Архіви позначок: Клименко Игорь

Рада заявила про готовність оперативно посилювати обороноздатність України

Оприлюднено автором

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук провів нараду з т.в.о. міністра оборони Хмарою, начальником Генштабу ЗСУ Скибюком і секретарем РНБО Клименком. Під час зустрічі учасники зосередилися на питаннях фінансування Сил оборони, розвитку ОПК та посилення протидії російським атакам.

Про це Руслан Стефанчук повідомив у Facebook.

Також сторони розглянули пропозиції Міністерства оборони до формування Програми дій уряду, питання координації спільних зусиль і взаємодії з керівництвом Верховної Ради, профільними комітетами та народними депутатами для вдосконалення законодавства у сфері безпеки й оборони.

Як зазначив Стефанчук, пріоритетом залишається фінансування Сил оборони. Окремо він підкреслив потребу нарощувати спроможності українського оборонно-промислового комплексу, а також посилювати протидію балістичним загрозам і російським повітряним атакам.

Крім того, за його словами, Україна має збільшувати можливості для ураження російських військових об’єктів і засобів, з яких здійснюються атаки по Україні.

Підсумовуючи, Стефанчук заявив: «Парламент готовий оперативно забезпечувати необхідні законодавчі рішення для зміцнення обороноздатності держави».

РНБО схвалила план стійкості Києва та обговорила підготовку до зими

Оприлюднено автором

На засіданні 5 серпня Рада нацбезпеки і оборони затвердила план стійкості Києва. Його реалізація, за словами Секретаря РНБО Ігоря Клименка, вже розпочалася.

Під час засідання також розглянули, як виконуються комплексні плани стійкості в окремих регіонах. Як зазначив Клименко, члени ради заслухали доповіді прем’єр-міністра України, відповідальних членів уряду, начальників Дніпровської, Одеської, Львівської, Херсонської, Чернігівської, Запорізької й Полтавської обласних військових адміністрацій, а також міських голів Києва та Львова. Він наголосив, що Росія не відмовиться від спроб завдати ударів по енергетичній та критичній інфраструктурі.

Очільник РНБО підкреслив, що необхідно бути готовими до будь-якого сценарію. Передусім, за його словами, йдеться про безперебійну роботу систем електро-, тепло- та водопостачання. Клименко наголосив, що кожен відповідальний керівник має забезпечити виконання затверджених планів стійкості та нести персональну відповідальність за результат.

За словами Клименка, президент Володимир Зеленський під час засідання акцентував увагу на системі захисту об’єктів критичної інфраструктури та посиленні спроможностей ППО. Окремо він назвав безумовним пріоритетом розвиток мережі укриттів. Як підсумував Клименко, певні напрацювання вже є, зокрема за участі міжнародних партнерів, однак темпи цієї роботи потрібно прискорити.

Звинувачення у плагіаті в докторській дисертації Ігоря Клименка

Оприлюднено автором

Колишнього міністра внутрішніх справ України та новопризначеного секретаря Ради національної безпеки і оборони Ігоря Клименка звинуватили у плагіаті в докторській дисертації. Автори спеціального дослідження заявляють, що в його науковій роботі зафіксували десятки випадків неправомірних запозичень із праць російських, білоруських та українських учених. На їхню думку, окремі фрагменти можуть свідчити не лише про копіювання текстів, а й про можливу фальсифікацію результатів досліджень.

Як повідомляє незалежне білоруське видання “Радіо Свобода” з посиланням на дані українського сервісу “Плагіат і фальсифікація в наукових роботах”, експерти виявили плагіат на 51 із 414 сторінок докторської дисертації Ігоря Клименка. Це становить близько 12 % основного тексту.

Ідеться про дисертацію “Теорія і практика психологічного забезпечення професійної підготовки поліцейських”, яку Ігор Клименко захистив у Харківському національному університеті внутрішніх справ у травні 2019 року. На той час він уже був головою Національної поліції України.

За твердженням авторів дослідження, під час аналізу дисертації вони виявили текстові збіги щонайменше із сімома науковими роботами. Серед них — п’ять праць російських авторів, одна стаття білоруської дослідниці та одна робота українського вченого. У багатьох випадках, зазначають аналітики, першоджерела не були процитовані належним чином. Частину текстів, за їхніми словами, було перекладено українською мовою, змінено окремі слова чи словосполучення, але при цьому збережено структуру, логіку викладу і навіть авторські висновки.

Одним із найпомітніших прикладів автори аналізу називають статтю білоруської дослідниці Наталії Савлакової “Временная перспектива личности: теоретический анализ проблемы”, опубліковану в 2010 році. Ця праця є у списку використаних джерел дисертації Клименка, однак у самому тексті немає жодного посилання на неї. Дослідники вважають, що значну частину матеріалу фактично переписали. Вони також звернули увагу на однаковий порядок абзаців, ту саму послідовність викладу та майже тотожні формулювання.

Крім цього, експерти зафіксували ознаки дослівного перекладу. Зокрема, російський вислів “смысл настоящего момента” у дисертації був переданий як “зміст справжнього моменту”, хоча правильним українським відповідником є “сенс теперішнього моменту”.

Ще одним джерелом запозичень, за даними авторів дослідження, стала кандидатська дисертація російського психолога Вадима Кисельова, присвячена антикорупційній поведінці співробітників державних установ. Як стверджують дослідники, Клименко переписував окремі уривки, після чого замінював словосполучення “співробітник державної організації” на “співробітник поліції” або “курсант”.

Автори сервісу зазначають, що подібні заміни інколи призводили до явних помилок. В одному з фрагментів через механічну підстановку слів вийшло, що курсант може використовувати свою посаду для особистого збагачення, хоча курсанти не обіймають посад і не мають відповідних службових повноважень. Аналітики назвали це одним із прикладів формального редагування чужого тексту без його осмислення.

Окремо дослідники звернули увагу на так звану авторську методику оцінки антикорупційної поведінки поліцейських. За їхніми висновками, її основу майже повністю становили матеріали російського автора. На їхню думку, із шістнадцяти питань лише чотири були додані самим Клименком, тоді як решта повторювали зміст уже опублікованої роботи.

Також аналітики вказали на статтю російського професора Андрія Караяні про психологічну модель службової діяльності. За їхніми словами, саме на її основі фактично була написана одна з наукових статей Ігоря Клименка, яку згодом використали і в докторській дисертації. Автори дослідження стверджують, що текст майже повністю відтворює російський оригінал. Водночас до нього додали лише окремі фрази на кшталт “на нашу думку”, “виділені нами елементи” або “ми вважаємо”, які створювали враження власного авторства.

У цій самій статті дослідники помітили ще одну деталь. До переписаного тексту було додано приклад про незаконний видобуток бурштину в Сумській області. Автори аналізу зазначають, що в цьому регіоні такого явища ніколи не було.

Ще один блок зауважень стосується статистичних даних. Дослідники порівняли результати, наведені в дисертації Клименка, з показниками, які раніше опублікувала білоруська вчена Наталія Алексєєнко. За їхніми словами, середні значення, статистичні коефіцієнти та інші числові показники виявилися майже однаковими, хоча йшлося про різні групи людей, різну кількість респондентів і дослідження, проведені в різних країнах.

Крім того, автори дослідження перевірили низку наукових статей Ігоря Клименка, опублікованих до захисту докторської дисертації. У підсумку вони дійшли висновку, що частина цих робіт також містить обширні текстові запозичення без належного оформлення посилань. Саме ці статті, за їхніми даними, пізніше стали основою окремих розділів докторської дисертації.

Своєю чергою “Радіо Свобода” нагадало, що тема академічної доброчесності українських високопосадовців уже не раз ставала предметом громадських розслідувань. Раніше активісти заявляли про плагіат у наукових роботах колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, екс-міністрів освіти Станіслава Ніколаєнка, Лілії Гриневич, Сергія Шкарлета та чинного міністра освіти і науки Оксена Лісового. Водночас із цього переліку лише Сергій Шкарлет залишив свою посаду після оприлюднення інформації про плагіат.

На момент публікації матеріалу Ігор Клименко публічно не коментував висновки дослідження та звинувачення, оприлюднені авторами сервісу “Плагіат і фальсифікація в наукових роботах”.

Консультації щодо закону про цивільну зброю: МВС готує обговорення

Оприлюднено автором

Міністерство внутрішніх справ України найближчим часом планує розпочати консультації щодо закону про цивільну зброю. До обговорення мають долучитися депутати, експерти, представники громадськості та журналісти.

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що Україні потрібен окремий закон про цивільну зброю. Документ, за його словами, має чітко встановити правила володіння, зберігання та застосування зброї цивільними особами.

Як зазначив Клименко, держава повинна окремо визначити класифікацію видів зброї, зокрема мисливської, гладкоствольної, нарізної зброї та карабінів. Також серед обов’язкових умов він назвав проходження курсу навчання для власників, включно з безпечним поводженням зі зброєю.

Міністр підкреслив, що питання не зводиться лише до надання дозволу на зброю. Йдеться про формування повноцінної системи, яка має передбачати зміни до кримінального законодавства, визначення меж самооборони, розвиток мережі тирів і правила зберігання зброї.

За словами Клименка, МВС відкрите до такого діалогу та прагне почути різні позиції, щоб напрацювати ефективне рішення. У відомстві також наголошують, що право на озброєний самозахист повинно поєднуватися з підготовкою громадян і зрозумілим державним контролем.

Для України ця тема стала особливо чутливою на тлі війни та великої кількості зброї в країні. Закон про цивільну зброю може стати спробою вивести частину обігу із сірої зони, запровадити єдині правила та водночас зменшити ризики неконтрольованого застосування зброї після завершення бойових дій.

Олександр Фацевич став новим керівником патрульної поліції України

Оприлюднено автором

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що Євгеній Жуков, який обіймав посаду начальника Департаменту патрульної поліції, подав у відставку через дії підлеглих під час теракту в Києві. Він призначений радником голови Національної поліції. Обов’язки Жукова тимчасово виконуватиме Олександр Фацевич з Луцька. Про це стало відомо під час прес-конференції, яку провів міністр, передає Судово-юридична газета. За словами Клименка, на новій посаді Жуков займатиметься питаннями «залученості поліції у війні». Обов’язки начальника Департаменту патрульної поліції будуть покладені на заступника Жукова, генерала Олександра Фацевича. Міністр зазначив, що особисто дуже поважає генерала Жукова, але той сам вирішив піти з посади через дії своїх підлеглих. “Це людина, яка займалася війною. “Хижак” чудово воює. Але морально залишатися на посаді, коли, як ми обговорювали вчора, двоє поліціянтів допустили серйозну помилку під час виконання своїх обов’язків, що вплинуло на стійкість правоохоронної системи, було складно. Він ухвалив рішення піти у відставку, сказавши: “Пане міністре, я зараз подам у відставку”. Я дуже хотів, щоб він залишився в команді”, – зазначив Клименко. Міністр підкреслив, що рішення Жукова є його особистим, а за результатами службового розслідування з посад були зняті всі, починаючи від командира взводу до начальника Управління патрульної поліції Києва. “Це, можливо, ще не всі кадрові рішення. Всі рішення ухвалює Голова Нацполіції. Вони вийдуть в комунікацію. Але моя вимога – призначення на посади заступників зі службової підготовки лише тих, хто пройшов бойові дії”, – додав Клименко.

Підготовка поліцейських до екстремальних умов: нові ініціативи МВС

Оприлюднено автором

Патрульні поліцейські почнуть проживати на полігонах, щоб запобігти повторенню інцидентів, подібних до київської стрілянини. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив про це під час прес-конференції. Він зазначив, що патрульні житимуть на полігонах позмінно, залучаючи інструкторів військовослужбовців, які брали участь у бойових діях у складі 1-го та 2-го армійських корпусів Нацгвардії, а також прикордонників. Спочатку це стосуватиметься всіх підрозділів патрульної поліції, а згодом і районних відділень. Ветеранів, які демобілізуються і мають досвід навчання, запрошують продовжити службу в системі підготовки та бойового вишколу поліцейських. Міністр підкреслив, що акцент робиться на тренуваннях та психологічній стійкості. За його словами, справжню витривалість в екстремальних умовах формує не тест, а практика на полігоні під керівництвом інструктора. Також, за дорученням президента Володимира Зеленського, переглянуть протоколи реагування та програми підготовки. Це стосується тактики дій із застосуванням зброї та боєприпасів, які можуть бути у громадян. Клименко наголосив, що патрульні на викликах мають бути готові до кидка гранати. Він зазначив, що ті, хто служив, наприклад, у Краматорську чи Слов’янську, не бояться таких ситуацій. “Поліцейський не має боятися вибуху піротехніки чи свисту кулі, адже він ризикує заради життя громадян”, – акцентував він. Міністр також зауважив, що багато поліцейських вже пройшли ротації в зведених загонах і служили місяці. Він висловив думку про те, що всіх поліцейських слід відправити щонайменше на місяць-два в прифронтову зону, якщо не на фронт, наприклад, до Краматорського управління патрульної поліції, Павлограда чи Синельникового.