Українські далекобійні удари по цілях у Росії стають інтенсивнішими

Оприлюднено автором

За даними AP, через російську ППО прориваються лише 5–9 % українських ракет і дронів.

Аналітики оцінюють, що в липні Україна здійснила втричі більше далекобійних ударів, ніж у січні. Головними цілями таких атак залишаються нафтова інфраструктура, оборонні підприємства, засоби ППО та радари.

Старший науковий співробітник RUSI Джек Вотлінг зазначив, що російську протиповітряну оборону долають лише 5–9 % запущених українських ракет. Через таку низьку прохідність для прориву оборони необхідно застосовувати велику кількість дронів.

Водночас, попри це, інтенсивність ударів і далі зростає.

Туреччина виступила з ініціативою щодо двох безпечних морських коридорів у Чорному морі

Оприлюднено автором

Туреччина заявила про готовність запропонувати створення у Чорному морі двох безпечних морських коридорів для суден, які прямують до портів України та Росії. Про це пише турецьке видання Yeni Şafak.

Як зазначає газета, у разі запуску таких маршрутів обидві сторони конфлікту могли б взяти на себе зобов’язання не завдавати по них ударів. Водночас в Анкарі цю публікацію наразі не коментували.

Справу про «бек-офіс» Укрзалізниці передали до суду

Оприлюднено автором

НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця». Про це повідомило НАБУ.

У телеграм-каналі у вівторок бюро зазначило, що колишнього радника Офісу президента України, який також був першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, підприємця, а також ще двох осіб викрили на заволодінні коштами УЗ під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

За даними НАБУ, справа охоплює три епізоди. Перший стосується закупівлі кабелів. У 2021-2022 рр. нардеп та підприємець за сприяння посадовців «Укрзалізниці» організували схему закупівель кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. За допомогою так званого «бек-офісу» УЗ підконтрольні їм компанії перемагали у тендерах і постачали товар за завищеними цінами. У результаті УЗ зазнала понад 140 млн грн збитків.

Другий епізод стосується закупівлі трансформаторів. У 2022 році учасники «бек-офісу» забезпечили закупівлю силових трансформаторів для УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі. Конкурентів із вигіднішими пропозиціями усували від закупівель. Протягом 2022-2024 рр. ця оборудка завдала товариству майже 100 млн грн збитків.

Третій епізод, за інформацією Бюро, пов’язаний із легалізацією коштів. Упродовж 2021-2023 рр. організатори «бек-офісу» УЗ відмивали кошти, отримані від корупційних схем. Зокрема, вони легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Згідно з повідомленням, ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості — пентхаусу, квартир, будинків і комерційної нерухомості, яку оформив на підконтрольних осіб.

Як повідомлялося, у березні 2025 року САП завершила розслідування трьох епізодів корупції в «Укрзалізниці», в яких, зокрема, фігурують колишній радник ОП, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило на чинний народний депутат Віктор Бондар.

У жовтні 2025 року САП повідомила, що протягом року на рахунки УЗ та в державний бюджет від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи в компанії.

Лібералізація валютного ринку: як зміни вплинуть на гривню та інфляцію

Оприлюднено автором

Послаблення валютних обмежень для населення, які нещодавно запровадив Нацбанк, формують додатковий девальваційний тиск на гривню. Про це пише колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За його даними, у базовому сценарії оцінки Нацбанку такі: додатковий попит сягатиме $0,3–0,6 млрд на місяць; річне навантаження на резерви становитиме $3,6–7,2 млрд, якщо НБУ повністю компенсуватиме цей попит; додаткове ослаблення гривні порівняно зі сценарієм без реформи очікується на рівні близько 1,5–3,5% упродовж 3–6 місяців; додатковий вплив на інфляцію оцінюється приблизно у 0,2–0,5 в. п.

Водночас Данилишин зазначає, що існує і зворотний бік: можливе зростання потенційного попиту на валюту, збільшення обсягів інтервенцій, ризик доларизації заощаджень, додатковий канал відтоку капіталу та посилення залежності курсової стійкості від зовнішнього фінансування. За його словами, для курсу це означає помірний додатковий девальваційний тиск, але не автоматичне знецінення. У базовому сценарії НБУ покриватиме значну частину нового попиту за рахунок резервів, тому гривня може бути дещо слабшою, ніж без лібералізації. Водночас причин очікувати валютного обвалу саме через серпневі зміни немає.

Оновлення офісів НАБУ під час війни: ремонти та спецобладнання на понад 15 мільйонів

Оприлюднено автором

На тлі того, як українське суспільство та волонтери збирають кошти на потреби фронту, Національне антикорупційне бюро України вирішило масштабно оновити власну інфраструктуру. У липні в системі Prozorro було оприлюднено низку закупівель НАБУ на загальну суму понад 15 мільйонів гривень. Йдеться про поточні та капітальні ремонти адміністративних будівель бюро в Києві на вулиці Дениса Монастирського, 3, а також про спеціальне обладнання для захисту від аудіозапису. Про це повідомляє “Апортроф”.

Найбільші витрати передбачені на ремонт приміщень і оновлення електромереж у центральних корпусах відомства. 24 липня 2026 року НАБУ оголосило тендер ID: UA-2026-07-24-009351-a на «Послуги з поточного ремонту приміщень адміністративних будівель (корпуси № 1 та 5)». Очікувана вартість цієї закупівлі становить 11 033 333,33 грн.

29 липня з’явився ще один тендер — ID: UA-2026-07-29-010884-a на «Роботи на об’єкті «Капітальний ремонт групових електрощитів та електромереж адміністративної будівлі (корпус № 1)». Його сума складає 3 738 761,00 грн.

Таким чином, лише у межах двох закупівель на поліпшення умов у приміщеннях і модернізацію щитових закладено майже 14,8 млн грн.

Окрему увагу привертає ще одна закупівля, оголошена 20 липня 2026 року під тендером ID: UA-2026-07-20-007093-a. Вона стосується «Пристрою блокування запису» з очікуваною вартістю 1 058 040,00 грн.

Йдеться про спеціальну акустичну та ультразвукову апаратуру, що створює беззвучні перешкоди для мікрофонів, диктофонів і смартфонів. Такі пристрої унеможливлюють фіксацію розмов у кабінетах під час зустрічей або нарад. На ці «глушилки» бюро планує спрямувати понад мільйон гривень із держбюджету.

Такі витрати антикорупційного відомства викликають гостру критику в умовах постійного дефіциту державних ресурсів на базові потреби оборони. Водночас прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, мають 100% бронювання від мобілізації, тоді як у самому НАБУ бронь має половина кадрового складу.

З огляду на привілейований статус, високі заробітні плати та максимальні гарантії незалежності, мільйонні ремонти офісів і закупівля глушилок під час війни виглядають як відверте ігнорування суспільного запиту на економію та доцільність витрат.

На пляжі у Первомайську 15-річний підліток поранив однолітку пострілом з пневматичного пістолета

Оприлюднено автором

У Первомайську під час відпочинку на одному з міських пляжів 15-річний хлопець вистрілив із пневматичного пістолета та поцілив в око своїй однолітці. Постраждалу госпіталізували, її стан лікарі оцінюють як тяжкий.

Про інцидент повідомила поліція Миколаївської області. За інформацією слідства, подія сталася 9 серпня. Підліток приніс із собою на пляж пневматичний пістолет і здійснив кілька пострілів, один із яких влучив у знайому дівчину. Після цього він викинув зброю.

До правоохоронців звернулася подруга постраждалої. Дівчину доправили до лікарні для надання допомоги.

Поліцейські затримали 15-річного хлопця та оголосили йому підозру за ч. 1 ст. 121 КК України — умисне тяжке тілесне ушкодження.

Пневматичний пістолет правоохоронці розшукали та направили на експертне дослідження. Найближчим часом суд має обрати підозрюваному запобіжний захід.

Якщо провину підлітка доведуть, йому загрожує до восьми років позбавлення волі. Досудове розслідування триває.

Розсекречені матеріали ФБР відкрили нові подробиці справи про можливі зв’язки Трампа з Росією

Оприлюднено автором

Розсекречені документи ФБР розкривають додаткові подробиці окремого контррозвідувального розслідування щодо можливих зв’язків президента США Дональда Трампа з Росією, яке бюро відкрило у 2017 році. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на документи, оприлюднені Білим домом, а також на колишніх американських посадовців.

Ще під час президентської кампанії 2016 року ФБР запустило розслідування Crossfire Hurricane. Його метою було з’ясувати, чи співпрацювала команда Трампа з Росією на тлі втручання Москви у вибори.

У травні 2017 року, після того як Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, бюро почало окреме розслідування під кодовою назвою Oxferd Comma. Воно складалося з двох частин.

ФБР намагалося з’ясувати, чи був Трамп “керований” Росією, чи координував із нею свої дії, а також чи становив у зв’язку з цим загрозу національній безпеці США. Окрему увагу приділяли діловим зв’язкам політика з Москвою, його контактам із російськими олігархами, а також тиску на Комі перед звільненням, коли президент вимагав припинити розслідування щодо своєї кампанії.

Після запуску Oxferd Comma Роберта Мюллера призначили спеціальним прокурором у цій справі. Однак він не отримав повноважень для проведення окремого широкого контррозвідувального розслідування особистих зв’язків Трампа з Росією.

Його мандат був переважно зосереджений на можливих злочинах. Через це контррозвідувальна частина справи згодом втратила свій початковий масштаб.

У 2019 році Мюллер заявив, що не виявив достатніх доказів зв’язку між кампанією Трампа та Росією під час виборів 2016 року. Водночас він не дійшов остаточного висновку щодо можливого перешкоджання Трампом правосуддю. У звіті Мюллера також не було окремого висновку про особисті зв’язки президента з Росією, можливу залежність від Москви або загрозу для національної безпеки США.

Під час свідчень у Конгресі Мюллер визнав, що його команда не перевіряла, чи могли російські олігархи відмивати гроші через бізнес Трампа. Нові документи свідчать, що окреме контррозвідувальне розслідування щодо Трампа закрили ще до цих свідчень — більш ніж за три місяці до виступу Мюллера в Конгресі.

Як випливає з оприлюдненого меморандуму, ФБР дійшло висновку, що російський уряд втручався у вибори 2016 року, щоб допомогти Трампу. Крім того, бюро мало інформацію, що штаб Трампа домагався від Республіканської партії зміни позиції щодо України на значно прихильнішу до Росії. Також перед звільненням Джеймса Комі Трамп тиснув на нього, вимагаючи припинити розслідування.

Водночас оприлюднені матеріали не містять принципово нових доказів, які б спростовували підстави для початкового розслідування ФБР. Натомість у Білому домі їх опублікували, щоб підтвердити слова Дональда Трампа про те, що так звана “глибинна держава” намагалася його знищити. Під цим поняттям президент має на увазі певних, налаштованих проти нього посадовців з великими важелями впливу.

Рада заявила про готовність оперативно посилювати обороноздатність України

Оприлюднено автором

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів нараду з т.в.о. міністра оборони Хмарою, начальником Генштабу ЗСУ Скибюком і секретарем РНБО Клименком. Під час зустрічі учасники зосередилися на питаннях фінансування Сил оборони, розвитку ОПК та посилення протидії російським атакам.

Про це Руслан Стефанчук повідомив у Facebook.

Також сторони розглянули пропозиції Міністерства оборони до формування Програми дій уряду, питання координації спільних зусиль і взаємодії з керівництвом Верховної Ради, профільними комітетами та народними депутатами для вдосконалення законодавства у сфері безпеки й оборони.

Як зазначив Стефанчук, пріоритетом залишається фінансування Сил оборони. Окремо він підкреслив потребу нарощувати спроможності українського оборонно-промислового комплексу, а також посилювати протидію балістичним загрозам і російським повітряним атакам.

Крім того, за його словами, Україна має збільшувати можливості для ураження російських військових об’єктів і засобів, з яких здійснюються атаки по Україні.

Підсумовуючи, Стефанчук заявив: «Парламент готовий оперативно забезпечувати необхідні законодавчі рішення для зміцнення обороноздатності держави».

У Херсоні після російських ударів зникло світло і виникли проблеми з водою

Оприлюднено автором

Унаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі Херсона місто залишилося без електропостачання, а водопостачання почало працювати з перебоями. Пункти Незламності перевели на цілодобовий режим, а мешканців попередили про можливу тривалу відсутність світла.

Про це повідомив глава Херсонської ОВА Олександр Прокудін.

Як зазначив він, після серії російських атак на об’єкти енергетики споживачі Херсона залишилися без електрики. Обласна влада провела засідання штабу, де визначила першочергові кроки для реагування та ліквідації наслідків обстрілів.

Керівники профільних служб прозвітували, що готові працювати у посиленому режимі. У наявності є необхідна техніка, генератори та паливно-мастильні матеріали.

На час знеструмлення Пункти Незламності працюють цілодобово. Крім того, базові станції зв’язку мають забезпечити альтернативними джерелами живлення, щоб підтримувати стабільний зв’язок і роботу екстрених служб.

Через відсутність електроенергії в Херсоні також зафіксували перебої з водопостачанням. У мережі знизився тиск, а в окремих районах воду подаватимуть за графіками. Також у місті працюють пункти розливу питної води.

«Енергетики працюють над відновленням мереж, однак постійна загроза нових російських ударів впливає на темпи робіт», — зазначив Прокудін.

Жителів Херсона закликали бути готовими до тривалої відсутності електропостачання.

У Радомі судитимуть експоліцейського за приниження українського таксиста

Оприлюднено автором

У Польщі перед судом постане колишній співробітник Центрального слідчого бюро поліції Томаш С., якого обвинувачують у публічному приниженні українського таксиста через його національність. За це йому загрожує до трьох років позбавлення волі.

Як повідомляє Onet, інцидент стався 26 липня 2025 року в Радомі. Томаш С. разом із колегою їхав у таксі, яким керував громадянин України.

За інформацією прокуратури, чоловік поцікавився походженням водія. Дізнавшись, що той українець, він почав дорікати йому через обраний маршрут, ставив запитання про колір його шкіри, а згодом забрав ключі від автомобіля.

Як розповіла речниця Окружної прокуратури в Радомі Анета Гозьдзь, поліцейський перебував у стані алкогольного сп’яніння та поводився нахабно. На місце події викликали поліцейський патруль. Під час втручання Томаш С. вживав щодо таксиста образливі слова та публічно принизив його через його національну приналежність.

Наприкінці травня обвинувальний акт передали до Районного суду в Радомі. Колишній поліцейський вини не визнав.

Прокуратура також перевіряла ймовірні погрози на адресу українця, однак цю частину провадження закрили після того, як потерпілий відкликав заяву. Перед цим між водієм і обвинуваченим відбулася медіація.