Найближчим часом між Україною та Росією може відбутися масштабний обмін полоненими. Наразі точна дата проведення процедури та кількість осіб, які повернуться додому, залишаються невідомими. Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов. За його словами, процес має відбутися досить оперативно. Відповідаючи на запитання, чи варто очікувати обміну вже наступного тижня, Буданов зазначив, що є сподівання на такий розвиток подій.
Архіви позначок: обмін полоненими
Обмін цивільними особами між Україною та Росією за посередництва Білорусі
Між Росією та Україною відбувся обмін цивільними особами за посередництва Білорусі. Інформацію про це підтвердили український омбудсмен Лубінець і державне агентство Білорусі «БЕЛТА». Згідно з оприлюдненими даними, Україна повернула п’ятнадцятьох громадян, тоді як Росія отримала трьох осіб. Серед цивільних українців, які повернулися додому, найстаршому виповнилося 96 років, а наймолодшому — 49. Сама процедура обміну проходила на прикордонному переході «Нова Гута», що розташований на українсько-білоруському кордоні.
Обмін цивільними на кордоні України та Білорусі у пункті пропуску «Нова Гута»
У пункті пропуску «Нова Гута» на білорусько-українському кордоні відбувся черговий обмін цивільними особами між Росією та Україною. Про це повідомляють білоруські ЗМІ.
До Росії повернулися вісім осіб, а до України — семеро. Серед них були кілька пенсіонерів і 25-річний чоловік.
Частина людей перебувала в іншій країні ще з часів локдауну та коронавірусу, а дехто мав проблеми з документами.
Повернення з полону: історія бійця з Тернопільщини Михайла Торченюка
Військовослужбовець із Тернопільщини Михайло Торченюк, який пробув у полоні понад три роки, повернувся додому й поділився пережитим. В ексклюзивному інтерв’ю Суспільному він розповів, як опинився в неволі, що допомагало зберігати надію та чим, за його словами, чеченський полон відрізнявся від російського.
Михайло Торченюк родом із села Великі Млинівці на Кременеччині. Зараз він живе з родиною у селі Травневе Збаразької громади. До повномасштабної війни працював у сільськогосподарському товаристві, а восени 2022 року став на захист України. Спершу ніс службу в роті охорони Збаразького територіального центру комплектування, а пізніше його направили на Донеччину до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Як розповів військовий Суспільному, він зареєструвався, став на облік, служив у Збаразькому ТЦК у роті охорони, після чого був відправлений на Донецький напрямок, у Бахмутський район. Службу проходив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Під час штурму, за його словами, восьмеро побратимів загинули на місці.
У березні 2023 року під час боїв Михайло дістав поранення голови й потрапив у полон. Він пригадує, що пам’ятає ті події нечітко: його кудись везли й вели. За словами захисника, він був на нульовій позиції, де восьмеро військових загинули на місці й їх звідти не вивезли. Ще двох із контузією намагалися евакуювати, однак факту їхньої смерті він не бачив і довести цього не може, хоча знає, що вони також загинули.
Після захоплення Михайла разом з іншими українськими військовими утримували в Чечні. Спочатку він перебував у відділку поліції в Грозному, а потім понад рік — у підвалі.
За словами військового, полонені мали можливість дивитися телевізор і стежити за новинами про обміни. Він сказав, що з одного боку вони розчаровувалися, бо обмінювали не їх, а з іншого — раділи за звільнених побратимів. Також у полоні їм говорили, що українська сторона не хоче їх забирати.
Окремо Михайло згадав ставлення чеченців до українських військовополонених. За його словами, чеченський полон відрізняється від російського. Він пояснив це тим, що в них теж була війна з Росією, а Грозний був повністю розбомблений. Як розповів захисник, чеченці негативно ставляться до росіян, а українцям певною мірою співчувають і поважають. Ті, хто охороняв полонених, приносили їм з дому продукти, консервацію та одяг.
Михайло зазначив, що витримати неволю допомагала взаємна підтримка побратимів. За його словами, вони підтримували одне одного й не дозволяли собі втрачати віру. Він також сказав, що вони були ще не в найгірших умовах. Напередодні він зустрів побратима з Шумська, який провів у полоні рік і вісім місяців на зоні. Там, за словами військового, людей били електрошокерами й знущалися. Їх же не допитували, не мучили, насилля щодо них не було. Михайло зізнався, що досі не може повірити, що вже вдома.
Додому Михайло Торченюк повернувся 24 квітня 2026 року під час обміну військовополоненими. Він каже, що до останнього не вірив, що справді їде в Україну. За його словами, їх вишикували, зачитали списки й повідомили, що вони їдуть додому. Остаточно вони повірили лише тоді, коли побачили білоруські номери.
Поки Михайло був у полоні, у нього народилася внучка Вероніка. Побачитися з нею він зміг уже після звільнення, під час реабілітації. Військовий розповів, що два тижні поруч із ним на реабілітації була дружина, яка дуже його підтримувала. Він також спілкувався з дітьми та внучкою й зазначив, що це краще за будь-які ліки.
Нині захисник проходить подальшу реабілітацію на Тернопільщині та поступово повертається до мирного життя.
Повернення українських цивільних із російських в’язниць залишається найскладнішим процесом
Повернення українських цивільних, яких Росія утримує у своїх в’язницях, залишається найскладнішим процесом. Наразі підтверджено майже 1900 таких людей, але фактична кількість викрадених може сягати 16 тисяч.
Про це уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець сказав в ефірі телемарафону. Він повідомив, що Україні вдалося верифікувати 1878 цивільних заручників. Водночас через Міжнародний комітет Червоного Хреста офіційно підтверджено лише 892 особи.
Інформацію про інших утримуваних Україна отримує завдяки роботі спецслужб, розвідки, а також зі свідчень військових, які повертаються з полону. За словами омбудсмена, окупанти нерідко тримають цивільних разом із військовополоненими в одних камерах.
Окремо Лубінець звернув увагу на реєстр осіб, зниклих за особливих обставин. У ньому є близько 16 тисяч цивільних. Наразі немає даних, чи живі ці люди та в якому статусі їх утримують.
Він наголосив, що Росія не дотримується жодних правил. Викрадених людей приховують, офіційно не підтверджують факт їхнього затримання та утримують українців в ізоляції у десятках різних СІЗО та колоній.
Як зазначив Лубінець, є чимало випадків, коли люди перебувають за ґратами ще з 2022 року без висунення жодних кримінальних звинувачень.
Крім цього, Росія часто намагається представляти цивільних як військовополонених. За словами омбудсмена, таким чином агресор прагне штучно збільшити свій обмінний фонд і посилити тиск на Україну.
Новий обмін полоненими та цивільними між Росією й Україною можуть провести найближчим часом
Росія та Україна найближчим часом можуть провести новий обмін військовополоненими та мирними жителями. Про це повідомила уповноважена з прав людини в РФ Яна Лантратова.
За її словами, найближчим часом має відбутися ще одна особиста зустріч з омбудсменом України Дмитром Лубінцем. Лантратова уточнила, що ця зустріч проходитиме під час обміну військовополоненими та цивільним населенням.
Очікування нового обміну полоненими між Україною та Росією
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов анонсував можливість нового етапу обміну полоненими з Росією вже наприкінці наступного тижня. У коментарі для Новини.LIVE він повідомив, що після повернення 182 українців 11 квітня триває підготовка до наступного обміну. “Я сподіваюся, що десь на кінець тижня буде ще один етап. Там були суто бюрократичні процедури”, – зазначив Буданов.
Переговори у Женеві: Обговорення обміну полоненими та перспективи перемир’я
Президент оголосив про можливий обмін полоненими з Росією після переговорів у Женеві. За словами президента, було досягнуто домовленості про конструктивний підхід, що найближчими днями буде визначено, в якій кількості та коли може відбутися обмін. Також була досягнута домовленість, що в першу чергу американці здійснюватимуть моніторинг у разі досягнення перемир’я. Водночас, з питань територій, прогрес відсутній. У політичній підгрупі знову обговорюються чутливі теми, що стосуються сходу України – питання Донбасу та територій. Наразі конструктивного рішення не знайдено.