У Одеській області суд визнав винною касирку ПриватБанку, яка вкрала 130 тисяч гривень, видаючи готівку за “помилки” термінала. Доброславський районний суд оголосив вирок Діані Цимбаліст, колишній працівниці банку, яка розробила хитромудру схему для привласнення коштів. Вона залучила свого троюрідного брата, не підозрюючи його, симулюючи помилки системи та підробляючи електронні чеки. Оскільки жінка наразі служить у Збройних Силах України, їй було призначено умовний термін. Згідно з матеріалами справи № 504/3219/25, події відбувалися в січні-лютому 2024 року у відділенні банку в селі Крижанівка Одеського району. Діана Цимбаліст, працюючи касиром-операціоністом, вирішила заволодіти грошима з каси. Вона звернулася до свого троюрідного брата, запевняючи його, що отримує кредит у банку. Хлопець довіряв родичці і не здогадувався про її злочинні наміри. Як працювала схема? Афера складалася з двох етапів. Щоб уникнути системи та камер спостереження, касирка дотримувалася чіткого плану: 1. Видача готівки за “помилку”. Брат приходив до відділення як звичайний клієнт з карткою батька. За вказівками Діани він навмисно вводив неправильний ПІН-код або запитував суму, що перевищувала баланс рахунку. Після появи чека з помилкою (“Невірний ПІН-код” чи “Недостатньо коштів”), касирка ігнорувала систему та видавала брату гроші з каси. Після цього він поповнював картки Діани в Монобанку та Сенс Банку. 2. Підроблені електронні чеки. Щоб приховати дефіцит і уникнути уваги камер, касирка маніпулювала під час обслуговування справжніх клієнтів. Вона генерувала фіктивні електронні чеки в банківській програмі, ніби хтось вніс готівку для поповнення картки її родича. Реальні кошти не надходили до каси, але система переказувала гроші на картку брата, який потім пересилав їх Діані. За менше ніж місяць касирка привласнила 132 580 гривень. Розслідування та рішення суду. Служба безпеки банку швидко виявила махінації. Дії касирки були кваліфіковані за двома статтями: розтрата майна в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 191 ККУ) та незаконне використання електронних грошей із підробкою документів (ч. 1 ст. 200 ККУ). Під час судового засідання 16 березня 2026 року Діана Цимбаліст повністю визнала свою провину та висловила щире каяття. Суд, оголошуючи вирок, врахував наявність у жінки малолітньої дитини, відсутність попередніх судимостей та її військову службу. В результаті суд визнав Діану Цимбаліст винною та призначив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з забороною обіймати посади з матеріальною відповідальністю на 2 роки. Однак реальний строк було замінено на 2 роки іспитового строку (умовне покарання). Під час служби нагляд за засудженою здійснюватиме командир її частини. Крім умовного терміну, жінка зобов’язана: • сплатити штраф у розмірі 51 000 гривень за підробку документів; • відшкодувати ПриватБанку всі викрадені кошти — 132 580 гривень; • сплатити 20 000 гривень судових витрат на криміналістичні експертизи.
Правила вилучення автомобілів для ЗСУ під час війни в Україні
В умовах воєнного стану в Україні можливе залучення транспортних засобів громадян, установ, підприємств та організацій для потреб ЗСУ. Цей процес регулюється чіткими нормами. Які автомобілі можуть бути вилучені, і яка процедура має бути дотримана? Про це розповідає військовий юрист Михайло Лобуня з ЮК “Приходько та партнери”.У випадках вилучення автомобілів у приватних осіб юрист зазначає, що за весь період дії закону, який дозволяє вилучення, йому не траплялися випадки з приватним транспортом. “Вилучення автомобілів у приватних осіб є законним, але дуже обмеженим”, – підкреслює він. Це питання регулюється Положенням про військово-транспортний обов’язок (постанова КМУ № 1921 від 28.12.2000 зі змінами). Вилучення можливе лише за умови, що у громадянина є більше одного транспортного засобу. Єдиний автомобіль не підлягає вилученню. “Процедура передбачає реквізицію (примусове відчуження) з обов’язковою компенсацією вартості (попередньою або наступною). Рішення приймаються ТЦК/СБУ/ГУР на основі мобілізаційного плану. На практиці такі випадки трапляються рідко, зазвичай це великогабаритний транспорт або спецтехніка”, – пояснює юрист.Що стосується підприємств, то тут ситуація дещо відрізняється. Вилучення автомобілів на заводах і виробництвах відбувається частіше і є звичайною практикою. “Підприємства зобов’язані двічі на рік подавати до ТЦК інформацію про весь транспорт (ст. 21 Закону). Вилучення відбувається безкоштовно для потреб ЗСУ на підставі розпорядження місцевої адміністрації та акту прийняття-передання. Компенсація шкоди також передбачена”, – зазначає юрист.РБК-Україна стало відомо про кілька випадків вилучення автомобілів на потреби ЗСУ на підприємствах у Київській області. Адвокат підтверджує, що подібні інциденти траплялися неодноразово. “Були випадки як законного вилучення (за потреби ЗСУ), так і оскарження через порушення процедури (відсутність акту, відсутність рішення адміністрації тощо). У всіх випадках, підсумовує юрист, вилучення має бути документально оформлене (розпорядження, акт). Без цього воно є незаконним, і власник має право оскаржити в суді з вимогою повернення майна та компенсації.
Пам’ять про Джеймса Толкана: зірка кіно залишила світ у 94 роки
Американський актор Джеймс Толкан, який здобув популярність завдяки своїм ролям у трилогії “Назад у майбутнє” та фільмі “Найкращий стрілець”, помер у віці 94 років. Він пішов з життя 26 березня, у четвер, у Саранак-Лейк, штат Нью-Йорк, про що повідомив його сімейний представник. Джеймс Стюарт Толкан народився 20 червня 1931 року в Калуметі, штат Мічиган. Після служби у Військово-морських силах США він прибув до Нью-Йорка з 75 доларами в кишені. Актор вперше з’явився на екрані у 1960 році в епізоді серіалу “Оголене місто” на каналі ABC. Протягом своєї кар’єри він знявся у багатьох фільмах і театральних виставах, а також виконував епізодичні ролі в різних серіалах. Толкан відзначався виконанням ролей напружених і грізних персонажів. Зокрема, він зіграв директора середньої школи Гілл-Веллі, містера Стрікленда, у фільмі “Назад у майбутнє” (1985) та його сиквелі 1989 року, а також повернувся в ролі дідуся Стрікленда у “Назад у майбутнє 3” (1990). Фанати часто впізнавали його і просили “полаяти” їх для розваги. У фільмі “Найкращий стрілець” (1986) Толкан зіграв Тома “Стінгера” Джардіана, який суворо критикував Піта “Маверіка” Мітчелла, роль якого виконував Том Круз. У Толкана залишилася дружина Пармелі, яка працює художницею з костюмів і декорацій. Вони познайомилися у 1971 році під час позабродвейської постановки “Пінквілл”, де він грав, а вона була асистенткою з реквізиту. На згадку про актора його родина закликала робити пожертви до місцевих притулків для тварин.
Умови для мирних переговорів: Зеленський про виключення РФ і Білорусі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що країна відкрита до мирних переговорів щодо війни, але виключає Росію та Білорусь як можливі майданчики для їх проведення. У інтерв’ю американському телеканалу NBC News він підкреслив, що Україна не має наміру затримувати чи блокувати процес мирних переговорів. За його словами, Київ готовий зустрічатися на будь-якому міжнародному рівні, окрім Росії та Білорусі. “Ми ніколи не будемо тією стороною, яка затримуватиме чи відкладатиме переговори. Тому ми готові зустрічатися будь-де, крім Росії та Білорусі – адже вони є союзниками та ворогами”, – зазначив Зеленський. Він також вказав, що ситуація на Близькому Сході вплинула на темпи переговорів, оскільки військова операція США в Ірані ще більше сповільнила дипломатичні зусилля щодо завершення війни між Росією та Україною. Президент розповів, що американська сторона розглядала лише варіант проведення тристоронніх переговорів у США, але російська делегація була проти, незважаючи на те, що спеціальний представник Володимира Путіна, Кирило Дмитрієв, відвідував Флориду. Зеленський також запропонував Туреччину або Швейцарію як можливі місця для проведення переговорів.
Випуск власника ресторану Nebos Максима Богдановича з полігону
Максима Богдановича, власника київського ресторану Nebos, відпустили додому з полігону, розташованого в Черкаській області, після спроби бусифікації. Про це повідомила його дружина, Ірина Богданович. 17 березня поліція затримала Богдановича в Київській області та перевела його до ТЦК у Києві. За словами дружини, до нього застосовували фізичну силу. Сім’я ресторатора звернулася до поліції, що змусило її через суд розпочати кримінальне провадження у справі про незаконне затримання.
Позачергове засідання парламенту Фінляндії через інциденти з дронами
Комітет парламенту Фінляндії з питань оборони проведе позачергове засідання у вівторок, 31 березня, щоб обговорити актуальні питання в сфері оборони, зокрема інциденти з дронами, які впали на південному сході країни. Про це повідомив голова комітету Хейккі Аутто на платформі X. Аутто зазначив, що парламентарі заслухають думки експертів щодо того, як дрони потрапили на територію Фінляндії. Видання Yle також повідомило, що фінська національна кримінальна поліція розпочала попереднє розслідування інциденту з безпілотниками на південному сході. Спочатку розслідування ведеться як випадок грубої недбалості, що створив загрозу для суспільства, однак правозахисники зазначили, що кримінальний кодекс може бути переглянутий в процесі розслідування. “Основною метою попереднього розслідування є з’ясувати, звідки взялися ці летючі пристрої та чому вони впали на територію Фінляндії. У цій справі здійснюється тісна співпраця, зокрема, з фінською прикордонною службою та міжнародними партнерами”, – заявив керівник Прикордонної поліції Фінляндії Робін Лардот.
Штраф для екскерівниці автофірми за фальшиві сертифікати
У Любомльському районному суді ухвалили рішення щодо справи, пов’язаної з митними махінаціями при імпорті автомобілів. Колишня директорка ТОВ «ПАКУР ТРАНС» Владислава Русланівна Гамула отримала штраф у розмірі майже 450 тисяч гривень за використання підроблених сертифікатів з Європи. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Згідно з матеріалами справи № 163/2432/24, події мали місце в березні 2024 року, коли компанія імпортувала три автомобілі: кросовери Audi Q7 (2020 року випуску) та Skoda Kodiaq (2019 року), а також туристичний автобус Volvo B12B. Під час митного оформлення директорка компанії подала інспекторам три сертифікати форми EUR.1. Ці документи, відповідно до міжнародних угод між Україною та ЄС, дозволяють отримати “преференційний режим”, що передбачає значне зменшення або повне скасування ввізного мита для товарів європейського походження. Однак Волинська митниця вирішила перевірити автентичність документів і надіслала запит до Польщі. У травні 2024 року польські митники офіційно підтвердили, що документи є підробленими. Відбитки печаток і підписи в графі легалізації сертифікатів не відповідали зразкам і не належали справжнім польським митникам. За оцінками аудиторів, через використання цих фальшивок державний бюджет втратив 449 642 гривні (з них понад 374 тисячі — ввізне мито, та майже 75 тисяч — ПДВ). Спочатку справою займалося Територіальне управління БЕБ у Волинській області, яке відкрило кримінальне провадження за статтями про підробку документів і ухилення від сплати податків. Проте встановити, хто саме виготовив фальшиві штампи, не вдалося. Крім того, для притягнення до кримінальної відповідальності за несплату податків у 2024 році сума збитків мала перевищувати 4,5 млн грн. Тому справу закрили в кримінальному порядку та повернули на розгляд суду як адміністративне правопорушення. На етапі судового розгляду адвокатка екскерівниці намагалася закрити справу, стверджуючи, що минув 6-місячний термін для притягнення до відповідальності. Однак суддя О.С. Павлусь ретельно підрахував дні: оскільки термін зупиняється під час розгляду справи в суді, для митниці пройшло рівно 6 місяців (з точністю до дня), тому законні терміни не були порушені. На вирішальному судовому засіданні 12 березня 2026 року Владислава Гамула та її захисниця не з’явилися. Розглянувши матеріали справи, суд визнав ексдиректорку винною за ст. 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою зменшення митних платежів). За рішенням суду, Владислава Гамула повинна сплатити штраф у розмірі 100% від суми недоплати до бюджету — 449 642 гривні 86 копійок.
Скандал у сфері охорони здоров’я: хабарництво на Львівщині
Суд ухвалив рішення про відсторонення від посади Наталії Гайдук, завідувачки сектору з питань охорони здоров’я Самбірської РДА, яка підозрюється у хабарництві. За даними слідства, чиновниця разом зі спільниками оформляла документи для військовозобов’язаних про догляд за літніми людьми за 2300 доларів. Цю інформацію підтверджують ухвали Галицького районного суду Львова. Згідно з матеріалами справи, Наталія Гайдук, яка також є членкинею комісії з надання відстрочки від мобілізації, давала вказівки чоловікам, які бажали отримати документи про постійний догляд за особами, що потребують піклування. 20 березня цього року правоохоронці викрили Наталію Гайдук та її спільника. Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень. Крім того, суд наклав арешт на її майно, яке включає земельну ділянку, частку у квартирі, автомобіль Mitsubishi Outlander, а також вилучені під час обшуку 3200 доларів та 2100 євро. Наталію Гайдук також відсторонили від посади на два місяці.
Підтримка України від німецького оборонного концерну після скандальних коментарів
Німецький оборонний концерн Rheinmetall висловив свою підтримку Україні після хвилі обурення, викликаної словами генерального директора концерну Арміна Паппергера. Він назвав дрони, виготовлені в Україні, “грою в Лего”, створеною “домогосподарками з 3D-принтерами”. Rheinmetall опублікував відповідне повідомлення у соцмережі X, де зазначив, що поважає зусилля українців у захисті від російського вторгнення, особливо в умовах обмежених ресурсів. “Інноваційна сила та бойовий дух українського народу є для нас натхненням. Ми вдячні за можливість підтримати Україну ресурсами, які є в нашому розпорядженні”, – йдеться в заяві компанії. Це повідомлення стало реакцією на обурення, яке викликали слова Паппергера. Раніше він дав інтерв’ю The Atlantic, в якому обговорював українські технології на полі бою. Коли журналіст згадав про безпілотники, виготовлені в Україні, Паппергер заявив, що в них немає інновацій і порівняв це з грою в конструктор “Лего”. “Це як гратися з Lego. У чому інновація України? У них немає якогось технологічного прориву”, – зазначив він, додавши, що це не рівень таких технологічних компаній, як Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall. Коли журналіст відповів, що Україна є найбільшою демократичною країною-виробником дронів у світі, Паппергер перепитав, про які саме компанії йдеться. Коли мова зайшла про українські оборонні компанії Fire Point та Skyfall, він назвав їх “домогосподарками з 3D-принтерами”. “Це українські домогосподарки. У них на кухні є 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація”, – підсумував він.
Впровадження платних доріг в Україні: нові фінансові моделі
В Україні платні дороги стають неминучими, оскільки державний бюджет не може покрити всі витрати на інфраструктуру в умовах війни, зазначив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Він підкреслив, що кошти в першу чергу спрямовуються на оборону, внаслідок чого на ремонт і утримання доріг у 2026 році заплановано лише 4,6 млрд грн, що значно менше від реальної потреби. Ціни на бітум зросли в кілька разів, і його імпорт ускладнює ситуацію. У майбутньому країна може перейти до нових фінансових моделей, таких як платні магістралі та концесії, де інвестори вкладатимуть кошти в будівництво, а держава повертатиме їх через експлуатацію доріг. Також планується поступове відновлення Дорожнього фонду, який раніше фінансувався за рахунок акцизу на пальне.