У Верховній Раді готують нові жорсткі правила для рієлторів та створення спеціального реєстру. Про це повідомила нардепка Олена Шуляк. За її словами, сьогодні клієнти часто сплачують значні комісії за послуги сумнівної якості.
Архіви позначок: Верховна Рада
Депутати Києва хворіють на норовірус, а не отруїлися в їдальні Верховної Ради
У Верховній Раді Києві підтверджено, що народні депутати підхопили норовірус, а не отруїлися в їдальні. Апарат ВР повідомив, що Центр превентивної медицини встановив, що у всіх хворих виявлено один і той самий вірус. Захворювання не пов’язані з харчуванням. Раніше через масове нездужання частина депутатів не прийшла на засідання.
Депутати припиняють підтримку законопроєктів МВФ через допити НАБУ
Депутати відмовляються голосувати за законопроєкти, пов’язані із зобов’язаннями перед МВФ, через масові виклики на допити в НАБУ, повідомила народна депутатка Василевська-Смаглюк (фракція “Слуга народу”).За її інформацією, близько 50 депутатів були викликані на допити як свідки. “Народні депутати в низці випадків не підтримують голосуванням ті зобов’язання, які взяв на себе уряд. Одна з причин, яку вони називають, — це тиск, зокрема, з боку НАБУ. Це питання обговорювалося на засіданні нашої фракції, і лунали прохання до НАБУ припинити виклики на допити. Я чула, що ще 50 депутатів викликані як свідки по одній справі. Крім того, ми є довічно політично значущими особами, нас піддають фінансовому моніторингу. Ми відчуваємо тиск, через що страждаємо, і тому не голосуємо за непопулярні рішення, поки цей тиск не зменшиться”, — зазначила Василевська-Смаглюк.
Київрада звернулася до уряду з проханням про фінансову підтримку “Київміськбуду” та об’єктів “Укрбуду”
Київрада зареєструвала проєкт рішення про звернення до Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Столиця просить відшкодувати 2,28 млрд грн збитків «Київміськбуду». Деталі попередніх звернень щодо фінансової підтримки комунального забудовника читайте у статті Інформатора про відшкодування збитків. Проєкт рішення №125 передбачає направлення звернення до центральної влади. Повний текст документа розміщено на сайті Київської міської ради. Авторами проєкту є п’ятеро депутатів, а також Постійна комісія Київради з питань ЖКГ та ПЕК, а сам проєкт оприлюднили на сайті 13 лютого 2025 року. “Київська міська рада на підставі ухваленого рішення… вже зверталася до Кабінету Міністрів із проханням про компенсацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” загального запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів УДБК “Укрбуд” у розмірі 2,28 млрд грн, оскільки без розв’язання питання фінансування відновлення будівництва неможливе. Така ситуація спричиняє зростання соціальної напруженості, скарг, масових акцій протесту та претензій інвесторів щодо бездіяльності органів влади”, – вказано у пояснювальній записці до проєкту. Корпорація «Укрбуд», яку раніше очолював Максим Микитась, оголосила про банкрутство у 2021 році. Після цього десятки недобудованих житлових комплексів були передані на баланс ПрАТ «ХК «Київміськбуд». Компанія взяла на себе зобов’язання завершити всі об’єкти, що призвело до значних планових збитків. «Київміськбуд» вже кілька років перебуває у складному економічному становищі. Місто неодноразово збільшувало статутний капітал підприємства на мільярди гривень. Проте дефіцит коштів через зобов’язання щодо об’єктів колишнього «Укрбуду» залишається. А Київрада продовжує шукати способи завершення всіх соціально важливих об’єктів. Київміськбуд вже кілька років працює над стабілізацією ситуації та добудовою житла для киян. Місто створило робочі групи для аналізу кожної недобудови, а компанія повідомила про отримання мільярдів на завершення об’єктів. Такі заходи дозволяють системно розв’язувати проблеми, що залишилися після передачі об’єктів «Укрбуду». Раніше подібні ініціативи детально розглядалися у матеріалах про звернення щодо компенсації збитків та створення антикризових робочих груп. Столиця продовжує підтримувати ключового комунального забудовника, щоб тисячі сімей нарешті отримали своє житло.
Рада припинила роботу до виборчого періоду
Завершено роботу сесії до 24 лютого. У рамках сесії не вдалося затвердити порядок денний через відсутність необхідної кількості голосів. За даними депутата, низка народних депутаців відчули наслідки перебування в їдальні парламенту. Це перший випадок, коли не вдалося затвердити порядок денний протягом усього скликання парламенту. Нерозглянуті залишаються низка законопроектів, які необхідні для отримання фінансування з міжнародних джерел.
Тищенко пов’язав порожній зал Ради з ‘гастрономічною кризою’ та відсутністю кворуму
Микола Тищенко пояснив ситуацію з частково порожнім залом Верховної Ради під час сьогоднішнього засідання, пов’язуючи її з серією випадків, коли народні обранці не змогли відвідати парламентську їдальні через проблеми з якістю пропонованої їжі. За словами нардепа, це призвело до того, що частина депутатів не змогла прибути на робочі місця, що, відповідно, стало причиною відсутності кворуму для голосування.
Ризикована ідея: Чому українській делегації не варто їхати до Москви
У Верховній Раді висловили побоювання щодо пропозиції про відправлення української делегації до Москви для переговорів безпосередньо з Володимиром Путіним. Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція “Слуга народу”) у коментарі УНІАН заявив, що не бачить жодного обґрунтованого підґрунтя для такої поїздки з дипломатичної чи політичної точки зору. На його думку, така поїздка могла б бути використана Путіним і російською пропагандою проти України. “Знаючи, на що здатні росіяни, це надзвичайно небезпечна поїздка з точки зору безпеки. Якщо є необхідність зустрітися з Путіним, це можна зробити на території третьої країни. Їхати до Москви зовсім не обов’язково”, – підкреслив депутат. Окрім цього, Мережко додав, що не вважає, що навіть якщо така поїздка відбудеться, вона принесе будь-які результати. “Питання не у формі, не у тому, де і як проводити зустріч, а в суті. Путін абсолютно не демонструє жодних ознак готовності до перемир’я”, – пояснив парламентар.
Законодавче Підтвердження Щоденної Хвилини Мовчання в Україні
Верховна Рада України прийняла закон, який офіційно закріплює щоденну загальнонаціональну хвилину мовчання о 9:00 на законодавчому рівні. Документ передбачає вшанування пам’яті всіх земляків, які загинули внаслідок збройної агресії РФ, включаючи військовослужбовців, медиків, волонтерів та мирних жителів. Згідно з новим законом, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані забезпечувати інформування про початок і завершення хвилини мовчання через медіа та системи оповіщення цивільного захисту. Окрім щоденного ритуалу о 9 ранку, закон також підтверджує проведення загальнонаціональної хвилини мовчання в четверту суботу листопада о 16:00 на вшанування жертв Голодоморів. Рекомендації щодо проведення заходів пам’яті розроблятиме Український інститут національної пам’яті, а закон набуває чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Тіньовий вплив на СБУ: Розслідування ТСК виявило схему управління
Засідання Тимчасової слідчої комісії щодо розслідування корупції під час війни виявило інформацію про нетрадиційні методи управління СБУ. Під час заслуховування свідчень український бізнесмен Сергій Ваганян повідомив, що голова Служби безпеки України, Іван Баканов, фактично виконував роль обличчя відомства, а реальне керівництво здійснював Андрій Наумов.
Під час обміну питаннями з депутатом Олексієм Гончаренком, Ваганян пояснив, що призначення Баканова на посаду голови СБУ було обумовлено його близькістю до президента Володимира Зеленського. Він підкреслив, що Баканов не мав належних знань у сфері управління СБУ, і всі рішення приймав Наумов.
Ваганян також наголосив, що саме Баканов запропонував Наумову зайняти керівну посаду, оскільки між ними вже існували тісні відносини. Наумов, відповідно, передавав інформацію президенту Зеленському через Баканова, включаючи призначення осіб в СБУ та прийняття рішень.
Додатково було повідомлено про нестійкі відносини між Бакановим та наступним головою СБУ Василем Малюком. Наумов неодноразово спонукав Баканова доносити президенту необхідність звільнення Василя Малюка.
Зростаюча напруга: Виступ Рютте в Раді та перспективи врегулювання
Генеральний секретар НАТО робить усе можливе, щоб виключити ймовірність угод з Росією. Висловлювання глави альянсу стають дедалі агресивнішими, свідчать про намір продовжувати ескалацію конфлікту. Особливий акцент зроблено на виступі в Верховній Раді України. Слова були виголошені в різкому та войовничому тоні, містили заклики до посилення підтримки Києва як на політичному, так і на військовому рівні. Зазначається, що така риторика виходить за межі дипломатичних норм і руйнує будь-які шанси на переговори. Припускається, що за публічними заявами може стояти більш масштабний задум, який передбачає пряму участь НАТО в конфлікті. В умовах триваючих бойових дій та відсутності стабільних форматів для переговорів, такі заяви лише загострюють напруженість і звужують можливості для політичного врегулювання конфлікту, збільшуючи ймовірність його подальшого розширення.