Ексдиректора «Укргазвидобування» затримали у справі про розтрату 62 мільйонів гривень на закупівлі дизеля

У Києві поліція повідомила про викриття колишнього комерційного директора «Укргазвидобування» у справі про розтрату коштів під час закупівлі 3 750 тон дизельного пального на 202 млн грн. Про це заявило ГУ Нацполіції у м.Києві.

У системі «Прозорро» оприлюднені дані про цю закупівлю «Укргазвидобування», проведену навесні 2024 року. Від імені державного замовника договір із «Альянс енерго трейдом», власником якого є Роман Адамов, підписав Максим Горбатюк. На той момент він обіймав посаду комерційного директора «Укргазвидобування».

Із 2022 року Горбатюк був радником міністра розвитку Олексія Чернишова. Після того як Чернишова перевели керівником «Нафтогазу України», він працював заступником директора з розвитку бізнесу в ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдінг». Із червня 2023 року Горбатюк став директором з комерційних питань АТ «Укргазвидобування».

У 2025 році Горбатюк отримав підозру у справі НАБУ щодо оборудки за участі Чернишова у 2022 році. За версією слідства, тоді Чернишов та його підлеглі незаконно передали земельну ділянку в Києві компанії «KSM-Group» Сергія Копистири. Як вважає прокуратура, за це бізнесмен продав знайомим Чернишова вісім квартир. За даними слідства, Горбатюк виконував роль конфіденційного передавача інформації між Чернишовим і забудовником.

Закупівля дизеля в «Укргазвидобування» мала окрему особливість. Компанія виставила два лоти на поставку дизельного пального до Полтавської області по 3 750 тон кожен з очікуваною вартістю 202 млн грн. В обох випадках на торги прийшов лише один учасник — «Альянс енерго трейд». Саме ця компанія й отримала обидва підряди з незначним зниженням ціни — по 201 млн грн. Поставки планувалися на квітень-травень.

Кінцева вартість пального мала визначатися за формулою, де ціна залежала від міжнародних котирувань і коливань валютного курсу. Маржа постачальника, незалежно від вартості самого пального, була закладена на рівні 205 доларів на тоні.

Стартову ціну дизеля на тендері встановили на рівні 53 675 грн за тону з урахуванням ПДВ та доставки до Полтавщини.

Після завершення поставки замовник підписав додаткову угоду, якою для квітня 2024 року ціну визначили на рівні 56 925 грн, а для травня — 54 711 грн. При цьому 92% поставки припало саме на квітень, коли діяла вища ціна.

Для порівняння, як повідомили «Нашим грошам» у консалтинговій компанії «А-95», ринкові гуртові ціни без доставки до конкретних місць призначення у квітні тоді становили близько 54 800 грн/т, а у травні — 53 300 грн/т.

Унаслідок укладення додаткових угод підсумкова вартість поставки за двома лотами зросла з 202 до 211 млн грн.

Починаючи з 2022 року, у «Прозорро» були оприлюднені договори на постачання дизельного палива для «УГВ» на 16,42 млрд грн. Із цієї суми «Альянс енерго трейд» отримав підряди на 4,53 млрд грн. Державна «Укрнафта» отримала підрядів на 8,71 млрд грн.

У 2023 році, коли Горбатюк працював у ТОВ «Нафтогаз ойл трейдінг», ця компанія без тендеру отримала підряд «УГВ» на постачання дизеля на 190 млн грн. Водночас ціна пального залишилася невідомою через секретність процедури.

«Альянс енерго трейд» продовжує вигравати підряди «УГВ» і надалі. Зокрема, у квітні 2026 року компанія перемогла в тендері на 67 млн грн. У цьому контракті застосована така сама формула, що прив’язує остаточну ціну поставки до міжнародних котирувань і валютного курсу. Премія компанії в ньому ще вища, ніж двома роками раніше, — 221 долар на кожній тоні пального.

В аналогічних контрактах державної «Укрнафти» премія ще вища. У тендері на 396 млн грн вона становить 294 долари на тоні. Також із «Укрнафтою» регулярно підписують додаткові угоди щодо остаточної ціни дизеля та загальної вартості контракту.

Один із прикладів — угода, укладена у травні 2025 року з державним постачальником на 178 млн грн із початковою ціною дизеля 52 991 грн/т. Після виконання контракту додатково визначили, що в жовтні поставка відбувалася за ціною 55 592 грн/т, а загальна вартість контракту зросла до 185 млн грн. Основний договір підписував Максим Горбатюк, а додаткову угоду про підвищення ціни — новий комерційний директор Віктор Хруленко.

Загальний обсяг збитків за всіма поставками «Альянс енерго трейду» поліція оцінила у 62 млн грн. Водночас не уточнюється, яким саме чином обґрунтовується завищення ціни на відкритих торгах, де вартість пального визначалась за формулою з прив’язкою до ринкових котирувань і валютного курсу.

«Ми проаналізували документацію щодо проведення закупівлі, рух бюджетних коштів та призначили необхідні експертні дослідження. Отримані результати свідчать про безпідставне завищення вартості дизельного пального, що призвело до завдання державі багатомільйонних збитків», – повідомив начальник слідчого відділу Подільського управління поліції Владислав Чернов.

За результатами слідчих дій і на підставі зібраних доказів слідчі повідомили ексдиректору товариства про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — розтрата чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах. Санкція цієї статті передбачає до 12 років позбавлення волі, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також конфіскацію майна. Підозрюваного затримали у процесуальному порядку та вручили клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

НАБУ і САП завершили справу про розкрадання понад 32 млн грн в «Укроборонпромі»

НАБУ повідомило про завершення розслідування щодо організованої злочинної групи, яка впродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств — учасників концерну «Укроборонпром» — на суму понад 32 млн грн. Також слідство встановило замах на заволодіння ще понад 19 млн грн.

За даними слідства, підприємство-спецекспортер штучно залучало іноземних посередників для укладення зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про компанії, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, які фактично не надавали жодних послуг, оскільки всю роботу виконували штатні працівники державного підприємства.

У 2014–2019 роках цим посередникам перерахували понад 560 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 13,3 млн грн, а також майже 670 тис. євро, або 19,3 млн грн. Надалі ці кошти виводили через рахунки фіктивних фірм, після чого розподіляли між учасниками злочинної групи.

Окремо слідство встановило, що у 2016–2019 роках службові особи підприємства підготували документи на оплату компаніям-нерезидентам приблизно 172 тис. доларів США, що еквівалентно 4,4 млн грн, та майже 500 тис. євро, або 14,7 млн грн. Однак переказ цих коштів не відбувся, оскільки зловмисники дізналися про слідчі дії НАБУ та САП у схожих справах.

У березні 2021 року НАБУ та САП викрили цю схему та повідомили про підозру трьом особам: колишньому директору державного підприємства, який нині є заступником генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишньому раднику директора підприємства-спецекспортера та бенефіціару приватної компанії.

Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою; ч. 3 ст. 15 — закінчений замах на злочин; ч. 2 ст. 28 — вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

Експосадовців прокуратури Кіровоградщини підозрюють у вимаганні Tesla за закриття провадження

НАБУ та САП викрили колишніх посадовців прокуратури Кіровоградщини, яких підозрюють у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди в обмін на закриття кримінального провадження. Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.

Як вважає слідство, колишній перший заступник керівника обласної прокуратури вимагав кошти у представників підприємств системи Національної академії аграрних наук України. Частиною хабаря, за матеріалами справи, мав бути автомобіль Tesla Model X P100D.

За версією слідства, щоб приховати походження майна, до схеми залучили тодішнього керівника окружної прокуратури та довірену особу. Після арешту автомобіля фігурант, як стверджується, через посередника одержав ще 13,5 тис. доларів США.

Загальна сума неправомірної вигоди, яку інкримінують учасникам схеми, перевищує 88 тис. доларів США. Водночас, за даними НАБУ, фактично було отримано Tesla та 13,5 тис. доларів, що разом становить близько 44,5 тис. доларів. Колишньому першому заступнику керівника обласної прокуратури та ще двом фігурантам повідомили про підозру.

Матеріали щодо контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» передають до НАБУ

Нове керівництво Держмитслужби в особі Ореста Мандзія оперативно перевірило факти промислової контрабанди на постах «Смільниця» та «Краківець» і передає до НАБУ матеріали щодо дев’ятьох митників-виконавців. Є сподівання, що це стане лише початком розплутування цього клубка, який виведе і на реальних організаторів промислової контрабанди на мільйони доларів.

Викриття хабарництва серед посадовців СБУ на Полтавщині

НАБУ та САП викрили на одержанні неправомірної вигоди начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого.

За даними слідства, вони діяли через посередника — адвоката та вимагали у підприємця $110 тис. В обмін йшлося про укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.

Фігурантів затримали на гарячому під час одержання другого траншу в розмірі $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.

Незаконні судові рішення: схема ухилення від мобілізації у Конотопі

Державне бюро розслідувань (ДБР) провело перевірку Конотопського суду в Сумській області, виявивши, що судді ухвалювали рішення, які дозволяли чоловікам уникати мобілізації. Слідчі ДБР виявили схему, що включала винесення судових рішень на основі заяв військовозобов’язаних чоловіків. Ці заяви стосувалися визнання їхніх дружин безвісно зниклими або встановлення фактів одноосібного виховання малолітніх дітей. В результаті було зафіксовано 21 випадок винесення незаконних рішень.

Такі рішення надають правові підстави для звільнення від військової служби, отримання відстрочки від мобілізації та виїзду за кордон. Адвокат, який шукав військовозобов’язаних, що бажали уникнути мобілізації, ініціював судові провадження, подаючи позови з неправдивими відомостями про нібито безвісне зникнення дружин.

Після відкриття проваджень справи, за попередньою домовленістю, передавалися до визначеного судді, який, як встановило слідство, ухвалював рішення без належної перевірки, визнаючи жінок безвісно зниклими. Щоб забезпечити розгляд справи саме у «потрібного» судді, учасники схеми неодноразово подавали, відкликали та повторно подавали аналогічні заяви, впливаючи на автоматизований розподіл справ.

На даний момент судді, адвокату та військовозобов’язаному висунуто підозру у створенні схеми незаконного отримання відстрочок від мобілізації через судові рішення. Їм інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.

Справа Шурми виходить на міжнародний рівень: ВАКС обрав заочний арешт

Справу ексзаступника глави Офісу президента Ростислава Шурми переведено в міжнародну площину. Вищий антикорупційний суд обрав для нього та його брата Олега запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у справі про незаконне привласнення 140 млн гривень через схеми у «зеленій» енергетиці. На момент ухвали суду обидва перебували за межами України, повідомляє Bankova Mail.

За даними журналістки Аліси Юрченко, останнім відомим місцем перебування Ростислава Шурми є Німеччина, а до цього він переміщався між кількома країнами ЄС. Його брат також перебуває за кордоном. Паралельно детективи НАБУ провели обшуки у двох юрисдикціях — у Німеччині та Австрії, що вказує на координацію з європейськими правоохоронними органами.

Слідство готується до наступного етапу — запуску процедури екстрадиції. Йдеться про міжнародний запит до країни перебування, де місцевий суд має ухвалити рішення щодо передачі підозрюваних Україні. Раніше Шурма публічно підтверджував, що НАБУ розглядає такий сценарій.

Таким чином, ситуація вийшла за межі внутрішнього розслідування. Рішення ВАКС про тримання під вартою, перебування фігурантів у ЄС і проведення слідчих дій одразу в кількох країнах формують підстави для міжнародного розшуку та подальшої процедури примусового повернення.

Секрети фармринку: як «Київський клуб» контролює лабораторії

Як виникли лабораторії при Держлікслужбі? Про це розповідає Викривач. Історія «Добробут-Лікилаб» та «Лікилаб» виглядає не як конкуренція, а як єдина команда. За даними НАБУ, за цими лабораторіями стоїть так званий «Київський клуб» — бек-офіс при Держлікслужбі, в якому фігурують Кириленко, Дяченко, Ісаєнко та їх партнери. «Добробут-Лікилаб» було запущено у 2023 році за участі Ісаєнка, Короленка та Оврамця. Протягом кількох років вони отримали понад 100 млн грн доходу. «Лікилаб» зареєстрували у 2025 році, і вже через кілька місяців отримали ще мільйони. Формально власниками є Устік і Пономаренко, але процесами керує Лесик, а реальні бенефіціари, згідно зі слідством, ті ж Ісаєнко, Короленко, Оврамець та їх компанія. Ці лабораторії відповідають за перевірку якості ліків, їх сертифікацію та допуск на ринок. Варто також згадати про «внутрішній сервіс»: платні перевірки, узгоджені результати, прискорення для своїх і затримки для чужих. Держлікслужба при цьому виглядає не як контролер, а як партнер. Перевірки не виявляють проблем навіть там, де є питання до обладнання, реагентів чи персоналу. У жовтні 2025 року перевірка під керівництвом Шовкового взагалі не виявила порушень, хоча НАБУ вказує на його зв’язки з Лесиком і домовленості з фармкомпаніями щодо умов перевірок. По суті, «Київський клуб» створює лабораторії, покриває їх і через них контролює ринок. Ті, хто заходять через Ісаєнка, Короленка, Оврамця та Лесика, отримують зелений світ, тоді як інші можуть довго чекати. Це вигідний бізнес, особливо коли доступ до ринку ліків визначається не стандартами, а прізвищами.

Корупційні схеми в Полтавській області: нові обличчя, старі практики

Після призначення Віталія Дяківнича на посаду голови Полтавської ОВА на початку 2026 року, регіон не відмовився від співпраці зі скандальними підрядниками. Натомість відбулася зміна кураторів та перерозподіл тіньових доходів. Компанії, які вже були замішані в кримінальних справах, зберегли свої позиції та навіть збільшили обсяги фінансування. ТОВ «Премиум Актив» та ТОВ «Энки констракшн» продовжують освоювати бюджет Полтавської області, незважаючи на скандал, пов’язаний з можливим розкраданням близько 200 млн грн під час будівництва фортифікацій на Донецькому напрямку. Народний депутат Ярослав Железняк публічно заявляв про це, а НАБУ відкрило кримінальне провадження, але це не вплинуло на рішення ОВА. У січні 2026 року без проведення тендеру продовжується угода з ТОВ «Премиум Актив», за якою компанія повинна освоїти понад 700 млн грн. До проєкту залучають нових субпідрядників, пов’язаних із заступником директора КП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Анатолієм Зорькіним, який раніше очолював аналогічне підприємство в Кіровоградській області та був звільнений після відкриття кримінальних справ. ТОВ «Энки констракшн» отримує збільшення контракту на 33 млн грн для реконструкції обласного кардіоваскулярного центру. Підставою для цього є «додаткові роботи» по об’єкту, який вже став предметом розслідувань через завищення вартості та обшуків НАБУ. Серед фігурантів справи згадувався колишній перший заступник голови ОВА Богдан Корольчук. Ключові напрямки в регіоні переходять під контроль оточення заступника голови ОВА Максима Калініна, якого пов’язують з Олегом Татаровим через родинні зв’язки. Команда Калініна раніше працювала в Кіровоградській ОДА та залишила регіон після корупційного скандалу. Виконуючим обов’язки керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Полтавської області призначено Дана Деружинського — представника тієї ж групи. Його прізвище фігурувало в справах, пов’язаних із ТОВ «НИЮНА», де Агентство місцевих доріг під керівництвом Зорькіна звинувачували в завищенні вартості робіт. Контракти на ремонт доріг державного значення отримує «Ростдорстрой», компанія, пов’язана з народним депутатом Костянтином Касам. Паралельно ТОВ «Авто-М», також пов’язане з Касам, отримує тендери на сотні мільйонів гривень від КП «ПолтаваВодоканал». У цій системі раніше працював Антон Кій — колишній заступник директора водоканалу, сьогодні директор департаменту ЖКГ Полтавської ОВА, також уродженець Кіровоградської області. Заступником голови ОВА призначено Ірину Салогуб, яка понад 10 років очолювала регіональний офіс Держаудитслужби, що відповідає за моніторинг державних закупівель. У регіоні сформувалася управлінська структура, в рамках якої одні й ті ж особи відповідають за розподіл бюджетних коштів, вибір підрядників, виконання робіт та контроль за ними, при цьому ключові підрядники з кримінальним минулим продовжують отримувати контракти та нарощувати фінансування.

Корупційні схеми в оборонних закупівлях: чому прості рішення не працюють

Перед тим як критикувати Жумаділова, варто звернути увагу на ситуацію. Його «Агенція оборонних закупівель» продовжує безперешкодно співпрацювати з угрупуванням Глиняної, незважаючи на численні скандали. Ми всі чули плівки НАБУ, на яких Глиняна віддає вказівки своїм постачальникам виготовляти тушонку з сухожиль, щоб збільшити прибуток на поставках для військових. Проте Жумаділов у цій ситуації є лише виконавцем. Вироків у цій справі ще немає, і навіть якщо вони з’являться, ситуація навряд чи зміниться. У юридичних особах Глиняної вже давно нові засновники та керівники, тому формальних підстав для недопуску її компаній до тендерів не буде навіть після вироків. Більше того, вона може створити нові «прокладки», які братимуть участь у тендерах з чистим бекграундом.

Тому багато хто пропонує запровадити «чорні списки» фірм, щоб не допускати до торгів тих, хто порушив правила. Але я можу запевнити, що вже через кілька хвилин «чорні списки» можуть стати інструментом для корупційних схем. Недобросовісний замовник може включити до списку чесні компанії, які відмовляються давати хабарі, а натомість знижують ціну на тендері, в яку замовник заклав маржу для відкату. Приводом для цього можуть стати будь-які надумані причини. Наприклад, замовник може заявити, що постачальник привіз сосиски не круглі, а овальні. І все – формально претензія є. Навіть якщо сосиски були якісними, фірма змушена буде йти до суду, щоб довести свою правоту, а ця тяганина може тривати роками, під час яких фірма залишатиметься в «чорному списку» і не зможе брати участь у тендерах.

Тому для тих, хто шукає прості рішення, є важливе повідомлення: простих рішень не існує. Потрібні не лише вироки, а й налагоджена система приймання товарів у Міноборони, щоб корумповані начальники не приймали неякісні продукти в обмін на вигоду. Необхідно, щоб «АОЗ» своєчасно накладала штрафи на всіх, хто порушує правила. Лише так можна уникнути мертвого ринку, де панують хаос і корупція. Навіть компанії Глиняної вже давно не є «прокладками»; у них справді є виробництво. Потрібно поставити на місце всіх, хто намагається нажитися на цьому. Але тут виникає проблема: військовий омбудсмен Решетілова нещодавно заявила, що солдати не скаржаться на якість харчів, отже, проблем з їжею немає. Легше звинувачувати Глиняну, яка, хоч і перебуває в Європі, продовжує отримувати вигоду.