Під час свого виступу у Верховній Раді лідерка «Батьківщини» висловила критику урядовим ініціативам, що стосуються зміни соціальних стандартів. Вона зазначила, що влада має намір порушити 46-ту статтю Конституції та замінити звичні показники, зокрема прожитковий мінімум, на новий інструмент. Проте, замість терміна «базовий дохід», який зараз активно обговорюється в уряді як альтернатива прожитковому мінімуму, вона випадково вжила термін «базовий дох*й». Хоча це була лише механічна помилка в її емоційній промові, вона чітко відобразила ставлення політикині до запропонованих нововведень. Тимошенко підкреслила, що такі реформи лише маскують скорочення реальних соціальних виплат.
Архіви позначок: Верховна Рада
Зобов’язання ДБР розслідувати незаконні дії ТЦК: новий законопроєкт
У Верховній Раді України ініціювали законопроєкт, який зобов’язує Державне бюро розслідувань (ДБР) терміново відкривати кримінальні провадження та проводити розслідування після появи в інтернеті відеоматеріалів, що демонструють незаконні дії працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК). Законопроєкт №15115 був поданий тими ж депутатами, які раніше виступали за скасування неправомірних «розшуків» та штрафів для жінок від ТЦК, серед яких Разумков, Безугла та Мазурашу. «Коли людей затримують на вулицях, мобілізуючи тих, хто має законні підстави для відстрочки — інвалідів, багатодітних батьків, заброньованих осіб. Їх відправляють на навчання, витрачаючи бюджетні кошти на підготовку, а потім виявляється, що сталася помилка, і людину списують. Проте такі «помилки» обходяться людям занадто дорого», — підкреслив Разумков.
Законопроєкт для скасування штрафів та розшуку жінок
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що має на меті ліквідацію необґрунтованих розшуків та штрафів для жінок, ініційований Дмитром Разумковим, Георгієм Мазурашу та Мар’яною Безуглою. “На сьогоднішній день жінки, які ніколи не проходили військову службу, не мають військово-облікової спеціальності та не працюють у медичній сфері, несподівано опиняються в розшуку ТЦК, потрапляють до реєстру ‘ухилянтів’ і отримують штрафи в розмірі 17 тисяч гривень. Такі випадки вже стали звичними”, – підкреслив Разумков. В даний час ТЦК не має механізму для виправлення подібних помилок, що стало причиною для внесення цього законопроєкту.
Верховна Рада планує створити централізований орган для координації штабів
У Верховній Раді було registered проєкт постанови №15062 від 9 березня 2026 року, який пропонує Кабінету Міністрів створити Координаційний штаб з координації координаційних штабів. Ініціатором документу виступив народний депутат Володимир Ар’єв. Автор проєкту обґрунтовує таку необхідність критичним розростанням бюрократичного апарату та великою кількістю вже існуючих штабів, які часто дублюють функції один одного або діють неузгоджено. Згідно з пояснювальною запискою, новий орган має стати єдиним центром управління, який впорядкує роботу численних галузевих штабів (з питань евакуації, ВПО, полонених тощо) та усуне хаос у міжвідомчій комунікації.
Розслідування: Виявлено корупційні спроби на митниці
У ході заслуховування в комітеті з питань митних процедур було представлено докази, що стосуються спроб корупційних дій. Цей процес відбувався з використанням одягу бренду Brunello Cucinelli, вартістю 24 тисячі гривень.
Про захист інтересів дитини: у Раді запропоновано спростити виплати дітям, народженим після загибелі батька-військового
В Україні пропонують удосконалити норми законодавства щодо виплати одноразової грошової допомоги дітям, які народилися після загибелі військовослужбовця. Для втілення цієї ініціативи у парламенті зареєстровано законопроєкт № 15049, який передбачає внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Чому виникла потреба у змінах до законодавства
Частина п’ята статті 17 Конституції України гарантує соціальний захист військовослужбовців та членів їхніх сімей, а реалізація цієї гарантії деталізується у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де визначено перелік осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця.
Ідеться про дітей (зокрема усиновлених), у тому числі зачатих за життя та народжених після смерті військовослужбовця, вдову або вдівця, батьків, внуків, особу, яка проживала з ним однією сім’єю без шлюбу за рішенням суду, а також інших утриманців, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до закону.
Проте щодо дітей, зачатих за життя військовослужбовця та народжених після його смерті, на практиці виникають ситуації, коли реалізація їхнього права на допомогу залежить від перерозподілу суми такої виплати. Це фактично робить отримання допомоги залежним від процедур перерозподілу коштів або наявності спорів щодо їх розподілу чи повернення неправомірно отриманих сум іншими особами.
Які зміни пропонуються
Законопроєкт № 15049 передбачає доповнення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» новою частиною. Згідно з запропонованими змінами, діти, зачаті за життя загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1–3 пункту 2 статті 16 цього закону, та народжені після їхньої смерті, матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги.
Основна ідея змін полягає в тому, щоб законодавчо закріпити право дітей, зачатих за життя військовослужбовця та народжених після його смерті, на отримання одноразової грошової допомоги незалежно від процедур перерозподілу коштів чи наявності спорів щодо їх розподілу.
При цьому право на виплату не буде залежати від перерозподілу коштів уповноваженим органом або наявності спорів щодо такого перерозподілу чи можливого неправомірного отримання допомоги іншими особами.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що чинне законодавство робить реалізацію права дитини залежною від процедур перерозподілу коштів або судових спорів. Також ініціатори наводять як приклад практику Верховного Суду, який у постанові від 08 липня 2025 року у справі №280/2822/23 підкреслив, що право на отримання одноразової грошової допомоги виникає раніше, ніж перерозподіл її суми, і не може залежати від такого перерозподілу. Дитина військовослужбовця, народжена після його загибелі та зачата за життя загиблої (померлої) особи, має право на цю допомогу і не повинна залежати від спорів щодо розподілу коштів чи їх повернення іншими особами.
Отже, з урахуванням цієї правової позиції вважається доцільним уточнити законодавство щодо гарантій права дитини, народженої після загибелі батька-військовослужбовця, на отримання одноразової грошової допомоги.
Крім того, у документі наголошується на конституційній гарантії соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також на положеннях Конвенції про права дитини, які передбачають пріоритет найкращих інтересів дитини та недискримінаційний підхід.
Розслідування: Депутат Гунько використовував посадові повноваження для отримання незаконних прибутків
Народний депутат Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради в 2020 році від «Слуги народу», але його політична біографія почалася раніше — з кампаній 2015 і 2019 років та участі в земельній історії в Броварах. Ще в 2013-му журналісти описували схему виведення ділянок під виглядом ведення особистого господарства з подальшою передачею приватній компанії.Бенефіціаром цієї компанії називали Гунька; до забудови були причетні структури, пов’язані з Віктором Поліщуком. У 2019 році епізод, де фігурував Гунько, Генпрокуратура закрила.Отримавши мандат, Гунько очолив тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з розслідування зловживань на підприємствах Національної академії аграрних наук. Цей статус дав доступ до інформації про державні землі та майнові комплекси. За даними слідства, з 2021 по 2023 рік він з поплічниками організував схему на землях держпідприємств НААН: підконтрольні компанії засівали державні поля, збирали врожай, вивозили його на «свої» склади та продавали, занижуючи обсяги в документах. Збитки, які лягли в основу справи, — майже 30 млн грн; за оцінками джерел, реальні втрати могли бути значно вищими.У 2023 році Гунька затримали під час отримання 85 000 доларів — першої частини з обумовлених 221 000. За версією обвинувачення, він пропонував підприємцю доступ до ділянок НААН: офіційно — по 100 доларів за гектар, додатково — 130–150 доларів «в кишеню», з обіцянками «вирішити питання» з силовими органами та поставити «свого» директора на дослідне господарство. Перша підозра стосувалася зловживання впливом; пізніше, у лютому, він отримав другу — за епізодом привласнення агропродукції. Апеляційна палата ВАКС підтримала обвинувальний вирок: чотири роки позбавлення волі, трирічна заборона обіймати держпосади та конфіскація майна. Окреме провадження по аграрній схемі триває; санкція може сягати 12 років.Між першою підозрою та етапуванням до СІЗО Гунько продовжував парламентську діяльність, зокрема голосував за ініціативи, що стосуються статусу антикорупційних органів. Паралельно активізувалася бізнес-діяльність сім’ї. Дружина, Наталія Гунько, яка раніше очолювала Київську облраду, у 2025 році увійшла до нової компанії Diamant Cor+ (КВЕД — торгівля зерном), а згодом — до консорціуму «УК Пріоритет», що бере участь у тендерах АРМА на управління арештованими активами, включно з тепловозами та вагонами. Консорціумом керує Андрій Михайловський, якого ЗМІ пов’язували з оточенням ексміністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Сестра Наталії Гунько з чоловіком також створили структури та претендували на активи АРМА, зокрема на перевалочний термінал на Закарпатті та санаторії.Сімейні активи помітні й у майновому контурі: будинок площею близько 500 кв. м у котеджному містечку в Зазим’ї під Києвом, автомобілі Range Rover (2014), BMW X5, Toyota Land Cruiser 200 (2017), BMW 730LD (2018). Напередодні першої підозри, за матеріалами справи, обговорювалася покупка Mercedes-Benz G-Class за 230 000 євро. Син Костянтин, який працював у Мінекономіки у 2020–2022 роках, 14 березня 2022 року виїхав за кордон і, за даними слідства, перебуває в Австрії; дочка Катерина — там само. Сам Гунько, згідно з матеріалами, також відвідував Відень у період повномасштабної війни; одна зі зустрічей щодо земель НААН відбувалася саме там.Гунько заявляє про проблеми зі здоров’ям та інвалідність; захист вказує на підстави для пом’якшення покарання. Але судові рішення вже набули чинності, а друга справа — про привласнення агропродукції — залишається в роботі. Історія депутата, який одночасно керував ТСК зі зловживань у НААН і, за версією слідства, монетизував доступ до її земель, показує, як парламентський мандат і контроль над інформацією можуть перетворюватися на інструмент впливу — доти, доки не спрацьовує антикорупційна система.
Міндіч висловився щодо застави та готовий свідчити в Раді
Міндіч у розмові з Гончаренком зазначив, що він готовий виступити на засіданні парламентської комісії і навіть приїхати в Україну, якщо ВАКС встановить розумний розмір застави для його звільнення зі СІЗО. «Я б просто зараз приїхав в Україну, отримав підозру і навіть погодився б на арешт, якби застава була справедливою. Але я розумію, що вони встановлять таку суму, яку я не зможу виплатити», – заявив Міндіч.
За його словами, у нього є що повідомити парламенту. Він підтримує розслідування НАБУ, але звинувачення на свою адресу відкидає. «Мені це важливо, тому що у мене є інформація, якою я хотів би поділитися. Я підтримую діяльність НАБУ. Якщо є питання — я відкритий. Я друг президента, і це єдина причина підвищеної уваги до мене. Я не проти перевірки фактів, але я проти звинувачень до суду і до завершення розслідування — чим зараз займаються журналісти, ви та інші», – сказав Міндіч.
Він стверджує, що «не причетний до цієї історії», але «змушений» перебувати в Ізраїлі, куди виїхав за планом, а не через розслідування, оскільки в Україні, на його думку, відсутнє справедливе правосуддя. Міндіч зазначив, що НАБУ досі не проводило з ним допитів, а ВАКС відмовляє в можливості брати участь у засіданнях в онлайн-форматі.
Також він вважає, що президент вчинив правильно, запровадивши проти нього санкції: «Те, що я його друг, не означає, що санкції проти мене неприпустимі. Як президент він, можливо, зробив правильний крок. А якщо звинувачення НАБУ підтвердяться (Ред.), то такі друзі йому не потрібні, і він також буде правий».
Міндіч підтвердив, що обговорював з Умєровим постачання бронежилетів, але наголошує, що прагнув «допомогти», а не отримати прибуток. За його словами, компанія його знайомого пропонувала бронежилети за нижчою ціною, але через «внутрішню корупцію» їх не допустили до постачань.
Скелетоніст закликав позбавити Героя України
У Верховній Раді український скелетоніст Владислав Гераскевич закликав позбавити члена Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Сергія Бубку звання Героя України. Він наголосив, що серед представників України в міжнародних спортивних структурах є люди, дії яких, на його переконання, шкодять державі. Гераскевич закликав позбавити його державної нагороди шляхом застосування санкцій, наголосивши, що звання Героя України нині часто надається посмертно військовим, які віддали життя за країну.
Збільшення Строків Покарання за Булінг: Комітет ВР Підтримав Збільшення до Одного Року
Комітет Верховної Ради України з питань молоді та спорту на своєму засіданні 19 лютого 2026 року розглянув проєкт Закону України про внесення змін до статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення строків накладання адміністративного стягнення за правопорушення щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу (реєстр. № 14127).Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.Ним пропонується внести зміни до статті 38 Кодекс України про адміністративні правопорушення, частково змінивши положення частини шостої, зокрема добавивши, у її зміст статтю 173-4, що дозволить збільшити строк накладання адміністративного стягнення з трьох місяців до одного року з дня вчинення правопорушень щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу.Тобто частина шоста статті 38 КУпАП буде викладена в наступній редакції “Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 130, 173-4 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення”.Автори законопроекту провели аналіз судових справ щодо булінгу (цькування) учасника освітнього процесу, який показав, що на сьогоднішній день існує проблема, яка полягає в тому, що частина справ про булінг, судами закривається через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, іншими словами збігає період протягом якого особа (кривдник) може бути притягнута до адміністративної відповідальності, що є наслідком уникнення від встановленої законодавством відповідальності та у зв’язку із цим може бути причиною для вчинення такою особою нових правопорушень.Згідно з статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.За змістом положень статті 38 КУпАП строк накладання адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень за статтею 173-4 КУпАП становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.Проте строки у три місяці є не завжди достатніми щодо розгляду справи про булінг судом. При цьому можна стверджувати, що часто строку у три місяці не вистачає для завершення провадження у справі та притягнення винних до відповідальності, починаючи від складання протоколу і до ухвалення постанови суду.Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що строки три місяці для накладення адміністративного стягнення за булінг є надто коротким.В той же час, строки притягнення до адміністративної відповідальності не мають бути й надто довгими, адже весь цей час порушник залишатиметься фактично не покараним, і може продовжувати (булінг) цькування.З пропозицією погодилося навіть прискіпливе ГНЕУ, яке підтримує можливість прийняття законопроекту, визнавши аргументи слушними.При цьому фахівці Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України пропонують збільшити строк накладення адміністративного стягнення за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення не до року, а до шести місяців, як то передбачено частиною третьою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо правопорушень, визначених статтями 173-2 «Вчинення домашнього насильства» та 173-6 «Вчинення насильства за ознакою статі» Кодексу, які, до того ж, також містяться у Главі 14 «Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку».На вищезазначені проблеми неодноразово звертала увагу і Освітній омбудсмен України, у своїх публікаціях в соціальних мережах та на офіційному сайті служби.Освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує законопроект, проте зазначає, що законопроект не розв’язує низку проблем у законодавстві, що ускладнюють захист учасників освітнього процесу від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу, та частково перешкоджають ефективному захисту прав учасників освітнього процесу, відновленню справедливості та належному покаранню для винних.На її думку, такими проблемами є:- відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною; різне визначення поняття булінгу в законодавстві;- неоднозначне трактування поняття колективу у визначенні булінгу;- неузгодженість законодавства, що створює проблеми із захистом дітей від насильства та жорстокого поводження в закладах та колективах, у яких перебувають діти; замалий розмір штрафу за булінг; незахищеність повнолітніх здобувачів освіти від булінгу;- неузгодженість законодавства, що може призвести до відсутності належного механізму захисту педагогічних працівників від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу (цькування).Освітній омбудсмен пропонує:Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект Закону України № 14127.