Архіви позначок: ЧАЭС

ЄС наполягає на терміновому ремонті укриття на ЧАЕС після удару Росії

Оприлюднено автором

Після удару Росії по укриттю на Чорнобильській АЕС необхідно негайно розпочати ремонтні роботи, а РФ неодмінно понесе відповідальність за атаку. Про це на Міжнародній Чорнобильській конференції щодо відновлення та ядерної безпеки заявив єврокомісар з економіки та продуктивності Валдіс Домбровскіс.

Він підкреслив, що ЄС завжди був серед головних учасників глобальних зусиль із ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та забезпечення ядерної безпеки в Україні. За словами Домбровскіса, з 1991 року Євросоюз як головний донор спрямував понад 1 млрд євро на ядерну безпеку в Україні. Зокрема, коштом ЄС було покрито понад чверть витрат на спорудження Нового безпечного конфайнмента.

Домбровскіс наголосив, що атака РФ на укриття створює ризик катастрофічних наслідків для всієї Європи. Водночас він заявив: Росія буде притягнута до відповідальності, однак чекати на це не можна. Саме тому, за його словами, для дотримання стандартів безпеки укриття на ЧАЕС потрібно терміново відремонтувати, а ЄС активно долучиться до цих робіт.

40 років після вибуху на Чорнобильській АЕС: пам’ять про найбільшу техногенну катастрофу

Оприлюднено автором

Рівно 40 років тому о 01:23 стався вибух на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Ця аварія стала найбільшою техногенною катастрофою в історії людства.

Обсяг вивільнених радіоактивних ізотопів сягнув 50 мільйонів кюрі, що у 30–40 разів більше, ніж під час атомного бомбардування Хіросіми.

Радіоактивна хмара накрила Україну, Білорусь, Росію та частину Європи. Внаслідок аварії опромінення отримали 8,5 млн людей.

Відновлення конфайнменту на ЧАЕС може затягнутися до 2030 року через вартість у 500 млн євро

Оприлюднено автором

Відновлення Нового безпечного конфайнменту на Чорнобильській атомній електростанції після атаки дрона може тривати до 2030 року. Причиною є надзвичайно висока вартість робіт: обсяг фінансування може сягнути близько пів мільярда євро. Водночас саме цей термін є критичним, адже після нього конструкція може почати кородувати.

Про це на брифінгу у п’ятницю, 24 квітня 2026 року, повідомила президентка Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо, пише Інтерфакс Україна. За її словами, повноцінні ремонтні роботи мають стартувати у 2028 році й завершитися у 2030-му. Вона наголосила, що це крайній термін, який дасть змогу уникнути ризику корозії.

“У нас ще є кілька років, але завершення ремонту до кінця 2030 року важливе в цьому відношенні”, – сказала Рено-Бассо.

Водночас вона застерегла, що зволікання з початком відновлення призведе до подальшої деградації споруди. Названі 500 млн євро вона охарактеризувала як орієнтовну суму, оскільки детальну оцінку вартості робіт і технічні виміри ще не проводили.

“Це радше для того, щоб дати донорам уявлення про те, що буде потрібно. Звичайно, існує ризик через, що через збої в ланцюжку поставок, можливо, інфляцію, що ця сума буде вищою”, – додала президентка ЄБРР.

Також Рено-Бассо повідомила, що на короткострокову перспективу банк уже має кошти на ремонт. Водночас установа продовжує шукати потенційних партнерів для співфінансування проєкту. За її словами, Франція вже виділила 10 млн євро, які нині спрямовують на терміновий ремонт і підготовку проєкту. Пізніше до фінансування долучилися Велика Британія, Нідерланди та Канада.

Вона також нагадала, що будівництво конфайнменту коштувало $2 млрд і тривало кілька років. Об’єкт був розрахований на 100 років служби, однак після атаки російських дронів у лютому 2025 року та її наслідків ключові функції цієї захисної споруди були зруйновані.

Наслідки Чорнобиля: радіонукліди у плаценті вагітних жінок

Оприлюднено автором

Через 40 років після катастрофи на Чорнобильській АЕС радіація все ще нагадує про себе. В Україні виявлено підвищений рівень небезпечних радіонуклідів у плаценті деяких вагітних жінок, про що повідомляє “Українська правда” з посиланням на генерального директора Всеукраїнського центру материнства та дитинства, доктора медичних наук Юрія Антипкіна. Академік Національної академії медичних наук України підкреслив, що вітчизняні науковці підтвердили негативний вплив аварії на ЧАЕС на вагітність і здоров’я ненароджених дітей, а також продемонстрували шкідливий ефект накопичення радіонуклідів у плаценті. На початку 2026 року дослідники, які продовжують спостереження за станом вагітних, зокрема за допомогою радіометрії плаценти, виявили небезпечну кількість радіоактивних речовин у пацієнток Всеукраїнського центру материнства та дитинства. Серед жінок з ускладненими вагітностями або в групах ризику зафіксували 19 бекерелів на кілограм маси тіла. Ризики викиднів і народження дітей зі слабким здоров’ям виникають вже при рівні 10 бекерелів. Антипкін зазначив, що підвищений рівень радіонуклідів у плаценті спостерігається не лише у киянок, а й у жінок з інших регіонів. Однією з можливих причин накопичення радіоактивних речовин у плацентах є вживання забрудненої їжі, яку незаконно вирощують у зоні Чорнобиля та продають на стихійних ринках. Для вирішення цієї проблеми необхідний жорсткий і регулярний контроль продуктів на ринках, наголошує академік. У Херсонському обласному центрі контролю та профілактики хвороб зазначають, що понад 70% природної радіації, яка накопичується в організмі, надходить з їжею та водою, в якій містяться небезпечні довгоживучі радіонукліди — цезій-137 і стронцій-90, період напіврозпаду яких становить близько 30 років. Найбільшу радіоактивність мають м’ясні продукти, зокрема кістки, кістковий мозок, хрящі, шкіра, кров та внутрішні органи тварин. У свинині радіоактивність нижча, ніж у яловичині, і близько половини її переходить у бульйон під час варіння м’яса. Незбиране молоко може накопичувати цезій і стронцій до 100%. У яйцях радіонукліди зосереджуються в шкаралупі, і під час варіння цілих яєць вони можуть переходити в самі яйця. У овочах, фруктах і ягодах найбільше забруднені стебла, листя, плодоніжки та шкірка. Ягоди, що ростуть у зонах радіонуклідного забруднення (чорна смородина, червона смородина, аґрус, чорниця), активно поглинають радіонукліди.

Суд виніс вирок за незаконні премії на ЧАЕС

Оприлюднено автором

13 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області затвердив угоду про визнання винуватості щодо Сергія Мартинова, який у 2024 році виконував обов’язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».Його визнано винним у службовій недбалості, що спричинила багатомільйонні збитки підприємству.

Суть справи: премії всупереч закону
Згідно з матеріалами справи № 377/1085/25, у червні 2024 року Сергій Мартинов, обіймаючи посаду в.о. гендиректора ЧАЕС, видав наказ №903 про преміювання персоналу. Співробітникам було виплачено одноразову премію в розмірі 9,87% від посадового окладу «за успішне виконання планових завдань».
Проте слідство встановило, що умови для таких виплат не були передбачені ні Колективним договором підприємства, ні Галузевою угодою.

Наслідки для бюджету:
Позиція обвинуваченого та угода з прокурором
Сергій Мартинов повністю визнав свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). 13 лютого 2026 року він уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Суд врахував пом’якшувальні обставини:
Вирок суду
Суддя затвердила угоду та призначила колишньому посадовцю таке покарання:
Позбавлення волі на строк 2 роки (зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік).
Позбавлення права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарськими функціями, на строк 1 рік.
Обов’язок періодично з’являтися для реєстрації до органів пробації та не виїжджати за межі України без погодження.
Також засуджений зобов’язаний сплатити на користь держави понад 25 тисяч гривень витрат на проведення експертиз. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було скасовано в залі суду.

Серйозні пошкодження саркофагу ЧАЕС після атаки дрона

Оприлюднено автором

Французькі компанії, які проєктували та будували нову захисну оболонку над четвертим реактором Чорнобильської АЕС, завершили попередню технічну оцінку пошкоджень, отриманих в результаті удару російського дрона 14 лютого 2025 року. Про це пише DW. За результатами аналізу об’єкт, на будівництво якого витратили майже 20 років роботи і понад 2 мільярди доларів, зараз не виконує своїх захисних функцій.

В результаті удару російського дрона нова захисна оболонка четвертого реактора втратила герметичність. Це є критичним для виконання її основної функції – запобігання потраплянню радіоактивного пилу, який накопичувався з 1986 року, у зовнішнє середовище. Крім того, не працюють кранові установки всередині конструкції.

У ЄБРР уточнили, що поширенню радіоактивного пилу заважала спеціальна мембрана, яка з’єднувала новий безпечний конфайнмент з бетонними конструкціями третього енергоблоку. У статті сказано:”Після її пошкодження проблема ускладнюється тим, що мембрана виготовлялася на замовлення спеціально для Чорнобильського проєкту і зараз таких матеріалів немає на ринку”, – повідомив Бальтазар Ліндауер, керівник Департаменту ядерної безпеки ЄБРР.

Важливо, що в результаті російського удару також порушений температурний режим всередині конфайнменту, через що більше неможливо контролювати вологість об’єкта. За оцінкою фахівців, нова захисна оболонка повинна бути відновлена не пізніше 2030 року, інакше наслідки будуть катастрофічними. Якщо цього не відбудеться, проблема Чорнобиля багаторазово загостриться, попереджають автори аналізу.