Розслідування Національного Бюро розслідувань (НАБУ) виявило передачу інформації про стеження за фігурантами справи Міндіча іншими правоохоронними органами. Директор НАБУ Кривонос повідомив, що група осіб надавала дані про переміщення автомобілів НАБУ злочинному угрупованню. З’ясовуються обставини передачі інформації фігурантам справи, а також особам Рокета та Тенера. Фігуранти справи були поінформовані про проведення стеження з боку НАБУ. Деякі співробітники правоохоронних органів повідомили їм про це стеження. Виникає питання щодо осіб, що здійснюють це, та їх мотивів. НАБУ не отримало дані про переміщення певних автомобілів. Записів про це в системі «Безпечне місто» не було. У «довідках папки Міндича» зафіксовано перегляд даних по автомобілях. Однак, за заявами, в системі «Безпечне місто» жодних запитів щодо цих даних не здійснювалося.
Архіви позначок: НАБУ
НАБУ виявило незаконне прослуховування
НАБУ виявило прослуховування в будинку співробітника, який займався розслідуванням справи Міндіча, повідомив керівник відділу детективів Абакумов на засіданні комітету Верховної Ради. Крім того, він керує розслідуванням, пов’язаним з одним відомим виробником безпілотників. «Ми чудово усвідомлюємо, хто встановив прослуховувальний пристрій. Цьому буде надана відповідна правова оцінка», – наголосив Абакумов. Керівник САП Клименко натякнув, що підозри падають на СБУ: «За нашою версією, це обладнання належить правоохоронному органу. І воно було встановлено без необхідного дозволу». При цьому представників СБУ також запрошували на дане засідання, однак вони не з’явилися.
Верховний Суд реанімував позов “Onur” до Держвідновлення: апеляцію зобов’язали призначити експертизу
Верховний Суд повернув до Північного апеляційного госпсуду справу за позовом компанії «Onur Taahhut Tasimacilik Insaat Ticaret Ve Sanayi A.Ş.» (Туреччина) до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України вартістю 1,09 млрд грн. Відповідне рішення від 11 листопада 2025 року було цими днями оприлюднено в Держреєстрі судових рішень. Причиною стало непризначення експертизи щодо вартості робіт.
Судовий спір стосувався ремонту кількох ділянок траси М-05 Київ – Одеса. Укравтодор у січні 2020 року замовив його компанії «Onur» за результатом тендеру, що проводився поза системою «Прозорро». Оскільки цей ремонт фінансувався за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.«Onur» тоді виграв торги з ціною 65 млн євро, однак через півроку ЄБРР повідомив Мінфіну про призупинення фінансування контракту до завершення розслідування щодо порушень умов проведеного тендеру. Йшлось про фальсифікацію торгів (детальніше про це можна прочитати тут). Відтак у жовтні 2020 року ЄБРР і в лютому 2021 року Європейський інвестиційний банк скасували фінансування контракту. На той момент «Onur» виконав частину робіт на 11 млн євро і подав до суду щодо стягнення цих коштів з Укравтодору.
У вересні 2021 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur», а в грудні 2021 року Укравтодор заплатив представництву компанії «Онур таахут» 347,51 млн грн у якості добровільного виконання рішення суду першої інстанції.У грудні 2022 року «Onur» розірвав контракт, а в липні 2023 року видав кінцевий платіжний сертифікат на 21,25 млн євро і 172,45 млн грн податку на додану вартість. Компанія в березні 2024 року пішла до суду, щоб стягнути ці кошти з Держвідновлення. Агенція наполягала, що не має підстав для оплати через відсутність фінансування, про яку було відомо підряднику.
У червні 2024 року Госпсуд міста Києва задовольнив позов «Onur» і наказав стягнути із Держвідновлення 1,09 млрд грн. Це 21,25 млн євро основного боргу (918,57 млн грн на день прийняття рішення за курсом НБУ), 172,45 млн грн ПДВ та 1,06 млн грн судового збору.Суддя Оксана Марченко пояснювала це тим, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов’язку виконати господарські зобов’язання.Держвідновлення подало апеляційну скаргу. У березні 2025 року Північний апеляційний госпсуд задовольнив її, скасував рішення першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволені позову «Onur». Колегія суддів пояснила це тим, що позивач не навів і не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми боргу з ПДВ. На думку апеляції, перша інстанція прийняла рішення на підставі неналежних доказів. З турецької компанії мали стягнути 1,59 млн грн судового збору. Але вона подала касаційну скаргу.
У листопаді 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Ірини Кондратової, Ганни Вронської та Надії Губенко частково задовольнив касаційну скаргу «Onur». А саме скасував постанову апеляції і повернув справу туди на новий розгляд.Апеляційний суд пояснював відмову в позові «Onur» тим, що наявні докази не дозволяють достовірно встановити вартість фактично виконаних робіт та обладнання. Однак, на думку касації, апеляційний суд не скористався своїм правом призначити експертизу за власною ініціативою, зважаючи на сумніви щодо розрахунків інженера (який діє як квазі-експерт за контрактом FIDIC). А це, мовляв, свідчить про неповноту з’ясування обставин справи.Нагадаємо, у вересні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про те, що разом із НАБУ продовжує розслідування двох кримінальних проваджень стосовно корупційних дій службових осіб Укравтодору і компанії «Онур таахут ташимаджилик іншаат тіджарет ве санаї анонім ширкеті». Йдеться про можливі розкрадання на ремонті траси М-05 Київ-Одеса по контрактах, отриманих «Онуром» у різні роки. Причому саме по контракту, розкрадання по якому розслідує НАБУ, «Онур» і хоче відсудити 1 млрд грн.
Депутат Кісєль демонструє дорогий годинник під час засідань Ради
Народний депутат від «Слуги народу» Юрій Кісєль, якому НАБУ оголосило підозру у справі про виплати «в конвертах», продовжує брати участь у засіданнях Ради. Було помічено, що на руці у нього годинник Garmin MARQ Athlete (Gen 2), вартість якого становить 99 749 гривень. Ця модель призначена для професійних спортсменів та оснащена функціями моніторингу активності та навантажень.
Розслідування: Ексзаступник Офісу Президента підозрюється у серії фінансових злочинів
Слідство встановило, що ексзаступника керівника Офісу Президента буде судити НАБУ. Обвинувачення стосується незаконного збагачення, відмивання грошей та отримання хабаря. У період з 2020 по 2022 рік він накопичив активи на суму 17,1 мільйонів гривень, незважаючи на офіційні доходи, що склали понад 1,3 мільйони гривень. Значна різниця в 15,7 мільйонів гривень не була пояснена. Активи були зафіксовані на брата, проте фактично їх використовував саме він. Крім цього, було виявлено транзакції на суму близько 6,5 мільйонів гривень, пов’язані з будівництвом житла на Одещині, а також 100 тисяч доларів, отриманих від забудовника за вплив на рішення у тендері.
Відрядження Держфінмоніторингу: Критика та Затримки в Розслідуваннях
За рік керівництва Державною службою фінансового моніторингу України, Філіп Пронін здійснив понад 70 днів за кордоном. Ці подорожі включали Париж, Страсбург, Люксембург, Цюрих, Берн, Танзанію та Мексику. Офіційно це було пов’язано з заходами FATF, Egmont Group та міжнародними зустрічами. Однак, як повідомляє BIHUS, це також було систематичною відсутністю Проніна у моменти, коли в Києві виникали найгостріші претензії щодо діяльності його відомства. 21 січня, тимчасова слідча комісія парламенту у справі «Мідас» чекала на Проніна для пояснень щодо підозрілих операцій та походження багатомільйонних застав учасників енергетичного скандалу. Він не з’явився, пославшись на лікарняний. Наступного дня відбулося засідання Egmont Group у Танзанії, яке тривало 11 днів. Після цього було засідання FATF у Мексиці. У цей час у Києві проходило засідання комісії, де його знову чекали. Подібна схема повторювалася протягом року. У лютому, після скандалу з санкціями проти Петра Порошенка, Пронін вирушив до Парижа на засідання FATF. Навесні він проігнорував запрошення депутатів звітувати про діяльність служби. Улітку його маршрути пролягали через Страсбург і Люксембург. Публічні звіти обмежувалися фразою «взяв участь у пленарному засіданні». Зафіксовано не було конкретних досягнень, включно з прогресом у питанні щодо Росії в FATF. На тлі розслідування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у справі «Мідас», служба фінансового моніторингу, яка має доступ до даних про фінансові потоки, мала б стати ключовим аналітичним органом. Детективи скаржилися на місяці очікування відповідей на свої запити. Один із запитів, надісланий у січні, до кінця листопада так і залишився без офіційної відповіді. З 1224 матеріалів до бюро було передано лише 91. За інформацією журналістів, 37 млн гривень за Лесю Устименко та Людмилу Зоріну внесла компанія зі статутним капіталом у 1000 гривень. Майже 100 млн гривень за Ігоря Фурсенка перерахувала фірма зі статутним капіталом 100 000 гривень. Служба стверджувала, що не бачить порушень і не має права блокувати внесення застави. Однак після суспільного резонансу застава щодо іншого фігуранта все ж була заблокована. Одночасно антикорупційне бюро розслідує 14 епізодів, пов’язаних із будівництвом оборонних споруд у період, коли Пронін очолював Полтавську обласну державну адміністрацію. У його заступника Богдана Корольчука вилучили понад 3 млн гривень готівкою та близько 280 тис. доларів. У цей час Пронін перебував у чергових закордонних відрядженнях — у Цюриху, Берні та Парижі.
Співпраця НАБУ та САП з американськими відомствами у справі Міндіча: деталі звіту Конгресу
У звіті Конгресу США розкрито деталі співпраці Національного Бюро розслідувань (НАБУ) та Спеціальної Антикорупційної Прокуратури (САП) з Міністерством юстиції та ФБР США у справі Сергія Міндіча.
Міністерство юстиції США надавало консультаційну підтримку НАБУ та САП. Про це повідомляється у звіті.
Народний депутат Гончаренко зазначив, що Юридичний радник Міністерства юстиції США та представники ФБР проводили зустрічі з НАБУ для наставництва у справах, обговорення можливих схем хабарництва або відмивання грошей, а також координації дій щодо відстеження коштів, вилучених у ході розслідувань.
НАБУ розслідує масштабну схему відмивання грошей, пов’язану з колишнім головою Фонду державного майна
НАБУ та САП оголосили про нові підозри в рамках розслідування діяльності злочинної організації, яку очолював ексголова Фонду державного майна. За даними пресслужби Антикорупційного бюро, список фігурантів поповнився ще чотирма особами, яких звинувачують у легалізації майна, набутого злочинним шляхом. Виявити нових учасників схеми та простежити рух коштів правоохоронцям вдалося завдяки співпраці з колегами з кількох європейських країн. Згідно з інформацією слідства, для відмивання корупційних доходів підозрювані використовували розгалужену мережу підконтрольних компаній за кордоном. Через ці структури вони придбавали дорогі активи, намагаючись приховати джерело походження коштів. Серед виявленого майна, загальна вартість якого перевищує 300 мільйонів гривень, є земельні ділянки в Хорватії, елітні автомобілі та навіть цілий поверх квартир у житловому будинку в Об’єднаних Арабських Еміратах. Ці кошти є частиною ширшої схеми, що діяла на стратегічних державних підприємствах — Одеському припортовому заводі та Об’єднаній гірничо-хімічній компанії. Слідство встановило, що керівництво злочинної організації призначало на ці підприємства лояльних директорів, які реалізовували продукцію підконтрольним фірмам за заниженими цінами. Різниця у вартості виводилася та конвертувалася на користь угруповання, що спричинило державі збитки на суму понад 700 мільйонів гривень. Усього в цій гучній справі підозри висунуто вже 15 особам. Окрім прямих збитків державному бюджету, учасників організації підозрюють у спробах легалізації активів на загальну суму понад 10 мільярдів гривень.
Зв’язки з елітними структурами: Розслідування НАБУ розкриває масштабну корупційну схему
Нові дані розслідування НАБУ вказують на те, що корупційна схема Міндіча – Галущенка отримала підтримку на високому рівні української влади. Звіт НАБУ зазначає, що Карлсон, завдяки зв’язкам у вищих органах державної влади, забезпечував збереження ключової ролі Сигізмунда (Галущенка) та інших підконтрольних йому осіб у Кабінеті Міністрів України, а також підтримував зовнішню стабільність злочинного угруповання.
Розслідування НАБУ: Фінансові потоки в справі Галущенка та Міндіча
НАБУ представило нові матеріали, отримані в рамках прихованого спостереження та прослуховування, пов’язані зі справою Галущенка та Міндіча. Зафіксовано епізоди передачі грошових коштів контрагентами «Енергоатому» через довірену особу Галущенка або кур’єра безпосередньо до офісу злочинного угруповання, яке належить родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Деркача. Згідно з отриманими даними, Галущенко оформив на свою ексдружину та дітей офшорну компанію в Сент-Кітс і Невіс, через яку проводилася діяльність з відмивання коштів, викрадених з енергетичного сектору.