Посадовця в Кропивницькому підозрюють у приховуванні значної суми грошей у декларації

Начальника одного з відділів Кропивницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підозрюють у декларуванні неправдивої інформації. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

Під час перевірки, проведеної НАЗК за матеріалами ДБР, встановлено, що посадовець вніс до щорічної декларації недостовірні відомості на загальну суму понад 2,5 мільйона гривень. Зокрема, підполковник не задекларував придбання автомобілів вартістю понад 2,3 мільйони гривень, а також не вказав дохід у розмірі 200 тисяч гривень, отриманий від продажу транспортного засобу.

Наразі посадовцю повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 366-2 КК України — умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації. Досудове розслідування триває.

Розслідування незаконного продажу пального з військової частини

До суду направлено обвинувальний акт у справі колишнього командира військової частини та двох військовослужбовців, підозрюваних у розкраданні майже 20 тисяч літрів пального. Луганська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону порушила кримінальне провадження. Слідство показало, що з травня по жовтень 2025 року обвинувачені отримували пальне без документів, зливали його в бочки та продавали за готівку в Запоріжжі. Для приховування недостачі вони складають фіктивні акти списання. Під час обшуків правоохоронці виявили близько 2 тонн пального та повернули його військовій частині. Загалом, зникло 19 530 літрів пального. На майно підозрюваних накладено арешт.

Корупційні схеми в Чернівцях: роль Сергія Добржанського

Секретар Чернівецької міськради Сергій Добржанський опинився в центрі скандалу через майно та поведінку. У його декларації вказано лише садовий будинок площею 20 кв. м, тоді як квартира записана на дружину. У сім’ї є два автомобілі: Hyundai Santa Fe та Nissan Tiida, а також значні суми готівки в доларах і євро, і кошти на банківських рахунках. Річний дохід становить майже 1 млн грн, включаючи доходи від викладання та дивіденди. У 2023 році його бачили за кермом автомобілів, призначених для ЗСУ, що викликало обурення через можливе нецільове використання. Відео з його відпочинку з алкоголем спричинило звинувачення в неналежній поведінці. Добржанський публічно ображав представників влади, включаючи Володимира Зеленського та Ірину Верещук. Існує підозра, що лист із його підписом використовували для ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги на суму понад 15 млн грн без сплати мит, що могло призвести до втрати бюджету понад 6 млн грн.

Викриття схем дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині

Державне бюро розслідувань викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та на Львівщині. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом сервісу «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату поїздки Україною та безперешкодний проїзд через блокпости. До схеми був залучений посадовець військової частини, який під час перевірок виходив на відеозв’язок і представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий запустив подібний сервіс. За $4 тис. він пропонував обхідний маршрут повз блокпости, інструкції та транспорт, але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею, відстежував охорону та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.

Затримання підполковника Нацгвардії за допомогу у втечі дезертира

Підполковника Нацгвардії затримали за організацію втечі дезертира за кордон за 3500 доларів. За даними слідства, разом із цивільною особою він створив схему, яка дозволяла військовослужбовцю незаконно перетнути кордон, обманюючи правоохоронців. Обох затримали після передачі грошей. Під час обшуків вилучили 4900 доларів, з яких 3500 були хабарем, а також банківські картки, телефони, носії інформації та автомобілі BMW 330D і BMW X5. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 266 тисяч гривень.

Суд виправдав Геннадія Підберезного у справі про 50 тисяч доларів у кабінеті Холодницького

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду Дніпра Геннадія Підберезного. Суд визнав його невинуватим у наданні неправомірної вигоди.

21 вересня 2017 року Підберезного, який на той момент був головою Кіровського районного суду, а також суддю Наталію Овчаренко затримали в кабінеті очільника САП Назара Холодницького. На столі тоді лежали 50 тисяч доларів — це була перша частина зі 100 тис. доларів, про які йшлося раніше.

За матеріалами справи, 15 вересня 2017 року під час першої зустрічі Холодницький сказав: «Я бачу статтю 369-2, штраф, угода, щаслива пенсія, онуки… Як ви бачите вирішення питання?» Підберезний у відповідь просив закрити справу через відсутність доказів щодо обох суддів. Холодницький наполягав на конкретних «умовах» і просив привести Овчаренко. Тоді Підберезний пошепки сказав: «100». У відповідь Холодницький зауважив: «Їх недооцінюють або слабо оцінюють». Підберезний сказав: «У нас такий район, що не розбіжишся… більше не назбирати». Після цього Холодницький призначив нову зустріч на 21 вересня.

У день затримання, 21 вересня 2017 року, Підберезний привіз до Холодницького Овчаренко. Вона написала клопотання про закриття справи. Потім Холодницький попросив принести з машини «документи». Підберезний заніс до кабінету папку, поклав її на стіл і почав перераховувати пачки з грошима, показуючи купюри по 100 доларів. Після цього до кабінету увійшли співробітники СБУ та ГПУ.

Сам Підберезний заявляв, що йдеться про провокацію з боку Холодницького. За його версією, до нього «втерся в довіру» чоловік на ім’я Валентин, який назвався зв’язковим від Адміністрації Президента, а згодом організував зустріч із Холодницьким. Підберезний стверджував, що суму в 300 тисяч нібито першим озвучив саме Холодницький, а він назвав 100 тисяч у надії, що той відмовиться. Також суддя наполягав, що після першої зустрічі надіслав заяву про вимагання хабара, але лист надійшов уже після затримання.

У підсумку суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела вину Підберезного поза розумним сумнівом. Окремо вказувалося і на питання щодо підслідності, оскільки розслідування проводила ГПУ, а не НАБУ. Вирок наразі не набув законної сили та може бути оскаржений.

Апеляція підтвердила вирок Олені Власенковій у справі про хабар

Апеляційна інстанція не змінила вирок судді скандального ОАСКу Олені Власенковій. Раніше ВАКС призначив їй 5 років і 6 місяців ув’язнення, заборонив обіймати держпосади протягом 3 років і постановив конфіскацію майна. Після рішення суду Власенкову взяли під варту просто в залі суду.

У 2018 році Власенкову викрили на хабарі у $2 тис. За ці гроші вона вимагала вирішення питання у справі, пов’язаній із ліцензією на поводження з небезпечними відходами. За версією слідства, йшлося лише про перший транш із загальної суми $10 тис. Вона складалася з $2 тис. за витребування справи з Мінекології, $3 тис. за потрібну експертизу та $5 тис. за позитивне рішення суду.

Представник компанії звернувся до правоохоронців із заявою про вимагання хабаря. Після того як Власенкова постановила ухвалу про витребування документів, того ж дня вона отримала в ресторані першу частину грошей. Одразу після передачі коштів її викрило НАБУ.

Під час апеляційного розгляду Власенкова знову стверджувала, що мала місце нібито провокація з боку правоохоронців і посередника, та своєї вини не визнавала. Вона також просила не застосовувати конфіскацію всього майна і врахувати як пом’якшувальні обставини її статус УБД та проходження служби з 2022 року.

Ще під час розгляду справи у першій інстанції Власенкова мобілізувалася, використавши популярну схему для затягування процесу. ВАКС не зупинив розгляд, однак ВРП через це поставила на паузу питання про її звільнення з посади судді.

Попри заяви про провокацію та спроби затягнути процес, суддя отримала покарання за корупційний злочин. Тепер залишається дочекатися її остаточного звільнення з посади судді.

Як ветеранські простори опинилися під впливом команди «Великого будівництва»

Будівництво нових ветеранських просторів, про яке повідомили журналісти «NGL.media», супроводжується перенесенням строків, ймовірно завищеними цінами на матеріали та зв’язками з командою Валентина Резніченка і Юрія Голика. Також з’ясувалося, що проектну документацію замовляв благодійний фонд, через який Голик неодноразово виїжджав з країни як волонтер.

У 2025 році Міністерство ветеранів розпочало програму зі зведення типових ветеранських просторів. Йдеться про одноповерхові будівлі площею близько 1500 кв. м, у яких передбачені спортзал, окремий блок для консультацій, психологічної підтримки, конференц-зали та невелике кафе.

У липні 2025 року уряд спрямував на цей напрям 446 млн грн, після чого будівництво стартувало у перших семи громадах: у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську. Однак досі жоден із цих просторів не відкрився, а строки завершення робіт не раз змінювали.

У Луцьку затримку пояснюють тривалим погодженням навіть незначних деталей, зокрема кольорів оздоблення, які мають відповідати єдиному стандарту. Керівник місцевого УКБ Василь Ліщук заявив, що об’єкт можуть здати не раніше червня. Водночас питання, хто саме утримуватиме ці простори після завершення будівництва, залишається невирішеним і перебуває на боці міністерства. «Ми відповідальні за будівництво. Міністерство зараз вирішує, хто буде далі експлуатувати», – сказав Василь Ліщук.

Аналіз кошторисів свідчить про можливі переплати на будівельних матеріалах. У Кременчуці йдеться приблизно про 2 млн грн, у Кривому Розі — 2,6 млн грн, а в Ужгороді — понад 7 млн грн. Окремі позиції в документах виписані настільки нечітко, що їх складно зіставити з ринковими цінами.

Попри ці обставини, у лютому 2026 року уряд затвердив правила участі в наступному етапі програми. На нього передбачено 1,1 млрд грн для 15 громад.

Проєктну документацію для ветеранських просторів замовляв благодійний фонд «Пісні, народжені в АТО» у приватного підприємця із Закарпаття Юрія Ерделі. До цього фонд займався фестивалями, а після 2022 року зосередився на допомозі військовим, переселенцям і лікарням. Офіційно жодного стосунку до проектування чи будівництва організація не має.

Засновником фонду є Володимир Юрченко, який раніше був заступником голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка. Сам Резніченко очолював область у 2016–2019 та 2020–2023 роках. Саме впродовж його другої каденції втілювали масштабну програму «Велике будівництво».

Із цією ж програмою пов’язують і Юрія Голика, колишнього радника Резніченка. Перед вторгненням він називав себе «координатором Великого будівництва». Хоча офіційної посади він не мав, журналісти неодноразово фіксували його участь у ключових нарадах в Офісі президента, присвячених інфраструктурним питанням.

Після обшуків у 2023 році, як повідомляли медіа, Голик виїжджав за кордон через систему «Шлях» як водій-волонтер саме цього БФ «Пісні, народжені в АТО».

Його ім’я також згадується в інших масштабних проєктах. Зокрема, у будівництві Національного військового меморіального кладовища, де, за даними журналістів Bihus.Info, на тендер першої черги вартістю 1,75 млрд грн подався лише один учасник — новостворений концерн, пов’язаний із Голиком. Головний архітектор меморіалу Сергій Дербін раніше співпрацював із ним ще за часів «Великого будівництва».

Сам Голик визнав зв’язок із фондом «Пісні, народжені в АТО». За його словами, до організації фестивалю він причетний з 2016 року, а після початку повномасштабної війни неодноразово виїжджав за кордон як волонтер і доставляв допомогу для ЗСУ. Також він стверджує, що нині проживає в Києві.

Автор: Ганна Кислякова, «Наші гроші»

Шевченківський суд Києва виправдав Геннадія Підберезного у справі про передачу 50 тисяч доларів Назару Холодницькому

Шевченківський районний суд Києва виправдав суддю Центрального районного суду міста Дніпра Геннадія Підберезного за обвинуваченням у наданні неправомірної вигоди. Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 квітня.

21 вересня 2017 року Підберезного, який тоді очолював Кіровський суд Дніпра, та колишню суддю цього ж суду Наталію Овчаренко затримали в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького. На столі лежали 50 тисяч доларів. За версією слідства, за ці кошти прокуратура мала закрити розслідування у справі про хабарництво, в якій підозрювалися двоє суддів Кіровського суду — Наталія Овчаренко і Олег Ходасевич.

За два тижні до цього Холодницький подав генеральному прокурору рапорт, у якому повідомив, що голова суду з Дніпра прийшов до нього на прийом і відкрито запропонував 300 тис. доларів США за «вирішення питання» щодо уникнення, а якщо це неможливо — пом’якшення відповідальності суддів його суду за корупційні злочини, які розслідує НАБУ.

У матеріалах справи є записи зустрічі від 15 вересня 2017 року в кабінеті голови САП. Холодницький, уже діючи під контролем правоохоронних органів, сказав, що вивчив матеріали справи і бачить у них статтю 369-2, «це штраф, угода, щаслива пенсія, онуки», після чого запитав Підберезного, як той бачить вирішення ситуації. Підберезний попросив закрити справу на стадії досудового розслідування через відсутність доказів і зробити це щодо обох, оскільки Овчаренко та Ходасевич проходять в одному провадженні. Холодницький відповів, що хоче почути позицію Овчаренко, і попросив привести її. Також він зазначив, що якщо йдеться про двох, то хоче почути відповідні умови, оскільки щодо другого судді не готувався. Підберезний сказав, що сам теж не був готовий до цієї розмови: йому лише сказали приїхати, не пояснивши деталей.

Після цього до кабінету зайшла Овчаренко і розповіла голові САП про задокументований щодо неї епізод передачі неправомірної вигоди. Холодницький запитав, який механізм вирішення питання вони бачать і чи обговорювали це між собою. Підберезний відповів, що разом вони цього не проговорювали, але йдеться про закриття провадження через відсутність доказів. Далі розмова продовжилася про варіанти закриття кримінального провадження. Підберезний сказав Овчаренко, що говорив лише про неї і домовленість стосувалася саме її, а не Ходасевича. Холодницький неодноразово повторював запитання про механізм закриття справи та пропонував поговорити як юристи. Підберезний знову наполягав на закритті через відсутність доказів і пояснював, що самих протоколів НСРД недостатньо для вироку. Холодницький сказав, що бачить вихід у визнанні вини та угоді, однак Підберезний і Овчаренко не погодилися. Коли Холодницький знову запитав, як вони бачать закриття справи, Підберезний пошепки сказав «100». Холодницький відповів, що їх недооцінюють або слабо оцінюють. Підберезний пояснив, що в них такий район, що більше не назбирати. Холодницький перепитав, чи він упевнений, і Підберезний відповів, що впевнений на 100 %. Після уточнення, чи йдеться саме про «сто зелених», Підберезний це підтвердив. Тоді Холодницький призначив зустріч без дзвінка на четвер, 21 вересня, об 11 годині та записав номер автомобіля, на якому приїдуть судді.

21 вересня 2017 року Підберезний повідомив Холодницького, що приїхав лише з Овчаренко, а інший суддя, Ходасевич, погоджується на умови і займається збором коштів, тому решту суми привезуть наступного разу. Овчаренко зайшла до кабінету, де їй дали аркуш паперу для написання клопотання про закриття справи. Коли Холодницький дізнався, що Підберезний залишив «документи» в машині, він запропонував сходити за ними. Повернувшись, Підберезний поклав на стіл голови САП папку і пальцем перерахував пачки грошей. Холодницький попросив показати, що всередині, і Підберезний по черзі продемонстрував пачки, розмежовуючи купюри та показуючи, що всередині є купюри по 100 доларів США. Холодницький уточнив, чи буде у вівторок решта грошей, і Овчаренко відповіла ствердно, зазначивши, що це в їхніх інтересах. Після цього до кабінету зайшли працівники СБУ і Генеральної прокуратури та задокументували передачу коштів.

У квітні 2018 року адвокати Підберезного на пресконференції заявили, що насправді Холодницький спровокував суддів на передачу хабара. Сам Підберезний стверджував, що кримінальне провадження виникло внаслідок провокації з боку керівника САП Холодницького за участю агента на ім’я Валентин.

У суді Підберезний розповів, що у 2015-2016 роках йому на службовий телефон голови суду зателефонував чоловік, який представився начальником управління Адміністрації Президента, і попросив прийняти особу на ім’я Валентин для консультацій. Пізніше Валентин дійсно прийшов і попросив вплинути на рішення іншої судді у цивільній справі. Це не вдалося, оскільки та суддя хотіла ухвалювати рішення самостійно. Згодом Валентин вибачився за цю ситуацію, але почав часто відвідувати Підберезного, спілкуватися з ним і таким чином, за словами судді, «вліз» у довіру.

Одного разу Валентин зателефонував і сказав, що із Підберезним хоче познайомитися заступник Генерального прокурора Холодницький, і що зустріч уже призначена на 8 вересня 2017 року. Підберезний приїхав до Києва. За його словами, під час цієї зустрічі Холодницький повідомив, що кабінет облаштований апаратурою, яка не дозволяє прослуховувати розмови, тому можна говорити вільно про всі проблеми. Потім, за словами Підберезного, Холодницький сам сказав, що знає про проблему із суддями його суду. Підберезний стверджував, що Холодницький сказав йому про можливі проблеми і для нього самого як голови суду та назвав суму у 300 тисяч доларів США для врегулювання питання. Також, за його словами, Холодницький наказав довести зміст цієї розмови до відома Овчаренко і взяти її із собою на наступну зустріч.

Овчаренко тоді перебувала під домашнім арештом із носінням електронного браслета і висловила бажання поїхати до Холодницького. Підберезний визнав, що назвав суму у 100 тисяч доларів США у відповідь на провокативні запитання Холодницького, оскільки вважав, що той не погодиться, адже це було значно менше від початкової суми. Коли ж Холодницький погодився, Підберезний, повернувшись додому нібито 18.09.2017, надрукував заяву про вимагання у нього неправомірної вигоди, яку 19.09.2017 звичайним листом направив до генеральної прокуратури. Такий лист справді надійшов до генеральної прокуратури, але 09.10.17, тобто вже після затримання Підберезного і Овчаренко. При цьому у 2017 році листи по Україні доставлялися поштою за три дні.

У суді Підберезний також говорив, що поніс гроші, бо думав, що після його заяви Холодницького затримають на гарячому. Проте сталося навпаки. Пізніше він неодноразово намагався зв’язатися з Валентином, але той зник, а його мобільний номер був поза мережею.

Підслідність у справі визначили за слідчими Генеральної прокуратури, а не за детективами НАБУ, посилаючись на необхідність запобігти можливому конфлікту інтересів. Однак Шевченківський районний суд Києва, який розглядав справу по суті, дійшов висновку, що розслідування проводилося з порушенням правил підслідності. Суд зазначив, що підозрюваний Підберезний обіймав посаду судді, розмір предмета неправомірної вигоди перевищував 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а злочин було вчинено стосовно вищої посадової особи. Навіть однієї з цих умов було б достатньо для підслідності НАБУ, а в цій справі, за висновком суду, були наявні всі три.

Через порушення підслідності суд визнав усі зібрані докази недопустимими, оскільки їх отримали неуповноважені особи. Крім того, суд дійшов висновку, що слідчі не вжили вичерпних заходів для перевірки можливої провокації злочину, про яку сторона захисту заявляла від початку досудового розслідування.

У телефоні Підберезного був номер мобільного телефону людини, яку він називає Валентином. Також існує відеозапис із камери спостереження Центрального (Кіровського) райсуду Дніпра, на якому зафіксовано зустріч Підберезного з невідомим чоловіком. Підберезний стверджував, що це і є той самий Валентин, який організував йому першу зустріч із Холодницьким. Про існування Валентина говорили також помічниця Підберезного і його дружина. Суд вказав, що прокурор не спростував аргументи захисту про те, що особа на ім’я Валентин ініціювала та супроводжувала зустрічі Підберезного з Холодницьким.

Маючи номер телефону і відеозображення цієї людини, слідчі так і не встановили її особу. Суд поставив під сумнів те, що вони намагалися і справді мали намір це зробити.

Попри кримінальну справу, суддя Підберезний продовжував працювати, ухвалювати рішення і отримувати суддівську винагороду. Це сталося після того, як у лютому 2018 року Вища рада правосуддя не продовжила його відсторонення від посади. Повторно прокурор попросив відсторонити Підберезного лише в лютому 2016-го, тобто за два місяці до вироку.

Щодо колишньої судді Наталії Овчаренко Шевченківський районний суд Києва через її неявки в засідання оголосив розшук і зупинив розгляд справи. Як з’ясувалося, у лютому 2023 року Овчаренко була офіційно госпіталізована до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Вищий антикорупційний суд судив Овчаренко за пособництво у дачі хабара по відеозв’язку з лікарняного ліжка. Як зазначено у вироку, вона демонструвала неповагу до суду, лаялася та нецензурно висловлювалася, сипала прокльонами на адресу суду і працівників лікарні, поводилася агресивно, періодично залишала палату та всіляко провокувала головуючого і членів колегії на оголошення перерв у судовому засіданні.

1 березня 2023 року колишню суддю засудили до 10 років ув’язнення. Йшлося про ту саму справу, закриття якої, за версією слідства, Підберезний і Овчаренко нібито обговорювали з Холодницьким.

Викриття хабарництва серед посадовців СБУ на Полтавщині

НАБУ та САП викрили на одержанні неправомірної вигоди начальника слідчого відділу УСБУ в Полтавській області та його підлеглого.

За даними слідства, вони діяли через посередника — адвоката та вимагали у підприємця $110 тис. В обмін йшлося про укладення угоди про визнання винуватості та припинення кримінального переслідування його компанії.

Фігурантів затримали на гарячому під час одержання другого траншу в розмірі $55 тис. Наразі тривають першочергові слідчі дії.