У місті Дружківка, що на Донеччині, російські війська зруйнували завод, який спеціалізувався на виробництві керамічного посуду. Про це повідомила пресофіцерка 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Ірина Рибакова у Facebook. Вона зазначила, що раніше публікувала кілька фотографій знищеного заводу і тепер хоче поділитися ще більшою кількістю світлин. З кожним місяцем доступ до певних територій стає все більш обмеженим, а потрапляння до деяких ділянок Дружківки та її околиць ускладнюється. Існує ймовірність, що через кілька місяців вільний рух містом буде неможливим, – написала Рибакова. Дружківський порцеляновий завод є українським підприємством у галузі порцеляно-фаянсового виробництва, розташованим у Дружківці Краматорського району Донецької області. Завод був зведений у 1971 році, перші порцелянові вироби були випущені в листопаді того ж року, а офіційно він почав функціонувати в 1972 році. Незабаром він став одним із найбільших і найсучасніших підприємств у порцеляно-фаянсовій промисловості УРСР. Потужності заводу дозволяли щорічно виготовляти близько 25 мільйонів виробів, а максимальні обсяги досягали 26,5 мільйонів порцелянових виробів на рік. Виробничі процеси були повністю механізовані, а основним напрямком роботи був посуд – чайний, кавовий та столовий. Окрім цього, завод виготовляв статуетки та інші декоративні вироби. Серед продукції були сервізи “Гуцулочка”, “Кути”, “Айдар”, а також декоративні вази та інші предмети. Майстри надавали чайникам елегантні вигини ручок і носиків, а чашкам – форму бутонів, які розкриваються, з витонченим різьбленим краєм. Вступ України до СОТ у 2008 році, зростання імпорту порцелянових виробів і фінансова криза ускладнили роботу заводу. До 2010 року ситуація стабілізувалася, і обсяги реалізації продукції почали зростати. У 2012 році підприємство інвестувало 106 мільйонів гривень у модернізацію виробничих цехів. У 2013 році була введена нова німецька лінія для виготовлення ресторанної порцеляни, що розширило асортимент продукції. У травні 2017 року завод залишався єдиним виробником порцеляни в Україні. У 2018 році його виставили на продаж через державну систему електронних торгів.
Вилучення культурної цінності на кордоні з Польщею
Прикордонники 7 прикордонного Карпатського загону спільно з митниками запобігли можливому вивезенню культурної цінності у пункті пропуску «Нижанковичі». Під час перевірки автомобіля Hyundai, що прямував до Нідерландів, увагу інспекторів привернув музичний інструмент у багажнику. Виявилося, що 39-річна жінка перевозила скрипку з маркуванням Georg Kloz, датовану 1763 роком. Інструмент вилучено представниками митниці. Призначено мистецтвознавчу експертизу, яка встановить автентичність знахідки та її історичну цінність. Нагадаємо, предмети, що мають культурну цінність, потребують спеціальних дозволів для вивезення за кордон.
Планування водного маршруту між Ростовом, Таганрогом та Маріуполем
Один із найбільш значущих транспортних проєктів останніх місяців — запуск пасажирського водного маршруту, який зможе з’єднати Ростов-на-Дону, Таганрог і Маріуполь, обговорювався на засіданні морської ради в уряді Ростовської області Російської Федерації. Про це повідомляють пропагандисти “ДНР”, згідно з інформацією від «ОстроВ». “Ця ініціатива розглядається не як одноразова ідея, а як частина більшої стратегії розвитку міжрегіонального сполучення”, – зазначають місцеві ЗМІ. Під час обговорення можливостей морських перевезень було вказано, що основним варіантом є маршрут довжиною приблизно 230 кілометрів, який з’єднає Ростов, Таганрог і Маріуполь. “У Маріуполі відповідні органи визначають місце для розміщення пасажирського термінала. Основні вимоги до цього об’єкта включають достатню глибину акваторії та відповідність сучасним стандартам безпеки”, – повідомляють пропагандисти. “Економічний аспект також має велике значення: обговорюється механізм субсидування перевезень, що дозволить утримувати вартість квитків на доступному рівні для більшості пасажирів”, – йдеться в планах окупантів.
Активісти проти продажу психотропів: погроми мережі U420
Мережа U420, яка під виглядом «сувенірів» реалізовувала психотропні речовини, стала об’єктом нападів. Відомо про погроми в Харкові, Львові та Києві — в мережі з’явилися фото та відео з розбитими вікнами та пошкодженими кіосками U420. Про це повідомляє Телеграф.Нагадаємо, що ситуація навколо U420 викликала чимало обговорень. Назва магазину U420 не випадкова: в Північній Америці термін 420 асоціюється з часом, коли любителі марихуани збираються на перекур. Таким чином, назва магазину прямо натякає на його асортимент. Після публікацій журналістів bihus.info про продаж психотропних речовин у магазинах U420, громадськість почала вимагати реакції від влади, яка, проте, залишалася мовчазною. У соцмережах з’явилися заклики до активістів відвідати ці точки та провести «роз’яснювальну» роботу. Один із таких закликів, наприклад, з’явився 24 березня від відомого військового медійника, який запропонував відвідати три адреси в Києві, де, за його словами, «наркотики штовхають дітям», а поліція не реагує. Реакція не забарилася: 26 березня стало відомо про погроми кіосків U420 в Києві, Львові та Харкові, де активісти вибивали вікна та залишали образливі написи. Постраждали також інші мережі, такі як Green State, що співпрацюють з U420. Відсутність адекватної реакції влади в цій ситуації вражає, адже інформація про продаж психотропів була відома правоохоронцям. Наприклад, речовина ADB-4EN-PINACA, виявлена в зразках, була заборонена лише в лютому 2026 року, хоча інші психотропи, які продавалися в U420, були заборонені раніше. Громадськість також цікавить, хто стоїть за мережею U420. Журналісти виявили, що бренд зареєстрований на ТОВ «БОГЕМІУС+», директором якого є Андрій Юшко. Однак, ймовірно, це не справжній власник, адже організувати такий бізнес без потужної підтримки важко. Цікаво, що ТОВ «БОГЕМІУС+» має ту ж адресу, що й ТОВ «Вінницький центр замісної підтримуючої терапії», засноване адвокатським бюро «Святенко і партнери», власником якого є Максим Святенко. Святенко відомий через гучний скандал із заступником міністра реінтеграції Юрієм Гримчаком. Його ім’я також пов’язане з іншими справами про хабарництво. Ситуація навколо U420 продовжує розвиватися, і активісти обіцяють дії, якщо правоохоронці не відреагують. Власникам нерухомості, де розташовані ці магазини, радять подбати про страховку.
Відвага та відповідальність: думки про мобілізацію
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі “Опора”, висловилася про людей, які намагаються втекти від мобілізації, перепливаючи Тису. Вона зазначила, що ті, хто залишає своє життя в цій річці, краще б віддали його за державу. Айвазовська підкреслила, що наївно вважати, що уникнення мобілізації вирішить проблему, і закликала громадян усвідомити свою відповідальність.
Штраф за експорт олії через фіктивну компанію в Чернівцях
Директорку ТОВ «Е.Т.І. ГЛОБАЛ ТРЕЙДІНГ» Наталію Сергіївну Леско оштрафували на понад 274 тисячі гривень за організацію експорту 25 тонн соєвої олії до Євросоюзу. Ця угода була укладена з британською компанією, яка перестала існувати ще п’ять років тому. Інформацію про це оприлюднив телеграм-канал “Судом по схемах”.Згідно з матеріалами справи № 725/1334/26, ця оборудка відбулася влітку 2024 року. Тоді підприємство оформило на Чернівецькій митниці експорт 25,02 тонни соєвої олії технічного призначення, яка не призначена для споживання людьми чи тваринами. Вартість вантажу становила 12 510 євро (понад 549 тисяч гривень), і він прямував до Нідерландів. Документальним покупцем виступала компанія «LINKLIN TRADE LP» зі Сполученого Королівства.При митному оформленні директорка Наталія Леско надала всі необхідні документи, включаючи контракт від 22 травня 2024 року, додатки, інвойси та сертифікати якості, які були підписані нею та нібито директором британської фірми. Однак Чернівецька митниця вирішила перевірити законність цієї угоди через систему управління ризиками та надіслала запит до Великої Британії. У листопаді 2025 року надійшла відповідь, яка спростувала легальність експорту.З’ясувалося, що компанія «LINKLIN TRADE LP» була ліквідована 15 березня 2019 року, і з того часу не було жодного правонаступника або нового суб’єкта господарювання. Це означало, що укладення контракту у 2024 році було неможливим, а всі документи, подані на українську митницю, виявилися підробленими.На судовому засіданні 11 березня 2026 року Наталія Леско не з’явилася, і причини її відсутності не були озвучені. Суддя Чернівецького райсуду Н.В. Піхало, розглянувши всі докази, визнала керівницю фірми винною у порушенні митних правил, відповідно до ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, що передбачає переміщення товарів з приховуванням від митного контролю за допомогою підроблених документів. Оскільки на момент винесення рішення соєва олія вже не була в Україні, суд не зміг застосувати конфіскацію товару. Проте, правопорушниця отримала значне фінансове покарання: суд призначив штраф у розмірі 50% від вартості експортованого вантажу, що склало 274 556 гривень 35 копійок. Крім того, з неї стягнуто 665 гривень судового збору.Зазначимо, що використання фіктивних контрактів з ліквідованими іноземними компаніями є однією з поширених схем ухилення від повернення валютної виручки в Україну або незаконного відшкодування ПДВ.
Необхідність захисту тилу: думка військового
Військовий «Азова» на прізвисько “Барс” в ефірі Надії Сухої висловив підтримку співробітникам ТЦК, зазначивши, що вони повинні мати доступ до зброї та в окремих випадках мати право відкривати вогонь. Він підкреслив, що в іншому випадку існує ризик зриву тилу, що призведе до нестачі поповнення для штурмовиків. Військовий також нагадав, що в такій ситуації людям доведеться стикатися з російськими військкоматами, де не буде жодного захисту їхніх прав.
Протести в США проти Трампа: тисячі учасників на вулицях
Вчора в Сполучених Штатах відбулося понад три тисячі протестних акцій проти Дональда Трампа, про що повідомляє агентство Reuters. Активісти з руху No Kings, зокрема, висловили свій протест проти війни в Ірані. Найбільше людей зібралося в Нью-Йорку, Далласі, Філадельфії та Вашингтоні. У Нью-Йорку, за даними поліції, десятки тисяч людей вийшли на вулиці, а колона протестувальників простягнулася на більше ніж десять кварталів. У Далласі сталися сутички між протестувальниками та їхніми опонентами, в результаті чого кілька осіб були заарештовані. У Лос-Анджелесі правоохоронці застосували сльозогінний газ, коли демонстранти почали кидати предмети в паркан федеральної в’язниці.
Скасування американського громадянства українця через приховування злочинів
Федеральний суд США ухвалив рішення про анулювання громадянства Володимира Волгаєва, який родом з України, внаслідок виявлення його причетності до серйозних злочинів під час отримання американського паспорта. Це рішення є частиною активної кампанії уряду, спрямованої на боротьбу з шахрайством в імміграційній системі. За інформацією Міністерства юстиції США, Волгаєв отримав натуралізацію у 2016 році, але до цього вже був залучений у злочинну діяльність. Слідство виявило, що з 2011 року він брав участь у схемі контрабанди більше тисячі компонентів вогнепальної зброї до України та Італії. Окрім того, він приховував свої реальні доходи, незаконно отримуючи виплати за федеральними житловими програмами. Хоча у 2020 році Волгаєв вже був засуджений, основною причиною для анулювання його громадянства стало те, що він не розкрив ці факти під час подачі документів на натуралізацію. Суд дійшов висновку, що він не відповідав вимогам «добропорядного характеру», які є обов’язковими для отримання громадянства США. Міністерство юстиції підкреслило, що американське громадянство може бути скасоване, якщо буде доведено, що воно було отримане шляхом обману або з приховуванням важливих фактів. У випадку Волгаєва суд підтримав аргументи прокуратури про те, що його злочинна діяльність безпосередньо вплинула на законність його натуралізації. Це рішення щодо Волгаєва відображає загальну тенденцію: федеральні органи посилюють перевірки раніше виданих громадянств, зосереджуючи увагу на випадках, пов’язаних із шахрайством та приховуванням злочинів.
Історія білоруської журналістки Інни Кардаш: від незалежної журналістики до арешту
У січні Служба безпеки України затримала в Києві білоруську журналістку Інну Кардаш за підозрою в шпигунстві на користь КДБ. Раніше вона писала для Радіо Свобода, була кореспонденткою київського телеканалу “112 Україна”, а в 2020 році переїхала до Києва та приєдналася до інформагентства “Інтерфакс-Україна”. Протягом цього часу Кардаш не проявляла симпатій до режиму Лукашенка, і навіть була затримана під час протестів опозиції в Мінську. Проте, за версією слідства, вона підтримувала зв’язок з представником КДБ з 2019 року, а у 2025 році була завербована. СБУ стверджує, що після цього вона працювала в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими та передавала звідти секретні документи. Кардаш свою провину не визнає. Журналісти Суспільного поспілкувалися з колишніми колегами Кардаш, відвідали її суди та розповідають про її шлях від незалежної журналістики до арешту за звинуваченням у шпигунстві.
27 січня СБУ оголосила, що разом із головним управлінням розвідки “запобігла проникненню агентки білоруського КДБ до підрозділів Сил оборони”. У пресрелізі СБУ йшлося, що “глибоко законспірована шпигунка, яка працювала на КДБ РБ з 2015 року”, була затримана в кафе. Відео, опубліковане спецслужбою, показує, як бійці затримують її, штовхаючи на підлогу чоловіка, з яким вона сиділа за столом.
СБУ уточнила, що “вороже завдання виконувала 35-річна громадянка Білорусі”, яка “діяла під прикриттям журналістської діяльності та використовувала цю роботу для розширення контактів серед українських політиків, військових та іноземних дипломатів”. За даними спецслужби, вона “збирала розвіддані про діяльність китайських дипломатів в Україні”.
Інна Кардаш народилася в Заславлі неподалік Мінська. На її Facebook-сторінці зазначено, що вона навчалася журналістики в Європейському гуманітарному університеті, який після закриття в 2004 році переїхав до Вільнюса. У 2016 році її перші матеріали опублікувала білоруська служба Радіо Свобода, всі вони стосувалися України. Зокрема, Кардаш записала інтерв’ю з білоруським добровольцем, який брав участь в АТО, та з українським перемовником у мінській “тристоронній контактній групі” Романом Безсмертним. Матеріал вийшов під заголовком “Росія може використати Білорусь як плацдарм для нападу на Україну”.
У 2017 році Кардаш стала кореспондентом телеканалу “112 Україна” в Мінську, де висвітлювала події, пов’язані з Україною. Редактори зазначили, що їй було важко, оскільки вона не мала досвіду на телебаченні та не говорила українською. Вони згадують, що під час тренувань вона часто плакала.
У червні 2020 року Кардаш висвітлювала масові протести опозиції, де її затримали силовики. Вона описувала, як її посадили в автозак, де було важко дихати, а силовики застосовували силу до затриманих. Після цього Кардаш переїхала до Києва та стала політичним оглядачем в “Інтерфакс-Україна”.
У травні 2024 року помер її керівник Олександр Мартиненко, після чого новий головний редактор Дмитро Кошовий вирішив звільнити її через незадовільну роботу. Він зазначив, що Кардаш не виконувала своїх обов’язків.
У березні 2025 року Кардаш вийшла заміж за білоруського добровольця, який воював за Україну. Через 10 місяців її затримали. Під час обшуку в її домі СБУ вилучила дві тисячі доларів, техніку та предмет циліндричної форми з написом “Тротилова шашка 75г”. Офіс генпрокурора оголосив їй підозру в шпигунстві.
СБУ опублікувала фрагменти телефонних розмов, де, за їхніми даними, знайомий з КДБ пропонує їй співпрацю. За версією слідства, Кардаш погодилася і поїхала в Будапешт для “конфіденційної розмови”. Після повернення вона влаштувалася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, де, за даними слідства, фотографувала службові документи та записувала розмови колег.
Після затримання Шевченківський суд Києва заарештував Кардаш. Її захисниця подала скаргу на арешт, але апеляційний суд залишив її під вартою. Позиція Кардаш залишилася незрозумілою, оскільки вона брала участь у засіданні через відеозв’язок з СІЗО. Прокурор наполягав на необхідності залишити її під арештом, зазначаючи, що підозра підтверджується записами прослуховування.
У наступних засіданнях Кардаш скаржилася на умови в СІЗО, стверджуючи, що її там “угроблять”. Апеляційний суд продовжив її арешт до 20 квітня, коли закінчується строк досудового розслідування. Якщо суд ухвалить обвинувальний вирок, Кардаш загрожує від 10 до 15 років колонії.