У Києві нещодавно сталося одне з найпарадоксальніших пограбувань: чоловік викрав понад 5 тисяч доларів з гаманця жінки під час їхнього першого побачення. Невідомо, чи відбулося щось більше, але як тільки чоловік залишив квартиру, жінка одразу звернулася до правоохоронців. Зловмисника швидко виявили, і тепер йому загрожує до 10 років позбавлення волі.Про цей інцидент повідомили в поліції Києва. Виклик надійшов з Оболонського району, де місцева мешканка заявила, що чоловік, якого вона запросила до себе, зухвало її пограбував. 27-річна киянка познайомилася з ним випадково, а коли він перейшов межу закону, дуже злякалася. “Жінка зустріла чоловіка в соціальних мережах і згодом запросила його до себе додому. Під час їхньої зустрічі він несподівано почав погрожувати їй насильством та вимагати гроші. Врешті-решт, “гість” витягнув з гаманця потерпілої 5 200 доларів і втік”, — повідомили в поліції Києва.Зловмисника шукали недовго: завдяки аналітикам кримінального аналізу, правоохоронці швидко з’ясували, що злочин скоїв 32-річний киянин. Його виявили в Шевченківському районі та затримали. Слідчий вже оголосив підозру зловмиснику за ч.4 ст.186 КК України (грабіж, вчинений в умовах воєнного стану). Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років.
Вбивство працівника ТЦК у Львові: підозрюваним є митник Андрій Труш
У Львові підозрюваним у вбивстві співробітника ТЦК став державний інспектор львівської митниці Андрій Труш, народжений у 1991 році, про що повідомляють місцеві пабліки. За даними поліції, під час процедури оповіщення громадян, що включає перевірку документів та вручення повісток, невідомий чоловік завдав удар ножем у шию військовослужбовцю ТЦК, після чого втік. В даний час триває поліцейська спецоперація для його затримання, а також порушено кримінальну справу за статтею «умисне вбивство». Згідно з інформацією місцевих пабліків, загинув старший лейтенант юстиції Олег Авдєєв, 1973 року народження, який був офіцером групи з розгляду та супроводу адміністративних правопорушень і патрулював місто разом із поліцією на момент нападу. Інцидент стався під час перевірки документів біля магазину «Король напоїв» на вулиці Виговського, коли до Авдєєва підійшов невідомий чоловік і раптово вдарив його ножем у шию, після чого зник.
Виклики в обороні: думки Дмитра Кащенка про ставлення до військових
Полковник ЗСУ та Герой України Дмитро Кащенко висловив своє занепокоєння щодо нелюдського ставлення у Силах оборони. У своєму пості на Фейсбуці він запитує: “Якщо Головнокомандувач говорить про нелюдське ставлення, то що саме він має на увазі і чому з цим досі не борються?” Кащенко також звертає увагу на питання жорстких покарань: “Якщо Головнокомандувач говорить про жорсткі покарання, то за які саме жорсткі покарання, окрім переведення до штурмових підрозділів?” Він підкреслює, що важливо мати чіткий план дій, який включає збір інформації про проблему СЗЧ та її всебічний аналіз з залученням фахівців, таких як психологи та юристи. Кащенко зазначає, що наразі незрозуміло, як саме вирішувати проблему: через СЗЧ чи шляхом посилення покарань. Він також ставить під сумнів, чи Головнокомандувач сам розбирався з проблемою СЗЧ. Кащенко зауважує, що, на його думку, ситуація виглядає так, ніби адекватні генерали та комбригів були усунуті, а безтолкові контратаки лише демотивували особовий склад, від солдата до генерала. Він закликає до більш людяного ставлення до військових. Раніше Головнокомандувач Олександр Сирський висловився проти посилення покарання за СЗЧ, зазначивши, що основною причиною є небажання проходити службу та страх за своє життя. Він вважає, що для уникнення проблем з мобілізацією представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні ставитися до мобілізованих з повагою.
Атака на житловий будинок у Харкові
У Харкові стався прямий удар безпілотника у висотний житловий будинок. Голова ОВА Олег Синєгубов повідомив, що БПЛА типу “Шахед” влучив у будівлю в Київському районі міста. Внаслідок цього удару виникла пожежа на другому та третьому поверхах. Ліквідація наслідків триває. Двоє жінок, 61-річна та 52-річна, зазнали травм. Атака продовжується, і в повітряному просторі над Харковом все ще фіксуються ворожі безпілотники.
Захист народного депутата: справа Железняка та Міндіча
Масі Найєм, ветеран та засновник юридичної компанії «Міллер», оголосив про свій намір захищати народного депутата Ярослава Железняка у справі, що стосується позову про захист честі, гідності та ділової репутації, поданого бізнесменом Тимуром Міндічем, який також є фігурантом справи «Мідас». Найєм зазначив, що його компанія поки що не отримала матеріали позову. «Я не бачив, що саме оскаржується, які вимоги заявлені і на чому вони базуються. Тому без оцінок по суті. Бо позиція має починатися з фактів, а не з припущень», — написав адвокат. Він також додав, що разом з ним над цією справою працюватимуть Альона Боднар і Катерина Кужель. Железняк підтвердив, що його інтереси представлятиме адвокатське обʼєднання «Міллер», але не надав деталей. «Станом на сьогодні матеріали позову ще не отримані, тому поки вміст оскаржуваних висловлювань мені наразі не повідомляється. Але переконаний, що тема, пов’язана з цим позовом, потребує детального аналізу», — зазначив він.
Колишній рятувальник з України став символом російської пропаганди в Криму
Протягом десяти років колишній український рятувальник розвивав свою кар’єру в окупаційному «МНС» і став відомим обличчям російської пропаганди на півострові. До лютого 2014 року він очолював один з секторів кримського управління ДСНС України. Однак після початку анексії він не повернувся на материкову частину, а прийняв пропозицію зайняти посаду заступника начальника відділу в незаконно створеній структурі окупантів. У 2016 році тернополянин отримав підвищення, ставши керівником «відділу дізнання». Слідчі ДБР з’ясували, що, перебуваючи на цих посадах, він активно підтримував ворога та виступав на пропагандистських платформах, зокрема на каналах «Крым 24» та «Радио Крым». Наразі колишньому офіцеру загрожує до 15 років позбавлення волі. Розслідування цієї справи проводить львівське управління ДБР під наглядом Тернопільської прокуратури.
Схема розкрадання бюджетних коштів на фальшивому розмінуванні в Херсонській області
У Херсонській області викрито схему, за якою було вкрадено понад 6 млн грн на фіктивних роботах з розмінування. Директор приватної компанії спільно з керівницею саперської групи підробляли документи, що стосуються нібито розмінування 122 гектарів сільськогосподарських угідь, які насправді були очищені ДСНС у 2023–2024 роках. Для отримання бюджетних коштів вони симулювали знешкодження вибухівки та підробляли акти виконаних робіт. За даними слідства, зловмисники привласнили понад 6 млн грн державних коштів, і їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Питання щодо декларації Андрія Мікуліна: подвійний статус та невказана вартість майна
Андрій Вікторович Мікулін, кандидат на посаду судді апеляційного суду, отримав недоброчесний статус від Громадської ради доброчесності (ГРД) і наразі працює в Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з документами, він займає посаду старшого детектива в Територіальному управлінні БЕБ у Києві, а його річна заробітна плата становить 1 100 945 гривень. Сім’я Мікуліна складається з дружини Анни Валеріївни, сина Тимофія Андрійовича та падчерки Діани Артемівни Адаменко. У декларації зазначені такі об’єкти нерухомості: квартира площею 76 кв. м у селищі Гостомель, придбана у 2019 році; нежитлове приміщення площею 4,8 кв. м у тому ж селищі; квартира площею 60,1 кв. м у Бучі, яку у вересні 2025 року набула падчерка Діана Адаменко. У декларації також вказано один автомобіль: BMW 520D (2015), придбаний у 2020 році. Грошові активи сім’ї складають 500 000 гривень готівкою (спільна власність подружжя) та незначні залишки на рахунках у ПриватБанку, Райффайзен Банку та Універсал Банку. Доходи членів сім’ї за 2025 рік: дружина Анна Мікуліна отримала 485 тис. гривень заробітної плати від Верховного Суду України та пенсію 75 802 гривні, а також додаткові соціальні виплати та кешбеки на кілька тисяч гривень. Громадськість звертає увагу на ряд невідповідностей у декларації. По-перше, Мікулін, проходячи кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного суду, одночасно вказує себе як старшого детектива БЕБ. По-друге, падчерка Діана Адаменко стала власницею квартири в Бучі у вересні 2025 року, при цьому вартість цього об’єкта в декларації не вказана.
Викриття директора Павлоградської телерадіокомпанії: порушення на 3,7 мільйона гривень
Директора Павлоградської телерадіокомпанії Руслана Керімова викрили у декларуванні недостовірних відомостей на суму 3,7 мільйона гривень. Керімов, який очолює КП «Павлоградська телерадіокомпанія» Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, вказав у розділі «Інформація про суб’єкта декларування» зареєстроване та фактичне місце проживання — місто Київ. Проте з 8 листопада 2024 року він зареєстрований у Павлограді, у будинку, що належить його колезі по телекомпанії Тетяні Костельнюк. Додатково, посадовець не вніс дані про два закордонні паспорти. Також не задекларована квартира в Павлограді, де Керімову належить 1/7 частка з 2006 року. Щодо власної квартири в Києві (39,9 м², придбана у 2017 році), він вказав не реальну вартість 1,02 мільйона гривень, а позначку «Не застосовується». Ці дані він коректно вказував у деклараціях 2017-2018 років. Керімов зазначив вартість Mazda CX-5 (2023) лише 250 тисяч гривень, тоді як реальна ціна за договором купівлі-продажу від 17 квітня 2024 року становить 1,3 мільйона гривень. Платіж на цю суму він здійснив особисто через «Асвіо Банк» того ж дня. Посадовець пояснив цю помилку «приблизним розміром ПДВ» та станом здоров’я (стаціонарне лікування), але НАЗК відкинуло ці пояснення, оскільки лікування відбулося вже після покупки автомобіля, а за два тижні до цього він коректно задекларував іншу квартиру за 729 тисяч гривень. Найсерйозніше порушення стосується розділу «Доходи». Керімов не вказав дохід у 2,65 мільйона гривень, отриманий 16 квітня 2024 року від відступлення права вимоги на квартиру в ЖК «Подол-Градь» (49,93 м²) на користь Сергія Сєдіна. Ця історія триває з 2017 року: Керімов інвестував у фонд фінансування будівництва понад 1,8 мільйона гривень, але жодного разу не задекларував ані об’єкт незавершеного будівництва, ані майнові права. У 2018 році він перерахував 572 тисячі гривень на будівництво, хоча офіційний дохід того року становив лише 365 тисяч гривень. НАЗК прямо вказало, що пояснення Керімова суперечать закону та його попереднім деклараціям. Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів за частиною 1 статті 366-2 ККУ (внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію).
Фінансові особливості життя українських дипломатів в ОАЕ
Компенсації українських дипломатів в Об’єднаних Арабських Еміратах значно перевищують їхні офіційні доходи. Консул України в Дубаї Олексій Ляшенко та його дружина, радник посольства з економічних питань Наталія Корольова, у 2025 році задекларували понад 8,3 мільйона гривень компенсацій. Ці суми в кілька разів більші за їхні зарплати і фактично формують основний фінансовий потік сім’ї, як повідомляє Телеграф. Згідно з декларацією, Ляшенко отримав 4 392 429 гривень компенсацій, включаючи виплати в іноземній валюті за оренду житла, тоді як Корольова отримала 3 949 865 гривень. Загалом, за рік сім’я отримала 8 342 294 гривні. На ці кошти вони орендують дві квартири в Дубаї площею 60 і 133 квадратних метри.
Офіційні зарплати значно скромніші: дохід Ляшенка за 2025 рік становить 870 339 гривень, а Корольової — 486 155 гривень. Сумарно їхні зарплати складають близько 1,35 мільйона гривень. Таким чином, компенсації в шість разів перевищують їхні доходи і стають основним джерелом фінансування.
Порівняння з ринковими цінами вказує на невідповідність. За доступними даними, оренда квартири площею 60–65 квадратних метрів у Дубаї коштує приблизно 900 тисяч гривень на рік. Навіть з урахуванням преміум-варіантів і додаткових витрат загальний обсяг у 8,3 мільйона гривень не відповідає характеристикам житла. Деталі витрат у деклараціях не розкриті.
Сім’я також інвестує в активи. У 2025 році вони придбали автомобіль Chevrolet Equinox 2018 року за понад 331 тисячу гривень. Ринкові ціни на подібні моделі коливаються від 550 до 850 тисяч гривень, що свідчить про занижену вартість у декларації.
Кар’єрний шлях підтверджує їхній статус у дипломатичній службі. Ляшенко став консулом у Дубаї у липні 2024 року, раніше працюючи в Канаді та Перу. Корольова до 2018 року служила в посольстві України в Росії та була одружена з дипломатом Денисом Киричуком, який наразі є першим секретарем посольства України в Казахстані.
Отже, при зарплатах близько 1,3 мільйона гривень на рік сім’я отримує понад 8 мільйонів гривень компенсацій, які класифікуються як витрати на проживання. Саме ці компенсації визначають реальний рівень їхнього добробуту. Усе це задекларовано офіційно, але різниця між зарплатами, ринковими цінами та сумами компенсацій залишається без пояснень.