У Криму, що перебуває під окупацією, російський суд виніс вирок колишньому українському військовому Руслану Чорному-Швецю, засудивши його до 18 років позбавлення волі. Його звинувачують у “державній зраді” через нібито передачу інформації українським спецслужбам. Правозахисники та рідні вважають обвинувачення сумнівними, а стан здоров’я засудженого погіршився, про що повідомили російські правоохоронці. Вирок був винесений підконтрольним окупаційній владі судом у Севастополі. Руслану Чорному-Швецю, 51-річному колишньому військовослужбовцю ЗСУ, призначено 18 років ув’язнення в колонії суворого режиму, а також додаткове обмеження волі на один рік і штраф. Окупанти стверджують, що він співпрацював із Службою безпеки України, передаючи інформацію про об’єкти та підрозділи російських військ у Севастополі. У цій справі також згадується інший колишній військовий – Сергій Ліхоманов, якого звинувачують у підготовці підриву залізничного мосту. Його раніше засудили до 15 років ув’язнення за аналогічними обвинуваченнями. Українські правозахисники зазначають, що Чорного-Швеця затримали 27 грудня 2023 року після обшуку в його будинку, після чого його вивезли в невідомому напрямку та помістили до СІЗО в окупованому Севастополі. Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв повідомляв, що стан здоров’я чоловіка суттєво погіршився під час утримання під вартою. Руслан Чорний-Швець страждає на цукровий діабет і потребує регулярного введення інсуліну, але отримати необхідні препарати в СІЗО складно. Рідні повідомляють, що зв’язок із ним після затримання практично втрачено, і заперечують його причетність до інкримінованих дій, вважаючи обвинувачення безпідставними. Руслан Чорний-Швець народився в Лубнах Полтавської області, навчався у військовому училищі зв’язку та тривалий час проживав у Севастополі, де створив сім’ю та виховував трьох дітей. Правозахисники підкреслюють, що цей випадок є частиною системної практики переслідування громадян України на тимчасово окупованих територіях, де російська судова система регулярно використовує звинувачення в “державній зраді” як інструмент тиску та репресій проти українців.
Місячні архіви: Квітень 2026
Затримання хакера, який інсценував свою смерть для шахрайства
Правоохоронці України спільно з Федеральним бюро розслідувань (ФБР) затримали на Закарпатті учасника міжнародного кіберзлочинного угруповання, який перебував у розшуку в Сполучених Штатах. Цей злочинець ошукав громадян та установи в Америці та Європі на понад 100 мільйонів доларів, а щоб уникнути покарання, він інсценував свою смерть та жив під чужим ім’ям. Про це повідомила Національна поліція. Зловмисник тривалий час переховувався від правосуддя, використовуючи фальшиві документи. Як працювала схема? Злочинець був частиною кібергрупи, яка діяла проти громадян та установ США та Європи. Учасники цієї злочинної мережі: – використовували шкідливе програмне забезпечення для отримання доступу до даних; – викрадали персональну та корпоративну інформацію у іноземних громадян та організацій; – вимагали гроші за нерозголошення або повернення даних; – загальна сума збитків перевищила 100 мільйонів доларів. Що відомо про затриманого? Щоб уникнути відповідальності, злочинець створив фіктивні документи про свою смерть, вигадуючи нову особистість та проживаючи в Україні за підробленими документами. Його затримали в Ужгороді, де він жив у будинку родичів під вигаданим ім’ям. Незаконно отримані кошти він легалізовував через купівлю дорогого майна. Крім того, він залучав до фінансових операцій своїх родичів, що свідчить про невідповідність між їхніми доходами та майном на десятки мільйонів гривень. Як діяла поліція? Правоохоронці виявили двох спільників, які допомагали у відмиванні коштів, а також провели десятки обшуків, під час яких вилучили: В результаті, злочинцю оголошено підозру за підроблення документів (ст. 358 КК України) та легалізацію злочинних доходів (ст. 209 КК України). Двоє його спільників також підозрюються у відмиванні коштів. Всі вони перебувають під вартою.
Конгрес УАФ: Зміни в складі виконавчого комітету без обговорення Реброва
Конгрес Української асоціації футболу (УАФ), що відбудеться 17 квітня, не розглядатиме питання про долю головного тренера національної збірної Сергія Реброва. Хоча наставник “синьо-жовтих” не зміг кваліфікувати команду на чемпіонат світу 2026 року, його контракт діє до середини літа. Відомий журналіст Ігор Бурбас у своєму Telegram-каналі повідомив, що питання відставки Реброва або призначення нового тренера не включені до порядку денного конгресу УАФ. Делегати зосередяться на внесенні змін до складу виконавчого комітету організації та заслухають звіт про її діяльність. “Питання тренера збірної України не виноситимуть на розгляд Конгресу УАФ. Щорічний звіт організації пройде завтра в Ужгороді. Зокрема, заплановані зміни у складі Виконкому УАФ. За попередніми даними, до нього увійдуть голови Закарпатської, Івано-Франківської та Запорізької обласних асоціацій — Іван Дуран, Тарас Клим та Микола Бєлий”, – зазначив Бурбас.
Знесення ринку біля вокзалу в Донецьку: нові обіцянки не виконані
Прем’єр ДНР Чертков на зустрічі повідомив, що торгові ряди ринку все ж демонтують, незважаючи на попередні обіцянки. Місцеві пабліки, зокрема, пишуть про це. Відомо, що питання про «альтернативний майданчик», куди торговців мали переселити, більше не обговорюється. Чертков порадив підприємцям самостійно шукати місця на інших ринках. Закриття ринку, де працювали 400 людей, пов’язують з ремонтом водопроводу № 9. Раніше Чертков висловлював думку, що на місці ринку біля залізничного вокзалу планується створення нового бульвару. За його словами, ця територія потребує відновлення та благоустрою, оскільки більша частина торгових місць зараз простоює — зайнято лише близько третини павільйонів. При реалізації проекту місцевим підприємцям обіцяли альтернативу для продовження діяльності — ринок «Маяк».
Контроль над логістикою в околицях Донецька: Операції українських сил
Сили оборони України встановили контроль над логістикою противника в околицях Донецька. Як повідомляє РБК-Україна, це стало можливим завдяки заяві 1-го корпусу НГУ «Азов». Українські оператори ударних дронів активно ведуть полювання на російську логістику в глибокій зоні дій. Беспілотники Сил оборони повністю контролюють усі логістичні маршрути навколо Донецька. Зокрема, інтенсивна робота БПЛА на напрямках Зугрес, Андріївка, Старобешеве, Горлівка, Лисичанськ та Донецька кільцева підкреслює неефективність російської системи ППО. Окупанти нещодавно відчували там повну безпеку, але тепер будь-які військові цілі, що рухаються дорогами навколо Донецька, будуть знищені. Українські захисники зазначили: «Безпечного тилу для окупантів немає. Сховатися і захиститися неможливо.»
Затримання Сергія Гончарова: терористичний акт у Києві
Сергій Гончаров, раніше судимий уродженець Шостки Сумської області, планував здійснити терористичний акт у Києві за завданням кримінального авторитета. Згідно з матеріалами судового реєстру, в середині грудня 2025 року правоохоронці отримали інформацію про підозрілу особу, яка зберігає зброю та вибухівку в Печерському районі столиці і готується до вчинення терористичного акту. В процесі перевірки цієї інформації, правоохоронці вийшли на Гончарова, який проводив зустрічі з двома знайомими в Києві та нібито запропонував їм вчинити злочин. 15 грудня 2025 року під час обшуку автомобіля марки “Lexus”, яким користувався Гончаров, була вилучена граната РГД-5. Незважаючи на його заперечення, що він не вчиняв злочину, а лише “знайшов згорток і передав його правоохоронним органам”, Гончарову було оголошено підозру в незаконному обігу боєприпасів. 17 грудня його помістили під варту з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, що становить 242,2 тис. грн. Після арешту Гончарова на деякий час обмежили в контактах із зовнішнім світом у стінах столичного ІТТ Нацполіції. Адвокат підозрюваного стверджував, що Гончаров утримувався без засобів гігієни та змінної білизни, що могло бути формою катування. Проте вже 9 січня 2026 року, після внесення застави, Гончаров вийшов на волю. На момент підготовки цієї публікації не було відомостей про висунення офіційних претензій щодо його участі в підготовці терористичного акту. Судові матеріали також містять інформацію про його кримінальну діяльність, зокрема вирок 2009 року за вбивство, крадіжку та незаконний обіг зброї, за який він отримав 15 років позбавлення волі. Гончаров відбував покарання в Ладижинській виправній колонії №39, де на грудень 2020 року його досьє налічувало 61 стягнення. За регулярні порушення режиму він шість разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. У квітні 2021 року йому було оголошено підозру в організації наркозбуту в колонії та поширенні злочинного впливу. Судові слухання щодо його справи тривають.
Повернення Петера Сійярто: перша поява після виборчої поразки
16 квітня угорські журналісти помітили міністра закордонних справ Петера Сійярто, який після поразки партії «Фідес» на парламентських виборах залишався без публічних коментарів. Як повідомляє Telex, після голосування 12 квітня Сійярто не з’явився на заході партії «Фідес», не виступав на сцені разом із Віктором Орбаном і не публікував нічого в соцмережах, окрім зміни аватарки на зображення угорського прапора. У понеділок вдень його сфотографували в будівлі Міністерства закордонних справ та торгівлі, що підтвердило його присутність в Угорщині. 16 квітня журналісти помітили Сійярто під час ранкової пробіжки в Дунакесі. За інформацією видання, міністр був здивований, коли його почали фотографувати, і запевнив, що не зникав. Журналістам Telex вдалося провести коротке інтерв’ю з Сійярто, в якому він зазначив, що незабаром планує висловити свою думку щодо результатів партії «Фідес». Він спростував чутки про знищення документів у Міністерстві закордонних справ, підкресливши, що всі матеріали зберігаються в електронному вигляді, і запевнив, що не порушував закон. “Усі документи доступні в електронному форматі, тому їх можна переглянути за 12 років”, – зазначив Сійярто. Він вважає, що нічого серйозного не сталося, що могло б викликати проблеми: його совість чиста, і він не вчинив жодного правопорушення. Сійярто також категорично заперечив передачу росіянам документів або конфіденційної інформації ЄС. Хоча він втрачає міністерську посаду, є можливість, що він увійде до парламенту за списком «Фідес». Він зазначив: “Я отримав мандат, і якщо людина отримує мандат, то повинна ставитися до цього серйозно”. Міністр додав, що планує бути присутнім на установчому засіданні нового парламенту, але більше не коментував свої подальші плани. Він пояснив, що йому потрібен час для роздумів і “обов’язково дасть вичерпне інтерв’ю”.
Злочинні схеми в податковій: вирок інспекторці за підробку електронних підписів
У Києві засудили колишню інспекторку податкової служби Людмилу Козак за виготовлення тисяч фейкових електронних підписів для жителів окупованих територій. Шевченківський районний суд виніс вирок, визнавши її винною у масштабних махінаціях з державними реєстрами. За даними слідства, злочинна схема діяла у 2023–2025 роках. Людмила Козак, працюючи в управлінні надання електронних довірчих послуг ДПС України, стала частиною організованої злочинної групи, створеної її колегою. Зловмисники налагодили процес виготовлення кваліфікованих електронних підписів (КЕП) для пенсіонерів, які залишилися на окупованих територіях. Для отримання такого підпису за законом потрібна особиста присутність людини та оригінали документів, але Козак і її спільники ігнорували ці вимоги. Дані пенсіонерів надходили через месенджер Telegram від анонімних посередників, а посадовиця вносила несанкціоновані зміни до автоматизованих систем ДПС. Вона створювала фіктивні реєстраційні картки на осіб, які фізично не були присутні. Готові файли електронних ключів пересилалися замовникам електронною поштою. Згідно з матеріалами справи, лише з лютого 2023 по березень 2024 року Козак несанкціоновано згенерувала 529 цифрових підписів. Загалом група виготовила тисячі підроблених КЕП, що призвело до витоку конфіденційної інформації та ризиків незаконного доступу до банківських рахунків і соціальних виплат українців на окупованих територіях. Людмила Козак визнала провину та уклала угоду з прокурором Офісу Генерального прокурора. Суд врахував її щире каяття та наявність двох неповнолітніх дітей. 2 березня 2026 року суд постановив визнати Козак винною за кількома статтями Кримінального кодексу України. Їй призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати державні посади на 2 роки, але звільнили від відбування основного покарання з іспитовим строком 2 роки. Ключовою умовою угоди стало зобов’язання надати благодійну допомогу ЗСУ. Протягом 30 днів Людмила Козак має перерахувати 300 000 гривень на потреби військової частини Збройних Сил України.
Неправомірний продаж: нерухомість “Київського радіозаводу” реалізували за 23 рази нижче ринкової вартості
Нерухомість “Київського радіозаводу” загальною площею понад 10 тисяч квадратних метрів була продана за ціною, що в 23 рази нижча за ринкову. Шість об’єктів, серед яких адміністративні та виробничі будівлі, були реалізовані за 2,7 мільйона гривень, тоді як їхня справжня вартість перевищує 62 мільйони гривень. За даними слідства, угоду організував арбітражний керуючий, який виконував роль ліквідатора підприємства, незважаючи на заборону приватизації активів стратегічних об’єктів. Йому було висунуто підозру у зловживанні повноваженнями. Нерухомість наразі арештована, а розслідування триває.
Незаконне виробництво сигарет в Одеській області
В Одеській області розпочато судовий процес проти чоловіка, який займався нелегальним виробництвом сигарет та тютюну без необхідних ліцензій. За даними слідства, у період з 2023 по 2025 роки він організував повний цикл виробництва у себе вдома: вирощував тютюн, сушив його, обробляв та виготовляв сигарети для подальшого продажу місцевим жителям. Під час обшуку детективи БЕБ вилучили тютюн, готові сигарети та обладнання. Виявилося, що продукція є підакцизною, але не має відповідного маркування. Чоловіку пред’явлено обвинувачення в незаконному виробництві, зберіганні та продажу тютюнових виробів.