Архіви позначок: НАБУ

Кривонос заявив про нову форму корупції серед постачальників озброєння

Оприлюднено автором

В Україні, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, корупційні схеми змінюються: високопосадовці з правоохоронних органів, парламенту та інших державних структур можуть ставати співбенефіціарами великих компаній, що постачають озброєння. Це, як він зазначив, здатне впливати на те, як підприємства отримують державні контракти та замовлення.

Про це Кривонос повідомив під час брифінгу. Він заявив, що у великих компаніях — постачальниках озброєння — можуть раптово з’являтися впливові бенефіціарні власники. За його словами, на підставі домовленостей або невідомих джерел серед таких осіб опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів, фактично стаючи співбенефіціарами окремих компаній.

Кривонос наголосив, що така практика може впливати на розподіл контрактів і державних замовлень, а це, своєю чергою, підриває обороноздатність країни.

Керівник САП Олександр Клименко зі свого боку зазначив, що НАБУ та САП не здатні самостійно подолати корупцію в оборонній сфері, зважаючи на масштаб оборонного бюджету та кількість закупівель.

За словами Клименка, Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків в оборонній сфері. Відповідний аналіз бюро надало за останні пів року.

Раніше ЗМІ звинувачували ексміністра оборони Рустема Умєрова у лобіюванні інтересів великого українського виробника дронів із Конотопа, а також проєктів у сфері БПЛА колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.

Відставка Умєрова, як зазначалося, могла бути пов’язана з протистоянням різних компаній за доступ до оборонного бюджету. У матеріалі також йшлося, що на боці ексміністра нібито виступали НАБУ та САП, тоді як їхніми опонентами називали компанії, близькі до оточення президента Володимира Зеленського, зокрема FirePoint.

САП не має права самостійно відкривати справи проти нардепів, заявив Клименко

Оприлюднено автором

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив під час брифінгу, що САП досі не має повноважень самостійно починати кримінальні провадження щодо народних депутатів.

За словами Клименка, САП не може розпочати таке розслідування без волі іншої посадової особи, яка не має жодного відношення до антикорупційної інфраструктури.

Наразі такі рішення ухвалює Генеральний прокурор України Руслан Кравченко, хоча саме САП здійснює процесуальне керівництво у справах щодо топкорупції.

Клименко наголосив, що відповідальність САП полягає у розслідуванні таких категорій злочинів стосовно народних депутатів, однак відсутність можливості самостійно почати провадження створює проблеми.

Минулого року керівник САП повідомляв, що понад 40 чинних народних депутатів України мають підозри у вчиненні корупційних злочинів. Серед фігурантів антикорупційних розслідувань — представники найбільшої парламентської фракції «Слуга народу».

Кривонос заявив про стеження СБУ за детективами НАБУ

Оприлюднено автором

Директор НАБУ Семен Кривонос заявив, що Служба безпеки України чинить постійний тиск на детективів Бюро. За його словами, зокрема йдеться про стеження та спроби дізнатися про заплановані слідчі дії.

Про це Кривонос сказав під час брифінгу. Він зазначив, що СБУ, за його словами, незаконно встановлює прослуховування, відстежує пересування автомобілів через систему «Безпечне місто» та моніторить судові реєстри.

Один із таких випадків, за словами директора НАБУ, стався близько двох тижнів тому. Тоді у квартирі керівника підрозділу НАБУ знову виявили незаконно встановлену прослушку.

Кривонос наголосив, що конфлікту ані з СБУ, ані з Генпрокуратурою немає. Водночас, за його словами, проблема полягає не в тому, що правоохоронні органи розслідують можливу протиправну діяльність, а в тому, що значний ресурс спрямований на з’ясування того, що саме НАБУ планує і що розслідує.

«У нас немає конфлікту ні з СБУ, ні з Генпрокуратурою. Не проблема, що правоохоронні органи розслідують можливу протиправну діяльність, проблема в тому, що велика кількість ресурсу кинута на те, щоб дізнатися, що ми плануємо та що ми розслідуємо», — заявив Кривонос.

Ольга Стефанішина заявила, що не має коштів на заставу в 6 мільйонів гривень

Оприлюднено автором

Експосол України у США Ольга Стефанішина прокоментувала визначену судом заставу та повідомила, що зараз не має грошей для її внесення.

Про це заявила Ольга Стефанішина.

Як зазначила Стефанішина, необхідної суми в неї наразі немає, однак вона шукатиме можливість сплатити заставу.

«У мене немає коштів — ні 13, ні 10, ні 6 [мільйонів]. Але, звичайно, я буду шукати ці кошти, щоб мати можливість внести заставу», — сказала вона.

Листування у справі Ольги Стефанішиної та конкурс на посаду директора НАБУ

Оприлюднено автором

Під час розгляду справи колишньої віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної прокурор САП оголосив листування, яке слідство вважає пов’язаним із можливим впливом на конкурс з відбору директора Національного антикорупційного бюро України.

Про це стало відомо на судовому засіданні, де прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зачитав відповідні матеріали.

За версією слідства, 30 грудня 2022 року голова конкурсної комісії з відбору директора НАБУ Роман Кучерявенко відправив Ользі Стефанішиній скриншот зі списком кандидатів.

Як повідомив прокурор, у відповідь Стефанішина написала: «Із спіска мінус только 1, остальниє поздавайтє. Дєлайтє, што хотітє, мнє нужни 60 і 62. Откладивайтє засєданія. Нє я должна за вас думать».

Під час засідання також зазначили, що під номером 60 у списку була Людмила Сугак, а під номером 62 — Павло Кириленко, який зараз очолює Антимонопольний комітет України.

Прокурор навів ці обставини як частину матеріалів, які, на думку сторони обвинувачення, можуть свідчити про можливий вплив на проведення конкурсного відбору. Розгляд справи триває.

Завершено розслідування щодо колишнього прокурора у справі про вимагання 80 тисяч доларів США

Оприлюднено автором

НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі колишнього прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, якого підозрюють у вимаганні 80 тисяч доларів США неправомірної вигоди. Про це повідомили в НАБУ.

За версією слідства, із січня по квітень 2026 року підозрюваний, обіймаючи посаду прокурора, неодноразово вимагав від адвоката хабар. У відповідь він обіцяв вчинити або не вчинити процесуальні дії на користь підзахисної адвоката — нотаріуса, яка фігурувала у справі про реєстрацію права власності на земельні ділянки на підставі нібито підроблених документів.

Слідство вважає, що прокурор обіцяв повідомити жінці про підозру за менш тяжкою статтею, не брати до уваги всі епізоди ймовірної протиправної діяльності та укласти угоду про визнання винуватості з мінімальним покаранням.

У разі відмови, як стверджує слідство, він погрожував оголосити підозру за 15 епізодами кримінальних правопорушень і додатковою статтею. За даними слідства, це могло призвести до реального позбавлення волі та заборони займатися нотаріальною діяльністю.

Спершу розмір неправомірної вигоди становив 50 тисяч доларів США, але згодом, за інформацією правоохоронців, вимоги зросли до 80 тисяч доларів. Як зазначає слідство, передавати кошти планували частинами через заздалегідь визначений пункт обміну валют.

ВАКС не затвердив угоду з Олегом Матущаком через неперераховані 12 млн грн на ЗСУ

Оприлюднено автором

Вищий антикорупційний суд офіційно не затвердив угоду про визнання винуватості, яку уклали зі суддею Західного апеляційного господарського суду Олегом Матущаком. Причиною стала неможливість виконати фінансові зобов’язання перед ЗСУ.

Слідство встановило, що раніше суддя погодився на угоду та взяв на себе зобов’язання протягом трьох місяців перерахувати 12 млн грн на потреби Збройних Сил України. Однак пізніше підозрюваний заявив, що не може забезпечити цей переказ, оскільки третя особа відмовилася надати кошти. Через це суд відмовив у затвердженні угоди, укладеної за участі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і постановив продовжити досудове розслідування у загальному порядку.

НАБУ і САП інкримінують Олегу Матущаку незаконне збагачення за ст. 368-5 КК України та декларування недостовірної інформації за ч. 1 ст. 366-2 КК України. За даними правоохоронців, у 2020–2023 роках суддя набув елітну нерухомість у Львові — квартиру та паркомісце загальною вартістю 16,7 млн грн, оформивши ці активи на тещу. Крім того, у деклараціях за 2022–2023 роки він не вказав інформацію про користування орендованим житлом. Як зазначають правоохоронці, офіційні доходи та заощадження посадовця не дозволяли здійснити такі придбання.

Справу Костянтина Кулика передали до суду через незаконне списання податків на понад 641 мільйон гривень

Оприлюднено автором

Колишній заступник начальника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтин Кулик постане перед судом. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачують його у пособництві у зловживанні службовим становищем одному з керівників Державної фіскальної служби, що призвело до багатомільйонних збитків державі.

Про це повідомляє НАБУ.

За даними правоохоронців, Кулик сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем, через що держава зазнала збитків на суму понад 641 млн гривень. Перший заступник голови ДФС, до повноважень якого входило підписання рішень за результатами розгляду скарг, в інтересах суб’єкта господарювання та за пособництва підозрюваного не підписав готовий проєкт відповідного рішення у встановлений строк.

Унаслідок реалізації цієї схеми приватне підприємство уникнуло сплати значних коштів до державного бюджету. Наразі розслідування завершено, а матеріали скеровано до суду.

За версією слідства, схема діяла через маніпуляції з процедурою розгляду скарг у податковій сфері. Суб’єкт господарювання звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою на рішення про стягнення податків. Перший заступник голови ДФС, який безпосередньо відповідав за ухвалення рішень за результатами розгляду таких скарг, вирішив посприяти бізнесу та умисно не підписав відповідний проєкт рішення у чітко визначений законодавством строк.

Слідство вважає, що реалізації цього плану посприяв Костянтин Кулик. В останній день процесуального строку розгляду скарги він офіційно витребував у фіскалів усі матеріали перевірки компанії-скаржника.

Це дало можливість керівнику Державної фіскальної служби послатися на фізичну відсутність документів як на офіційну причину неможливості своєчасно ухвалити рішення. Через штучне затягування часу скаргу підприємства автоматично задовольнили за принципом мовчазної згоди, а державний бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на загальну суму понад 641 млн гривень.

Засідання ВРП щодо Тетяни Ільєвої знову перенесли через «відпустку адвоката»

Оприлюднено автором

ВРП знову відклала розгляд питання щодо судді Печерського райсуду міста Києва Тетяни Ільєвої. Цього разу причиною стала «відпустка адвоката». Це вже друге перенесення суто формального питання — про надання дозволу на оскарження попереднього рішення дисциплінарної палати.

На засіданні сама Ільєва заявляла, що не може представляти себе самостійно, оскільки нібито не встигла ознайомитися з клопотанням, якого, за її словами, у неї буцімто не було. Також вона посилалася на значне навантаження, зазначаючи, що як слідча суддя того дня мала розглянути десятки клопотань про запобіжні заходи.

Раніше Перша дисциплінарна палата ВРП понад рік розглядала скаргу НАБУ щодо Ільєвої. Засідання регулярно зривалися через її раптові лікарняні, які щоразу дивним чином збігалися з датами розгляду. Водночас дисциплінарна скарга наших юристів на Ільєву, подана ще у грудні 2023 року, уже понад два роки залишається без руху у загальній черзі в інспектора Кабанця.

Справу розглядали через те, що у 2023 році суддя ухвалила рішення, за якими арештовані під час обшуків кошти потрапили до сторонніх осіб. В одному випадку зникло понад 4 млн грн, в іншому — понад 15 млн грн. Крім того, вона зняла арешт зі $100 тис. із рахунків Миханіва у справі, яку взагалі слухав інший суд. Зараз справу щодо Ільєвої слухає ВАКС.

Попри такі грубі порушення, ВРП тоді обрала найм’якше покарання — попередження, пославшись на її позитивну характеристику та авторитет серед колег.

«Авторитет» Ільєвої, як зазначається, підтверджується низкою відомих рішень. Вона зменшила заставу ексголові «Нафтогазу» Бакуліну з 1,5 млрд грн до 10 млн грн, після чого той втік з України. Також Ільєва ухвалювала потрібні Портнову рішення, які згодом скасовував Верховний Суд, а журналісти BIHUS.Info виявили у її родини елітну нерухомість та авто.

Лікарняні, відпустки адвокатів і посилання на навантаження виглядають як класична схема затягування часу, якою Ільєва вдало користується. Очікується, що ВРП припинить безкінечні перенесення та нарешті ухвалить рішення щодо судді.

Судове рішення і забудова біля Лаври: як 23-поверхівка з’являється в буферній зоні ЮНЕСКО

Оприлюднено автором

У буферній зоні ЮНЕСКО, за 800 метрів від Великої Лаврської дзвіниці, триває будівництво 23-поверхового хмарочоса. Водночас жодна офіційна структура не визнає, що саме вона надала дозвіл на такі роботи. Йдеться про 80-метрову вежу, поява якої може змінити історичний силует Києва. У центрі цієї історії також опинився бізнесмен Сергій Цюпко — колишній власник банку “Таврика” та Київського ювелірного заводу. Цю тему досліджувала команда СтопКору.

Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав приписи у зв’язку з будівництвом 80-метрової багатоповерхівки в історичній частині міста неподалік Києво-Печерської лаври. У відомстві заявили, що не погоджували документацію на цей проєкт і не надавали дозволів на виконання робіт.

Як повідомили активісти ГО “Спадщина”, які охрестили новобудову “80-метровим монстром”, раніше забудовники розпочали знесення історичної будівлі училища зв’язку 1930-х років на розі вулиць Князів Острозьких та Цитадельної. На її місці планують звести 23-поверховий будинок, який закриє киянам краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, що розташована лише за 800 метрів. І це відбувається на території буферної зони ЮНЕСКО, де діють суворі обмеження щодо висотності забудови. Проте Київський окружний адмінсуд скасував ці обмеження та збільшив допустиму висоту утричі.

Матеріали справи №640/10699/20 свідчать, що ТОВ “Будінвестиції” оскаржило норму містобудівних умов, яка фактично обмежувала висоту майбутнього об’єкта 27 метрами. У липні 2020 року суддя тодішнього Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій задовольнила позов компанії. Пізніше апеляційна інстанція залишила це рішення в силі, після чого забудовник отримав можливість проєктувати будівлю більшої висоти.

Департамент містобудування та архітектури КМДА оскаржував це судове рішення в апеляції, однак скаргу не задовольнили.

За даними видання “Факти”, з ТОВ “Будінвестиції” пов’язують українського бізнесмена Сергія Цюпка, який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах.

До 2012 року Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу. Журналісти “Фактів” також вказують на ймовірні зв’язки Цюпка з рф.

Однією з ключових фігур у цій історії стала суддя Окружного адміністративного суду Києва Олена Патратій, адже саме її рішення задовольнило позов ТОВ “Будінвестиції” і зробило будівництво хмарочосу можливим.

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Олена Патратій згадувалася у контексті подій довкола так званих “плівок Вовка” та процедур кваліфікаційного оцінювання суддів. Згідно з даними, оприлюдненими у 2019 році, вона входила до групи щонайменше 30 суддів ОАСК, які не прибули на співбесіди до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У розслідуваннях НАБУ такі синхронні неявки розглядалися як можливий узгоджений крок, нібито організований за участі тодішнього керівництва суду для зриву оцінювання.

У межах дисциплінарних процедур Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкривала справу щодо Патратій, розгляд якої, зокрема, був запланований на 23 вересня. Окремо Громадська рада доброчесності звертала увагу на низку рішень, які вона ухвалювала під час навчання в Національній школі суддів.

Патратій також фігурувала в контексті реакції суддів ОАСК на оприлюднені НАБУ матеріали про можливі зловживання в суді, відомі як “плівки Вовка”. ОАСК, який у 2022 році був законодавчо ліквідований, неодноразово зазнавав критики через резонансні рішення, які громадські організації та експерти вважали політично вмотивованими. Попри ліквідацію цього суду, його колишні судді й далі здійснюють правосуддя та отримують відповідні виплати.

На цьому тлі постає питання: хто саме надав фірмі з орбіти одіозного бізнесмена можливість будувати скандальну висотку в історичній місцевості?