Німеччина й надалі надає тимчасовий захист українським чоловікам призовного віку

У Німеччині українські чоловіки призовного віку, як і раніше, можуть оформити тимчасовий захист. За словами українців, які мешкають у землі Північний Рейн-Вестфалія, додаткові перевірки щодо військового обліку на місцях поки не запроваджені.

Як повідомляють вони, 50-річний чоловік із Дніпра нещодавно звернувся по тимчасовий захист через возз’єднання сім’ї та отримав його в той самий день.

Під час подання документів у нього не уточнювали, на яких підставах він виїхав з України, а також не питали, чи підлягає він військовій службі. Крім того, від нього не вимагали показувати дані з «Резерв+».

Перекладач, який супроводжував цього чоловіка під час оформлення документів у відомстві у справах іноземців, розповів, що міграційні органи Німеччини наразі не мають інструкцій щодо механізму перевірки військовозобов’язаних українців. Саме тому документи поки що приймають у звичайному порядку.

Справи про продаж авто, ввезених як гуманітарна допомога, передали до суду

Прокурори Одеської та Рівненської областей направили до суду обвинувальні акти у двох справах, що стосуються незаконного продажу автомобілів, ввезених під виглядом гуманітарної допомоги. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

В Одеській області двох чоловіків обвинувачують у спробі продати військовослужбовцю три автомобілі — Nissan Pick-Up D-22, Nissan Navara D-40 та Mazda BT-50. Ці машини завезли як гуманітарну допомогу для благодійної організації, а потім розмістили оголошення про продаж в інтернеті. За них планували отримати 17,8 тис. доларів. Організатора затримали під час передачі автомобілів і грошей, а згодом — його спільника. Їм інкримінують ч. 3 ст. 201-2 КК України.

На Рівненщині перед судом постане житель Сарн, якого обвинувачують в організації ввезення з Європи 51 автомобіля під виглядом гуманітарної допомоги для ЗСУ. У митних документах було вказано, що транспорт призначений для військових і ввозиться на запит благодійного фонду. Однак фактично автомобілі доправляли на майданчик для подальшого продажу.

Загальна вартість 51 автомобіля перевищує 10 млн грн. Слідство встановило, що під час їх ввезення також не було сплачено понад 9,3 млн грн митних платежів. Чоловікові інкримінують контрабанду, ухилення від сплати податків, підроблення документів та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Вини він не визнає. На його майно накладено арешт, також заявлено цивільний позов.

Досудове розслідування у цих справах проводили слідчі Нацполіції під процесуальним керівництвом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Рівненської обласної прокуратури.

У Сумах під час гасіння пожежі після удару російського дрона загинув рятувальник Олексій Столяренко

У Сумах під час ліквідації пожежі, що виникла після влучання російського дрона, загинув 30-річний рятувальник ДСНС Олексій Столяренко.

Про це в Telegram повідомив голова ДСНС України Андрій Даник.

Під час гасіння вогню обвалилися конструкції. Під бетонною плитою дістав травми Столяренко, який обіймав посаду начальника зміни відділу швидкого реагування регіонального центру управління в надзвичайних ситуаціях ГУ ДСНС у Сумській області.

Рятувальника доправили до лікарні. Медики боролися за його життя, але врятувати чоловіка не змогли. В Олексія Столяренка залишилися дружина та маленька донька.

«Олексій, як і інші наші загиблі колеги, віддав своє життя, рятуючи людей», – додав Даник.

Втрата холодильних складів у Києві та області може спричинити різке подорожчання продуктів

Унаслідок знищення холодильних комплексів Київ та область залишилися без 80–100 тис. м² складських потужностей. Як повідомляє «РБК-Україна», це може відчутно позначитися на вартості продуктів.

Наявні ресурси здатні компенсувати лише 20–30% втрачених потужностей. Через нестачу холодильних складів і зменшення можливостей для зберігання продукції ціни на окремі продукти можуть зрости у 2–3 рази.

Скільки нарахували керівництву Житомирської міськради за перше півріччя 2026 року

Керівництву Житомирської міської ради за перші шість місяців 2026 року нарахували понад 2,7 млн грн зарплат, премій і матеріальної допомоги. Найбільшу суму отримав заступник міського голови Сергій Кондратюк — майже 496 тисяч гривень. Серед тих, кому нарахували найбільше, також опинився заступник мера Олександр Шевчук, який нещодавно ймовірно став фігурантом кримінального провадження.

Про це повідомило “Суспільне Житомир” із посиланням на відповідь міської ради на інформаційний запит.

Ідеться саме про нараховані суми. Фактично посадовці отримували менше, оскільки з виплат утримували податки та військовий збір.

Виконувачці обов’язків міського голови та секретарю Житомирської міськради Галині Шиманській за пів року нарахували 431 237 грн. Із цієї суми понад 118 тисяч становила премія, а ще понад 78 тисяч — матеріальна допомога.

Першій заступниці міського голови Світлані Ольшанській нарахували 456 228 грн. Премії становили понад 116 тисяч гривень, матеріальна допомога — понад 22 тисячі.

Заступниця міського голови Марія Місюрова мала найбільшу суму премій серед керівництва — 125 718 грн. Загалом за шість місяців їй нарахували 471 927 грн, а матеріальна допомога перевищила 84 тисячі.

Найбільше загалом за перше півріччя нарахували заступнику мера Сергію Кондратюку — 495 774 грн. Із них понад 112 тисяч гривень припало на премії, а понад 86 тисяч — на матеріальну допомогу. Крім того, саме Кондратюку в січні нарахували найбільшу місячну суму — понад 151 тисячу гривень.

Заступнику міського голови Олександру Шевчуку за перше півріччя нарахували 471 893 грн. Понад 104 тисячі гривень із цієї суми становили премії, ще понад 83 тисячі — матеріальна допомога.

Ще одному заступнику мера, Олегу Смалю, нарахували 398 881 грн. Із них понад 109 тисяч гривень становили премії. Матеріальної допомоги за перше півріччя йому не нараховували.

Отже, найбільше за перші шість місяців 2026 року нарахували Сергію Кондратюку, далі — Марії Місюровій та Олександру Шевчуку. Найбільшу суму премій отримала Марія Місюрова.

Водночас сам факт нарахування премій і матеріальної допомоги не є порушенням. Оплата праці посадовців місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання проводять у межах фонду оплати праці.

Окрему увагу на тлі оприлюднених даних про доходи керівництва міськради привертає ситуація навколо першого заступника мера Житомира Олександра Шевчука.

У червні 2026 року Шевчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовець придбав майно, вартість якого суттєво перевищувала задекларовані доходи його родини. Різницю правоохоронці оцінюють більш ніж у 9,3 млн грн.

Ідеться саме про версію слідства, а остаточну оцінку обставинам має дати суд.

Підозри керівникам ТЦК та перевірка можливого незаконного бронювання

В Україні 76 керівників територіальних центрів комплектування отримали підозри. Одночасно триває перевірка обставин імовірного незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

Про це повідомив т.в.о. голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе. За його словами, правоохоронцям також вдалося домогтися скасування 6,5 тисячі незаконних рішень військово-лікарських комісій.

Наразі поліція й надалі перевіряє можливі порушення у роботі ТЦК, зокрема ті, що стосуються незаконного бронювання військовозобов’язаних і рішень ВЛК.

Обстріл центрального ринку у Слов’янську: щонайменше четверо поранених

У Слов’янську Донецької області щонайменше четверо людей дістали поранення внаслідок російського обстрілу. Про це повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

За його словами, близько опівдня російські військові вдарили по території центрального ринку. У момент атаки там були люди.

“Без жодної військової логіки – лише з розрахунком на те, щоб завдати якнайбільше болю цивільним. Так виглядає російський терор у своєму звичному прояві”, – написав Філашкін.

Дані про наслідки обстрілу уточнюються.

На Київщині судитимуть колишнього голову райсуду у справі про квартири померлих на 3,9 млн грн

До суду передали обвинувальний акт стосовно колишнього голови одного з районних судів Київщини, якого підозрюють у сприянні незаконному заволодінню квартирами померлих. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

Йому закидають пособництво у шахрайстві та службове підроблення за ч. 5 ст. 27, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

За даними слідства, у 2022 році він був причетний до схеми із заволодіння квартирами померлих громадян, у яких не було спадкоємців. Таке майно мало перейти у власність територіальної громади, однак через судові рішення його оформлювали на підставних осіб.

Для реалізації схеми до суду подавали позови із завідомо неправдивими даними про родинні зв’язки з померлими та спільне проживання з ними. Слідство вважає, що, знаючи про ці порушення, тодішній голова суду відкривав провадження, а потім виготовляв, підписував і засвідчував печаткою суду рішення, які містили неправдиві відомості.

У результаті учасники схеми заволоділи п’ятьма квартирами у Білій Церкві, загальна вартість яких становить майже 3,9 млн грн.

Раніше до суду також скерували обвинувальні акти щодо дев’яти інших учасників цієї схеми.

Суд визнав Олександра Мінченка винним у недостовірному декларуванні, але справу закрив через строки

Начальника відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ, підполковника поліції Олександра Мінченка, суд визнав винним у поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації. Водночас провадження закрили, оскільки строки для накладення адміністративного стягнення сплинули.

Як повідомляють розслідувачі, Мінченку інкримінували ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. У протоколі Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 5 листопада 2025 року йшлося про те, що в щорічній декларації за 2022 рік він зазначив недостовірні відомості. Спершу НАЗК оцінило загальну суму розбіжностей у 1,4 млн грн.

Серед виявлених порушень агентство назвало невказаний дохід у 6 тис. грн від первинної профспілкової організації НАВС, а також кошти на банківських рахунках на загальну суму 241 тис. грн у ПриватБанку, Універсал Банку, Ощадбанку та Укргазбанку.

У декларації Мінченко також вказав 190 тис. доларів, 15 тис. євро та 7,5 млн грн власних готівкових коштів. Згідно з декларацією, його дружина мала 17 тис. доларів і 100 тис. грн.

Під час судового розгляду Мінченко заявив, що сума 7,5 млн грн з’явилася через технічну помилку, адже йшлося про 750 тис. грн, а зайвий нуль був зазначений помилково. Також він пояснював, що залишки на банківських рахунках були включені до загальної суми готівки, хоча окремо їх не вказали.

Представниця НАЗК у суді зазначила, що під час первинного підрахунку агентство не врахувало 850 тис. грн доходу Мінченка від продажу автомобіля у 2021 році.

Після перерахунку суд дійшов висновку, що різниця між задекларованою готівкою та фінансовими можливостями родини становила 307,5 тис. грн. Якщо додати до цього незазначені 6 тис. грн доходу та 241 тис. грн на банківських рахунках, загальна сума недостовірних відомостей склала 554,5 тис. грн.

Суд не погодився з доводами захисту про те, що слід врахувати зменшення готівки дружини на 400 тис. грн. У рішенні вказано, що ці кошти походили з активів, які раніше також були недостовірно задекларовані.

Суддя Сергій Агафонов встановив, що в діях Мінченка наявний склад адміністративного правопорушення. Суд дійшов висновку, що подані ним відомості не є лише технічною помилкою, а стали наслідком усвідомленого внесення недостовірної інформації.

Водночас декларацію за 2022 рік Мінченко подав 10 січня 2024 року, а саме правопорушення виявили 5 листопада 2025 року. На дату розгляду справи — 7 квітня 2026 року — строки накладення адміністративного стягнення, передбачені законом, уже минули.

У підсумку суд визнав Олександра Мінченка винним у вчиненні адміністративного правопорушення, однак провадження у справі закрив через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Авіаудари по Сумах: постраждалі, пожежа та пошкодження будинків

По Сумах знову завдали ударів КАБами, унаслідок чого є травмовані та пошкоджені будинки. Про це повідомили в ДСНС України.

Через авіаудари зазнали пошкоджень приватні домоволодіння. Рятувальники працювали на двох локаціях, і на одній із них сталася пожежа. Усі осередки займання вже ліквідовано.

Як повідомив очільник ОВА Олег Григоров, наразі в лікарні перебуває один постраждалий чоловік. Йому проводять обстеження та надають необхідну допомогу. Попередньо, ушкодження неважкі.

Ще одній людині медики надали допомогу без госпіталізації.

Крім того, пошкоджено обʼєкти цивільної інфраструктури та транспорт. Обстеження території триває, також уточнюють усі наслідки ударів.