Архіви позначок: БЭБ

На Волині викрили схему заниження вартості квітів і дроблення бізнесу через ФОПів

Оприлюднено автором

Детективи ТУ БЕБ у Волинській області припинили схему, за якою імпортери роками ухилялися від сплати податків та митних платежів. Про це повідомляє Викривач.

Під час аналізу встановили, що при перетині кордону квіти раптово ставали значно дешевшими. Причиною було те, що підприємство змінювало номенклатуру товару та штучно занижувало його митну вартість.

Після втручання БЕБ імпорт почали декларувати за реальною вартістю. У результаті за тієї ж кількості квітів і за аналогічний період митна вартість товару зросла у 2,5 раза — на 137 млн грн.

Водночас бюджет додатково отримав 36,5 млн грн митних платежів.

Окремо детективи встановили схему дроблення бізнесу через мережу ФОПів, завдяки якій приховувалися доходи на понад 27,9 млн грн.

Підозра у розтраті 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею на Вінниччині

Оприлюднено автором

У Вінницькій області начальницю відділу освіти однієї із сільських рад підозрюють у розтраті майже 3,9 млн грн під час реконструкції ліцею.

Як повідомили в БЕБ, у 2023–2024 роках посадовиця затверджувала кошториси, у яких ціни на будівельні матеріали були завищені. Через це громада зазнала збитків в особливо великих розмірах.

Жінці оголосили підозру в розтраті бюджетних коштів. Відповідальність за це передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

БЕБ почало аналітичне опрацювання щодо Марії Тихої після заяви Ярослава Железняка

Оприлюднено автором

Бюро економічної безпеки України почало аналітичне дослідження стосовно можливих протиправних дій Марії Ареф’євої, яка відома як “Марія Тиха”.

Про це повідомляється у відповіді БЕБ.

У документі зазначено, що 24 червня цього року до Бюро надійшла заява народного депутата Ярослава Железняка. Вона стосується можливих протиправних дій Тихої (Ареф’євої) Марії Артурівни, які, за змістом заяви, були спрямовані на заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, тобто шахрайства, а також на умисне приховування реальних обсягів доходів від податкових органів.

У БЕБ повідомили, що наразі триває аналітичне опрацювання фактів, викладених у заяві, з метою виявлення ризиків вчинення кримінальних правопорушень, що належать до його підслідності.

Якщо буде встановлено ознаки вчинення кримінальних правопорушень, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На Львівщині підприємця підозрюють в ухиленні від сплати податків на понад 10 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

У Львівській області правоохоронці викрили схему ухилення від сплати податків, через яку державний бюджет втратив понад 10,3 млн грн. Досудове розслідування завершили детективи Територіального управління БЕБ у Львівській області.

Слідство встановило, що керівник і співзасновник компанії, яка займається продажем та встановленням сонячних панелей, приховував частину доходів підприємства. Для цього він використовував реквізити підконтрольних фізичних осіб-підприємців, які працювали на спрощеній системі оподаткування.

Протягом 2024 року частину коштів, отриманих від продажу та встановлення сонячних панелей, не відображали у бухгалтерському та податковому обліку компанії. У результаті службові особи занижували реальні доходи підприємства та ухилилися від сплати податку на прибуток і податку на додану вартість.

Через ці дії державний бюджет недоотримав понад 10,3 млн грн. Підозрюваний визнав провину та повністю відшкодував завдані збитки. У зв’язку з цим матеріали провадження скерували до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 4 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво здійснювали прокурори Львівської обласної прокуратури.

Підозра депутату з Житомирщини у схемі ухилення від податків на 12,4 млн грн

Оприлюднено автором

Чинному депутату однієї з міських рад Житомирщини оголосили підозру в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Про це повідомили у БЕБ.

За матеріалами слідства, депутат, який також працював директором підприємства паперової галузі, організував механізм ухилення від сплати податків через фіктивні послуги. У результаті державний бюджет недоотримав понад 12,4 млн грн ПДВ.

У БЕБ зазначили, що контрагентом було підприємство з ознаками фіктивності. Його керівника вже засуджено за внесення неправдивих відомостей до реєстраційних документів.

Оголошена підозра передбачає кримінальну відповідальність.

Як «Маркетопт» обходив податки через масове «дроблення бізнесу»

Оприлюднено автором

Бюро економічної безпеки викрило мережу магазинів «Маркетопт» у систематичному ухиленні від податків через масштабну схему «дроблення бізнесу». «Маркетопт» є найбільшим регіональним рітейлером Полтавщини та має понад 400 торгових точок у семи регіонах України.

Власником мереж «Маркетопт» і «Добробут» є депутат Дніпропетровської обласної ради Анатолій Затинацький. За даними слідства, мережа залучила понад 3,5 тисячі ФОПів, щоб зменшити податкове навантаження. На ФОПів оформлювали штатних працівників і сторонніх осіб, зокрема студентів і пенсіонерів. Фактично ці люди виконували функції найманих працівників, але юридично через них проводили виручку, уникаючи податків, передбачених для великого бізнесу.

Діяльність «Маркетопту» тривалий час перебувала в полі зору податкової служби. У грудні 2025 року комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики офіційно визнав схему мережі прикладом великого податкового ухилення.

Станом на кінець 2025 року мережа працювала через 1500 ФОПів. Тодішні показники свідчили: при виручці понад 5,7 мільярда гривень сума податків становила лише 219 мільйонів гривень, що у 23 рази менше, ніж у сумлінних конкурентів із подібними обсягами.

Із кінця минулого року масштаби «дроблення» істотно зросли: кількість ФОПів збільшилася з 1,5 тисячі до понад 3,5 тисячі. Для керування процесом мережа наймала десятки спеціалістів, які вели «чорну» бухгалтерію, виплачували зарплати «в конвертах» і контролювали, щоб доходи кожного ФОПа не перевищували законодавчі ліміти.

Викриття контрабанди сигарет на Буковині за допомогою дронів

Оприлюднено автором

Працівники Територіального управління Бюро економічної безпеки в Чернівецькій області зупинили незаконну діяльність групи осіб, які намагалися переправити тютюнові вироби без акцизних марок через кордон, використовуючи безпілотні літальні апарати. У цій схемі брали участь мешканці прикордонних районів, які використовували саморобні дрони, придбані у невідомих осіб на Закарпатті. Запуски дронів відбувалися вночі з приватної території за допомогою спеціально виготовленої катапульти. Дрони могли долати відстань до 25 км, скидаючи вантаж за заданими координатами під дистанційним керуванням. Протягом однієї ночі зловмисники переправляли до 12 ящиків сигарет. Під час обшуку місця події було конфісковано 34 пачки сигарет без акцизних марок, 2 безпілотні літальні апарати та пускову установку. Орієнтовна вартість вилучених тютюнових виробів перевищує 1 млн грн. Досудове розслідування триває.

Штраф для директорки компанії за підроблені митні документи

Оприлюднено автором

На Волині суд оштрафував керівницю ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» на 250 тисяч гривень через використання підроблених сертифікатів EUR.1. Про це повідомляє видання “Судом по схемах”. Любомльський районний суд розглянув справу про ухилення від сплати митних платежів. Директорка компанії намагалася зекономити на розмитненні автомобілів, використовуючи фальшиві документи з Європи. Згідно з матеріалами справи № 163/174/26, Мельниченко Інна Миколаївна, директорка ТОВ «КУПЕР СЕРВІС», організувала схему пільгового ввезення вживаних автомобілів з-за кордону. Під час оформлення чотирьох автомобілів марки Audi Q7, Volvo та Volkswagen вона надала митникам сертифікати EUR.1, які мали підтверджувати європейське походження товару та надавати право на значні знижки при сплаті митних зборів. За деклараціями, ці сертифікати нібито були видані Митно-податковим департаментом у Лодзі (Польща). Схема була викрита завдяки міжнародному запиту української митниці до польських колег. Відповідь від польських органів підтвердила, що: • сертифікати з такими номерами не видавалися; • документи не були легалізовані; • фірма-експортер не існує в реєстрах. Внаслідок подання неправдивих даних бюджет України недоотримав 252 534 гривні митних платежів (мито та ПДВ). Порушниця не з’явилася на судове засідання, незважаючи на належне повідомлення. Суд визнав її поведінку пасивною та недостойною для бізнесмена, оскільки вона не пред’явила жодних претензій іспанському постачальнику щодо фальшивих документів. Суддя Любомльського районного суду Олександр Павлусь, проаналізувавши надані докази, визнав Мельниченко І. М. винною у правопорушенні за ст. 485 Митного кодексу України (умисне ухилення від митних платежів). Відповідно до рішення суду, на порушницю накладено штраф у розмірі 100% несплаченої суми митних платежів — 252 534,35 грн. Також відомо, що діяльність ТОВ «КУПЕР СЕРВІС» потрапила під увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) у рамках кримінальних проваджень щодо підробки документів та ухилення від сплати податків.

Боротьба з нелегальними АЗС: результати роботи БЕБ в Одеській області

Оприлюднено автором

У 2025 році в Україні було виявлено та демонтовано 76 незаконних автозаправних станцій (АЗС). У 2026 році ця діяльність продовжилася, зокрема в Одеській області, де було закрито цілу мережу нелегальних заправок, що продавали пальне сумнівного походження. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Вони зазначили, що ці незаконні АЗС функціонували в різних місцях. Правоохоронці розповіли, що власник АЗС купував бензин невідомого походження за значно нижчими цінами, а потім, не маючи відповідних ліцензій та реєстрації, продавав його через підпільні заправки. Для цього він самовільно встановив автозаправне обладнання на придорожніх територіях. У справі були проведені обшуки, під час яких детективи БЕБ вилучили: “Автозаправні станції повністю демонтовано. Загальна вартість вилученого – 5,6 млн грн. За рішенням суду на вилучене майно накладено арешт з метою забезпечення відшкодування збитків, заподіяних державі”. Наразі зловмиснику повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів). Обвинувальний акт скеровано до суду, і йому загрожує штраф від 8,32 до 16,64 млн грн із конфіскацією та знищенням незаконно вироблених товарів.

Виклики Бюро економічної безпеки: проблеми та перспективи

Оприлюднено автором

Незважаючи на гучні обіцянки перезавантаження та призначення нового керівництва Бюро економічної безпеки (БЕБ) у квітні 2026 року, орган опинився в критичному стані. Штат БЕБ укомплектований менш ніж на третину, а фінансування може закінчитися вже у вересні. Як бездіяльність уряду та законодавчі колізії впливають на роботу БЕБ? Це питання обговорювалося у виданні “Економічна правда”. Взаємини між державою та бізнесом в Україні завжди були складними, зокрема через правоохоронні органи, які блокували роботу підприємств для отримання корупційної вигоди. Протягом багатьох років влада намагалася подолати це явище, яке стало відомим як “маски-шоу”. Однак спроби виправити ситуацію не увінчалися успіхом. У 2021 році Верховна Рада ухвалила закон, який забрав функцію розслідування економічних злочинів у всіх правоохоронців і створив новий орган – БЕБ, що мав замінити податкову міліцію. Проте за п’ять років БЕБ не виправдало сподівань влади, бізнесу та громадянського суспільства. Новий орган, очолений колишнім керівником податкової міліції, став її ослабленою версією. Уряд не завершив створення БЕБ, залишивши безліч законодавчих колізій і хронічно недофінансовуючи його діяльність. У 2024 році Верховна Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав обрання нового керівника на відкритому конкурсі. Переможцем став Олександр Цивінський, призначення якого стало можливим лише під тиском суспільства у серпні 2025 року. Однак новому керівнику дісталися старі проблеми: невирішені законодавчі колізії, відсутність територіальних управлінь та персонал, який масово судиться з БЕБ. Як наслідок, фінансування бюро може закінчитися вже у вересні. Ліквідація податкової міліції та створення нового правоохоронного органу були очікуваною реформою для бізнесу. Податкова міліція, що мала репутацію репресивного органу, стабільно критикувалася. Спроби реформувати податкові органи після Революції гідності не принесли реальних змін. Після 2019 року почалася робота над реформою, яка мала ліквідувати податкову міліцію. Закон про створення БЕБ був написаний за участю бізнесу, що задовольнило підприємців і отримало підтримку міжнародних партнерів. Однак проблеми з реалізацією почалися з перших днів. Директором БЕБ призначили Вадима Мельника, який приніс старі підходи податкових міліціонерів. Уряд систематично не приділяв уваги роботі БЕБ, не ухвалюючи необхідних рішень для його ефективної діяльності. Наприклад, постанова про купівлю спеціальних технічних засобів для прослуховування була ухвалена лише в березні 2026 року. Рахункова палата вказала на систематичний саботаж з боку уряду. За п’ять років БЕБ не зуміло сформуватися як орган: з 24 територіальних управлінь функціонують лише дев’ять. У 2023 році уряд понад два роки не призначав нового керівника БЕБ, покладаючи управління на виконувачів обов’язків. У Верховній Раді зрозуміли, що реформа БЕБ провалилася. У 2024 році ухвалили закон про перезавантаження БЕБ, що передбачав новий відкритий конкурс. Переможцем став Цивінський, призначення якого затягувалося через підозри у зв’язках з Росією. Новому директору дісталися старі проблеми: несформовані територіальні управління та численні законодавчі колізії. За даними БЕБ, у березні 2026 року в бюро працювали 1 182 особи – 29% від штатної чисельності. Низький рівень зарплат обмежує можливість БЕБ залучати кваліфікованих працівників. Однією з причин є те, що їм не компенсують податок на доходи фізичних осіб. У Податковому кодексі йдеться, що ПДФО, сплачений з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників низки правоохоронних органів, має відшкодовуватися. Проте БЕБ не входить до цього переліку. Уряд не вніс відповідних змін до постанови, що призводить до зниження зарплат працівників бюро. Ключова причина менших зарплат у бюро – занижений розмір прожиткового мінімуму. У 2026 році він становить 3 328 грн, відповідно, мінімальний оклад працівника БЕБ має становити 66,56 тис. грн. Однак уряд прописує в бюджеті знижений прожитковий мінімум для розрахунку окладів працівників низки органів. Це порушує закон, і деякі співробітники БЕБ подають до суду на орган з вимогою компенсувати недоотримані зарплати. У 2022-2026 роках експрацівники БЕБ відсудили 3,26 млн грн. Кошти на виплати за рішеннями суду БЕБ виплачує зі свого бюджету, але побоюється, що ці витрати зростатимуть. Після призначення Цивінського на БЕБ покладали великі сподівання, але за вісім місяців бюро не продемонструвало значних результатів. У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив резерв для сектору безпеки та оборони обсягом 199 млрд грн, кошти в якому мають з’явитися внаслідок детінізації економіки. Проте чи може орган, укомплектований менш ніж на третину, забезпечити такі результати? Це питання залишається відкритим.