Волинська митниця: зростання тіньової діяльності та проблеми з наповненням бюджету

Волинська митниця продовжує демонструвати дефіцит у бюджетному наповненні. Бюджет недоотримав значні суми. Офіційні дані за січень-лютий показують недобір по імпортному ПДВ у розмірі 6,3 мільярда гривень (6,7%), а по миту – 489 мільйонів гривень (5,2%).

Нещодавнє повідомлення НАБУ про вилучення тіньової каси на Волинській митниці в розмірі 850 тисяч доларів підкреслює проблему. Раніше, у 2021 році, вже було затримано касу Волинської митниці на суму 700 тисяч доларів.

За чотири роки війни обсяг тіньової діяльності на Волинській митниці зростав на 20%. При цьому спостерігається падіння бюджетних платежів.

Розслідування щодо закупівель в Мін’юсті: завершено досудове розслідування

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі, пов’язаній з ймовірним заволодінням державними коштами під час закупівель Міністерства юстиції України. Офіційний Telegram-канал Національного антикорупційного бюро повідомило про це.Розслідування встановило, що серед підозрюваних – колишній державний секретар Мін’юсту, двоє колишніх керівників структурних підрозділів міністерства (начальник і заступник начальника управлінь), а також бенефіціарний власник і двоє керівників товариства з обмеженою відповідальністю.
За версією слідства, бенефіціарний власник ТОВ розробив план, за яким службові особи Мін’юсту організували внесення змін до кошторису на 2021 рік. Це дозволило провести закупівлю послуг з модернізації апаратно-програмного комплексу та багатофункціональних пристроїв.
Для створення завищеної очікуваної вартості закупівлі, на адресу ТОВ і заздалегідь визначених компаній направили запити щодо надання комерційних пропозицій та отримали “потрібні” відповіді.
Учасники схеми забезпечили формальну участь ще одного підприємства, чию тендерну пропозицію визнали менш комерційно привабливою, ніж у підконтрольного ТОВ.
У результаті, за даними слідства, Міністерство юстиції закупило послуги з модернізації апаратно-програмного комплексу та 1285 багатофункціональних пристроїв за завищеною вартістю. Державному бюджету завдано збитків на понад 19,5 млн грн, якими, за версією слідства, учасники оборудки заволоділи.Також правоохоронці стверджують, що для відмивання частини коштів (орієнтовно 10 млн грн) їх перерахували на рахунки суб’єктів підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

Апеляційна палата ВАКС продовжила розглядати запобіжний захід ексміністру Галущенку

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) розпочала процес розгляду апеляційних скарг колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та представників обвинувачення. Учасниками засідання, що відбувалося за допомогою відеозв’язку, був Герман Галущенко, який перебував у слідчому ізоляторі. Раніше, 17 лютого, ВАКС прийняв рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 200 млн гривень. Прокуратура вимагала надання застави в розмірі 425 млн гривень.

НАБУ оголосило в розшук родину радника Сенниченка через відмивання 300 мільйонів гривень

НАБУ оголосило в розшук чотирьох осіб, пов’язаних з колишнім головою ФДМУ Дмитра Сенниченка. Серед них – Андрій Гмирін, радник Сенниченка, та його родичі.

Розслідування виявило, що ці особи здійснювали відмивання коштів, використовуючи мережу закордонних компаній для придбання елітних активів. Це включало земельні ділянки в Хорватії, преміальні автомобілі та нерухомість у Об’єднаних Арабських Еміратах.

У період з 2021 по 2023 роки члени родини Гмиріна придбали в ОАЕ активи на суму понад 14 мільйонів доларів США, зокрема розкішні апартаменти в районі Burj Khalifa. Загальна сума виявленого легалізованого майна на даному етапі перевищує 300 мільйонів гривень.

Це справа №52024000000000483 від 19.09.2024, що стосується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами 5 статті 27, частиною 4 статті 28 та частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.

Розшукуються:

* Гмирін Анатолій Петрович (народився 6 березня 1957 року)
* Гмиріна Зоя Миколаївна (народилася 11 вересня 1962 року)
* Колот (Гмиріна) Олена Анатоліївна (народилася 18 червня 1985 року)
* Кліщар (Меншун) Юлія Володимирівна (народилася 18 червня 1985 року)

Буданов заявляє про відсутність зв’язку Зеленського з антикорупційними розслідуваннями

Керівник офісу президента Кирило Буданов заявив про відсутність будь-якого зв’язку Володимира Зеленського з антикорупційними розслідуваннями, які проводять Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Про це він заявив в інтерв’ю ліванському виданню Almodon.

Коментуючи вплив корупційних скандалів на авторитет української влади, він зазначив, що корупція є однією з найбільших проблем, яка може вразити будь-яку державу, особливо в умовах війни. ”Я особисто підтримую зусилля антикорупційних органів щодо очищення українського уряду”, — додав Буданов.

Крім того, за його словами, український президент Володимир Зеленський “жодним чином не причетний до цих розслідувань”. ”Я хотів би підкреслити, що Володимир Зеленський жодним чином не причетний до цих розслідувань. Він все ще є лідером України”, — підсумував керівник ОП.

Міндіч висловився щодо застави та готовий свідчити в Раді

Міндіч у розмові з Гончаренком зазначив, що він готовий виступити на засіданні парламентської комісії і навіть приїхати в Україну, якщо ВАКС встановить розумний розмір застави для його звільнення зі СІЗО. «Я б просто зараз приїхав в Україну, отримав підозру і навіть погодився б на арешт, якби застава була справедливою. Але я розумію, що вони встановлять таку суму, яку я не зможу виплатити», – заявив Міндіч.

За його словами, у нього є що повідомити парламенту. Він підтримує розслідування НАБУ, але звинувачення на свою адресу відкидає. «Мені це важливо, тому що у мене є інформація, якою я хотів би поділитися. Я підтримую діяльність НАБУ. Якщо є питання — я відкритий. Я друг президента, і це єдина причина підвищеної уваги до мене. Я не проти перевірки фактів, але я проти звинувачень до суду і до завершення розслідування — чим зараз займаються журналісти, ви та інші», – сказав Міндіч.

Він стверджує, що «не причетний до цієї історії», але «змушений» перебувати в Ізраїлі, куди виїхав за планом, а не через розслідування, оскільки в Україні, на його думку, відсутнє справедливе правосуддя. Міндіч зазначив, що НАБУ досі не проводило з ним допитів, а ВАКС відмовляє в можливості брати участь у засіданнях в онлайн-форматі.

Також він вважає, що президент вчинив правильно, запровадивши проти нього санкції: «Те, що я його друг, не означає, що санкції проти мене неприпустимі. Як президент він, можливо, зробив правильний крок. А якщо звинувачення НАБУ підтвердяться (Ред.), то такі друзі йому не потрібні, і він також буде правий».

Міндіч підтвердив, що обговорював з Умєровим постачання бронежилетів, але наголошує, що прагнув «допомогти», а не отримати прибуток. За його словами, компанія його знайомого пропонувала бронежилети за нижчою ціною, але через «внутрішню корупцію» їх не допустили до постачань.

Українські правоохоронні органи подають запит на екстрадицію підозрюваних у справі “Мідас” з Ізраїлю

Україна готує документи для процедури екстрадиції ключових фігурантів у справі “Мідас” – бізнесмена Тимура Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана, які зараз перебувають в Ізраїлі. Наразі складно прогнозувати, чи вдасться їх повернути.
Про це в інтерв’ю розповів директор НАБУ Семен Кривонос.
Складний процес повернення
Для НАБУ процедура екстрадиції ніколи не є простою формальністю.
“Це цілий процес, який включає підготовку відповідного запиту, його надсилання, супровід та комунікацію з партнерами. Відверто кажучи, складно сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити екстрадицію з Ізраїлю чи будь-якої іншої країни”, – зазначив Кривонос.
Процедура стала складнішою після початку повномасштабної війни
За словами директора НАБУ, процедура екстрадиції є складною і залежить, зокрема, від рішень судів у тих юрисдикціях, де ухвалюється рішення про екстрадицію.
“Наші фігуранти використовують ситуацію в країні як аргумент (мотивуючи неможливість повернення, — ред.). Це може здаватися смішним чи абсурдним, але ми стикалися з такою практикою судів: “Вибачте, у країні небезпечно, це може загрожувати життю”. І суди в європейських юрисдикціях приймають це як аргумент та відмовляють в екстрадиції через безпекову ситуацію”, – пояснив Кривонос.
Водночас він зауважив, що останнім часом ситуація покращилася, і НАБУ вдалося екстрадувати кілька осіб.
Відповідаючи на запитання щодо реакції Ізраїлю на запит про екстрадицію Міндіча і Цукермана, директор НАБУ зазначив: “Наразі ми в процесі підготовки та надсилання екстрадиційного запиту. Нагадую, що запит надсилається через Офіс генерального прокурора, а готується у нас. Документи ще в процесі підготовки”.

Слідство закликає бенефіціарів мережі ‘Ябко’ свідчити

Слідство за фактом контрабанди та ухилення від сплати податків розглядає можливість залучення свідчень від бенефіціарів мережі “Ябко”. Інформація аналогічна попереднім розслідуванням, не містить конкретних цифр та деталей.

Ситуація нагадує попередній випадок, коли виявлено залучення ФОПів до незаконного збуту. Слідство вимагає від бенефіціарів надати показання проти керівництва мережі.

Подальший розвиток подій залежить від свідчень свідків.

Ексочільник Івано-Франківської облпрокуратури підозрюється у вимаганні 100 тисяч доларів

Колишньому очільнику Івано-Франківської обласної прокуратури та керівнику управління оголошено про підозру — вони вимагали 100 тисяч доларів за закриття справи, пов’язаної з державним майном, — НАБУ.Вони вимагали та отримували незаконну вигоду від компаній за те, щоб не притягувати до кримінальної відповідальності їхніх співробітників і закривати кримінальні провадження.

У 2021 році прокурори поставили вимогу про надання $100 тис. в обмін на ухвалення рішень на користь посадовців державного підприємства та приватної компанії, яка заволоділа майном цього ДП. Зокрема, вони обіцяли закрити справу про заводіння майном і не притягувати винних до відповідальності.Після отримання коштів справу було закрито.

Зловмисники створили схему систематичного отримання незаконної вигоди від приватного товариства, яке займалося будівництвом доріг в Івано-Франківській області. Протягом 2019–2021 рр. підприємство уклало контракти на сотні мільйонів гривень, з яких, за вимогою прокурорів, мало сплачувати їм 3%. Натомість посадовці гарантували невжиття заходів щодо можливих порушень під час виконання робіт.У листопаді–грудні 2021 року зловмисники отримали частину домовленої суми.

НАБУ пояснило, що перебування Шурми за кордоном не звільняє його від обов’язку з’явитися на виклик

Національне антикорупційне бюро роз’яснює, що самі по собі публічні заяви підозрюваного в розтраті ексзаступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми з-за кордону про те, що він “не переховується”, не мають юридичної сили.Про це стало відомо з відповіді НАБУ на інформаційний запит “Української правди”У Бюро тлумачать, що згідно із законодавством, фігуранти справи щодо виплат за “зеленим” тарифом Ростислав та Олег Шурми, обізнані щодо кримінального провадження, не з’явились за викликами слідчих, не надали вагомих підстав для неявки, тож були оголошені в розшук.”Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України України з моменту набуття особою статусу підозрюваного така особа зобов’язана прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк – завчасно повідомити про це.Незважаючи на належне повідомлення та виклики у порядку ст. 135-137 КПК України, підозрювані не з’явилися, доказів на підтвердження обставин, що об’єктивно унеможливлюють прибуття у розумінні ст. 138 КПК України, не надали”.Антикорупційники пояснюють, що сам по собі факт перебування особи за межами України без поважних причини неприбуття на виклик не може розцінюватися як належне підтвердження неможливості явки та не звільняє підозрюваного від покладених на нього процесуальних обов’язків.Інформація про можливе місце перебування підозрюваних перевіряється та оцінюється в межах кримінального провадження, а публічні заяви сторони захисту чи підозрюваного не є належним виконанням процесуальних обов’язків, визначених КПК України, наголошують у НАБУ.Стосовно того, що Шурма з-за кордону пропонував брати участь у процесуальних діях у форматі відеоконференції, в Бюро пояснюють, що ініціатива проведення допиту виключно в режимі відеоконференції не надає підозрюваному права визначати форму проведення процесуальних дій і не може підміняти обов’язок особистої явки. На запитання УП, чи плануються процесуальні дії з Шурмою у форматі відеоконференції чи допиту за кордоном, в НАБУ не відповіли.Стосовно дати “зникнення” в облікових розрахунках осіб, які переховуються від слідства, антикорупційники роз’яснюють: з урахуванням обізнаності підозрюваного про кримінальне провадження та неявки за викликами, після належної фіксації цих обставин було прийнято рішення про оголошення підозрюваних Олега та Ростислава Шурми у розшук 12 лютого 2026 року.Запитання УП, чи планується заочне обрання запобіжного заходу Ростиславу чи Олегу Шурмі, в НАБУ залишили без відповіді.Дослівно: “Щодо ухвалення конкретних процесуальних рішень та визначення форм і способів проведення слідчих (розшукових) дій повідомляємо, що вони здійснюються з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та вимог кримінального процесуального законодавства.Деталі перебігу досудового розслідування та заплановані процесуальні дії відповідно до ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню”.