Архіви категорії: Розслідування

Депутат Веніславський не задекларував позику сину на 2 мільйони гривень

Оприлюднено автором

Народний депутат Федір Веніславський не вказав інформацію про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. Станом на 31.12.2024 ця позика не була повернута.

Веніславський не вказав інформацію про свій грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі (сину Веніславському Ф.Ф.) у розмірі 2 000 000 гривень. У своїх поясненнях народний депутат зазначив, що у 2023 році надав сину позику в розмірі 2 000 000 гривень. При цьому він вважав, що відображення цього факту шляхом зменшення суми готівкових коштів у розділі 12 “Грошові активи” декларації за 2023 рік є достатнім. Необхідність одночасного зазначення цього грошового активу окремим записом у тому ж розділі “Грошові активи” у деклараціях за 2023 та 2024 роки суб’єкт декларування не врахував, вважаючи, що у декларації за 2023 рік достатньо вказати готівкові кошти, зменшені на суму позики, а після повернення позики у відповідній майбутній декларації відобразити збільшення грошових активів.

Водночас у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік він вказав інформацію про правочин у вигляді позики (кредиту), що спричинив видаток у сумі 2 000 000 гривень. На думку НАЗК, відомості про правочин у вигляді позики (кредиту), який спричинив видаток у сумі 2 000 000 грн, не підлягали декларуванню у розділі “Видатки та правочини суб’єкта декларування” декларації за 2023 рік. Натомість інформація про грошовий актив у вигляді коштів, позичених третій особі у сумі 2 000 000 грн, мала бути задекларована у розділі “Грошові активи” декларацій за 2023 та 2024 роки відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, Веніславський у розділі 12 декларації вказав дані, що не відповідають дійсності, чим порушив вимоги закону. Крім того, народний депутат зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму, що не перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, тобто вказав у декларації неточні дані та інформацію, яка не підлягала декларуванню, чим також не дотримався вимог закону.

Ознак правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.

Зв’язки з елітними структурами: Розслідування НАБУ розкриває масштабну корупційну схему

Оприлюднено автором

Нові дані розслідування НАБУ вказують на те, що корупційна схема Міндіча – Галущенка отримала підтримку на високому рівні української влади. Звіт НАБУ зазначає, що Карлсон, завдяки зв’язкам у вищих органах державної влади, забезпечував збереження ключової ролі Сигізмунда (Галущенка) та інших підконтрольних йому осіб у Кабінеті Міністрів України, а також підтримував зовнішню стабільність злочинного угруповання.

Одеського митника оштрафували за хабарництво

Оприлюднено автором

Колишній інспектор Одеської митниці Чмель Віталій отримав штраф у розмірі 34 тис. грн та заборону обімати посади протягом 3 років за систематичні хабарі на пункті пропуску «Старокозаче». Білгород-Дністровський міськрайонний суд затвердив угоду про визнання винуватості з ексголовним державним інспектором оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Чмелем Віталієм Миколайовичем. Чоловіка визнано винним у отриманні неправомірної вигоди та отриманні вигоди за вплив на посадових осіб.
Чмель, перебуваючи на посаді, пропонував водію-перевізнику (який перевозив пасажирів з іноземним громадянством з Молдови до України на мікроавтобусах Mercedes Sprinter), «спрощене» оформлення: за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі/багажу пасажирів, пришвидшення процедури, уникнення «штучних перешкод»; додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для аналогічного пришвидшення прикордонного контролю та уникнення затримок.
Зафіксовані епізоди: грудень 2022: Чмель передав свій номер телефону для координації «під його зміну»; 11 січня 2023: обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників; 12 січня 2023: отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників); 19 січня 2023: отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів. Загальна сума неправомірної вигоди — 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду (ст. 468–476 КПК України). Обвинувачений повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів (підтвердив обставини під час допиту). Водночас інших учасників схеми не встановлено. Користі для держави від цього рішення немає. На момент скоєння злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, має двох неповнолітніх дітей. Раніше не мав судимостей.

Податківець Одещини приховав борг дружини в декларації

Оприлюднено автором

Заступник керівника податкової служби Одещини Дмитро Хандусенко не вказав даних про наявність у його дружини фінансового зобов’язання у вигляді заборгованості за договором позики з Романом Боярським на суму 245 тис. доларів. Ухвалою Малиновського районного суду Одеси від 15 січня 2025 року у справі Nº 521/653/25 відкрито провадження за позовом Боярського Віталія Сергійовича до Кочуріної щодо стягнення боргу. Згідно з рішенням Хаджибейського районного суду Одеси від 3 липня, під час судового розгляду встановлено, що Боярський В.С. звернувся до суду з позовом про стягнення боргу. Жінка видала розписку про отримання зазначених коштів із зобов’язанням повернути їх до кінця 2024 року, але це зобов’язання не було виконано. Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги грошових зобов’язань від 2 січня, укладеного між Боярським Р.С. (первісним кредитором) та Боярським В.С. (новим кредитором), останній отримав право вимоги грошових коштів від члена сім’ї (дружини) на загальну суму 289,1 тис. доларів (у тому числі 44,1 тис. доларів відсотків). 3 липня 2025 року Боярський В.С. та Кочуріна подали до суду заяву, в якій зазначили, що провели звірку заборгованості за вказаним договором позики та дійшли згоди, що станом на 20.05.2025 розмір позики, з урахуванням повернутої суми в 100 тис. доларів, визначено, про що укладено додаткову угоду до згаданого договору позики.

Розслідування НАБУ: Фінансові потоки в справі Галущенка та Міндіча

Оприлюднено автором

НАБУ представило нові матеріали, отримані в рамках прихованого спостереження та прослуховування, пов’язані зі справою Галущенка та Міндіча. Зафіксовано епізоди передачі грошових коштів контрагентами «Енергоатому» через довірену особу Галущенка або кур’єра безпосередньо до офісу злочинного угруповання, яке належить родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Деркача. Згідно з отриманими даними, Галущенко оформив на свою ексдружину та дітей офшорну компанію в Сент-Кітс і Невіс, через яку проводилася діяльність з відмивання коштів, викрадених з енергетичного сектору.

Розслідування НАБУ: Ексміністр Галущенко в центрі масштабної корупційної схеми в енергетиці

Оприлюднено автором

НАБУ повідомило про існування масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі, де ключовою фігурою є колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Схема передбачала лобіювання мораторію на виплати боргів «Енергоатому», що дозволяло підрядникам отримувати платежі лише після отримання відкатів. Частина неправомірної вигоди передавалась топзакладженій особі, яку фігуранти називали «Професор», – за версією НАБУ, це Галущенко. Учасники схеми ділили відкати, а кошти фіксувалися у чорній бухгалтерії під кодом CMPLX. З 2021 по 2025 рік через цю бухгалтерію, за даними слідства, пройшло понад 112 млн доларів. Крім того, слідство виявило, що «Карлсон» – Міндіч – використовував зв’язки у вищих органах влади для збереження впливу Галущенка та підконтрольних йому осіб у Кабміні. Записів, де Галущенка називали «Сигізмундом», було знайдено. Згідно з розслідуванням, вплив фігуранта на Міненерго, «Енергоатом», НКРЕКП та газотранспортну систему не зменшився навіть після його переходу на посаду міністра юстиції. Кошти, за версією НАБУ, відмивались через криптовалюту, після чого надходили на рахунки фонду у Швейцарії або передавались готівкою його колишній дружині. Загалом із 2021 по 2025 рік могли відмити понад 12 млн доларів. Розслідування ведеться спільно з правоохоронцями Швейцарії, Маршаллових островів та ще 15 країн. Слідство триває.

Заступник Держекоінспекції придбав Chevrolet Blazer за 580 тис. грн

Оприлюднено автором

Перший заступник голови Державної екологічної інспекції (Держекоінспекція) Дмитро Заруба в січні задекларував придбання Chevrolet Blazer (2020) за 580 тис. грн. Цю інформацію було отримано з його декларації за 2026 рік. Автомобіль чоловік придбав у громадянина Симиліта Костянтина Григоровича 27 січня. Chevrolet Blazer 2020 року — це середньорозмірний кросовер преміумкласу (для американського ринку), який зазвичай оснащується бензиновими двигунами об’ємом 2.0 або 3.6 л, повним або переднім приводом. На вторинному ринку України у 2025–2026 роках ціни на такі автомобілі в хорошому стані варіюються від 18 до 25 тис. дол. (≈ 750–1 050 тис. грн за актуальним курсом), залежно від комплектації, пробігу та стану. Задекларована вартість у 580 тис. грн є нижчою за середньоринкову, що може бути зумовлено пробігом, технічним станом, комплектацією або умовами приватної угоди. Дмитро Заруба обіймає цю посаду з лютого 2021 року (призначений розпорядженням Кабінету Міністрів).

Переплата у 6,5 мільйонів: Рівненська ОДА обрала найдорожчого постачальника установок бренду, який працює в Росії

Оприлюднено автором

Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА 11 лютого визначило переможця у закупівлі електролізних установок на 22,41 млн грн. Ним став найдорожчий учасник тендеру з обладнанням фірми ProMinent, яка продовжує зараз працювати в Росії. Про це повідомляється в «Прозорро».

Ідеться про закупівлю в межах програми Interreg NEXT «Польща – Україна 2021–2027», що співфінансується Євросоюзом. Купують електролізні установки для знезараження питної та стічної води. Це альтернатива рідкому хлору: у систему подають воду і кухонну сіль, через розчин пропускають електричний струм ‒ утворюється гіпохлорит натрію, який і використовується для дезінфекції.

Участь у торгах взяли три компанії: Дві дешевші майже на 30% пропозиції замовник відхилив. «Промтехвод Груп» ‒ через невідповідність показникам концентрації гіпохлориту, споживанню солі та енергоспоживанню. МПП «Гарант» ‒ через невідповідність матеріалів корпусу і комплектуючих.

Переможцем стало ТОВ «Муніципальні будівельні технології» (ТОВ «МБТ»), яке запропонувало обладнання німецького виробника ProMinent. Після цього «Промтехвод Груп» подало скаргу до Антимонопольного комітету України. Скаржник заявив, що переможець надав недостовірну інформацію, не підтвердив належним чином досвід, а сама процедура супроводжувалася змовою із замовником.

Зокрема на участь у тендері «МБТ» подало договори з ТОВ «Альтаїр Інжиніринг» (обидві фірми є представниками ProMinent Словаччина). Один із договорів датований 01.07.2025 року був підписаний Ларисою Партакелою як директоркою. Водночас, за реєстраційними даними, вона обійняла цю посаду лише 08.07.2025 року, що ставить під сумнів правомірність документа.

Також у договорах виявили розбіжності між сумами в тексті та специфікаціях, а місцем постачання великогабаритного обладнання була зазначена квартира в Києві. Електролізні установки ‒ це промислові модулі з місткостями на сотні й тисячі літрів, тому така адреса викликала питання. Після надання 24 годин на виправлення недоліків «МБТ» просто замінило договір із проблемним підписом на інший ‒ від 20 січня 2026 року. Проте кінцевий строк подання пропозицій був 12.01.2026 року. Тобто новий договір був укладений вже після завершення приймання документів і не може підтверджувати досвід на момент участі в торгах.

Окремо скаржник звернув увагу на два конкретні файли. Перший ‒ «32 Distributor conf укр мова» ‒ 16 грудня 2025 року завантажив учасник «МБТ» у складі своєї пропозиції. Уже наступного дня, 17 грудня, замовник додав у свої пояснення до іншої скарги файл із назвою «Distributor conf-2(uk)_кор_done (1)». Скаржник порівняв обидва документи та встановив, що вони мають однаковий хеш-код ‒ тобто ідентичний цифровий відбиток, який змінюється при будь-якому редагуванні файлу.

Крім того, в обох документах міститься переклад від 15.12.2025 року, виконаний тим самим бюро перекладів. На думку скаржника, це свідчить про те, що замовник і учасник користувалися одним і тим самим електронним документом, що порушує принцип конфіденційності тендерних пропозицій та може бути ознакою спільної підготовки документів до участі в торгах, адже до завершення аукціону замовник не повинен мати доступу до документів учасника поза межами системи.

Крім цього, після замовник змінив формулювання у тендері додавши «або його офіційного представника». Скаржник вказує, що лист був виданий дистриб’ютором у Словаччині, а не заводом-виробником, і без цієї зміни пропозиція «МБТ» могла б не відповідати умовам тендеру.

У скарзі також згадується діяльність ProMinent на території РФ. Попри надані учасником листи про «вихід з ринку Росії» на офіційному сайті ProMinent, «Russia» доступна для вибору, а російське представництво ООО «ПроМинент Дозирующая техника» продовжує працювати. Також у скарзі йдеться, що пропозиція ТОВ «МБТ» не відповідала технічним вимогам замовника, що мали б призвести до її відхилення, якби замовник був неупередженим. Відтак скаржник просить АМКУ зобов’язати замовника скасувати рішення.

Нагадаємо, про «шлагбауми» в цій закупівлі «Наші Гроші» вже писали: спершу тендерна документація містила прямі згадки про серію Chlorinsitu IIa виробництва ProMinent та деталізовані технічні параметри, які учасники ринку називали «заточеними» під конкретний бренд. Після публікацій вимоги переписали ‒ бренд прибрали, технічну специфікацію скоротили з 33 до 23 сторінок, а частину показників пом’якшили. Загалом тендерну документацію змінювали 7 разів.

Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА очолює Ольга Ютовець. Обладміністрацію очолює Олександр Коваль. Координатором проєкту з очищення води за окреме 1,5 млн грн найняли колишнього заступника голови Рівненської ОДА Сергія Гемберга. «Муніципальні будівельні технології» зареєстроване у 2023 році у столиці. Керує і володіє часткою фірми (80%) Лариса Партакела, інший співвласник, колишній директор Антон Максимович. Ще раніше співволоділи фірмою Дмитро Усанов і Людмила Денисюк. З 2024 року фірма отримала підрядів на 59,32 млн грн.

Фірма фігурує у кримінальному провадженні, яке розслідує Слідче управління ГУНП в Чернівецькій області, щодо розтрати майна. Йдеться про закупівлю насосного обладнання для МКП «Чернівцітеплокомуненерго» та можливу змову підрядника з посадовими особами підприємства. За даними слідства, під час першого тендеру компанія пропонувала помпи за 1,72 млн грн, але її пропозицію відхилили. Через три тижні закупівлю оголосили повторно, і ТОВ «МБТ» перемогло вже з ціною 1,92 млн грн за той самий товар, ставши єдиним учасником. Правоохоронці також перевіряють можливе завищення вартості більш ніж на 900 тис. грн у порівнянні з цінами офіційних дистриб’юторів та з’ясовують, чи відповідає поставлене обладнання заявленим характеристикам.
Автор: Оксана Цокур, «Наші гроші»

Енергоатом замовив трубні дошки на 154 мільйони: французька сталь виявилася значно дешевшою за китайську

Оприлюднено автором

АТ «НАЕК «Енергоатом» та його філія «ВП «Атоменергомаш» 6-11 лютого за результатами тендерів замовили трубні дошки на 154,43 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Трубні дошки – це конструкції з порізаних і з’єднаних сталевих труб. Із таких трубок складаються конденсатори, у яких охолоджується вода на енергоблоках АЕС. Зовнішні трубні дошки будуть виготовлені з листового прокату з корозійностійкої сталі аустенітного класу 316L, термічно оброблені й з ультразвуковим контролем, а проміжні – з вуглецевої сталі S355J2 або S272J2 з абразивоструменевою обробкою та фарбуванням.

ТОВ «Металкаст» (фірма з Дніпра належить Олександру Філіппі) за 92,51 млн грн виготовить і поставить проміжні дошки з прокату «Ederimir» (Туреччина), а зовнішні – з прокату «Zhonggongte Metallurgical» (Китай).

АТ «Українські енергетичні машини» (створене шляхом об’єднання великих харківських заводів «Електроважмаш» та «Турбоатом», підприємством керує багаторічний директор «Турбоатома» Віктор Суботін) за 61,92 млн грн виготовить і поставить трубні дошки з прокату виробництва «Industeel France» (Франція) з групи «ArcelorMittal».

Трубні дошки від «Укренергомашин» із французького прокату виявились у середньому в півтора раза дешевшими від продукції «Металкасту» з китайських і турецьких трубок.

У червні 2025 року, ще до арештів НАБУ по операції «Мідас» щодо відкатів на тендерах «Енергоатому», «Атоменергомаш» замовляв іншим компаніям проміжні дошки по 288 900-296 850 грн/шт., або $6 963-7 155, а зовнішні – по 922 110-978 210 грн/шт., або $22 226-23 578. Таким чином, трубки «Металкасту» виявились плюс-мінус на рівні тогорічних цін. А ціни «Укренергомашин» на різні види трубних дошок виявились нижчими на 15-40%.

Однак були шанси, що «Енергоатом» взагалі не зробить ніякого замовлення дешевшому виробнику. Атомники висунули «Укренергомашинам» претензії щодо їх документів по всіх чотирьох лотах, де підприємство зробило дешевші пропозиції. На тендері центрального офісу йшлося про не підтвержений досвід і ненадання інформації про запропонований товар та листа від виробника листового прокату. На тендері філії – про ненадання виправленої технічної пропозиції, анкети та листа-згоди з умовами та вимогами договору.

По двох лотах «Укренергомашини» змогли усунути недоліки й тому отримали підряди. Ще по двох лотах підприємство з якихось причин не надало необхідних документів. І контракти віддали дорожчому «Металкасту». Ще дорожчими суперниками виступили ТОВ «Укртранзит» і ПрАТ «Коростенський завод хімічного машинобудування».

Товар оплачуватимуть протягом 45 днів після постачання. Раніше цей строк складав 180 днів.

Нагадаємо, минулого тижня «Наші гроші» повідомляли, що на тендері «Енергоатому» по їдкому натру ціна у доларовому еквіваленті також знизилась у 1,5 раза порівняно із закупівлями 2025 року.

Довідково про підрядників

Створеною у 2023 році дніпровською «Металкаст» володіє та керує Олександр Філіппі з Кіровоградщини. Ще він керує дніпровським ПрАТ «Плазматекс», записаним на «Опріліоне Трейдинг Лтд», «Трайб Коммершал Лтд» (Британські Віргінські острови), «Макош Трейдинг Лтд» (Беліз), «Ергоінформ Корпорейшн» («Ergoinform Corporation», Сент-Кітс і Невіс) та «Датасфер Продактс Лтд» («Datasfer Products Ltd», Ангілья). У 2018-2019 роках Філіппі керував ПрАТ «НПО Дніпропрес», найбільшим акціонером якого тоді був Ігор Воронов.

До нинішніх підрядів, у 2024-2025 роках «Металкаст» отримував підряди виключно від ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» щодо робіт, послуг і товарів на суму 26,76 млн грн.

Харківська компанія «Українські енергетичні машини» була створена наприкінці 2021 року шляхом об’єднання харківських заводів «Електроважмаш» та «Турбоатом». Нею керує багаторічний директор «Турбоатома» Віктор Суботін. Як повідомляло видання «Главком», у 2023 році суд арештував 15,34% акцій «Укренергомашин», що належать ТОВ «Сварог Ессет Менеджмент» (контролюється кіпрською компанією «Energy Standard Fund Management Limited» громадянина Росії та Болгарії Костянтина Григоришина), та 5,60% акцій, що належать росіянину Валерію Валандіну. Арешт на акції наклали в рамках кримінального провадження за статтею про колабораціонізм. У серпні 2025 року АРМА запропонувало Кабміну передати заарештовані акції «Укренергомашин» в управління «Енергоатому».

НАЗК виявило порушень у декларації заступника голови податкової Одещини

Оприлюднено автором

НАЗК виявило ряд порушень у виправленій декларації заступника начальника податкової служби Одещини Дмитра Хандусенка (на той час — заступник начальника Південного офісу Державної аудиторської служби), які свідчать про неправдиве декларування. Повна перевірка тривала з 30 червня по 18 грудня 2026 року (з продовженням на 60 днів).Недостовірна інформація про ідентифікацію за кордоном: Хандусенко та члени його сім’ї (нова дружина Дар’я Кочуріна, дочка Анжеліна, падчерка Анжеліка) неправдиво зазначили відсутність закордонних паспортів.Хандусенком задекларовано дві квартири площею 210 м² у спільній частковій власності з дочкою (по 970,4 тис. грн кожна) — насправді це одна квартира вартістю 1,94 млн грн (за договором міни та припинення аліментів від 13 жовтня 2023 року).Не відображено фактичне користування членами сім’ї об’єктами нерухомості протягом значної частини 2024 року: квартира дружини до червня 2024 року, орендована квартира з червня по грудень 2024 року (можливо > половини року), квартира за адресою, яка з грудня 2024 року стала спільною.Ділянка площею 12 487 м² (дата набуття 13 жовтня 2023 року) вказана як така, що належить на кінець року, але була продана 13 березня 2024 року за 33 тис. грн. Не відображено оренду дружиною об’єктів: платежі Омарахану Абдулі Маджиду — 80 тис. грн (оренда з 1 липня 2023 року), ТОВ «Тотум» — 107 тис. грн (суборенда з 21 липня 2022 року) та компенсація за електроенергію. Підтверджень, що користування < половини року або < 30 днів до кінця періоду, не надано.Не зазначено оренду дружиною об’єкта у колишнього чоловіка Боярського Віталія (договір від 1 травня 2024 року): є судова справа щодо боргу за оренду та електроенергію, зустрічний позов про розірвання з 8 січня 2025 року. Характеристики об’єкта та обізнаність декларанта не встановлено (відповіді на запити не отримано).Хандусенко також вказав недостовірні дані про дату набуття права власності на Land Rover Range Rover (2013), зазначивши 2022 рік. Однак, за даними ЄДРТЗ, автомобіль було набуто у власність 25 квітня 2024 року на підставі договору дарування, укладеного з батьком Хандусенка Ігорем Борисовичем. Пояснення суб’єкта декларування враховано, але вони не спростовують відображення в декларації недостовірних відомостей.Хандусенко також зазначив недостовірні дані щодо Lexus RX350 (2016) своєї дружини. Він задекларував авто за 914 тис. грн з датою 2023 рік, хоча дружина придбала його 21 травня 2022 року за 100 тис. грн (що виглядає як занижена ціна).Під час перевірки встановлено, що Хандусенко зазначив відомості про корпоративні права, які належать Качуриній у: ТОВ «Будинок Ліор» (код ЄДРПОУ 41103371); ТОВ «Ліор Україна» (код ЄДРПОУ 45672317); ТОВ «Ліор Бутік» (код ЄДРПОУ 43577641), але під час перевірки не вдалося підтвердити внесення дружиною до статутного капіталу зазначених товариств внесків у розмірах, що відповідають частці у статутному (складеному) капіталі товариств, або наявності невиконаних фінансових зобов’язань щодо сплати частки та/або наявної заборгованості станом на кінець звітного періоду, з огляду на відсутність інформації та ненадання суб’єктом декларування та членом сім’ї (дружиною) підтверджуючих документів.У декларації виявлено недостовірні відомості на суму 3,3 млн грн, що є ознакою ч. 1 ст. 366-2 ККУ. Проте матеріали поки що з невідомих причин не направлені до правоохоронних органів.