Несподіваний виїзд: Як Дмитро Жеман отримав статус інваліда та покинув Україну

Колишній віце-мер Одеси Дмитро Жеман раптово отримав статус інваліда і покинув країну. Екс-заступник мера Одеси Геннадія Труханова – Дмитро Жеман – був визнаний інвалідом другої групи одразу після звільнення з міської адміністрації, втративши при цьому службове бронювання. У 2024 році він без перешкод виїхав за межі України. При цьому раніше у відкритих джерелах не згадувалося про будь-які серйозні проблеми зі здоров’ям у цього чиновника.

Жеман працював в Одеській міській раді майже десять років. За цей період він піднявся з посади керівника комунального підприємства до віце-мера, відповідального за житлово-комунальне господарство, транспорт та екологію. Після звільнення з посади він став керівником міського осередку партії «Батьківщина», перевівши туди деяких своїх колишніх підлеглих.

Раніше з’являлася інформація про те, що в процесі кар’єрного зростання в мерії Жеман використовував підроблений диплом. Також відомо про його родинні зв’язки з екс-заступником генерального прокурора Дмитром Вербицьким. Обставини, пов’язані з отриманням статусу інваліда та виїздом за кордон, викликали громадське обурення і потребують юридичної перевірки.

Зникнення декларацій кандидата на посаду керівника митниці викликає питання

Кандидат на посаду керівника митної служби України Городецький видалив свої декларації з реєстру НАЗК. Костянтин Городецький – завідувач сектору аналізу та оцінки ризиків Південної митниці (Херсонська, Миколаївська, Кримська області). Працював у Севастополі, Одесі та на Херсонщині. Був помічником народних депутатів від БПП Андрія Гордєєва та Андрія Путілова. Дружина Городецького – викладачка в місцевому фаховому медичному коледжі. Проте, незважаючи на це, з 2017 року доходи сім’ї почали стрімко зростати. Зокрема, згідно з декларацією, у них з’явився новий Mercedes із салону та значна сума готівки. У 2024 році подружжя придбало квартиру практично біля моря в Одесі – у ЖК «Аркадійське плато». Ринкова вартість подібних квартир – від 110 тисяч доларів.

Збереження Витрат: «Кіровоградобленерго» Отримало Значні Економії на Закупівлі Кабелів

ПАТ «Кіровоградобленерго» замовило ТОВ «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» кабелів і проводів на 99,63 млн грн. Про це зазначено у системі «Прозорро». Цього року на склад у Кропивницькому постачатимуться кабелі та проводи, перелік із цінами наведено нижче. Виробником переважно буде ПАТ «Одеський кабельний завод «Одескабель». Також у переліку є проводи ASXsn (як варіант, крім основного виробника) та кабелі АСБл від ПАТ «Завод Південкабель» і проводи ПЕТ-155 від ТОВ «ВП «Акватон».

Договір передбачає аванс 50% та оплату решти у строк до 90 робочих днів після поставки. Третина суми договору, а саме 35,94 млн грн, припадає на алюмінієві кабелі АСБл. Великий постачальник «Укрпровід» у січневому прайс-листі пропонує їх на 11% дешевше. Наприклад, «Кіровоградобленерго» замовило кабель АСБл 3×120 (ож) на 10 кВ по 2 474 грн/м, а в роздрібному прайсі він коштує 2 206 грн/м. Крім того, нещодавно «Волиньобленерго» замовило цю ж компанію «Одескабель» такий кабель по 2 062 грн/м, що на 17% дешевше від кіровоградців з післяоплатою протягом 180 днів.

Майже чверть суми договору, а саме 22,39 млн грн, іде на алюмінієві проводи ASXsn. По цих позиціях, які наявні у прайсу «Укрпроводу», ціни на 13-21% нижчі. Наприклад, в угоді провід ASXsn 4х50 на 1 кВ враховано по 251 грн/м, а в прайсі – 219 грн/м. А «Волиньобленерго» замовляло «Одескабелю» провід ще дешевше – по 204 грн/м. Також 6,42 млн грн відведено на алюмінієві кабелі АВВГ, прайсові ціни яких на третину нижчі. В угоді кабель АВВГ 4х150 на 1 кВ коштує 809 грн/м, а в прайсі – 500 грн/м. Крім того, днями «Полтаваобленерго» замовляло іншому виробнику ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» такий кабель АВВГ 4х150 на 1 кВ по 439 грн/м, тобто на 46% дешевше.

Мідні емаль-проводи ПЕТ-155 «Кіровоградобленерго» замовило по 1 264 грн/кг. Восени 2025 року філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» замовляла такі й кращі проводи ПЕТД-200 виробнику ТДВ «Гал-Кат» по 720 грн/кг, що на 43% дешевше. Якби нині товар замовили по ринкових цінах, то витратили б на 12,5 млн грн менше. Цього вистачило б на дизель-генераторну установку Tokmak Diesel TD-1250BDS номінальною потужністю 0,9 МВт на напругу 0,4 кВ, яку Держвідновлення замовило за 12,40 млн грн. «Одескабель» отримав замовлення без конкуренції, бо на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Для участі в тендері треба було надати виконаний аналогічний договір за таким самим кодом CPV 31320000-5 «Електророзподільні кабелі», тобто це міг бути лише договір за результатами закупівлі через «Прозорро». Що ж до обладнання, матеріально-технічної бази та технологій і працівників, то щодо них вимагались звичайні довідки за формами.

Акціонерами «Кіровоградобленерго» є компанія «ВС Енерджі Інтернешнл Н.В.» із Нідерландів, київське ТОВ «ВС Груп Менеджмент» і ТОВ «ДТЕК Мережі». Кінцевими бенефіціарами значаться Марина Ярославська та Олег Сізерман із Німеччини і Дамбінс Віліс, Вігантс Валтс та Альтбергс Артурс із Латвії. Згідно з Державним реєстром санкцій, нідерландська компанія і перераховані особи знаходяться під санкціями РНБО України через зв’язок з представниками “лужниківського” угруповання, які були власниками компанії VSE раніше. Це віцеспікер Госдуми Росії Олександр Бабаков, авторитетний бізнесмен Михайло Воєводін (відомий як Міша “Лужнецький”) та експрезидент московського ЦСКА Євгєній Гінер. Нагадаємо, в листопаді 2022 року суд арештував контрольні пакети акцій п’яти обленерго, зокрема «Кіровоградобленерго», що належать групі «VS Energy», яку контролюють росіяни Євгеній Гінер, Олександр Бабаков та Михайло Воєводін. Але акції досі не націоналізовані через відсутність достатньої доказової бази у Мін’юсту і ДБР. Відтак угрупування «лужниківців» продовжує контролювати діяльність обленерго. «Торговий дім Одеського кабельного заводу «Одескабель» належить родинам ексдепутата Одеської облради Дмитра Іоргачова та Миколи Меркулова, як і власне завод «Одескабель». Вони раніше входили до рейтингу найбагатших одеситів від «Forbes».

Під підозрою: Одеська митниця та діяльність Олександра Бойко

Кандидат на голову митниці України Олександр Бойко.Олександр Володимирович Бойко (19.03.1978), очолює ВБ Одеської митниці. За масовими свідченнями суб’єктів ЗЕД та працівників митниці, саме за його керівництва в митниці було поставлено на конвеєр побори, які не мали нічого спільного із законом. Бойку закидають організацію тотального рекету. Є інформація щодо торгівлі службовими рішеннями. Візування наказів, запуск або зупинка перевірок, погодження переведення працівників митниці, за наявною інформацією, продавалися за 500–2000 доларів. Окремим важелем контролю стали дисциплінарні провадження, які, за свідченнями інспекторів, використовувалися не для наведення порядку, а як зброя залякування. Провадження відкривалися вибірково, «потрібні» — закривалися, «незручні» — доводилися до максимуму. Статистика таких справ і їх «ефективність» кричать про маніпуляції та замовний характер. Бойко міг особисто скористатися корупційними механізмами, які раніше нав’язував бізнесу. Зокрема, на митному посту «Чорноморськ» було оформлено ввезений з-за кордону Audi A6 у максимальній комплектації, призначений для особистого користування, за суттєво заниженою митною вартістю. VIN-номер автомобіля: WAUZZZ4GXG0ХХХХХХ — дані, які легко перевіряються в межах офіційного розслідування. Раніше по такій же схемі була оформлена для дружини Audi. Окремим блоком розслідування стосується фіктивної інвалідності, яку, за наявною інформацією, Олександр Бойко міг оформити з метою уникнення мобілізації. Бойко неодноразово перебував за кордоном. Бойко — цікавий кандидат із не менш цікавою декларацією. Він не має жодного житла, але декларує одразу 2 авто: Volkswagen Golf Alltrack (оренда у Лаврика Олега) та Audi A6 (вже особиста власність митника). Журналіст Середич пише, що звернув увагу на цікаву деталь: номерні знаки на Volkswagen Golf – ВС 9183…, що ідентично комбінації цифр на його Audi A6 – ВН9183… Тобто митник поставив ту саму комбінацію, яка «висить» на орендованому авто, і на своє власне авто?

Реконструкція КДЮСШ №15: Замовники та Ціни на Будівництво

Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа №15 за результатом торгів замовила ТОВ «І.Б.К. Девелопмент» реконструкцію будівель з доброустроєм за 165,21 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро». До кінця року підрядник має оновити будівлю літ.Б: її утеплять, зроблять скляний перший поверх, на другому поверсі нанесуть декоративну штукатурку та встановлять фасад із підсвіткою, третій ‒ буде мансардним. Також облаштують котельню та встановлять системи очищення повітря.

Ще одну будівлю, літ. В перетворять на гараж для снігових гармат і косарок, заасфальтують поруч майданчик, викладуть доріжки, лижну трасу розширять і зроблять на ній освітлення для тренувань увечері. Це перша черга будівництва, друга ‒ передбачає ремонт тиру, ще однієї споруди, влаштування басейну тощо.

Проєкт у 2024 році замовили ТОВ «Укрбудпроектдизайн», експертний звіт надало ТОВ «Перша будівельна експертиза». Проєкт реалізують коштом місцевого бюджету, ціна договору ‒ динамічна та включає 1,87 млн грн на покриття інфляційних витрат (тут і далі ціни та суми з ПДВ). У підсумковій відомісті ресурсів крупнозернистий щільний асфальт для нижніх шарів, типу А, марки 1 врахували по 6 396 грн/т. «АБ Столичний» такий продає по 5 009 грн/т, «АБЗ-1» ‒ по 5 005 грн/т, що на 25% нижче.

Dрібнозернистий асфальт для верхніх шарів типу А, марки 1 заклали по 6 534 грн/т. Ті ж підприємства такий продають по 5 250-5 480 та по 5 253-5 485 грн/т, що на 20% дешевше. Бетонні суміші В25 [М350] різної крупності вписали по 4 776 та 5 001 грн/куб.м. Столичний «Гранд Бетон» такий продає від 3 459 до 4 189 грн/куб.м, «Столична група «Ковальська» по 3 357–4 338 грн/куб.м, «Будівельник» по 3 459-4 374 грн/куб.м, що на 15-50% нижче. Газоблок Стоунлайт 600х200х300 мм, D500 заклали по 4 028 грн/куб.м. «Будівельна база «Куб» у столиці такий продає по 3 350 грн/куб.м, «DCI group» по 3 285 грн/куб.м, магазин «Стоунлайт» по 3 585 грн/куб.м, що на 12-20% дешевше. Тільки на цих позиціях за мінімальним обрахунком потенційна переплата може складати понад 2 млн грн. Середньомісячна заробітна плата на одного робітника в режимі повної зайнятості та розряді робіт 3,8 вказана в кошторисі складає 20 329 грн. За даними Пенсійного фонду, показник середньої зарплати для обчислення пенсії вищий – 20 653 грн, а середня зарплата за вакансіями у будівельній галузі на порталі «Work.ua» у Києві значно вища – 40 000 грн. Якщо насправді на будівництві робітникам середнього розряду треба платити в середньому 40 000 грн в місяць, то зарплатний фонд мав би бути збільшений в 2 раза – з 15,5 млн грн до 31 млн грн.
«І.Б.К. Девелопмент» було єдиним учасником торгів. Кваліфікаційні критерії вимагали підтвердити наявність офісного чи складського приміщення, обладнання, машин і механізмів, необхідних для виконання робіт. Вимоги до персоналу ‒ наявність виконроба, інженера з охорони праці та не менше 70 працівників робітничих спеціальностей (10 арматурників, по 3 монтажники, бетонярі, теслярі, плиточники, маляри, електрики, підсобники, зварювальники, сантехніки та муляри, 2 кранівники та 2 наладчики). Для підтвердження досвіду ‒ щонайменше один аналогічний договір, виконаний протягом останніх трьох років, що стосувався нового будівництва, реконструкції або капітального ремонту захисних споруд із класом наслідків не нижче СС2. Фінансова спроможність ‒ не менше 50% очікуваної вартості закупівлі. Закупівля перебуває на етапі моніторингу ДАСУ, зокрема аудиторів цікавило дотримання вимог локалізації щодо дизельного генератора EnerSol STBS-50IB: у документації виявлено розбіжність між зазначеним виробником — ТОВ «Геко Центр» (Україна) — та країною походження комплектуючих (Туреччина, яка не є стороною GPA). Замовник пояснив, що генератор має підтверджений Мінекономіки ступінь локалізації 34,48%, оскільки складання, зварювання та налаштування здійснюються в Україні, тому товар вважається локалізованим відповідно до вимог законодавства. Також аудиторів зацікавила невідповідність дат оприлюднення тендерної документації (датована 10.01.2025, оприлюднена 10.01.2026). КДЮСШ №15 керує Руслан Канавський. Столична «І.Б.К. Девелопмент» зареєстрована в 2013 році. Керівником і співволодіє фірмою є Віталій Жуківський (20,16%), решта співвласників ‒ Олександр Лук’янець (69,8%) та Віктор Горбар (9,98%). Раніше в числі засновників також був Олег Волинець.

Фінал закордонних втеч: у Німеччині затримано екснардепа Демчака за відмивання мільярда через «RwS Банк»

5 січня 2026 року в Німеччині затриманий колишній депутат Верховної Ради VIII скликання від партії «Блок Петра Порошенка» Руслан Демчак, оголошений у міжнародний розшук Державним бюро розслідувань (ДБР). Колишній заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності підозрюється у сприянні маніпуляціям на фондовому ринку та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, через операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). У матеріалах слідства фігурує сума понад 1 млрд грн легалізованих коштів і не менше як 20 млн грн особистої вигоди.

Ключову роль у схемі, за версією слідства, відігравав АТ «RwS Банк», пов’язаний із групою UBG (Ukrainian Business Group) та ТОВ «Українська бізнес група». Операції будувалися на багаторазовому перепродажу ОВДП протягом одного торговельного дня між пов’язаними структурами через режим «груповий звіт». У результаті фізичні особи отримували формально законний «інвестиційний дохід», а юридичні особи фіксували збитки, які цей дохід забезпечували. Перевірка Національного банку України за період 2015–2018 років виявила 82 порушення вимог фінансового моніторингу під час операцій із публічними діячами. Загальний «прибуток клієнтів» склав 221,8 млн грн, з яких 197,5 млн грн (89,1%) були видані готівкою через касу банку. У грудні 2017 року, згідно з матеріалами, на рахунок Руслана Демчака в «RwS Банку» було зараховано 19,8 млн грн інвестиційного доходу, після чого 5,4 млн грн знято готівкою. У 2018 році банк був переоформлений на Олександра Стецюка — колишнього помічника та партнера Демчака по UBG.

У розслідуваннях серед отримувачів значних доходів від операцій з ОВДП називаються Максим Єфімов (446 млн грн), Олександр Фельдман (545 млн грн) та Олександр Фельдман-молодший (121 млн грн), Геннадій Ткачук та Ігор Ткачук (по близько 5 млн грн), Андрій Руденко (понад 15 млн грн), Світлана Чернишова (9,1 млн грн). Також згадуються Віталій Бонк (ТОВ «Нафтогазбуріння»), Віктор Ларченко (Концерн «АВЕК і Ко»), Станіслав Хош (ГК «Укрінмаш»), Василь Андрієнко (ДПЗД «Укрінтеренерго»), Андрій Пісний (Українська асоціація інвестиційного бізнесу). У матеріалах фігурують епізоди видачі великих сум готівкою через каси «RwS Банку», у тому числі в періоди, коли окремі особи, за даними прикордонної служби, перебували за межами України.

Сімейні та зарубіжні активи також перебувають у полі зору. У Великобританії зареєстровані UBG Corporation Ltd, Liquid GLD Ltd та Taste of Lifetime Ltd, де фігурують Світлана Барабаш та Дмитро Демчак. У 2023–2025 роках UBG Corporation Ltd зареєструвала в Україні торгову марку SunShine (класи 29–30 МКТП — масла, жири, зернові продукти). Дмитро Демчак пов’язаний із компанією Sense Logistics; у 2025 році у відкритих імпортних базах відображені поставки генераторів сигналів для ТОВ «Сторквей», виробника систем радіоелектронної боротьби «Ай-Петрі», що бере участь у державних закупівлях.

Раніше Руслан Демчак фігурував у справах про недостовірне декларування та отримання компенсації за проживання в Києві за наявності власного будинку. У 2025 році Вищий антикорупційний суд призначив йому 3 роки позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік і зобов’язав сплатити 2 млн грн благодійного внеску. У 2023 році Національне антикорупційне бюро України та ДБР повідомили про підозру у справі про маніпуляції з цінними паперами та легалізацію коштів, у 2024 році він був оголошений у розшук.

Затримання в Німеччині переводить справу в стадію екстрадиції та судового розгляду. Однак у матеріалах фігурує широкий круг фізичних осіб і компаній, які отримали значні доходи від операцій з ОВДП через АТ «RwS Банк» та структури UBG. Процесуальна оцінка цих епізодів стане ключовим тестом для правоохоронної системи.

Заступник прокурора Сумщини Сидоренко живе в заміському маєтку доньки при зарплаті 1,7 мільйона гривень

Заступник керівника Сумської обласної прокуратури Ігор Сидоренко живе в заміському маєтку доньки, якій на момент набуття права на це майно тільки виповнилось 18 років. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”. Трудову діяльність в органах прокуратури Ігор Сидоренко розпочав в 2001 році на рідній Сумщині – з посади слідчого прокуратури Білопільського району. За роки роботи в прокуратурі він обіймав посади різного ступеня – від прокурора відділу до начальника слідчого управління в прокуратурі Сумської області. У 2016 році тодішній генпрокурор Юрій Луценко призначив Сидоренка першим заступником прокурора Сумської області. У 2020-му він став заступником керівника Сумської обласної прокуратури. За півроку до цього була інформація, що Ігор Сидоренко може стати заступником тодішнього генерального прокурора Ірини Венедіктової, але з цим призначенням чомусь не склалося. За роки роботи в органах прокуратури Ігор Сидоренко заробив лише на чверть квартири у Сумах, а іномарку взагалі довелося купувати в кредит. Грошові активи його родини також не вражають: всього 100 тис. грн задекларованих заощаджень – і це при мільйонній прокурорській зарплаті та чималій пенсії. Нерухомість Ігорю Сидоренку року належить 25% квартири (91,08 кв. м) у Сумах. Дата набуття права – 2011 рік, вартість об’єкту на дату набуття права – 436 тис. грн. Співвласниками цього житла на правах спільної часткової власності є його дружина Вікторія Сидоренко та їхні доньки – Марія Сидоренко та Дарʼя Жалдак (їм належить по 25%). Дружина прокурора Вікторія Сидоренко володіє земельною ділянкою (700 кв. м) у селі Нижня Сироватка Сумської області. Зараз подружжя Сидоренків і їхній син Олександр мешкають у заміському маєтку в селі Старе Село Сумської області. У їхньму користуванні перебуває садовий будинок (122,8 кв. м), господарські будівлі та споруди (62 кв. м) і земельна ділянка (758 кв. м). Все це майно з 2024 року належить донці Сидоренків – Марії Сидоренко. На момент набуття права на нерухомість їй було 18 років. З того ж 2024 року прокурор Сидоренко не вносить доньку Марію до розділу про членів своєї родини, оскільки вона на той момент вже досягла повноліття, і не звітує про джерела походження її майна, зокрема й нерухомості у Старому Селі. Марія Сидоренко АвтоУ 2021 році прокурор придбав TOYOTA YARIS 2021 року випуску за 762 тис. грн. На цей транспортний засіб він брав кредит, який виплатив у 2023 році. Цією автівкою користується його дружина Вікторія. З того ж 2021 року Ігор Сидоренко користується TOYOTA RAV4 2019 року випуску, який належить громадянину Шабанову Євгенію Анатолійовичу. Це – місцевий лікар-нейрохірург, який працює у комунальному некомерційному підприємстві Сумської обласної ради “Сумська обласна клінічна лікарня”. Пан Шабанов придбав це авто у 2019 році за 783 тис. грн. Але прокурор Сидоренко у своїй декларації не вказує вартість транспортного засобу Шабанова, який перебуває у його користуванні. Доходи та заощадження За минулий 2025 рік Ігор Сидоренко отримав 1,7 млн грн зарплати у Сумській облпрокуратурі, 439 тис. грн пенсії та 343 тис. грн страхових виплат. Його дружина отримала 71 тис. грн доходу від ТОВ “ЕМВЕЙ УКРАЇНА” як самозайнята особа. Це – українська філія американської компанії Amway, яка продає товари для дому, побутову хімію та косметичні засоби. Готівкою Сидоренко зберігає 87 тис. грн готівкою – ці гроші він декларує як спільну сумісну власність зі своєю дружиною. Особисті заощадження прокурор зберігає на банківських рахунках, на яких має трохи більше 10 тис. грн. Вікторія Сидоренко на банківському рахунку зберігає 3,5 тис. грн. Загальна сума заощаджень подружжя Сидоренків – всього 100 тис. грн. Куди прокурор витрачає свою мільйонну зарплату та доволі високу пенсію та доволі високу пенсію, що йому не вдається відкласти “під матрац” якусь більш значну суму? Або ж не всі грошові потрапили до декларації?

Декларація чи приховування? Чиновник із Івано-Франківщини заявляє про доходи, але не вказує на майно

Порожня декларація та 146 635 гривень із казино: як головний спеціаліст Держпродспоживслужби Микола Гундяк роками приховує майно, звітуючи про виграші в казино. Головний спеціаліст Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Микола Гундяк подав декларацію за 2024 рік, у якій заповнено лише розділ про доходи. Усі інші розділи, включно з інформацією про членів сім’ї, нерухомість, незавершене будівництво, цінне рухоме майно, транспортні засоби, грошові активи, цінні папери та корпоративні права, позначені як відсутні. Згідно з декларацією, у 2024 році Гундяк отримав 227 040 гривень заробітної плати від Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40309088) та 1 000 гривень матеріальної допомоги від цього ж органу. Також він зазначив виграш у розмірі 146 635 гривень від ТОВ «ГЕЙМДЕВ» (код ЄДРПОУ 43397203) — компанії, що володіє онлайн-казино Slots City. При цьому в розділі «Грошові активи» вказано, що у декларанта та членів його сім’ї немає об’єктів для декларування. У розділі «Інформація про членів сім’ї» також відсутні будь-які дані. Розділ «Об’єкти нерухомості» порожній, як і розділи про транспорт, цінні папери та корпоративні права. У декларації вказано, що місцем реєстрації та фактичного проживання Миколи Гундяка є місто Яремче Івано-Франківської області. Проте жодного об’єкта нерухомості в Яремчі — ні у власності, ні в оренді, ні в користуванні — він не задекларував. Формально чиновник проживає за адресою, яка не підкріплена жодними майновими правами в його звітності. Особливо примітним є співвідношення доходів: 227 040 гривень зарплати проти 146 635 гривень виграшу в онлайн-казино. Це означає, що понад половину річного доходу державного службовця становить приз від комерційної структури, пов’язаної з гральним бізнесом. Попередні декларації Миколи Гундяка оформлені аналогічно — у них зазначені лише доходи, а решта розділів залишаються порожніми. Таким чином, протягом багатьох років складається картина повної відсутності майна, активів та зобов’язань за наявності постійного місця проживання та стабільної бюджетної зарплати. Коли працівник контролюючого державного органу систематично демонструє «нульову» майнову картину за наявності реального місця проживання та стабільного доходу, це вже не питання правильності заповнення декларації. Це питання повноти та достовірності наданих даних. А коли значна частина доходу — 146 635 гривень — отримана від онлайн-казино, ситуація набуває характеру репутаційних та антикорупційних ризиків.

Відрядження Держфінмоніторингу: Критика та Затримки в Розслідуваннях

За рік керівництва Державною службою фінансового моніторингу України, Філіп Пронін здійснив понад 70 днів за кордоном. Ці подорожі включали Париж, Страсбург, Люксембург, Цюрих, Берн, Танзанію та Мексику. Офіційно це було пов’язано з заходами FATF, Egmont Group та міжнародними зустрічами. Однак, як повідомляє BIHUS, це також було систематичною відсутністю Проніна у моменти, коли в Києві виникали найгостріші претензії щодо діяльності його відомства. 21 січня, тимчасова слідча комісія парламенту у справі «Мідас» чекала на Проніна для пояснень щодо підозрілих операцій та походження багатомільйонних застав учасників енергетичного скандалу. Він не з’явився, пославшись на лікарняний. Наступного дня відбулося засідання Egmont Group у Танзанії, яке тривало 11 днів. Після цього було засідання FATF у Мексиці. У цей час у Києві проходило засідання комісії, де його знову чекали. Подібна схема повторювалася протягом року. У лютому, після скандалу з санкціями проти Петра Порошенка, Пронін вирушив до Парижа на засідання FATF. Навесні він проігнорував запрошення депутатів звітувати про діяльність служби. Улітку його маршрути пролягали через Страсбург і Люксембург. Публічні звіти обмежувалися фразою «взяв участь у пленарному засіданні». Зафіксовано не було конкретних досягнень, включно з прогресом у питанні щодо Росії в FATF. На тлі розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі «Мідас», служба фінансового моніторингу, яка має доступ до даних про фінансові потоки, мала б стати ключовим аналітичним органом. Детективи скаржилися на місяці очікування відповідей на свої запити. Один із запитів, надісланий у січні, до кінця листопада так і залишився без офіційної відповіді. З 1224 матеріалів до бюро було передано лише 91. За інформацією журналістів, 37 млн гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія зі статутним капіталом у 1000 гривень. Майже 100 млн гривень за Ігоря Фурсенка перерахувала фірма зі статутним капіталом 100 000 гривень. Служба стверджувала, що не бачить порушень і не має права блокувати внесення застави. Однак після суспільного резонансу застава щодо іншого фігуранта все ж була заблокована. Одночасно антикорупційне бюро розслідує 14 епізодів, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. У його заступника Богдана Корольчука вилучили понад 3 млн гривень готівкою та близько 280 тис. доларів. У цей час Пронін перебував у чергових закордонних відрядженнях — у Цюриху, Берні та Парижі.

Суд виніс вирок за незаконні премії на ЧАЕС

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.

Суть справи: премії всупереч закону
Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».
Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.

Наслідки для бюджету:
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:
Вирок суду
Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:
Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).
Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.
Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.
Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.