Пенсійні баталії та кримінальні справи: історія прокурора Сергія Кропиви

42-річний прокурор Сергій Кропива, який є фігурантом корупційної справи «Карфаген», через судові позови домігся перерахунку вислуги років до 25 років 6 місяців 18 днів. Це дозволило йому призначити пенсію з грудня 2021 року. У 2025 році він задекларував 283,3 тис. грн пенсійних виплат. Наразі Кропива є підозрюваним у справі НАБУ щодо ймовірного «кришування» кол-центрів, а ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 120 млн грн.

Згідно з даними «Главкому», право на пенсію Кропива відстоював у судах, оскаржуючи відмову Пенсійного фонду та домагаючись збільшення розрахункової вислуги років. У деклараціях пенсійні доходи з’явилися у 2024 році (165,2 тис. грн), а наступного року сума зросла до 283,3 тис. грн. Середній розмір виплат у 2025 році становив близько 23,6 тис. грн на місяць, хоча на суму могли впливати перерахунки за попередні періоди.

Процес збільшення вислуги розпочався у квітні 2022 року, коли Кропива подав позов до департаменту кіберполіції, де працював заступником начальника до кінця 2021 року. Він вимагав зарахувати пільгові періоди служби, зокрема участь у миротворчій місії в Косові (2006–2007 роки) за схемою «місяць за три», а також роботу в органах внутрішніх справ, включаючи службу в Золотоніському міськвідділі міліції, за схемою «місяць за півтора». На момент звільнення у 2021 році його вислуга складала 20 років і чотири місяці, проте після рішень Окружного адміністративного суду Києва вона зросла до понад 25 років.

Після успішного перерахунку вислуги Кропива звернувся до суду щодо відмови Пенсійного фонду. У листопаді 2023 року Київський окружний адміністративний суд зобов’язав призначити йому пенсію з 13 грудня 2021 року. У цей період Кропива працював в Офісі Генерального прокурора на посаді заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва.

За версією НАБУ та САП, Кропива, відомий під прізвиськом «Канцлер», у середині 2025 року очолив злочинну організацію, що забезпечувала прикриття діяльності кол-центрів, які займалися шахрайством. Слідство також розслідує відмивання коштів: за даними правоохоронців, понад 20 млн грн було витрачено на нерухомість та коштовності, понад 12 млн грн перереєстровано на третіх осіб, а ще 10 млн грн розміщено на рахунках близьких осіб під виглядом доходів від підприємництва. 6 вересня ВАКС взяв Кропиву під варту до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.

Мільйони, футбол і крипта: хто такий 28-річний президент ФК «Харків» Богдан Бойко, який став фігурантом «Карфагена»

Богдан Бойко, який очолює футбольний клуб «Харків», опинився серед підозрюваних у рамках антикорупційної операції «Карфаген», яку проводять НАБУ та САП. Правоохоронці припускають, що він міг виконувати функцію негласного керівника мережі шахрайських кол-центрів і координувати їхню роботу. Згідно із заявою прокурора, Бойко безпосередньо взаємодіяв щодо функціонування таких центрів, узгоджував конкретні локації, обговорював окремі об’єкти та сприяв виконанню запитів у межах міжнародної правової допомоги. Прокурор Карась зазначив, що наразі триває відкрита стадія розслідування, під час якої слідчі перевіряють факти діяльності подібних структур по всій території країни, зокрема згадуючи місто Дніпро.

До матеріалів провадження приєднали три телефонні розмови між очільником футбольного клубу та Сергієм Кропивою, який обіймає посаду заступника керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора. Перша розмова зафіксована 19 березня 2026 року, коли Кропива інформував Бойка про стан справ у Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, запевняючи, що стосовно цього регіону жодних розшукових заходів немає і все перебуває в режимі очікування. Під час наступної бесіди 5 травня співрозмовники торкнулися теми громадян Казахстану, які, за словами представника Офісу генпрокурора, виявили готовність вплинути на певну особу за умови подання українською стороною відповідного міжнародного доручення. Третя розмова відбулася 6 травня, в період перебування Бойка в Лісабоні, під час якої обговорювалася кандидатура директора Івахненка для проведення процесуальних дій. За твердженням прокуратури, ці аудіозаписи вказують на координацію діяльності кол-центрів та процесуальних кроків між фігурантами.

Своєю чергою, Богдан Бойко рішуче відкидає будь-яку причетність до протиправної діяльності, шахрайських схем та заволодіння фінансами громадян. Водночас у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі підкреслюють, що розслідування триває на відкритому етапі, а правоохоронні органи продовжують збирати документальні докази та встановлювати деталі справи.

Богдан Бойко з’явився на світ у 1998 році. У дитячі роки він захоплювався футболом та проходив навчання в академії київського «Динамо», після чого здобув вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Протягом 2023 року він разом із засновником WhiteBIT Володимиром Носовим увійшов до числа власників і головних інвесторів харківського клубу «Металіст 1925». У 2024 році Бойко очолив наглядову раду цієї спортивної організації, а вже у 2025 році став її президентом, помінявшись посадами з Носовим. У червні 2026 року за його ініціативи відбувся масштабний ребрендинг, у результаті якого «Металіст 1925» змінив назву на ФК «Харків».

Володимир Носов є засновником криптобіржі WhiteBIT, яка реалізує спільні проєкти з «Дією», Netflix, lifecell та monobank. При цьому в медіапросторі з’являлися припущення про те, що Носов може виступати лише номінальним власником біржі, тоді як реальними бенефіціарами нібито є представники родини Шенцевих — Микита та Дмитро, відомі своєю проросійською політикою. Крім того, біржу WhiteBIT звинувачували в потенційній взаємодії з державою-агресором після початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, у березні 2023 року фіксувалося переміщення 3299 біткоїнів вартістю близько 85,6 мільйона доларів, які, як стверджувалося, належали російській платформі BTC-e та виводилися частинами через сторонні сервіси.

Четвертого вересня НАБУ та САП офіційно оголосили про проведення масштабної спецоперації під назвою «Карфаген», у ході якої було викрито злочинну мережу, що займалася покровительством шахрайських кол-центрів та легалізацією активів. Слідство вважає організатором угруповання заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергія Кропиву, який у середині 2025 року сформував структуру за участю працівників прокуратури та інших осіб. За даними слідчих органів, учасники схеми систематично брали хабарі за уникнення перевірок кол-центрів, які ошукували людей в Україні та за кордоном. Отримані кошти, за версією слідства, відмивалися через купівлю нерухомості, ювелірних виробів та інших цінностей на суму понад 20 мільйонів гривень, а ще понад 10 мільйонів гривень могли зберігатися на рахунках близького кола осіб під виглядом легального бізнесу. У матеріалах цього провадження Бойко проходить як особа, яка могла виступати негласним куратором частини кол-центрів, зокрема прокурор САП заявляв про те, що Кропива попереджав його про вибіркові обшуки в Дніпрі та запитував адреси для захисту пов’язаних із Бойком об’єктів від перевірок.

Справа «Карфагена»: затримання Сергія Кропиви та деталі обшуків в Офісі генпрокурора

У Львові затримали Сергія Кропиву, посадовця Офісу генерального прокурора та головного фігуранта операції «Карфаген». За інформацією джерел, він, ймовірно, прямував до кордону з наміром залишити територію України. Про це в інтерв’ю Тетяні Даниленко повідомив керівник відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела у політичних колах. На думку журналіста, переміщення Кропиви в бік кордону вказує на те, що фігуранти могли бути заздалегідь поінформовані про початок публічної фази операції та готувалися до слідчих дій.

Ткач також розповів про деталі обшуків в Офісі генерального прокурора. Зокрема, на початку слідчих дій детективів НАБУ не пустили через центральний вхід, через що правоохоронцям довелося долати паркан за допомогою драбини. Журналіст зазначає, що такі дії суперечать заявам ОГП про сприяння розслідуванню.

Згідно з даними джерел «Української правди», після початку операції генпрокурор Руслан Кравченко перебував в Офісі президента, хоча згодом видання ZN.UA повідомило, що він перебував у лікарні «Добробут». Також повідомляється, що вранці після обшуків президент Володимир Зеленський розглядав можливість звільнення Кравченка, проте голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія виступив проти цього, переконавши президента дочекатися судових рішень та доказів від НАБУ і САП.

Існують припущення про неформальні домовленості між Кравченком та Арахамією, згідно з якими генпрокурор мав блокувати процесуальні дії щодо впливових депутатів, а політики натомість гарантували б, що Верховна Рада не проголосує за відставку генпрокурора. Офіційно ці твердження сторони не підтверджували.

Крім того, Офіс генерального прокурора заявив, що під час обшуків детективи отримали доступ до матеріалів інших справ, зокрема тих, що стосуються керівництва та працівників НАБУ і САП. Михайло Ткач припустив, що серед вилученого могли бути документи щодо стеження за антикорупційними органами або плани нової атаки на них, проте наголосив, що наразі ці дані не мають підтверджень.

НАБУ отримало 12 звернень щодо візитів Єрмака до військових частин

У липні-серпні до Національного антикорупційного бюро України надійшло 12 звернень із проханням дозволити екскерівнику Офісу президента Андрію Єрмаку виїздити до військових частин для надання адвокатських консультацій.

Відповідь НАБУ на запит журналістки Олени Трибушної, яку вона оприлюднила на YouTube, містила таке формулювання: «Упродовж липня-серпня до Національного бюро надійшло 12 листів від командирів військових частин А7051, А4447, А1126, А2120, А7788, А2167, А0224, 3017, A5006, A7049, А4674 стосовно надання дозволу екскерівнику Офісу Президента на виїзд до місць дислокації відповідних військових частин та інформування Національного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про участь вищезгаданої особи в реалізації проєкту “Адвокат+”».

Номери частин відповідають таким бригадам: 81, 78, 79, 25 ДШВ, 72 ОМБр, 33 ОМБр, 157 ОМБр, 122 ТРО, 3 бригада НГУ, 117 ОВМБр.

У своїх листах командири зверталися до керівників НАБУ та САП із проханням погодити участь частин у проєкті “Адвокат+” та візит Єрмака. Під час цих виїздів планували провести виїзні консультації для військовослужбовців і членів їхніх сімей.

Командири підкреслювали, що потреба в особистому прийомі є значною, оскільки частина питань особового складу пов’язана з сімейними та спадковими справами, де людям важливо поговорити з адвокатом наживо.

Обшуки у Ірини Мудрої та Вадима Столара: що відомо зі слів джерел

Гучна справа за участю посадовців найвищого рівня набирає обертів. Журналіст «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела, назвав головних фігурантів сьогоднішньої спецоперації антикорупційних органів.

За даними джерел УП, детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) зараз проводять слідчі дії, зокрема обшуки, у двох високопосадовців.

Йдеться про Ірину Мудру — заступницю керівника Офісу Президента України, а також Вадима Столара — чинного народного депутата, обраного від забороненої партії ОПЗЖ, який також відомий як великий столичний забудовник.

Наразі офіційних коментарів від НАБУ та САП про те, у межах якого саме кримінального провадження відбуваються ці слідчі дії та у чому саме підозрюють посадовців, немає. Ми продовжуємо стежити за розвитком подій.

Спецоперація НАБУ і САП: Железняк повідомив подробиці щодо фігурантів справи

19 серпня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації.

Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що серед фігурантів справи є “діючий депутат з екс-ОПЗЖ, дуже відомий забудовник”, а також неочікуваний заступник або заступниця керівника Офісу президента. Водночас він наголосив, що розслідування не стосується представників чинної коаліції або партії “Слуга народу”.

У НАБУ та САП офіційно підтвердили проведення масштабної спецоперації. Як зазначили правоохоронці, злочинна організація, яку розслідують, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також були залучені високопосадовці з Офісу Президента України та інші особи.

Хорватський слід у справі Сенниченка: що показують відкриті реєстри

Хорватський напрямок у цій історії залишався найменш висвітленим. Ще в березні 2026 року хорватська журналістка Sandra Veljković назвала справу «Щупальце спрута Сенниченка» — за п’ять місяців до офіційного повідомлення НАБУ.

4 березня загребський Večernji list опублікував матеріал під заголовком KRAK SENIČENKOVE HOBOTNICE. У відкритому ліді йшлося: «U najnovijoj fazi postupka … ukrajinski istražitelji gledaju inozemne krakove tijeka novca — uz nekretnine u UAE i luksuzne automobile, tu su i zemljišta u Hrvatskoj» (Večernji.hr). Тобто вже тоді хорватська журналістка знала про землю в Хорватії та про напрямок розслідування в Істрію — за п’ять місяців до пресрелізу НАБУ та САП від 31 липня.

Це підтверджують відкриті реєстри. GMYRIN FAMILY DEVELOPMENT ADRIATIC d.o.o. є материнською холдинговою компанією. Її OIB — 41288857562, MBS — 040441290, реєстрація — Trgovački sud u Rijeci, адреса — Ciottina 9, 51000 Rijeka, вид діяльності NKD 68110 — купівля та продаж власної нерухомості. Серед учасників товариства — Anatolii Gmyrin, батько збіглого радника Фонду. За звітністю за 2025 рік компанія мала трьох працівників, доходи 146 тис. євро, чистий збиток 198 тис. євро та EBIT мінус 321 тис. євро (FINA Info.BIZ).

Дочірньою структурою є GMYRIN FAMILY DEVELOPMENT BRESTOVA d.o.o. Її OIB — 28381980096, вона зареєстрована 2022 року, має адресу Boki 15, Čavle і статус активна. Єдиним власником є Adriatic, а зміну власності зафіксовано 2 лютого 2025 року (FinInfo.hr; CompanyWall.hr).

Ключове уточнення полягає в тому, що Brestova є порожньою оболонкою. За офіційною фінансовою звітністю FINA, у 2025 році її активи становили 46 євро, доходи — нуль, співробітників — нуль, чистий збиток — 1 тис. євро, EBIT/EBITDA — мінус 725 євро (Reputacija.hr). Це SPV — спеціально створена юридична особа під ще не завершену угоду.

Отже, землю слід шукати не на балансі Brestova, а на балансі материнської Adriatic — у рядку dugotrajna imovina, тобто довгострокові активи. В Adriatic операційні витрати 2025 року становили 321 тис. євро при доходах 146 тис. євро. Навантаження є помітним, а земля майже напевно вже врахована.

Назва SPV прямо вказує на географію об’єкта. Brestova — це бухта та поромний термінал на східному березі півострова Істрія, адміністративно населений пункт Zagorje у громаді Kršan. Із 1960-х років звідти курсують пороми на острів Црес за маршрутом Brestova–Porozina, а порт входить до зони Lučke uprave Rabac (Istarska enciklopedija; Wikipedia). Таким чином, хоча юридична адреса сім’ї — Кварнер, тобто Рієка та Чавле, цільова земля розташована на східній Істрії біля поромного терміналу.

Третьою структурою була Podbrežnica stan d.o.o., заснована 6 березня 2018 року. Її єдиним власником також була Adriatic. Компанію виключили з реєстру 19 січня 2026-го — за місяць до підозр лютого 2026 року і за півроку до завершення розслідування 31 липня. На момент виключення на неї припадало фінансових зобов’язань приблизно на 1,25 млн євро, операційний потік 2023 року становив мінус 1,25 млн, а чистий збиток 2023 року — мінус 148 тис. євро (Insolve.hr). Компанію з мільйонним дефіцитом ліквідували синхронно з процесуальним етапом справи.

Ще одне прізвище, яке не згадувалося в українських матеріалах, — Anton Tsybulskyi (Kostrena). Він є єдиною керуючою особою та виступає директором або членом правління в усіх трьох хорватських компаніях: Adriatic, Brestova та Podbrežnica stan. Саме він фігурує як локальний номінальний утримувач.

Справу про «бек-офіс» Укрзалізниці передали до суду

НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця». Про це повідомило НАБУ.

У телеграм-каналі у вівторок бюро зазначило, що колишнього радника Офісу президента України, який також був першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, підприємця, а також ще двох осіб викрили на заволодінні коштами УЗ під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

За даними НАБУ, справа охоплює три епізоди. Перший стосується закупівлі кабелів. У 2021-2022 рр. нардеп та підприємець за сприяння посадовців «Укрзалізниці» організували схему закупівель кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. За допомогою так званого «бек-офісу» УЗ підконтрольні їм компанії перемагали у тендерах і постачали товар за завищеними цінами. У результаті УЗ зазнала понад 140 млн грн збитків.

Другий епізод стосується закупівлі трансформаторів. У 2022 році учасники «бек-офісу» забезпечили закупівлю силових трансформаторів для УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі. Конкурентів із вигіднішими пропозиціями усували від закупівель. Протягом 2022-2024 рр. ця оборудка завдала товариству майже 100 млн грн збитків.

Третій епізод, за інформацією Бюро, пов’язаний із легалізацією коштів. Упродовж 2021-2023 рр. організатори «бек-офісу» УЗ відмивали кошти, отримані від корупційних схем. Зокрема, вони легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Згідно з повідомленням, ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості — пентхаусу, квартир, будинків і комерційної нерухомості, яку оформив на підконтрольних осіб.

Як повідомлялося, у березні 2025 року САП завершила розслідування трьох епізодів корупції в «Укрзалізниці», в яких, зокрема, фігурують колишній радник ОП, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило на чинний народний депутат Віктор Бондар.

У жовтні 2025 року САП повідомила, що протягом року на рахунки УЗ та в державний бюджет від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи в компанії.

Оновлення офісів НАБУ під час війни: ремонти та спецобладнання на понад 15 мільйонів

На тлі того, як українське суспільство та волонтери збирають кошти на потреби фронту, Національне антикорупційне бюро України вирішило масштабно оновити власну інфраструктуру. У липні в системі Prozorro було оприлюднено низку закупівель НАБУ на загальну суму понад 15 мільйонів гривень. Йдеться про поточні та капітальні ремонти адміністративних будівель бюро в Києві на вулиці Дениса Монастирського, 3, а також про спеціальне обладнання для захисту від аудіозапису. Про це повідомляє “Апортроф”.

Найбільші витрати передбачені на ремонт приміщень і оновлення електромереж у центральних корпусах відомства. 24 липня 2026 року НАБУ оголосило тендер ID: UA-2026-07-24-009351-a на «Послуги з поточного ремонту приміщень адміністративних будівель (корпуси № 1 та 5)». Очікувана вартість цієї закупівлі становить 11 033 333,33 грн.

29 липня з’явився ще один тендер — ID: UA-2026-07-29-010884-a на «Роботи на об’єкті «Капітальний ремонт групових електрощитів та електромереж адміністративної будівлі (корпус № 1)». Його сума складає 3 738 761,00 грн.

Таким чином, лише у межах двох закупівель на поліпшення умов у приміщеннях і модернізацію щитових закладено майже 14,8 млн грн.

Окрему увагу привертає ще одна закупівля, оголошена 20 липня 2026 року під тендером ID: UA-2026-07-20-007093-a. Вона стосується «Пристрою блокування запису» з очікуваною вартістю 1 058 040,00 грн.

Йдеться про спеціальну акустичну та ультразвукову апаратуру, що створює беззвучні перешкоди для мікрофонів, диктофонів і смартфонів. Такі пристрої унеможливлюють фіксацію розмов у кабінетах під час зустрічей або нарад. На ці «глушилки» бюро планує спрямувати понад мільйон гривень із держбюджету.

Такі витрати антикорупційного відомства викликають гостру критику в умовах постійного дефіциту державних ресурсів на базові потреби оборони. Водночас прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, мають 100% бронювання від мобілізації, тоді як у самому НАБУ бронь має половина кадрового складу.

З огляду на привілейований статус, високі заробітні плати та максимальні гарантії незалежності, мільйонні ремонти офісів і закупівля глушилок під час війни виглядають як відверте ігнорування суспільного запиту на економію та доцільність витрат.

Кривонос заявив про нову форму корупції серед постачальників озброєння

В Україні, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, корупційні схеми змінюються: високопосадовці з правоохоронних органів, парламенту та інших державних структур можуть ставати співбенефіціарами великих компаній, що постачають озброєння. Це, як він зазначив, здатне впливати на те, як підприємства отримують державні контракти та замовлення.

Про це Кривонос повідомив під час брифінгу. Він заявив, що у великих компаніях — постачальниках озброєння — можуть раптово з’являтися впливові бенефіціарні власники. За його словами, на підставі домовленостей або невідомих джерел серед таких осіб опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів, фактично стаючи співбенефіціарами окремих компаній.

Кривонос наголосив, що така практика може впливати на розподіл контрактів і державних замовлень, а це, своєю чергою, підриває обороноздатність країни.

Керівник САП Олександр Клименко зі свого боку зазначив, що НАБУ та САП не здатні самостійно подолати корупцію в оборонній сфері, зважаючи на масштаб оборонного бюджету та кількість закупівель.

За словами Клименка, Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків в оборонній сфері. Відповідний аналіз бюро надало за останні пів року.

Раніше ЗМІ звинувачували ексміністра оборони Рустема Умєрова у лобіюванні інтересів великого українського виробника дронів із Конотопа, а також проєктів у сфері БПЛА колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.

Відставка Умєрова, як зазначалося, могла бути пов’язана з протистоянням різних компаній за доступ до оборонного бюджету. У матеріалі також йшлося, що на боці ексміністра нібито виступали НАБУ та САП, тоді як їхніми опонентами називали компанії, близькі до оточення президента Володимира Зеленського, зокрема FirePoint.