Київський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора та скасував рішення слідчого судді Шевченківського районного суду, яким було відмовлено в накладенні арешту на 183,6 млн грн на рахунку «Даймонд Пей» (ексчлена КРАІЛ Євгена Яхнія). Суд виніс нове рішення, яким накладено арешт на грошові кошти на транзитному рахунку ПАТ «МТБ Банк». Банк зобов’язаний надати детективам БЕБ довідку про залишок коштів та виписки по рахунку на день накладення арешту. Грошові кошти фігурують у кримінальному провадженні №72024001500000001 від 3 травня 2024 року. Розслідуються злочини за ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК (незаконна діяльність з надання фінансових послуг, легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах). Член КРАІЛ Яхній нав’язував онлайн-казино співпрацю з власними платіжними компаніями. За версією слідства, ТОВ «Даймонд Пей» використовувалося як основний платіжний сервіс для кількох великих онлайн-казино (зокрема пов’язаних з брендами VBET та Cosmolot), а після відкликання НБУ ліцензії у липні 2024 року почали застосовуватися схеми виведення / легалізації коштів через фіктивні борги та судові рішення. Таким чином створювалися штучні борги через позови компаній з ознаками фіктивності (ТОВ «Тач-Стар», «ТРК Тех», «Мідлскай», «Кирамит», «Лентіс Девілс» тощо). Ці компанії вигравали суди (в тому числі в судах на непідконтрольних територіях або в зонах бойових дій), після чого приватний виконавець намагався примусово стягнути кошти. Кілька таких спроб (на 86 млн грн у листопаді 2024 та на 183,6 млн грн у квітні 2025) були зупинені банками через підозру в легалізації, а значна частина коштів вже визнана речовими доказами. Рішення апеляційного суду є остаточним і не підлягає оскарженню в касаційному порядку (ч. 4 ст. 424 КПК).
Архіви позначок: Офіс Генпрокурора
Прокурора ОГП Сергія Онікеєнка притягнуть до дисциплінарної відповідальності
Фіктивний інвалід — прокурора Офісу генпрокурора Сергія Онікеєнка за рішенням КДПК буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, протягом 2023-2024 років Онікеєнко отримав 478 тис. гривень пенсії як особа з інвалідністю ІІ групи без законних підстав. Інвалідність безстроково була присвоєна йому спеціалізованою нейроофтальмологічною медико-соціальною експертною комісією. До медичного закладу для перевірки встановлення групи інвалідності Онікеєнко не з’явився. У зв’язку з цим у липні 2025 року його групу інвалідності було скасовано. Онікеєнко пояснив, що його робочий день є ненормованим, процесуальні та слідчі дії можуть проводитися вночі, доводиться багато часу проводити за комп’ютером, а також посилався на високий рівень стресу та інтенсивність праці, що призвело до виникнення численних хронічних захворювань. Стан здоров’я погіршився після хвороби у 2020 році. Також вплинули воєнні дії, евакуація родини з Марганця Дніпропетровської області та смерть батька у 2022 році. Прокурор наполягав, що мав підстави для отримання статусу інваліда. При цьому він підкреслив, що за видачу документів і призначення пенсії відповідальність несуть уповноважені особи МСЕК та Пенсійного фонду, на рішення чи дії яких він не мав впливу. Онікеєнко підтвердив, що його викликали на стаціонарне обстеження до медичного закладу в Дніпрі. Він нібито планував поїхати і навіть придбав квиток, але не зміг цього зробити через хворобу, оскільки офіційно перебував на лікарняному. Спроба зателефонувати та домовитися про перенесення обстеження виявилася безрезультатною, оскільки йому повідомили, що час вже було надано, а повторних викликів не передбачено. Проте комісія критично поставилася до пояснень прокурора. Для обстеження в медичному закладі було виділено півтора місяця — на думку комісії, цього часу було достатньо, щоб скоригувати свій графік. Онікеєнко працює в органах прокуратури з грудня 2002 року. Під час службового розслідування у жовтні 2024 року він повідомив, що не має групи інвалідності. Через два дні він вжив заходів для переходу на пенсію за вислугу років. Таким чином, складається враження, що Онікеєнко намагався приховати від службових осіб прокуратури свій статус особи з інвалідністю. Крім того, прокурор зазначив, що з грудня 2024 року перейшов на пенсію за вислугу років, тому більше не отримує виплат за інвалідністю і не створює додаткового навантаження на бюджет. Наразі Онікеєнко обіймає посаду прокурора відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ Офісу генпрокурора.
Прокурор Похил придбав житло за підтримки програми “єОселя”
Прокурор Офісу Генпрокурора Андрій Похил придбав квартиру під Києвом. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”. У березні 2024 року прокурор придбав квартиру (67,8 кв. м) у селі Софіївська Борщагівка під Києвом вартістю 3 млн грн. Цю квартиру він придбав в іпотеку за програмою “єОселя”. Розмір іпотеки – 2,3 млн грн. Решту коштів, а саме 686 тис. грн, Андрій Похил сплатив власним коштом. Станом на кінець 2024-го йому залишалось виплатити ще понад 2,2 млн грн.
З 2000 року прокурору Похилу належить частина (20%) квартири (51,9 кв. м) у місті Сміла Черкаської області. Співвласниками цього житла є його батьки.
Андрій Похил має дві автівки:
• HYUNDAI SANTA FE 2007 року випуску, набутий у власність у 2018 році. Вартість – 289 тис. грн;
• ЗАЗ-DAEWOO LANOS 2007 року випуску, набутий у власність у 2017 році. Вартість – 75 тис. грн.
За 2024 рік Похил отримав 1,1 млн грн прокурорської зарплати в Офісі Генпрокурора та 68 тис. грн компенсації частини процентної ставки по кредиту за програмою “єОселя”. Його дружина Анастасія Похил отримала 4 тис. грн допомоги на проживання як ВПО. Жодних інших джерел доходів жінка не мала. Це свідчить про те, що вона не має офіційного місця роботи.
Станом на кінець 2024 року готівкою прокурор зберігав 5 тис. доларів і 200 тис. грн, на банківському рахунку – 68 тис. грн (загальна сума заощаджень Похила у 2024 році – майже півмільйона гривень). Жодних грошових активів своєї безробітної дружини він не задекларував.
У Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Андрій Похил працює з 2023 року. До цього він протягом двох років був прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону. А у період 2018-2021 рр. – працював слідчим у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Мелітополі.
До роботи в ДБР Похил працював у прокуратурі на рідній Черкащині та навіть мав керівну посаду – у 2017-2018 роках він очолював Шполянський відділ Смілянської місцевої прокуратури. Також у 2017 році Андрій Похил намагався влаштуватися до Національного антикорупційного бюро України.
Розслідування викрило схему ухилення від сплати податків аптечними мережами
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про припинення масштабної схеми, внаслідок якої аптечні мережі нібито вивели в тінь більше ніж 2 млрд грн коштом фіктивних, маніпулятивних послуг із дезінфекції приміщень. За версією слідства, до схеми залучили близько 10 мереж, які об’єднували 183 підприємства по всій Україні; організатору та низці посадовців повідомлено про підозри.Про це повідомляє “Стопкор”.Прокуратура міста Києва в партнерстві з Державною податковою службою викрила багаторічну оборудку, у якій, за даними слідства, використовувалися фальшиві ліцензійні виплати за нібито використання “патентів” на дезінфекцію приміщень та обробку приміщень від гризунів – ультразвуком.Ці платежі переводилися з аптечних підприємств на підконтрольні структури як роялті й служили механізмом мінімізації податку на прибуток та легалізації коштів.За інформацією Генпрокуратури, схема діяла у 2022–2025 роках; у ній брали участь близько 10 аптечних мереж і загалом 183 підприємства по всій Україні. Загальна сума, виведена “у тінь”, за підсумками досудового розслідування та податкових перевірок, перевищує 2 млрд гривень.Генеральний прокурор Руслан Кравченко і офіс генпрокурора мав принципову позицію: розібратися з цим питанням.Слідство встановило, що “патенти” не мали реального економічного змісту: нібито йшлося про інструкції та методики дезінфекції/обробки, що фактично не застосовувалися, або про “неіснуючі” способи прибирання гризунів.Для прикриття операцій організатор створив в Україні іноземне представництво й укладав із аптечними підприємствами фіктивні ліцензійні договори, підробляв акти надання послуг та залучив до ланцюга підконтрольних людей: директорів, головних бухгалтерів.У рамках провадження директору та головному бухгалтеру підконтрольних структуру повідомлено про підозру у службовому підробленні; організатору – у службовому підробленні та у легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Тривають слідчі та процесуальні заходи, у тому числі податкові дослідження й арешти рахунків/активів за потреби.За інформацією видання UA.News фігурантом цього провадження, імовірно, є компанія фармацевтичної групи ТОВ “ФАРМАСТОР”, власником якої є Ігор Червоненко. Видання також стверджує, що часткою цього фармацевтичного бізнесу володіє Тимур Міндіч.
Аптечні мережі України: Розкрита схема відмивання мільйонів через фіктивні патенти
Генпрокурор повідомив: Фіктивні «патенти», роялті без змісту і понад 2 мільярди аптечних гривень у тіні.Про це повідомляє телеграм-канал “ВИЙ.Ukraine”.Прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою викрила та припинила багаторічну схему відмивання коштів і мінімізації податкових зобов’язань аптечними мережами.Її організатор ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень та їх обробку від щурів за допомогою ультразвукового випромінювання.У 2022–2025 роках до схеми було залучено близько 10 аптечних мереж, які охоплюють 183 підприємства по всій країні.Механізм був простим і цинічним: підприємства штучно занижували податок на прибуток, перераховуючи кошти як «роялті» за користування цими патентами, тобто за користування інструкціями з дезінфекції приміщень аптек у вигаданий спосіб, суть яких не має економічного змісту, обсягу та реального факту здійснення господарських операцій.Для легалізації цих операцій організатор:• залучив підконтрольних осіб; • призначив лояльних директора і головного бухгалтера; • укладав фіктивні ліцензійні договори та підписував акти «наданих послуг», певно знаючи, що жодних послуг не існує.За результатами досудового розслідування та податкових досліджень встановлено:понад 2 мільярди гривень у 2022–2025 роках були виведені в тінь.Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони надали викривальні покази.Організатору схеми повідомлено про підозру за службове підроблення та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Вживаються заходи для встановлення його місцеперебування та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.Фіктивні патенти, «креативні» роялті та багаторівневі схеми не звільняють від відповідальності.
Стрільчук очолює слідчу групу, яка розслідує смерть на Затоці: з’ясовуються обставини
Перевірка Офісу генпрокурора вивчить питання щодо дій прокуратури Миколаївської області та заводу “Океан”. Йдеться про дії харків’янина — колишнього першого заступника прокурора Дениса Фальченка (наразі заступника прокурора Кіровоградської області Яна Стрелюка).За інформацією, саме Фальченко заклав основи того, що завод розрізають на металобрухт. Від усього заводу залишилося лише 2 цехи. Також буде досліджено питання недбалості посадовців міської ради. Окрім того, розглянуть інформацію про 7 ганебних вчинків, скоєних працівниками прокуратури.
Суд відхилив спробу мошенника повернути закордонний паспорт
19 січня 2026 року Київський окружний адміністративний суд відхилив позов Валентина Василенка до Офісу Генерального прокурора та Нацполіції. Василенко, який звертався до суду, вимагав від правоохоронних органів повернути йому закордонний паспорт та отримати компенсацію за моральну шкоду, стверджуючи, що термін дії ухвали про його вилучення минув.
Суд пояснив, що адміністративні спори, пов’язані з кримінальними провадженнями, таких як справа Василенка, мають вирішуватися за правилами Кримінального процесуального кодексу, а не через подання окремих позовів. Зокрема, йдеться про питання повернення речових доказів, зокрема, закордонного паспорта, який утримується державною службою.
Валентина Василенка підозрюють у вчиненні шахрайства в складі організованої групи, яка використовувала фішингові схеми для ошуканства громадян та викрадення коштів з банківських рахунків. Його дії кваліфіковано за ст. 190 КК України (шахрайство). У лютому 2025 року Василенку було призначено нічний домашній арешт, а згодом – зобов’язання здати закордонний паспорт на зберігання до 19 листопада 2025 року.
Корупційний Скандал: Прокурор Придбав Квартиру за Кошти Державного Бюджету
Антикорупційний проєкт “190” виявив порушення у декларації прокурора Офісу Генпрокурора Андрія Похила. У березні 2024 року він придбав квартиру площею 67,8 кв. м у селі Софіївська Борщагівка під Києвом за 3 мільйони гривень, використовуючи програму “єОселя”. Іпотека на суму 2,3 мільйони гривень була оплачена іпотекою, а решту – 686 тисяч гривень – власними коштами.
До цього прокурор Похил володів 20% часткою (51,9 кв. м) квартири у Смілі, яка належить його батькам. Протягом 2024 року він отримував прокурорську зарплату в розмірі 1,1 мільйона гривень та компенсацію частини процентної ставки за іпотекою на суму 68 тисяч гривень, що сукупно склало понад 1,17 мільйона гривень. Його дружина, Анастасія Похил, отримала 4 тисячі гривень допомоги на проживання як внутрішньо переміщена особа (ВПО) та не мала офіційного місця роботи.
На кінець 2024 року, у Похила було 5 тисяч доларів готівки та 200 тисяч гривень на банківському рахунку, а загальний обсяг заощаджень склав майже 500 тисяч гривень. Жодних активів не було задекларовано дружиною.
Андрій Похил працює в Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Офісу Генерального прокурора з 2023 року, раніше працював у Київській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері та був слідчим у Державному бюро розслідувань.
Обшуки в міській раді Дніпра: Оновлено інформацію щодо Філатова
Офіс генпрокурора наголосив, що обшуки, які проводилися в міській раді Дніпра, не були пов’язані з Борисом Філатовим. За словами представників ОГП, обшуки здійснювалися на кількох комунальних підприємствах міста.
Попередні повідомлення не містили уточнень щодо обсягу та мети обшуків. Зараз офіційно підтверджено, що Філатов не є фігурантом будь-якої справи та не планується вручення йому підозви.