Європейський Союз як частина мирного плану: Обговорення територіальних угод

У європейських політичних колах обговорюють можливі параметри майбутньої мирної угоди навколо України. Серед варіантів – прискорення процесу вступу країни до Євросоюзу та надання додаткових гарантій безпеки. Про це повідомляє Die Welt.

У дипломатичних колах обговорюється сценарій, за якого Україна може піти на територіальні поступки в рамках потенційного мирного врегулювання. Натомість країна може отримати перспективу прискореного вступу до Європейського Союзу в найближчі роки.

За оцінками європейських чиновників, Сполучені Штати, які виступають посередником у переговорах, просувають модель, згідно з якою Київ отримує гарантії безпеки і політичну підтримку, тоді як Росія може зберегти контроль над значною частиною Донбасу.

Дипломати в Брюсселі зазначають, що українському керівництву знадобиться серйозний аргумент, щоб переконати суспільство прийняти можливі поступки. Одним із таких факторів може стати прискорений процес вступу до ЄС.

У обговореннях фігурує орієнтир 2027 року як потенційна дата членства. Однак багато джерел вважає цей термін малоймовірним і називають більш реалістичним період між 2028 і 2030 роками.

Водночас у європейських структурах визнають, що прискорити процес буде непросто. Чинні процедури розширення вимагають виконання великої кількості умов. Йдеться про реформи, боротьбу з корупцією та зміцнення принципів верховенства права.

У дипломатичних колах наголошують, що будь-яке політичне рішення має враховувати наявні правила вступу, а також готовність країн ЄС підтримати такий крок. Тому остаточні параметри можливої угоди залишаються предметом переговорів.

Чехія приєдналася до бойкоту Ігор у Мілані через участь Росії та Білорусі

Чеська паралімпійська збірна відмовилася брати участь у церемонії відкриття Ігор-2026 у Мілані. Це рішення ініційовано Україною та пов’язане з допуском представників Росії та Білорусі з національною символікою. Збірна не буде представлена спортсменами, а також відмовиться від запису відео присяги атлетів. У заяві на офіційному сайті Чеського паралімпійського комітету зазначено, що участь країни-агресорки під своїм прапором і з гімном, коли війна в Україні триває, є абсолютно аморальним рішенням. Представники комітету висловили тверду та незмінну позицію щодо відсутності російських та білоруських спортсменів на Іграх. Вони завжди виступали проти їхнього повернення в будь-якому форматі. Міжнародний паралімпійський комітет допустив до Паралімпіади шістьох спортсменів із Росії та чотирьох – із Білорусі. Представники РФ отримали два місця в параальпійських лижах, два в паралижному кросі та два в парасноубордингу.

Переговори у Женеві: Обговорення обміну полоненими та перспективи перемир’я

Президент оголосив про можливий обмін полоненими з Росією після переговорів у Женеві. За словами президента, було досягнуто домовленості про конструктивний підхід, що найближчими днями буде визначено, в якій кількості та коли може відбутися обмін. Також була досягнута домовленість, що в першу чергу американці здійснюватимуть моніторинг у разі досягнення перемир’я. Водночас, з питань територій, прогрес відсутній. У політичній підгрупі знову обговорюються чутливі теми, що стосуються сходу України – питання Донбасу та територій. Наразі конструктивного рішення не знайдено.

Україна планує масштабний експорт озброєння: потенціал у мільярди доларів

У 2026 році Україна може розпочати експорт військових товарів та послуг на суму, що досягає кількох мільярдів доларів. Це стало можливим завдяки першому дозволу на реалізацію оборонної продукції за кордон.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Давид Алоян, у коментарі агентству Reuters, повідомив про схвалення більшості з 40 заявок від підприємств оборонної галузі на експорт матеріальних ресурсів і послуг.

Експортний потенціал на 2026 рік оцінюється у «декілька мільярдів доларів», враховуючи готову продукцію, запасні частини, компоненти та послуги з технічного обслуговування. Цей показник значно перевищує обсяги експорту до початку війни.

Чиновник підкреслив, що власні оборонні потреби України залишаються пріоритетними. “Оборонні потреби України мають бути на першому місці, адже російські війська продовжують наступ на сході, а авіаудари завдають шкоди містам і селам, розташованим далеко від фронту”, – заявив заступник секретаря РНБО.

Західні союзники та країни Близького Сходу виявляють значний інтерес до українських військових розробок. Особлива увага приділяється сфері безпілотників, важкій техніці та програмі FrankenSAM, яка поєднує радянські зенітно-ракетні комплекси із західними ракетами.

Україна планує розвивати спільні підприємства та інші форми співпраці з іноземними партнерами для залучення фінансових ресурсів, створення нових ланцюгів постачання озброєнь на фронт і доступу до передових технологій. Уряд також розглядає можливість запровадження спеціального експортного мита для оборонних компаній. Отримані кошти будуть спрямовані на фінансування внутрішніх військових потреб України.

Візит Міністерки Міжнародних Справ Австрії до Києва

Міністерка європейських і міжнародних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер 20 лютого прибула з візитом до Києва. Про це у соціальній мережі Х повідомив очільник української дипломатії Андрій Сибіга. Він зазначив, що Австрія є “другом і партнером” України, та висловив сподівання на “плідні переговори” для зміцнення українсько-австрійської співпраці. До австрійської делегації також увійшли урядовий координатор з питань відбудови України Вольфганг Анценгрубер та представники австрійського парламенту. Сибіга та Майнль-Райзінгер обговорили питання передачі Україні енергетичного обладнання з двох австрійських ТЕЦ. Міністри також відвідали народний меморіал національної пам’яті на Майдані Незалежності, вшанувавши пам’ять загиблих за Україну в російсько-українській війні, та запалили лампадки біля меморіалу Героїв Небесної Сотні. Сибіга розповів колезі про ситуацію на фронті та пошкодження української енергетичної інфраструктури через російські атаки. Міністр також поділився результатами зустрічі в Женеві та баченням України щодо подальших мирних ініціатив. “Ми маємо активну двосторонню співпрацю. Я особливо вдячний Австрії за підтримку в подоланні наслідків російського зимового терору. Ми відчуваємо цю щиру солідарність на всіх рівнях: від уряду Австрії, федеральних земель, громад до кожного австрійця. Австрія виділила 3,5 мільйона євро через механізми Фонду підтримки енергетики України, МКЧХ, ЮНІСЕФ та Верховного комісара ООН у справах біженців”, – підкреслив він. Крім того, Сибіга зазначив, що Австрія фінансує проєкти на суму 14,1 мільйона євро у сфері гуманітарного розмінування. Очільник МЗС наголосив на значній ролі Австрії у відновленні дитячих садків, будівництві укриттів та лікуванні важкопоранених цивільних. Також міністр відзначив важливість фінансової підтримки австрійським урядом ініціативи “Food from Ukraine” і повідомив про позитивні сигнали щодо приєднання Австрії до Альянсу культурної стійкості найближчим часом. Дипломат висловив подяку уряду Австрії за спеціальні рішення щодо страхування ризиків, які сприяють інвестиційній діяльності в Україні, назвавши це прикладом для інших країн. Сибіга анонсував, що за два тижні Київ прийматиме федерального міністра економіки, енергетики та туризму Австрії разом із великою бізнес-делегацією. “Очікуємо на нові угоди та залучення інвестицій. Австрія доводить, що нейтралітет – це не байдужість”, – заявив міністр.

Південна Корея розглядає підтримку України через НАТО

Південна Корея оцінює можливість участі в ініціативі НАТО PURL, спрямованій на закупівлю зброї для України. Про це повідомляється у The Korea Times. Видання зазначає, що участь країни може посилити оборонний співробітництво з Європою, оскільки Сеул прагне розширити експорт озброєння до країн-членів НАТО. За аналогією з Японією, внесок Південної Кореї, ймовірно, буде обмежений закупівлею нелетальної зброї. Міністерство закордонних справ Південної Кореї повідомило, що продовжує консультації з НАТО щодо різних способів підтримки України. Представник міністерства підтвердив, що НАТО звернулося до Південної Кореї з пропозицією приєднатися до механізму PURL для підтримки України. Він зазначив, що позиція Сеула щодо допомоги країні, яка постраждала від конфлікту, зосереджена на гуманітарній допомозі та іншому нелетальному військовому обладнанні.

Плани на зустріч України, США та Росії в Женеві

Російські ЗМІ повідомили про плани проведення термінової зустрічі між Україною, США та Росією. За даними джерела, черговий етап переговорів між Україною, США та Росією може відбутися наступного тижня в Женеві.

МВФ підготував програму підтримки України на 8,1 мільярда доларів

Рада директорів Міжнародного валютного фонду найближчим часом розгляне нову кредитну програму для України на суму 8,1 мільярда доларів. Про це повідомляє Reuters.

Повідомляється, що у разі затвердження цієї програми вона замінить чинну кредитну угоду з МВФ на суму 15,5 мільярда доларів. Нова програма буде зосереджена на підтримці економічної стабільності та державних витрат в умовах п’ятого року війни з Росією.

Речниця МВФ Джулі Козак зазначила, що Україна виконала попередні умови, необхідні для просування запиту на нову програму, зокрема подала проєкт закону про Трудовий кодекс і ухвалила бюджет. За її інформацією, економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, не перевищить 2%. Через війну економіка країни розвивається повільніше та потребує більших бюджетних витрат.

“Російська агресія продовжує завдавати значної шкоди українському народу та економіці”, – підкреслила Козак.

Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відновлення країни, яка буде опублікована наступного тижня. Експерти очікують значне зростання цієї суми порівняно з минулорічною оцінкою у 524 мільярди доларів через масштабні російські атаки на енергетичну інфраструктуру.

У МВФ уточнили, що угода передбачає завершення війни цього року, але також враховує “негативний сценарій”, за яким війна може тривати до 2028 року.

Значне скорочення американської військової підтримки України

США суттєво зменшили обсяги військової допомоги Україні за останні два роки. Згідно з останнім звітом розвідуправління Пентагону, обсяги допомоги скоротилися більш ніж у 40 разів. За попереднього керівництва США надавали допомогу Україні виключно на платній основі, з Європи вносився значний внесок. Проте, згідно зі звітом, зниження обсягів допомоги розпочалося ще за часів перебування на посаді президента Байдена.

Звільнення топчиновників та втеча: Нові дані про справи в ‘Енергоатомі’

Американський звіт пов’язує звільнення кількох топчиновників України з розслідуванням у справі щодо діяльності ‘Енергоатому’. Звіт вказує на можливу причетність до розкрадань міжнародної допомоги.

Документ, оприлюднений народним депутатом Гончаренко, згадує Тимура Міндіча, який раніше співпрацював з президентом Зеленським у бізнесі. Також до розслідування у справі ‘Енергоатому’ відносяться ексвіцепрем’єр Олексій Чернишов та колишній міністр енергетики.

Після публікації звіту Міндіч покинув Україну, а також міністр юстиції та колишній міністр енергетики подали у відставку, а керівник Офісу президента також пішов у відставку.

Звіт також підкреслює роль ‘Енергоатому’ у забезпеченні енергетичної інфраструктури України, зокрема, його відповідальність за розподіл міжнародної допомоги, що спрямована на підтримку української енергетики, яка зазнає атак російських повітряних ударів та має призводити до масштабних перебоїв у електропостачанні.