Бетонні укриття в Буковелі: Збільшення активів родини генерала

Бетон для авіації — мільйони для сім’ї: як командування логістики перетворило укриття на елітну нерухомість. Поки країна живе під сиренами та комбінованими ударами, розраховуючи на ППО та авіацію, в тилу Повітряних сил, за даними слідства, будувалася зовсім інша оборона — особистих активів. СБУ спільно з Офісом генпрокурора затримали командувача логістики Андрія Українця та начальника управління СБУ в Житомирській області Володимира Компанієнка під час спроби передачі хабаря у 320 000 доларів. Гроші призначалися за «правильний» висновок щодо якості будівництва укриттів для бойової авіації. Йдеться про проєкт вартістю 1,4 млрд грн — на збірно-розбірні аркові конструкції для захисту літаків на аеродромі, повідомляє Bihus. За версією слідства, замість усунення виявлених порушень у будівництві та доопрацювання документації було ухвалено рішення «вирішувати питання» — фактично купити лояльність військової контррозвідки, яка перевіряла об’єкт. Фігурує сума в 13 млн грн — близько 1% бюджету проєкту — як ціна потрібного висновку. Передача коштів була задокументована. Контекст критичний: українська авіація та аеродроми — пріоритетна ціль для російських атак. Один точний удар по відкритому аеродрому означає втрату техніки вартістю десятки мільйонів доларів і пілотів, підготовка яких триває роками. Після удару по Миргороду в липні 2024 року питання захищених укриттів перестало бути теоретичним. Це елемент оборони, а не будівельна формальність. На цьому тлі декларації самого Українця виглядають підкреслено скромно: старі автомобілі, квартири в Житомирській області, мінімальний склад сім’ї у звітності. Однак аналіз майна найближчих родичів малює іншу картину. Батько — пенсіонер без бізнесу — у 2024 році придбав новий Kia Sportage і нерухомість у житловому комплексі в центрі Житомира: квартиру та кілька нежитлових приміщень. Ринкова вартість лише квартири такого формату наближається до 100 тис. доларів. Мати — також пенсіонерка — після реєстрації ФОП оформила апартаменти в комплексі Mountain Residence у Буковелі (орієнтовно близько 6,5 млн грн), квартиру в ЖК «Файна Таун» у Києві (приблизно 130–140 тис. доларів), а також об’єкти в ЖК «Софія» та «Варшавський». Загальна оцінка її нерухомості наближається до півмільйона доларів. Крім того, у 2020 році введено в експлуатацію великий приватний будинок під Житомиром, оформлений на матір. Син, 26-річний лікар, володіє квартирою в Києві (ЖК «Варшавський»), земельними ділянками, двома будинками в Житомирській області та паркомісцями. У публічних даних фігурує автомобіль Volkswagen Tiguan. Сумарний обсяг активів сім’ї за останні роки — сотні тисяч доларів, за консервативною оцінкою — близько мільйона і більше. На цьому тлі офіційні доходи самого командувача логістики виглядають непропорційними масштабам придбань. Історія виходить за рамки побутової корупції. Йдеться про спробу вплинути на контроль якості об’єктів, які мають фізично захищати авіацію в умовах війни. Якщо укриття не витримують удару, наслідки вимірюються не мільйонами гривень відкату, а знищеною технікою та людськими життями. Кримінальне провадження запущено. Але ключове питання залишається системним: як у проєкті оборонної інфраструктури на мільярди гривень контроль опинився в руках людей, які, за версією слідства, віддали перевагу бетонним укриттям особистих інвестицій в апартаменти, будинки та автомобілі.

Російська Атака Безпілотниками: Збито Більшість Ударних БпЛА

В ніч на 3 березня Україну атакувала російська армія з використанням 136 безпілотників різних типів. Силами протиповітряної оборони було збито 127 із цих безпілотників. Зафіксовано влучання 5 ударних БпЛА на трьох локаціях, а також падіння уламків у ще трьох місцях.

За даними Повітряних сил, атака здійснювалася з напрямків Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Гвардійське та інші території Російської Федерації та тимчасово окупованої території України. У відбитті повітряного нападу брали участь авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Станом на 9:00 3 березня протиповітряною обороною країни було збито/подавлено 127 ворожих безпілотників типу Shahed, “Гербера”, “Італмас” та інших типів на півночі, півдні та сході України. В повітряному просторі продовжують спостерігатися ворожі безпілотники.

Справа Мельниченко: Переоцінка дій завідувачки одеської психіатричної лікарні

В Одесі судять колишню завідувачку відділення № 18 (геронто-психіатричне) КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я» Одеської обласної ради Ірину Мельниченко за сприяння ухилянтам. Про це стало відомо з кримінального провадження №42024163030000036 від 15.04.2024. Засідання у справі за обвинуваченням відбудеться в Пересипському районному суді Одеси 3 березня. Спочатку Мельниченко було висунуто підозру за ч. 3 ст. 368 КК, але згодом слідство перекваліфікувало обвинувачення на ч. 2 ст. 369-2 КК. Слідчі з’ясували, що у квітні 2024 року Мельниченко запропонувала чоловіку, який шукав догляд за своїм родичем для отримання групи інвалідності, зайти до її службового кабінету. Під час розмови чоловік запитав про порядок розміщення у відділенні для свого дідуся (1940 року народження) та можливість отримання направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності, зазначивши, що у дідуся є відповідні захворювання. Під час бесіди у завідувачки виник злочинний намір отримати кошти. Вона повідомила, що вартість розміщення у відділенні становить 1,5 тисячі доларів та 8 тисяч гривень. На наступній зустрічі вона заявила, що видасть направлення на МСЕК та визначення першої групи інвалідності лише після передачі грошей. Чоловік був змушений погодитися на вимогу, оскільки йому потрібно було організувати лікування дідуся, який почувався погано та потребував госпіталізації. Мельниченко затримали під час передачі коштів. Після скандалу з хабарем Мельниченко звільнили з посади. Проте вона оскаржила це рішення в Пересипському районному суді. Суддя Олександр Боков 16 грудня частково задовольнив позов жінки до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров’я». Суд визнав незаконним та скасував наказ про звільнення від 4 березня 2025 року № 70к/тр, яким позивачку звільнили з посади завідувачки за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП — через невідповідність займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації. Ірину Мельниченко поновлено на попередній посаді з 16 грудня 2025 року. Рішення в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню. З установи стягнуто на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 березня по 8 грудня 2025 року (198 робочих днів) у сумі 163 тисячі гривень. У задоволенні вимоги про компенсацію моральної шкоди на суму 45 тисяч гривень відмовлено через недостатність доказів. Роботодавець звільнив Мельниченко на підставі акту перевірки від 27 вересня 2024 року, де комісія виявила систематичні порушення: невідповідність обліку пацієнтів (відсутність допомоги 52 госпіталізованим особам, що створює високий корупційний ризик), невнесення даних до електронної системи охорони здоров’я (по 11 з 33 виписаних та по 21 стаціонарному пацієнту, через що заклад не отримав компенсації від НСЗУ), відсутність журналів, незаповнені медичні картки тощо. Представник відповідача зазначив, що позивачку було відсторонено від виконання обов’язків з 23 квітня по 17 червня 2024 року на підставі ухвали Приморського районного суду Одеси від 22 квітня 2024 року (справа № 522/6074/24) у кримінальному провадженні № 42024163030000036 від 15 квітня 2024 року — за підозрою в отриманні неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України). На цей період обов’язки завідувачки виконували інші особи. Суд дійшов висновку, що порушення свідчать про неналежне виконання обов’язків через несумлінне ставлення, а не через брак кваліфікації чи стан здоров’я. Такі обставини не є підставою для звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (недостатня кваліфікація). Якщо є провина, можливе звільнення за дисциплінарний проступок (п. 3 ч. 1 ст. 40), але не за цією статтею. Рішення вже оскаржено до Одеського апеляційного суду. Засідання по суті справи ще не розпочалися.

Судовий процес щодо компенсації Сученка

Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (реорганізована структура) В’ячеслав Сученко, якого було звільнено за законом “Про люстрацію” у 2014 році, відсудив у держави компенсацію в розмірі 4,3 млн гривень. Посадовця піддали люстрації у 2014 році. У декларації за 2024 рік Сученко вже зазначив, що обіймає посаду начальника відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю ДПС. Він подав позов проти спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу на суму 3,44 млн гривень. Позивача було звільнено 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к на підставі пункту 7-2 статті 36 КЗпП України (у зв’язку з припиненням трудового договору) та Закону України «Про очищення влади» (люстрація). Підставою для звільнення стало те, що з січня 2011 року по лютий 2014 року він обіймав посади першого заступника військового прокурора Центрального регіону та першого заступника прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері — посади, які підпадали під люстраційні обмеження. Суд першої інстанції, а слідом за ним і Шостий апеляційний адміністративний суд, визнали звільнення незаконним. 21 січня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року залишено без змін. Колегія суддів (головуюча — Олена Карпушова, судді Оксана Епель та Віталій Файдюк) дійшла висновку, що застосування люстрації лише на підставі факту обіймання посади, без доведення індивідуальної провини, участі в антидемократичних діях чи загрози правам людини, є непропорційним втручанням у право на приватне життя (стаття 8 Європейської конвенції з прав людини), порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівного доступу до державної служби (статті 3, 8, 19, 24, 38, 43 Конституції України). Суд послався на практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Полях та інші проти України» від 17 жовтня 2019 року), висновки Венеціанської комісії та Резолюцію ПАРЄ №1096 (1996), а також на постанови Верховного Суду України (зокрема, від 04.06.2020 у справі №817/3431/14), які підкреслюють: люстрація не може бути автоматичною чи колективною відповідальністю, а вимагає індивідуальної оцінки поведінки особи. Апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону залишено без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Справа тривала понад 11 років: провадження призупиняли через звернення до Конституційного Суду та практику ЄСПЛ, відновили у 2022 році після рішення ЄСПЛ щодо надмірної тривалості розгляду подібних справ. Сученко задекларував два доходи, отримані на виконання рішення суду, у розмірі 3,26 млн та 1,04 млн гривень.

Київ розпочне масштабний ремонт доріг наприкінці березня

Зимові умови значно погіршили стан асфальту. Проте, масштабний ремонт розпочнеться, щойно настане період постійної теплої погоди. Він розпочнеться, щойно настане період постійної теплої погоди. Це традиційно кінець березня — початок квітня. Мэр також звернув увагу на додаткові перешкоди: регулярні обшуки на підприємствах дорожньої галузі та кадровий дефіцит. За його словами, перевірки стосуються закупівель і робіт попередніх років, що деморалізує працівників і ускладнює утримання фахівців. Працівники підприємств і Департаменту транспортної інфраструктури надають усі запитувані документи та сприяють роботі правоохоронних органів у встановленому порядку.

Андрій Єрмак очолює новий комітет у НААУ

У Національній асоціації адвокатів України було створено чотири нові постійно діючі колегіальні дорадчі органи. Один із них очолив колишній голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

Про це йдеться у заяві НААУ від 3 березня. У повідомленні зазначено, що голова НААУ Лідія Ізовітова, яка очолює організацію із моменту її створення у 2012 році, створила чотири галузеві комітети.

НААУ зазначила, що їхні комітети працюють «з метою сприяння розвитку та зміцнення ролі адвокатури в Україні, … для забезпечення верховенства права, сталого соціально-економічного розвитку України». Діяльність членів рад комітетів, у тому числі керівників, здійснюється на громадських засадах. Водночас склад, завдання, права та обов’язки конкретного комітету визначає своїм розпорядженням голова голови НААУ.

Побоювання в Європі: Війна з Іраном може змінити пріоритети США щодо України

У Європі спостерігають за ситуацією та побоюються, що через конфлікт з Іраном Україна може опинитися в меншій ролі для Сполучених Штатів. За інформацією видання, операція США на Близькому Сході набула пріоритетності для Пентагону та Білого дому. Існують побоювання, що президент може втратити інтерес до ситуації в Україні. Тривалість конфлікту з Іраном не має чітких термінів – раніше говорили про тижневий період, але тепер допускається більш тривале протистояння. У зв’язку з цим виникають занепокоєння щодо потенційного скорочення або зміни напрямку американських поставок зброї Україні.

Підтримка скорочення тилових блокпостів в Україні: Соціальне опитування

В Україні триває обговорення тилових блокпостів. Ініціативу обговорив науковець Сергій Шишкін. На основі аналізу даних Нацполіції він зауважив, що система стаціонарних тилових блокпостів потребує значних державних витрат, при цьому її ефективність залишається низькою. Соціологічна компанія «Active Group» підтвердила підтримку висновків науковця українською громадськістю.Згідно з опитуванням, лише 13,6% респондентів вважають, що блокпости підвищують рівень безпеки. Більшість, 45,1%, стверджують, що це не так. 17,3% висловили думку про необхідність збільшення кількості блокпостів, 27,3% вважають, що їх кількість повинна залишитися незмінною, а 43,5% – що потрібно зменшити кількість.Дослідження було проведено компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology». Методологія включала самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і більше. Вибірка склала 1000 анкет, репрезентативна за віком, статтю та географічним розташуванням України. Збір даних відбувався 28 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,1%.

Київрада адаптувала процедуру надання звання «Почесний громадянин Києва»

Київрада внесла зміни до регламенту присвоєння звання – Почесний громадянин Києва. Подібні уточнення процедурних норм відбувалися раніше під час розгляду кандидатур видатних киян. Цього разу повністю переписали пункт про підготовку документів і прибрали обов’язкову прив’язку до Дня Києва.Про це повідомляє Інформатор.Рішення № 139 від 24 лютого 2026 року стосується лише двох пунктів Положення. У пункті 2.6 тепер чітко вказано, що підготовкою проекту рішення про присвоєння звання займається спеціальний структурний підрозділ КМДА.Саме цей відділ збирає всі необхідні матеріали, перевіряє їх і виносить готовий проект на розгляд Київради.У пункті 3.1 прибрали фразу – та приурочується до Дня Києва. Раніше вручення намагалися проводити саме в День міста. Тепер звання можна присвоювати в будь-який день року. Жодних змін у критеріях, переліку пільг чи самій суті звання внесено не було. Рішення вже ухвалене і набуло чинності відразу після офіційного опублікування.

Трамп стверджує, що Іран отримав би ядерну зброю раніше

Президент США Дональд Трамп вважає, що Іран міг би мати ядерну зброю вже три роки тому, якби він не розірвав угоду з Іраном, укладену за часів колишнього президента Барака Обами. Про це він повідомив у соцмережі Truth Social.

“Якби я не розірвав угоду з Іраном, укладену за часів Барака Обами, то в Ірану три роки тому була б ядерна зброя,” – заявив Трамп.

За словами Трампа, ця угода була найнебезпечнішою, в яку коли-небудь вступали США. Він стверджує, що ситуація була б зовсім іншою, якби угода продовжувала діяти.

“Ви можете звинувачувати Барака Обаму та Джо Байдена,” – підсумував Трамп.

Зверніть увагу, що “угода з Іраном”, відома як Спільний всеосяжний план дій (СВДП), була укладена у 2015 році між Іраном та групою країн (США, Британією, Францією, Німеччиною та Китаєм). За умовами угоди, Іран погоджувався на суттєві обмеження своєї ядерної діяльності, щоб гарантувати її виключно мирний характер.

Трамп вже давно називав СВДП “найгіршою угодою в історії” та в травні 2018 року, під час першої президентської каденції, в односторонньому вивів США з цієї угоди. Причинами стали його занепокоєння щодо програми Ірану.