У центрі Києва депутат Георгій Мазурашу покусав собаку під час пробіжки. Раніше ми вже повідомляли про інцидент, коли бійцівський собака напав на дитину в Києві. Жінка вигулювала двох вівчарок без намордників та повідків. Одна з вівчарок кинулася на депутата, трохи вкусила, поки власниця змогла її приборкати. Сам депутат пояснив, що собака відреагував на те, що він “надто швидко бігав”.
Архіви позначок: Депутати
Депутат Куницький проживає в Канаді
Депутат від «Слуги народу» Олександр Куницький, який у 2024 році виїхав за кордон і не повернувся, нині проживає в Канаді.На це звернули увагу після оприлюдненої декларації, де країною перебування зазначено Канаду.Згідно з документом, 42-річний парламентар безкоштовно проживає у квартирі іноземного громадянина. Куницький є мажоритарним депутатом, тому у разі втрати мандата його не зможуть замінити, а фракція «Слуги народу» втратить ще одного депутата.
Тимошенко розповіла про таємничий пакет з грошима
Народна депутатка та лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко дала інтерв’ю, де розкрила подробиці справи про підкуп народних депутатів. Журналістка Соня Кошкіна заявила, що б ніколи не поклала 40 штук у пакет «Нової пошти». Тимошенко відповіла, що поклала.
Андрій Шевченко продемонстрував дорогий годинник Rolex
Під час зустрічі з народним депутатом і олімпійським чемпіоном Жаном Беленюком, легендарний український футболіст Андрій Шевченко випадково показав дорогий аксесуар. На руці Шевченка був годинник Rolex Daytona. Вартість такої моделі становить близько 1,18 мільйона гривень. Зарплата Шевченка на посаді президента Української асоціації футболу складає близько 50 000 доларів США на місяць.
Розслідування: Депутат Гунько використовував посадові повноваження для отримання незаконних прибутків
Народний депутат Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради в 2020 році від «Слуги народу», але його політична біографія почалася раніше — з кампаній 2015 і 2019 років та участі в земельній історії в Броварах. Ще в 2013-му журналісти описували схему виведення ділянок під виглядом ведення особистого господарства з подальшою передачею приватній компанії.Бенефіціаром цієї компанії називали Гунька; до забудови були причетні структури, пов’язані з Віктором Поліщуком. У 2019 році епізод, де фігурував Гунько, Генпрокуратура закрила.Отримавши мандат, Гунько очолив тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування зловживань на підприємствах Національної академії аграрних наук. Цей статус дав доступ до інформації про державні землі та майнові комплекси. За даними слідства, з 2021 по 2023 рік він з поплічниками організував схему на землях держпідприємств НААН: підконтрольні компанії засівали державні поля, збирали врожай, вивозили його на «свої» склади та продавали, занижуючи обсяги в документах. Збитки, які лягли в основу справи, — майже 30 млн грн; за оцінками джерел, реальні втрати могли бути значно вищими.У 2023 році Гунька затримали під час отримання 85 000 доларів — першої частини з обумовлених 221 000. За версією обвинувачення, він пропонував підприємцю доступ до ділянок НААН: офіційно — по 100 доларів за гектар, додатково — 130–150 доларів «в кишеню», з обіцянками «вирішити питання» з силовими органами та поставити «свого» директора на дослідне господарство. Перша підозра стосувалася зловживання впливом; пізніше, у лютому, він отримав другу — за епізодом привласнення агропродукції. Апеляційна палата ВАКС підтримала обвинувальний вирок: чотири роки позбавлення волі, трирічна заборона обіймати держпосади та конфіскація майна. Окреме провадження по аграрній схемі триває; санкція може сягати 12 років.Між першою підозрою та етапуванням до СІЗО Гунько продовжував парламентську діяльність, зокрема голосував за ініціативи, що стосуються статусу антикорупційних органів. Паралельно активізувалася бізнес-діяльність сім’ї. Дружина, Наталія Гунько, яка раніше очолювала Київську облраду, у 2025 році увійшла до нової компанії Diamant Cor+ (КВЕД — торгівля зерном), а згодом — до консорціуму «УК Пріоритет», що бере участь у тендерах АРМА на управління арештованими активами, включно з тепловозами та вагонами. Консорціумом керує Андрій Михайловський, якого ЗМІ пов’язували з оточенням ексміністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Сестра Наталії Гунько з чоловіком також створили структури та претендували на активи АРМА, зокрема на перевалочний термінал на Закарпатті та санаторії.Сімейні активи помітні й у майновому контурі: будинок площею близько 500 кв. м у котеджному містечку в Зазим’ї під Києвом, автомобілі Range Rover (2014), BMW X5, Toyota Land Cruiser 200 (2017), BMW 730LD (2018). Напередодні першої підозри, за матеріалами справи, обговорювалася покупка Mercedes-Benz G-Class за 230 000 євро. Син Костянтин, який працював у Мінекономіки у 2020–2022 роках, 14 березня 2022 року виїхав за кордон і, за даними слідства, перебуває в Австрії; дочка Катерина — там само. Сам Гунько, згідно з матеріалами, також відвідував Відень у період повномасштабної війни; одна зі зустрічей щодо земель НААН відбувалася саме там.Гунько заявляє про проблеми зі здоров’ям та інвалідність; захист вказує на підстави для пом’якшення покарання. Але судові рішення вже набули чинності, а друга справа — про привласнення агропродукції — залишається в роботі. Історія депутата, який одночасно керував ТСК зі зловживань у НААН і, за версією слідства, монетизував доступ до її земель, показує, як парламентський мандат і контроль над інформацією можуть перетворюватися на інструмент впливу — доти, доки не спрацьовує антикорупційна система.
Виїзд нардепа Лабазюка до Європи: Суд задовольнив прохання та встановив заставу
Вищий антикорупційний суд дозволив народного депутата Сергію Лабазюку виїзд до країн Європи. Рішення прийняла колегія суддів у складі Тетяни Крикливої, Віталія Дубаса та Євгена Крука. Поїздка запланована на період з 16 по 22 березня, повідомили у Центрі протидії корупції.
Депутат є головою підкомітету з питань аграрної політики та бере участь у роботі делегації з п’яти народних обранців. Метою поїздки є участь у переговорах щодо аграрної політики та квот між ЄС та Україною. Лабазюк наголосив на наявності у нього досвіду переговорів та звернувся до суду з проханням про надання дозволу на виїзд.
У разі незгоди з термінами повернення, з депутата буде стягнуто заставу в розмірі 40 мільйонів гривень.
Нагадаємо, що Сергія Лабазюка звинувачують у наданні 150 тисяч доларів за сприяння у перемозі на тендерах. За версією обвинувачення, кошти планували передати тодішньому віцепрем’єр-міністру Олександру Кубракову та Мустафі Найєму. Раніше Вищий антикорупційний суд дозволив депутату виїзд до Молдови — після повернення до України, він був затриманий.
Нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили підозру водієві Лабазюка за відмову від надання свідчень у суді.
Захисник ЗСУ Олександр Курсик загинув у бою
Стало відомо про смерть журналіста, депутата Рівненської міської ради та військовослужбовця ЗСУ Олександра Курсика. Про смерть чоловіка 26 лютого повідомила у Facebook його колега, депутатка Галина Кульчинська. “Назавжди молодий, красивий і радісний. На жаль, дива не сталося. Світла памʼять тобі, Саню… Честь тобі, Воїне!” — написала вона у своєму дописі.
Також про це повідомила у Facebook дружина Олександра Курсика Євгенія: “Запамʼятайте його таким! Справжнім світлим воїном, який щиро посміхається! Я вимолила тебе на війні. Але не змогла зараз… Дякую тобі за все. За наших чудових діток. Кохаю і кохатиму. Назавжди в моєму серці. Для мене та для наших дітей ти герой навіки!”
Олександр Курсик народився 1 жовтня 1985 року, як зазначено на сайті Рівненської міської ради. Чоловік працював кореспондентом служби новин та ведучим на радіо “Край” Рівненської обласної державної телерадіокомпанії, на базі якої було створено Суспільне мовлення. Пізніше працював на телеканалах “Рівне 1”, “НТН”, “Інтер”, був власним кореспондентом “ТСН” та директором зі стратегічного розвитку телерадіокомпанії “РИТМ”.
З листопада 2007 року по червень 2008 року був помічником народного депутата Юрія Прокопчука. Тоді ж склав присягу державного службовця та отримав сьомий ранг державної служби.
З 2010 року Олександр Курсик був обраний депутатом Рівненської міської ради. З 2013 року — голова фракції ВО “Батьківщина”.
У 2016 році чоловік служив у зоні проведення Антитерористичної операції. На початку повномасштабного вторгнення він приєднався до лав ЗСУ і воював у складі 14 окремої механізованої бригади. Був нагороджений медаллю “За військову службу Україні”.
Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми
У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.
Жахлива ситуація в Києві: Самогубство через борги з комунальними послугами
У Києві сталася трагедія: жінка поcommitted самоубийство на погляд молодшого брата. Причиною цього стало неможливість оплатити комунальні послуги та забезпечити тепло для дітей. Про це повідомила депутатка Київради від «Батьківщини» Шлапак.
НАБУ пояснило, що перебування Шурми за кордоном не звільняє його від обов’язку з’явитися на виклик
Національне антикорупційне бюро роз’яснює, що самі по собі публічні заяви підозрюваного в розтраті ексзаступника керівника Офісу президента Ростислава Шурми з-за кордону про те, що він “не переховується”, не мають юридичної сили.Про це стало відомо з відповіді НАБУ на інформаційний запит “Української правди”У Бюро тлумачать, що згідно із законодавством, фігуранти справи щодо виплат за “зеленим” тарифом Ростислав та Олег Шурми, обізнані щодо кримінального провадження, не з’явились за викликами слідчих, не надали вагомих підстав для неявки, тож були оголошені в розшук.”Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України України з моменту набуття особою статусу підозрюваного така особа зобов’язана прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду, а в разі неможливості прибути у призначений строк – завчасно повідомити про це.Незважаючи на належне повідомлення та виклики у порядку ст. 135-137 КПК України, підозрювані не з’явилися, доказів на підтвердження обставин, що об’єктивно унеможливлюють прибуття у розумінні ст. 138 КПК України, не надали”.Антикорупційники пояснюють, що сам по собі факт перебування особи за межами України без поважних причини неприбуття на виклик не може розцінюватися як належне підтвердження неможливості явки та не звільняє підозрюваного від покладених на нього процесуальних обов’язків.Інформація про можливе місце перебування підозрюваних перевіряється та оцінюється в межах кримінального провадження, а публічні заяви сторони захисту чи підозрюваного не є належним виконанням процесуальних обов’язків, визначених КПК України, наголошують у НАБУ.Стосовно того, що Шурма з-за кордону пропонував брати участь у процесуальних діях у форматі відеоконференції, в Бюро пояснюють, що ініціатива проведення допиту виключно в режимі відеоконференції не надає підозрюваному права визначати форму проведення процесуальних дій і не може підміняти обов’язок особистої явки. На запитання УП, чи плануються процесуальні дії з Шурмою у форматі відеоконференції чи допиту за кордоном, в НАБУ не відповіли.Стосовно дати “зникнення” в облікових розрахунках осіб, які переховуються від слідства, антикорупційники роз’яснюють: з урахуванням обізнаності підозрюваного про кримінальне провадження та неявки за викликами, після належної фіксації цих обставин було прийнято рішення про оголошення підозрюваних Олега та Ростислава Шурми у розшук 12 лютого 2026 року.Запитання УП, чи планується заочне обрання запобіжного заходу Ростиславу чи Олегу Шурмі, в НАБУ залишили без відповіді.Дослівно: “Щодо ухвалення конкретних процесуальних рішень та визначення форм і способів проведення слідчих (розшукових) дій повідомляємо, що вони здійснюються з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та вимог кримінального процесуального законодавства.Деталі перебігу досудового розслідування та заплановані процесуальні дії відповідно до ст. 222 КПК України не підлягають розголошенню”.