В Україні розпочато судове розглядання матеріалів розслідування корупційної схеми, пов’язаної з закупівлею продуктів для державних потреб під час війни. У цій справі фігурують колишні високопосадовці, зокрема Тарас Висоцький, колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, та Олександр Грибан, ексзаступник міністра економіки. За даними слідства, через завищення цін та використання посередницьких компаній державі завдано збитків на майже 64 млн грн. Інформацію про цю схему надало Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Згідно з джерелами OBOZ.UA, Висоцького та Грибана звинувачують у зловживанні службовим становищем, що призвело до збитків державі на суму близько 64 млн грн. Події розгорталися навесні 2022 року, коли після початку повномасштабного вторгнення виникла термінова потреба в постачанні продуктів харчування до регіонів. Слідство стверджує, що була організована схема постачання продуктів через підконтрольні компанії-посередники. Закупівлі проводилися для обласних військових адміністрацій, а оплату здійснювало АТ “Укрзалізниця”. Суть схеми полягала в тому, що продукція закуповувалася за ринковими цінами у виробників за кордоном (Польща, Туреччина), але до моменту постачання її вартість штучно підвищувалася через посередників. У результаті ціна на окремі товари зростала приблизно на 150% – наприклад, з близько 30 грн до 75 грн за кілограм у першому епізоді. За даними слідства, посадовець погоджував відповідні документи, рахунки та акти виконаних робіт, що дозволяло переказувати кошти на рахунки компаній-посередників. При цьому він мав доступ до офіційної статистики цін і знав реальну ринкову вартість продукції, а також можливість закупівлі безпосередньо у українських виробників. У справі зафіксовано щонайменше два епізоди. Загалом за цими двома епізодами збитки державі оцінюються майже у 64 млн грн. Після отримання коштів, за матеріалами слідства, вони виводилися на іноземні рахунки компаній із ознаками фіктивності, що свідчить про легалізацію незаконно отриманих доходів. Нагадаємо, правоохоронці викрили цю схему ще в серпні 2023 року. Досудове розслідування тривало до грудня 2024 року. Справу розглядають як приклад зловживань у сфері державних закупівель під час воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень поєднувалася з підвищеними ризиками корупції та відсутністю належного контролю.
Архіви позначок: НАБУ
Завершення розслідування щодо корупційних дій у Верховній Раді
Національне антикорупційне бюро разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою завершили досудове розслідування стосовно керівниці однієї з фракцій Верховної Ради. Її підозрюють у спробі підкупу народних депутатів з інших фракцій в обмін на їхні голоси. Про це повідомляє НАБУ. Хоча ім’я підозрюваної не було розкрито, з матеріалів справи стає зрозуміло, що йдеться про народну депутатку та лідерку фракції «Батьківщина» Юлію Тимошенко. Згідно з інформацією НАБУ, у грудні 2025 року, незважаючи на викриття фактів корупційних дій серед депутатів, підозрювана почала вести переговори з окремими парламентаріями щодо системи винагород за підтримку у голосуваннях. «Мова йшла про стабільний механізм співпраці з виплатами наперед. Народні депутати мали дотримуватися вказівок щодо голосування — «за» чи «проти», утримання або ж неучасті», — зазначається у повідомленні.
Викриття корупційної схеми в ДПЗКУ: заволодіння зерном на 776 мільйонів
НАБУ та САП виявили значну корупційну схему, пов’язану із заволодінням зерном АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ). У злочинну групу входили колишні високопосадовці корпорації та представники іноземної компанії. У 2021 році керівники ДПЗКУ уклали чотири зовнішньоекономічні угоди з компанією-нерезидентом на постачання фуражної кукурудзи. Незважаючи на умови контрактів, які вимагали 100% оплати перед переходом права власності, оригінали коносаментів на зерно потрапили до покупця. Це дозволило безперешкодно розвантажити судна та розпоряджатися неоплаченим зерном. Щоб замаскувати ці дії та створити видимість контролю за майном, в ДПЗКУ залишили копії коносаментів з фальшивими підписами та печатками. Внаслідок цих дій державна корпорація втратила близько 106 тисяч тонн зерна на суму 776 мільйонів гривень.
Криптовалюта та антикорупція: випадок Олександра Риковцева
Декларації, що містять криптоактиви, знову демонструють реальний стан справ у сфері антикорупції. Як зазначає блогер Володимир Бондаренко, колишній співробітник НАБУ Олександр Риковцев задекларував 13,2 біткойна, які записані на його непрацюючу дружину. Це приблизно $1,5 млн. Риковцев приєднався до НАБУ у 2016 році, перейшовши з одеської податкової служби. Далі він швидко накопичує активи: квартира поблизу штабу НАБУ на Липківського, житло в елітному будинку на Кудряшова, 8-Б (де ціни починаються від 4 млн грн), а також заміський будинок у Боярці. Щодо нерухомості в Одесі — це окрема тема. Після цього Риковцев переходить до «Укрзалізниці» на посаду керівника безпеки, і його активи зникають з декларацій. На цьому фоні «Укрзалізниця», яка раніше отримувала прибуток у майже 5 млрд грн, опиняється в мінусі на близько 8 млрд. Паралельно виникають системні питання до тендерів і багатомільйонні зловживання. В результаті ми маємо просту картину: людина з НАБУ, яка має мільйонну криптовалюту на родичах, переходить у державну компанію, перестає декларувати свої активи, а сама компанія зазнає збитків.
Виявлення мічених купюр у суддів Верховного Суду
У справі Князєва були проаналізовані результати обшуків у помешканнях суддів Верховного Суду, під час яких виявили готівку. У травні 2023 року під час обшуку у судді Великої палати Ігоря Желєзного було конфісковано 10 тисяч доларів міченими банкнотами, а судді Ірині Григорʼєвій та Жанні Єленіній — по 50 тисяч. Серії та номери купюр збіглися з тими, які НАБУ передало особі, залученій до конфіденційного співробітництва. Ця особа нібито передала кошти Князєву, який, за даними справи, планував розподілити їх на 13 частин. Проте підозру жодному з суддів не вручили, лише голові суду — Князєву.
Фінансові маневри депутата: Глиняний та активи Жеваго
Леонід Глиняний, нещодавно визнаний найбагатшим депутатом Київської облради, виявився на шляху до фінансового успіху. Поки його колишній партнер Костянтин Жеваго оселився у Франції, частина активів олігарха несподівано потрапила під контроль Глиняного. Найяскравішим прикладом є ситуація з білоцерківським заводом «Росава». Завдяки схемам з орендою та суборендою компанія «Преміорі» втратила контроль, і 80% активів фактично опинилися у Глиняного. Британські власники роками намагалися повернути свій актив через суди, вигравали та програвали, але врешті-решт підприємство дійшло до банкрутства. Паралельно у справі виникали підозри, домашній арешт із заставою в майже 300 млн грн та численні судові рішення. Проте, як свідчить практика, коли є правильні зв’язки, навіть найгучніші справи можуть залишитися непоміченими. Глиняний, за чутками, має потужні зв’язки, які пов’язують його з впливовими особами в МВС та політичними групами, здатними забезпечити потрібну підтримку. Однак останнім часом ситуація може змінитися. За інформацією джерел, Глиняним зацікавилося НАБУ, зокрема через його участь у схемах навколо активів Жеваго. Це вже зовсім інший рівень. На цьому фоні депутат, за чутками, почав активно розпродавати свої активи. Чи стане ця історія ще одним прикладом, коли все зійшло, чи нарешті перейде в стадію, де важливі не зв’язки, а факти?
Зернотрейдер Дмитро Коваленко та його бізнес-імперія
Зернотрейдер Дмитро Коваленко, який раніше закуповував вугілля у сепаратистів, з 2023 року змінив свою діяльність і став власником аграрного холдингу «Гранова». Після цього він перейшов у видобувний бізнес і орендував землю на Закарпатті для будівництва індустріального парку. За інформацією журналіста Віталія Глаголи, саме в Ужгороді НАБУ затримало Коваленка. У 2024 році Свалявська міська рада підтримала створення індустріального парку «Енерджі груп». ТОВ «ВДЛ» отримало 10 гектарів землі для його будівництва. Співзасновниками компанії є Леонід Іванов, Дмитро Коваленко та його кіпрська офшорна компанія Afki investments limited. Леонід Іванов також є співзасновником ТОВ «ІДЛ Гласс», яке збудувало завод з виробництва склопакетів «EDL Glass» на території парку. Спільно з Івановим компанією володіє син Дмитра Коваленка, Даниїл. Леонід Іванов виявився цікавою особистістю з широкими бізнес-зв’язками. У 2018 році він разом із Олегом Пахніцем, який раніше обіймав посаду керівника БЕБ Полтавської області, заснували адвокатське об’єднання «Де-факто». У провадженні детективів Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області знаходиться кримінальне провадження №42024170000000045 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Це пов’язано з тим, що група осіб на території Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей постійно здійснює придбання сільськогосподарської продукції за готівку, без відображення в бухгалтерії та податковій звітності, з подальшим оформленням на реквізити ризикових суб’єктів господарювання та реалізацією в режимі експорту без повернення валютного виторгу, що призводить до ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У ході оперативного супроводження кримінального провадження детективи отримали інформацію про придбання сільськогосподарських культур за готівку посадовими особами підприємств групи «Гранова», до якої входять: ТОВ «Гранова Прилуки», ТОВ «Гранова Краснопавлівка», ТОВ «Гранова Миргород», ТОВ «Гранова Україна». Восени 2024 року на підприємствах провели обшуки та вилучили документи, що свідчили про можливе ухилення від сплати податків. Проте в грудні 2024 року суд відмовив у арешті майна, вилученого в компаніях групи «Гранова».
Екстрадиція Тимура Міндіча: нові деталі від НАБУ
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це стало відомо завдяки інформації, наданій блогером Лаченковим. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції Міндіча. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом останніх двох тижнів. У бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.
В Дубаї затримано партнера ексрадника Фонду держмайна
У Дубаї затримали Володимира Колота — родича та бізнес-партнера ексрадника керівника Фонду держмайна України Андрія Гмиріна. Обидва вони фігурують у справі про корупційну схему на суму в мільярд на державних підприємствах, розслідувану НАБУ.
Про це заявив нардеп Гончаренко, посилаючись на свої джерела. За його словами, арешт Колота означає, що Гмирін — наступний на черзі.Слідство вважає, що Гмирін спільно з на той момент головою ФДМУ Дмитром Сенниченком розробив схему на держпідприємствах — зокрема на Одеському припортовому заводі та в Об’єднаній гірничо-хімічній компанії, де продукцію реалізовували афілійованим компаніям за заниженими цінами. Збитки державі перевищили 700 млн.
Розслідування корупційного злочину на Донеччині: виявлено привласнення коштів на водопроводному проєкті
Слідами діяльності голови АМКУ виявили організовану схему, в результаті якої було викрадено понад 80 мільйонів гривень, виділених на документацію для інфраструктурного проєкту на Донеччині.
За даними розслідування, у 2021 році, за рішенням керівництва Донецької ОДА, Департаменту ЖКГ було надано понад 80 мільйонів гривень для створення проєктно-кошторисної документації на спорудження об’єктів технічного водопостачання від каналу «Сіверський Донець — Донбас» до точки врізки в Південно-Донбаський водопровід.
У листопаді 2021 року, за узгодженим плануванням, директор Департаменту ЖКГ уклав договір на розробку ПКД із компанією, яка була придбана для реалізації злочинного задуму.
Проте, договір було укладено з метою привласнення коштів, а проєктно-кошторисна документація розроблялася лише частково. У період із вересня по грудень 2021 року бюджетні кошти в сумі понад 80 мільйонів гривень були перераховані на рахунки підрядника та привласнені учасниками схеми.
Підозру отримали (посади вказані на момент скоєння злочину):-
– директор Департаменту житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації;
– заступник начальника управління Донецької ОДА;
– бенефіціарний власник низки комерційних підприємств.
Кваліфікація: ч. 5 ст. 191 ККУ.