КВІР повідомив про затримання двох суден у районі Ормузької протоки

Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР) заявив, що захопив «два судна-порушники» під час ймовірної «таємної спроби вийти» з Ормузької протоки.

22 квітня військово-морські сили КВІР повідомили про затримання «двох кораблів-порушників», які, за їхніми словами, намагалися здійснити «таємний вихід» із протоки.

За заявою КВІР, йдеться про судна MSC Francesca, яке вони описують як таке, що належить Ізраїлю, та Epaminodes.

У КВІР стверджують, що судна зупинили через звинувачення в намірі покинути територію «без дозволу», а також через «повторні порушення», втручання в роботу навігаційних систем і створення загрози морській безпеці під час спроби «таємно» вийти з протоки.

Військово-морські сили КВІР заявили, що судна перевели до територіальних вод Ірану для перевірки вантажу та документації.

Ця заява пролунала в той самий день, коли, за повідомленнями державних ЗМІ, збройні сили Ірану заявили про атаку та виведення з ладу трьох вантажних суден біля узбережжя країни.

Стрілянина в багатоповерхівці Львова: поліція повідомила перші офіційні подробиці

Поліція оприлюднила перші офіційні дані щодо стрілянини у Львові. Речниця Нацполіції Юлія Гірдвіліс у коментарі РБК-Україна повідомила, що сьогодні інцидент стався в одній із львівських багатоповерхівок. На місце прибув поліцейський спецназ. Чоловіка, який зробив кілька пострілів, затримали. Поранених немає. Наразі на місці працює слідчо-оперативна група.

Захисники прав людини заявляють про ризик депортації Аслана Хакімова до Росії

Волонтеру та розробнику НРК Аслану Хакімову може загрожувати депортація до Росії. Про це у соцмережі повідомив правозахисник Борис Захаров.

За словами Захарова, зараз Хакімов перебуває в ПТПІ, і щодо нього існує загроза примусового видворення.

Правозахисник наголошує, що в Росії Аслану загрожують катування, тривале ув’язнення за підтримку ЗСУ, а також можлива смерть. Він також вказує, що винахідника можуть під тортурами намагатися змусити працювати на армію ворога. Захаров підкреслює: навіть якщо міграційне законодавство було порушене, відповідальність за це має наставати на території України. На його думку, видача Аслана Хакімова була б грубим порушенням прав людини, міжнародних угод, ратифікованих Україною, і національного законодавства.

Окремо Захаров нагадав, що Хакімов є батьком 3 дітей, які є громадянами України. Наприкінці він поставив питання, чи деякі співробітники ДМСУ і СБУ працюють на ворога, чи є просто корисними ідіотами.

У Марамуреші викрили канал незаконного перевезення українців за гроші

Співробітники румунської прикордонної поліції затримали громадянина Румунії, якого підозрюють у контрабанді мігрантів. За версією слідства, він за гроші перевозив українців, які незаконно в’їхали до Румунії з України.

Вчора вранці прикордонники сектору Поєніле-де-Суб-Мунте спільно з працівниками Територіальної служби прикордонної поліції Марамуреш провели два обшуки в будинках у населеному пункті Поєніле-де-Суб-Мунте повіту Марамуреш. За результатами дій громадянина Румунії затримали на 24 години за підозрою у вчиненні злочину контрабанди мігрантів. Заходи здійснюються під координацією прокурора прокуратури при Трибуналі Марамуреш для документування всієї злочинної діяльності.

За службовою інформацією прикордонної поліції сектору Поєніле-де-Суб-Мунте, підозрюваний нібито перевозив за грошову винагороду по 50 євро з кожної особи двох громадян України, які незаконно в’їхали до Румунії з України.

Після виконання двох ордерів на обшук, виданих судом Марамуреш, правоохоронці виявили та вилучили активи, що можуть бути доказами у справі: позашляховик, зареєстрований у Румунії, два мобільні телефони та 52 350 євро.

Також було видано ордер на арешт 40-річного громадянина Румунії. Згодом прикордонна поліція видала ордер на 24-годинне затримання і подала до суду клопотання про превентивний арешт. Сьогодні суддя з прав і свобод суду Марамурешської області постановив застосувати до підсудного превентивний арешт строком на 30 днів.

Розслідування триває під координацією прокурора прокуратури при Трибуналі Марамуреш для документування всієї злочинної діяльності та встановлення всіх причетних осіб.

Територіальна інспекція прикордонної поліції міста Сігету-Мармацієй підтвердила, що боротьба з нелегальною міграцією та її формами підтримки залишається пріоритетом, а відповідні заходи постійно проводяться у співпраці з іншими структурами Міністерства внутрішніх справ і компетентними судовими установами.

Трагедія родини з Вінниччини під час теракту в Києві

Під час теракту в Києві під вогонь зловмисника потрапила родина з Вінниччини: Олександр, його дружина Леся, її сестра Яна та син Артем. Про цю історію повідомляють «Суспільне» і Ladyzhyn.today.

Олександр Арбузов загинув на місці. Яна Сіранчук, сестра Лесі, померла в лікарні через кілька годин. Леся Арбузова дістала тяжкі поранення й нині перебуває в лікарні.

Постраждав і 11-річний Артем. За попередніми даними, його стан стабільний. У родині також є ще одна дитина, вона не травмувалася.

Спочатку з’являлася інформація, що від поранень загинули мама і тато Артема. Пізніше уточнили: медики не змогли врятувати його тітку Яну.

Родичка загиблих Вікторія розповіла, що сім’я спокійно поверталася додому й не очікувала, що біля будинку на них чекатиме небезпека. За її словами, родина родом із Ладижина Вінницької області, Олександр переїхав до Києва та займався меблями, а на свята всі збиралися разом. Вона також сказала, що Леся й Олександр були щасливою родиною, а без батька залишилися маленькі син і донька.

Артем і Леся залишаються в лікарні. За останніми даними, стан жінки стабільний, її планують перевести з реанімації. Сестра постраждалої Інна Волошина повідомила, що Лесю вже прооперували, вона у стані середньої тяжкості, має вогнепальні поранення грудей і живота, постраждало багато органів, але вона тримається й може розмовляти.

Запрошення Росії на G20 у США: рішення про участь відкладене

У МЗС РФ заявили, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 у Сполучених Штатах на найвищому рівні. Захід має відбутися в Маямі в грудні цього року.

Про це, за повідомленнями росЗМІ, сказав заступник глави МЗС РФ Олександр Панкін. Він уточнив, що остаточне рішення щодо поїздки ухвалять пізніше.

“Є запрошення бути присутнім на найвищому рівні, але ми подивимося ближче до дати, Бог знає, що станеться до цього”, – заявив Панкін журналістам у штаб-квартирі ООН.

Саміт лідерів країн “Великої двадцятки” запланований у Маямі на 14-15 грудня 2026 року. РосЗМІ також пишуть, що російська делегація високо оцінила підсумки першої підготовчої зустрічі представників держав у Вашингтоні.

Раніше повідомлялося, що участь російського диктатора Володимира Путіна в саміті G20 у США 2026 року залежатиме від динаміки російсько-американських відносин. Про це під час заходів Генеральної Асамблеї ООН заявила Світлана Лукаш, яка представляє РФ у “Великій двадцятці”.

Водночас у березні прессекретар російського лідера Дмитро Пєсков зазначав, що Путін не планує відвідувати G20 у Маямі.

Саміт G20 є щорічною зустріччю лідерів найбільших економік світу, де розглядають ключові глобальні питання. Його мета — координація економічної політики та реагування на глобальні кризи.

До країн-учасниць належать США, Китай, ЄС, Індія, Японія та інші. У форматі G20 глави держав беруть участь у головних зустрічах, а міністри проводять паралельні переговори.

Рішення “Великої двадцятки” впливають на світову економіку, фінансові ринки та міжнародну політику, хоча юридично обов’язкової сили не мають.

Як працювала схема відмивання коштів під прикриттям допомоги ЗСУ

Державна служба фінансового моніторингу України спільно з правоохоронцями викрила шахрайську схему, організовану зареєстрованою в Україні благодійною організацією. Керівник відомства Філіп Пронін повідомив, що замість допомоги армії зловмисники використовували внески громадян і бізнесу для власного збагачення.

За встановленою схемою люди та підприємства переказували кошти як благодійну допомогу, а далі організація спрямовувала ці гроші контрагентам, пов’язаним із «дроп-схемами» та обготівковуванням. Загальна сума виявлених махінацій перевищує 12 мільйонів гривень.

Окремо зафіксовано епізод, коли до України ввезли елітний автомобіль під виглядом гуманітарної допомоги. Після цього транспортний засіб зареєстрували на особу, офіційні доходи якої не дозволяли таку дорогу покупку.

За словами Проніна, ці факти свідчать про незаконне використання «гуманітарки» та відмивання коштів. Він наголосив, що зібрані гроші в результаті могли так і не дійти до адресатів.

Міноборони уклало контракт на бодікамери Motorola за 290,91 млн грн після відхилення дешевших заявок

Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило у ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на 290,91 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 31 липня 2026 року до Києва мають поставити 5 525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням. Оплату передбачено протягом 30 робочих днів після поставки, а гарантійний строк становить один рік.

Гривневі ціни залишилися такими самими, як і під час першої закупівлі сотні камер узимку. Зокрема, відеокамери VB400 зараз коштують 41 820 грн, або $958 за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 грн, або $1 497 за комплект. У грудні 2025 року Міноборони замовило їх у цієї ж компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно $988 і $1 543.

У травні 2025 року поліція замовляла в іншого постачальника, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 грн, або $647, і V500 по 49 800 грн, або $1 194. Це було дешевше, однак ті комплекти мали кріплення KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і не враховували ліцензій.

Найдешевшу пропозицію на торгах Міноборони подало ТОВ «Спектр-8» — 106,80 млн грн, що майже втричі менше за суму пропозиції «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 млн грн. Компанія пропонувала продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович. Втім, замовник відхилив цю заявку через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії, а також документів, що підтверджують ступінь захисту не нижче IP67 і стійкість до падінь та ударів.

ТОВ «Смарт Діфенс» за лотом щодо камер із LTE пропонувало продукцію Audax (Велика Британія) за 7,57 млн грн, що на 9% дешевше за ціну «Доля і Ко.Лтд» у 8,31 млн грн. Цю пропозицію також відхилили через відсутність документів, які засвідчують ступінь захисту не нижче IP67 та стійкість до падінь і ударів. Крім того, запропоновані відеокамери мали вдвічі менший обсяг пам’яті, ніж вимагалося, — 64 ГБ замість 128 ГБ, а також меншу кількість портів док-станцій — 4 замість 8.

Раніше анонімні фірми зверталися до замовника зі скаргами на вимогу надати протоколи або звіти випробувань щодо ступеня захисту не нижче IP67 та стійкості до падінь і ударів. Частина з них просила перенести подання цих документів на етап поставки, інші називали їх конфіденційними, однак замовник не погодився.

Також аноніми вимагали прибрати з тендерної документації вимогу про те, що «запропоноване обладнання повинно забезпечувати повну сумісність з обладнанням, що вже наявне і використовується у замовника», а саме з відеокамерами Motorola V500KF і VB400.

У відповідь замовник зазначив, що «не вимагає від учасників підтвердження сумісності еквівалентів з обладнанням чи програмним забезпеченням Motorola».

Після цього анонімні заявники вказали на суперечність і почали запитувати, яким чином замовник перевірятиме сумісність та чи відповідатиме тендерним вимогам пропозиція з бодікамерою іншого виробника, яка повністю відповідає технічним характеристикам, але не інтегрується з софтом та інфраструктурою Motorola.

Замовник відповідав, що потреба у сумісності зумовлена специфікою роботи ТЦК та СП. За його поясненням, учасник декларує сумісність уже самим поданням пропозиції, а «якщо при постачання товару виявиться, що він не сумісний з наявним у замовника обладнанням до постачальника будуть застосовані штрафні санкції та стягнення договірного забезпечення» (5%).

Окремо замовник зауважив, що «виробники, зацікавлені в довготривалій співпраці з державними замовниками, розробляють та інтегрують власні товари в системи, якими вже користуються замовники».

Держаудитслужба перевіряє ці торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки. ДАСУ звернулася із запитом, як саме замовник визначав очікувану вартість.

Міноборони оприлюднило ціновий моніторинг, до якого включило три вищезгадані торішні тендери з поправкою на курс долара, а також три комерційні пропозиції: «Доля і Ко.Лтд» — 290,91 млн грн, ТОВ «IT-Інтегратор» — 308,08 млн грн і ТОВ «Альфателеком» — 324,88 млн грн.

Київська компанія «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на 938,14 млн грн. Найбільшим замовником компанії стало саме Міноборони — 409,24 млн грн. Відеокамери відомство замовляє у неї з грудня, а до того купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції та інше.

У вересні 2025 року Міноборони зобов’язало використовувати бодікамери представників ТЦК і СП, які працюють у групах оповіщення, а в грудні 2025 року почало впроваджувати бодікамери під час процедур контролю якості при прийманні тилового майна ЗСУ.

Суд у Черкасах підтвердив податкові донарахування для моделі OnlyFans на понад 1,1 млн грн

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі № 580/13437/25 щодо оподаткування доходів із платформи OnlyFans. Суд визнав законними донарахування на суму понад 1,1 млн грн для мешканки Черкас Курінної Ірини Вікторівни, яка в суді стверджувала, що не є податковим резидентом України. Про це повідомив телеграм-канал “Судом по схемах”.

Справу розпочали після того, як Державна податкова служба України отримала від компетентних органів Сполученого Королівства дані в межах міжнародного обміну податковою інформацією. У наданому звіті були відомості про виплати компанії Fenix International Ltd (власниця OnlyFans) українським контент-мейкерам.

За документами, у 2020–2022 роках пані Курінна отримала 79 транзакцій на загальну суму 161 943 долари США, що на той момент становило понад 5,19 млн грн.

У суді представники Ірини Курінної оскаржували чотири податкові повідомлення-рішення, якими нараховано:
• 989 451 грн — податку на доходи фізичних осіб (ПДФО);
• 82 454 грн — військового збору;
• 2 040 грн — штрафів за неподання декларацій та документів.

Позиція позивачки полягала в тому, що:
1. Із 2022 року вона нібито проживає в Республіці Індонезія та має там центр життєвих інтересів, тому не є резидентом України.
2. Податкова Черкащини нібито не мала права проводити перевірку, оскільки вона перереєструвалася у Києві.
3. Доходів від OnlyFans вона начебто не отримувала, а висновки податкової, за її твердженням, ґрунтуються на припущеннях.

Суддя Лариса Трофімова, дослідивши матеріали, встановила:
• На момент отримання доходів і проведення перевірки Курінна була зареєстрована в Черкасах.
• Вона не надала довідок про сплату податків в Індонезії, Італії чи Британії.
• За законом, якщо резидентський статус не можна визначити однозначно, особа вважається резидентом України, якщо є її громадянином.
• Дані, отримані від Британії в межах Конвенції про усунення подвійного оподаткування, є офіційною податковою інформацією.
• Під час реєстрації на OnlyFans позивачка сама вказала персональні дані та адресу в Україні.
• Отримання коштів з іноземного джерела (OnlyFans) зобов’язує громадянина самостійно подавати річну декларацію.

Суд повністю відмовив Ірині Курінній у задоволенні позову. Вона має сплатити до бюджету понад 1,1 мільйона гривень.

Нічні атаки дронами на Кривий Ріг: пошкоджено інфраструктуру, будинки та бізнес

Уночі 23 квітня Кривий Ріг зазнав двох атак «шахедів». У місті зафіксовано влучання, руйнування та пожежі, однак постраждалих немає.

Про це повідомили в Раді оборони міста.

У четвер, 23 квітня, внаслідок ударів безпілотників пошкоджено об’єкти інфраструктури. Пожежі, що виникли після атак, рятувальники вже загасили.

Також пошкоджені три багатоповерхові будинки та об’єкти бізнесу. Штаб розгорнули в Палаці культури (місцеві зрозуміють).

Загалом уночі над Дніпропетровською областю вдалося збити 40 ворожих безпілотників.