирійських та українських біженців. У таких умовах Німеччина вперше з 2015 року опустилася на четверте місце в ЄС за кількістю поданих заявок. Лідируючі позиції зайняла Франція, за нею слідують Іспанія та Італія.
Нічна атака на Київ: свідчення посла ЄС Катарини Матернової
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова рішуче засудила російську агресію, яка вразила Київ та інші українські міста в ніч на 16 квітня 2026 року. Вона розповіла, що під час ракетних обстрілів перебувала в укритті, але все ж відчувала сильне хвилювання — її руки досі тремтять. Матернова також висловила захоплення стійкістю українців, які щоранку прокидаються після таких ворожих атак. У своєму дописі на Facebook, вона поділилася враженнями від нічної ракетної атаки на Київ. До посту вона додала фото, на якому сидить на коричневій канапі в підвалі, ймовірно, в готелі, оскільки відомо, що посол проживає в готельному номері. Вона зазначила, що неможливо звикнути до атмосфери постійних ракетних атак на місто. “Ця ніч була жахливою. На фото я сиджу в укритті, де провела більшу частину ночі. Мої руки досі тремтять. У місті відчувається запах диму від пожеж, які спалахнули в кількох районах. Влада підраховує жертви – загиблих і поранених,” — написала Матернова. У своєму пості вона підкреслила, що російські війська завдали удару по цивільних будинках та інфраструктурі. Її повідомлення було адресоване західній аудиторії, оскільки було написано англійською мовою і містило важливі дані про атаки на Київ, Одесу, Дніпро та Харків. Вона зазначила, що в ході кількох хвиль атак Росія випустила по Україні 44 балістичні та крилаті ракети, а також 659 безпілотників. “Це не була ‘операція’. Це був напад на невинних людей, які спали. Звук сирен не припинявся. Здавалося, що вибухи ніколи не закінчаться. Я завжди зупиняюся, щоб подумати про те, як Україна знову прокидається вранці. Як міста починають жити, а люди поспішають на роботу – виснажені, налякані. Це триває вже понад чотири роки. Як довго це може тривати?” — запитала Катаріна Матернова. Вона також повідомила, що внаслідок ракетних і дронових атак у Києві загинуло 5 осіб, серед яких 12-річний хлопчик. Ще 45 людей отримали поранення (на момент публікації кількість поранених зросла до 60). Удари припали на Подільський, Оболонський, Дніпровський та Деснянський райони, один з яких постраждав, коли безпілотник вдарив у житловий будинок.
Прискорення виплат кредиту ERA для України: заклик Брюсселя
Брюссель звертається до західних країн із закликом пришвидшити виплати за кредитом у розмірі 45 мільярдів євро, призначеним для України. Це має на меті полегшити фінансову ситуацію в країні до отримання коштів за більш масштабною програмою ЄС. Згідно з даними Єврокомісії, загальні потреби України у фінансуванні бюджету та військових витрат оцінюються приблизно у 135 мільярдів євро на 2026-2027 роки, про що повідомляє Euractiv. Єврокомісар з економічних питань Валдіс Домбровскіс, під час свого візиту до Вашингтона цього тижня, планує закликати міністрів Японії, Великої Британії та США прискорити виплати в рамках кредиту Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Європейський Союз вже повністю виконав свою частину зобов’язань, виплативши 18,1 мільярда євро, що було погоджено країнами “Великої сімки” у 2024 році та забезпечено замороженими активами центрального банку Росії, які зберігаються в брюссельській кліринговій компанії Euroclear. Однак близько 7 мільярдів євро з цієї програми залишаються невиплаченими, оскільки Японія, Велика Британія та США ще не надали свої частки. Домбровскіс, перебуваючи в США, планує провести зустрічі з міністрами країн G7 у середу та четвер. Також у середу заплановані двосторонні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, а в четвер – з міністром фінансів України Сергієм Марченком. Ця ініціатива є продовженням зусиль Брюсселя за останні місяці щодо прискорення виплат за кредитом ERA від західних партнерів.
Очікування розблокування кредиту ЄС для України
Мадяр, ймовірний новий прем’єр-міністр Угорщини, сподівається, що Орбан зніме блокування з кредиту ЄС для України після запуску прокачування російської нафти по трубопроводу «Дружба», повідомляє Bloomberg. Згідно з угорським законодавством, президент країни зобов’язаний скликати перше засідання нового парламенту протягом 30 днів після виборів, що означає, що це має статися не пізніше 12 травня. Київ обіцяє відновити роботу трубопроводу «Дружба» до кінця квітня.
Переговори про створення нового військового альянсу в Європі
Європа та Канада ведуть переговори щодо формування нового військового альянсу, відомого як «Європейське НАТО», на фоні загроз президента США Дональда Трампа про можливий вихід США з НАТО, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Трамп неодноразово критикував Альянс, стверджуючи: «НАТО не стояло поруч із нами і не стоятиме в майбутньому!».
У цьому контексті видання зазначає, що європейські країни прагнуть зміцнити свій вплив на командних і контрольних постах у НАТО, доповнюючи американські військові ресурси власними силами. Наразі структура НАТО значною мірою залежить від лідерства США на всіх рівнях — від логістики та розвідки до верховного військового командування альянсу.
Німеччина вже висловила підтримку цій ініціативі, хоча раніше відкидала французькі пропозиції щодо більшої самостійності Європи в оборонних питаннях. Зміна позиції Берліна відкрила шлях до консенсусу серед інших держав, включаючи Велику Британію, Францію, Польщу, скандинавські країни та Канаду. Тепер ці країни розглядають цей варіант як «коаліцію волонтерів» у складі НАТО.
Ці плани не передбачають конкуренції з існуючим альянсом: європейці прагнуть зберегти стримування Росії та ядерний потенціал, навіть у разі виведення американських військ з Європи або відмови Вашингтона від допомоги, як це погрожував Трамп. Генсек НАТО Рютте нещодавно заявив, що альянс стане «більш євроцентричним». Президент Фінляндії Олександр Стубб, один із ключових розробників планів, зазначив: «Перерозподіл навантаження від США до Європи йде своїм ходом і продовжиться… як елемент стратегії оборони та національної безпеки самих США. Головне — усвідомити цей процес і проводити його організовано, під суворим контролем, а не допустити раптовий вихід США».