За новим Трудовим кодексом, працівник, який відчуває переслідування або занепокоєння на робочому місці, отримає можливість тимчасово перейти на дистанційну роботу. Заявку на віддалену роботу можна буде подати на термін до двох місяців.
Ростислав Шурма відповідає на вимоги правоохоронців
Екс-заступник глави Офісу президента Шурма прокоментував оголошення його в розшук. Він стверджує, що не ухиляється від слідства, проживає в Німеччині, а його адреси відомі правоохоронним органам. Шурма знову відкидає висунуті обвинувачення та заявляє про готовність до співпраці зі слідством, включаючи надання свідчень у посольстві або через відеозв’язок.
Шпигунство у «теплій ванні»: як агентка ГРУ Інна Кардаш роками інтерв’ювала Офіс Президента та верхівку РНБО
Як російська розвідка через білоруське прикриття роками інтегрувалася в найвищі ешелони української влади та медіа. Справа Інни Кардаш у 2026 році — це не просто «шпигунський роман», а вирок системі безпеки та медіагігієні країни. Інна Кардаш — шпигунка білоруського походження, яка, за даними розслідувачів, працювала на російське ГРУ через білоруський КДБ. Її шлях в Україні був вистелений професійною журналістикою, яка служила ідеальним фасадом.Історія Інни Кардаш — це не лише історія затриманої шпигунки, а й історія системної сліпоти українського медіасередовища та влади. Кардаш роками працювала в Україні як журналістка й експертка, маючи доступ до високопосадовців і ключових джерел інформації.Цей текст журналістів видання TEXTY.ORG.UA про те, як російська агентка під прикриттям журналістики стала зручною співрозмовницею для української еліти.Про Інну Кардаш вже написано достатньо. СБУ затримала цю шпигунку білоруського походження за спробу проникнути в один із підрозділів ГУР. Як повідомили українські медіа, «білоруська шпигунка» чи навіть «білоруська Мата Харі», використовуючи особисті зв’язки, займалася шпигуванням для білоруського КДБ.Проте всі ці визначення неточні. Тому що з великою імовірністю здобута Кардаш інформація не осідала в білоруських кадебістів, а йшла прямо в Москву. Оскільки з огляду на сьогоднішні реалії білоруський КДБ — це просто регіональний відділок російської ФСБ. І, звісно, сама Кардаш про це прекрасно знає. Тому все ж таки було б точніше, якби українські медіа кваліфікували Кардаш саме як російську шпигунку білоруського походження.Але це лише частина історії Інни Кардаш. Вітчизняні медіа воліють просто не помічати багато питань, розповідаючи захопливу історію про шпигунку, яка закрутила роман з українським військовим, у той час як її вела українська контррозвідка.«ППШ на плечі»Паралельно з цією можна побачити й іншу історію. Інна Кардаш роками займалася нібито журналістикою в Україні, робила тут собі кар’єру. Хоча, здавалося, просто секундного пошуку в гуглі було б достатньо, щоб зрозуміти, що перед вами людина, з якою краще не зв’язуватися.Це як в анекдоті: «Штірліц ішов Берліном, і ніщо не видавало в ньому радянського розвідника. Ні вушанка з червоною зіркою, ні ППШ на плечі, ні парашут, що волікся за ним». Але, що дивно, ніхто в Україні не помічав ні шапки-вушанки, ні «русского міра» в біографії Кардаш.Не чіпатимемо суто білоруську частину життя Кардаш (до якої також багато питань), бо це потребує занурення в реальність цієї країни. А ось те, що стосується безпосередньо України, важко оминути.А саме той факт, що Кардаш доволі довгий час працювала на пропагандистський проросійський канал «112» його кореспонденткою в Мінську. Ще раз: вона не лише була співробітницею пропагандистського каналу, а й вільно працювала нібито як журналістка в одній із найавторитарніших країн Європи.Сьогодні шапку-вушанку вже заховали й у відкритому доступі залишилося не так багато репортажів Кардаш із Мінська. Більшість із них — такі собі позитивні замальовки чи про доброго годинникаря, який робить годинники з дерева, чи про урок української мови в Мінську.Але настає 2020 рік, і не помічати навколишню реальність стає просто неможливо. У Білорусі починаються протести через фальсифікації на президентських виборах. Звісно, Кардаш доводиться про все це розповідати, хоча акценти в її репортажах, м’яко кажучи, розмиті.Для легендування можна дати трохи правди — в одному з її репортажів показується, як мітингарів «пакують». Хоча «русскість» не дає себе замаскувати, і Кардаш одразу ж зазначає: «Людей попередили, що акція несанкціонована». А тоді додає, що «силовики, на щастя, не були озброєні». До речі, Кардаш також затримують на одній з акцій, і вона пише доволі гнівний пост про білоруських силовиків, які перешкоджають роботі журналістів.Але паралельно тоді ж Інна Кардаш вже виступає в ролі не лише «журналістки», а й «експертки». І тут, говорячи про протести в Мінську, вона на всі сто відпрацьовує російські наративи.Ось що вона заявляє в розмові з маловідомим аналітичним центром Tactics Institute for Security and Counter-Terrorism: «Картина, яка домінує в ЗМІ, — це сотні тисяч протестувальників, які марширують столицею. За білоруські мірками масштаби протестів насправді не такі вражаючі…»; «Чесно кажучи, я виключаю сценарій регіональної нестабільності в Білорусі, порівняний з Україною. В Україні геополітичний розкол, проросійський та проєвропейський, перетворився на соціальний розкол, підкріплений географічним розколом…»; «Протести тривають вже другий місяць, переважно серед молоді. Протестувальники збираються в колони та ланцюги солідарності. Вони не бояться, бо їхні дії залишаються безкарними».Невдовзі, після жорсткого придушення протестів, щоб ніхто не відчував безкарність, Інна Кардаш повністю перебереться в Україну. І чомусь ні в кого не виникне питань щодо її попередньої діяльності, ніхто не хоче дивитися на «ППШ на плечі».Вона активно працює журналісткою, пише репортажі для різних медіа, зокрема й для тих, які зараз захопливо розповідають про її шпигунську діяльність. Дехто навіть запрошує її на ефіри як експерта по Білорусі. І, звісно ж, починає працювати в «Інтерфаксі-Україна», але про це варто написати окремо.Для «солідних» посадовцівГоді знайти краще місце для шпигунки, яка вдавала із себе журналістку, ніж інформаційне агентство, — місце, куди стікається вся інформація. До того ж очолюване людиною, яка все життя була вхожа у високі кабінети.Покійний засновник і багаторічний керівник «Інтерфаксу-Україна» Олександр Мартиненко вмів ефективно вибудовувати стосунки з владою й отримувати ексклюзивну інформацію та доступ своєї агенції до впливових осіб.Щоб освіжити пам’ять, достатньо згадати, що саме він із 1998 по 2001 рік був прессекретарем Леоніда Кучми.Інна Кардаш в інформагентстві «Інтерфакс-Україна»Медіа дуже активно підхопили історію про особистий зв’язок Мартиненка з Кардаш, обсмоктуючи деталі. «Для багатьох журналістів він був моральним орієнтиром у професії. І от його просять звернути увагу на молоденьку дівчину, допомогти з роботою. Їй 25, йому 55. І він попався — кажуть, не міг відвести очей!» — розповідає захопливу love story ТСН.Але чомусь майже ніхто не проговорив, а чи збігалися в них особисті переконання та погляди. Вочевидь, певною мірою так, зважаючи на висловлювання самого Мартиненка. Коли в ефірі на «5 каналі» його спитали, як він ставиться до санкції проти проросійських каналів (до яких належав і канал «112»), очільник «Інтерфаксу-Україна» заявив: «Я не вважаю це небезпекою (проросійські канали в Україні. — Теxty.org.ua), це не “Перший канал” російського телебачення…, це не маніпулятори».Мартиненко і Кардаш сформували творчий дует, який підготував цілу серію інтерв’ю з вищими державними посадовцями зеленої хвилі, насамперед з Офісу президента Андрія Єрмака. Саме ОП, вочевидь, був пріоритетним напрямком для шпигунки.Так, з Андрієм Єрмаком вона зробила аж чотири повноцінних інтерв’ю, по одному щорокуГоворила вона і з його заступниками. Наприклад, з Ігорем Жовквою двічі. Дійшло навіть до смішного: Мартиненко й Кардаш взяли інтерв’ю і в самого символу санкційної політики проти проросійських політиків та пропагандистів — на той час секретаря РНБО Сергія Данілова, який, швидше за все, просто не знав, із ким спілкується.Та й хто йому міг би розповісти, якщо відповідальний за інформаційну політику Кирило Тимошенко також дав інтерв’ю російській шпигунці та її незмінному другові.Звісно, у самих опублікованих інтерв’ю ми не знайдемо якоїсь секретної інформації. Але в особистій довгій і довірливій розмові завжди щось говориться не під запис, та й загалом таке спілкування допомагає налагоджувати добрі стосунки для подальшого обміну інформацією. У чиновника завжди щось можна випитати, ставлячи перехресні запитання, і не все з відповідей іде в публікацію.Також запис розмови, інтонація й особливості мови можуть допомогти аналітикам розвідки скласти психологічний портрет і визначити вразливі місця.Дует Мартиненко — Кардаш пропонував зручний режим інтерв’ю для топчиновників
В кроці від лідерів: як російська агентка Ілона Копилова-Вінер роками втиралася в довіру еліт та опинилася за спиною Мерца і Зеленського
Російська агентка Ілона Копилова-Вінер змогла сісти прямо за Фрідріхом Мерцом та Володимиром Зеленським на закритому заході. Вона 15 років будувала мережу в Міноборони Німеччини, поки за нею стежило BND. Справжній політичний трилер у Берліні. Ілона В. була дуже активною у сферах економіки, політики та лобізму. Вона має власну політичну консалтингову компанію. Але вона також має громадську організацію, вона входить до правління клубу з міжнаціонального взаєморозуміння, зокрема, і з Росією. І, судячи з усього, протягом останніх років вона відвідувала дуже багато заходів у Берліні. На 15 грудня 2025 року Ілона В. сиділа за Фрідріхом Мерцом і Володимиром Зеленським на заході. Варто відзначити, що на той момент вона вже перебувала під пильною увагою влади. За нею стежило BND. І слідчі ніколи не припускали, що ця жінка становить конкретну загрозу. Ілона В. приїхала до Німеччини в 1997 році. Народилася в 1969 році в Дніпропетровську, яка тоді була частиною СРСР. І протягом останніх 10-15 років вона дуже активно оберталася в цьому середовищі, між економікою, політикою та лобізмом. Вона знала людей, пов’язаних із військовими з Бундесверу. А ще, вона мала прямі контакти з двома чоловіками, які працювали в міністерстві оборони (Німеччини. – Ред.). Вони також вважалися підозрюваними в цій справі. У цих людей також було проведено обшук. Інона В. могла отримувати інформацію від цих чоловіків – конфіденційну інформацію про військові проєкти, про дрони, а також про допомогу Україні, яку вона потім, можливо, передавала російським спецслужбам. Ілона В. представлялася українкою?Вона іноді представлялася українкою. Але, мабуть, вона також з’являлася на заходах і як росіянка. Про це нам розповіли люди, які зустрічали її десять років тому. Суд виносить вироки за шпигунство, якщо докажуть, що вона працювала на російську спецслужбу, зокрема, на російську військову розвідку ГРУ. Ілона В. отримувала гроші?Немає жодних доказів, що вона отримувала гроші.
Вирок суду скорочено після касації
Наталії Валеріївні Ротановій призначено рік за гратами замість трьох, після зміни вироку у касаційній інстанції. Жінка, мешканка міста Березівка Одеської області, заміжня, мати малолітньої дитини 2010 року народження, була засуджена за адміністрування проросійського Telegram-каналу, де містилися заклики до сепаратизму та приєднання до РФ.
Відповідний вирок виніс Приморський районний суд Одеси, хоча частково його змінили у касаційній інстанції. Ішлося про обвинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), ч. 2 ст. 109 (публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу) та ч. 2 ст. 436-2 (виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України та глорифікація її учасників).
Основні епізоди обвинувачення:
14 червня 2022 року о 17:47 було опубліковано пост про створення «Русской Одесской Республики», заклики брати зброю, виходити на мітинги проти влади, приєднуватися до РФ, «випалити укро-фашистів» з додаванням «прапору та гербу Одеської республіки» (35 переглядів).
Інший пост того ж дня о 18:00 закликав жителів «Новороссии» повставати проти «кровожадної влади Києва», «випалити укро-фашистів» з мапою України без Криму та мапою РФ (29 переглядів).
Ряд публікацій (з 19 травня по 14 червня) містив заперечення збройної агресії РФ (з 2014 року), тимчасової окупації територій, поширення російських наративів про «звільнення» міст, глорифікацію російських військових (наприклад, про «перемогу» в Маріуполі, «освобождение» Сєвєродонецька, використання дронів-камікадзе «Куб» та «Ланцет», порятунок медсестрою тощо). Перегляди варіювалися від 37 до 732.
Обвинувачена діяла з мобільного телефону Samsung Galaxy A71, авторизуючись під певним обліковим записом. У суді Ротанова повністю визнала свою провину, пояснила, що піддалася впливу російської пропаганди (дивилася російські канали, провела дитинство в РФ), припинила публікації, щиро розкаялася та мала намір долучитися до волонтерського центру. Суд врахував пом’якшуючі обставини (визнання вини, сприяння розкриттю злочину), відсутність обтяжуючих обставин, наявність малолітньої дитини, відсутність попередніх судимостей та матеріального мотиву. Водночас суд підкреслив тяжкість злочинів в умовах повномасштабного вторгнення РФ та воєнного стану, необхідність покарання та його виховної функції. Остаточне покарання: 3 роки позбавлення волі (шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим) без конфіскації майна. Строк обраховується з 18 липня 2022 року (з урахуванням попереднього ув’язнення: 1 день під вартою = 2 дні позбавлення волі). Проте касація змінила остаточне покарання на 1 рік позбавлення волі без конфіскації майна.
Німецький монетний двір призупинив продаж срібних колекційних монет через стрибок цін на метал
Офіційний дистриб’ютор колекційних монет ФРН — Münze Deutschland — оголосив про призупинення продажу німецьких срібних монет на невизначений термін. Причиною такого безпрецедентного кроку стало стрімке зростання світових цін на срібло, яке зробило випуск пам’ятних монет за чинними номіналами економічно неможливим. Про це повідомляє портал Muenzkurier. Протягом 2025 року Німеччина вже намагалася адаптуватися до ринкових реалій, кілька разів підвищуючи номінал монет: спочатку з 20 до 25 євро, потім до 35 євро, а для різдвяних випусків — до 50 євро. Однак навіть ці заходи виявилися недостатніми на тлі історичних рекордів вартості дорогоцінних металів. Станом на кінець січня 2026 року склалася парадоксальна ситуація: Згідно із законодавством, держава не має права випускати монети, собівартість яких (метал + карбування + логістика) перевищує їхню номінальну вартість. Тому «пауза» у продажах є фактичним визнанням того, що стара модель випуску колекційних монет зазнала краху. Ситуацію ускладнюють прогнози аналітиків. Згідно з опитуванням Лондонської асоціації ринку дорогоцінних металів (LBMA), ціна на срібло може продовжити зростання, сягнувши в середньостроковій перспективі $165 за унцію.
Одеська незламність: символ стійкості після атаки
Ранок після масштабної атаки на Одесу. Загинула людина, є постраждалі, – повідомили в ДСНС. Тітка Надя з «Черемушок» спокійно та впевнено зазначила: «Бадьоро. Я ж українка, слухайте. Українців ніхто не здолав і не здолає з давніх-давен. Тож у нас усе буде добре».
Україна представила команду для переговорів у Женеві
Україна визначила склад делегації для перемовин у Женеві. За словами секретаря РНБО Рустема Умєрова, який очолює українську делегацію, до її складу увійшли: Кирило Буданов, Андрій Гнатов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький. “Команда сформована з урахуванням військової, політичної та безпекової складових процесу. Готуємося до серйозної та відповідальної роботи”, – зазначив Умєров. РФ, у свою чергу, призначила головним переговірником Мединського, якого вважають “ідеологом Путіна”.
Розслідування діяльності онлайн-гемблінгового оператора 1Win в Росії
Російські силові структури фактично із запізненням відреагували на діяльність десятків незаконних онлайн-казино, які роками працювали відкрито. Особливо показовою виглядає ситуація довкола підсанкційного гемблінг-оператора 1Win, реклама якого тривалий час залишалася доступною для російської аудиторії попри обмеження та кримінальні ризики. Активізація правоохоронців відбулася після масштабних антинелегальних дій у Казахстані. У російському Оренбурзі слідство зосередилося на процесингових центрах, через які проходили платежі гравців. За даними слідчих, лише один центр провів операції приблизно на 228 мільйонів рублів: частина коштів осідала у так званих «дроповодів», а решта спрямовувалася до мережі онлайн-казино, значна частка яких була пов’язана саме з 1Win. Регіональна прив’язка до кордону з Казахстаном може свідчити про транскордонну координацію фінансових потоків. Водночас ключовою фігурою ринку вважають громадянина РФ Сергія Черних — засновника 1Win, оголошеного казахстанською стороною в міжнародний розшук. У журналістських розслідуваннях також згадувалася участь у бізнес-структурі українських бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів. Оцінки річного обороту мережі перевищують один мільярд доларів, що створює передумови для неформального захисту бізнесу та його тривалої присутності в російському медіапросторі. Представники 1Win заперечують зв’язок із Сергієм Черних і через юридичних посередників намагаються домогтися спростування відповідних публікацій. Показово, що навіть у Казахстані активні дії щодо цієї структури розпочалися лише після значного суспільного резонансу, коли саме 1Win офіційно пов’язали з багатомільярдними нелегальними оборотами азартного ринку. Подальший перебіг розслідувань у Росії залишається під питанням.
Українські військові продемонстрували високу ефективність під час навчань в Естонії
Під час масштабних навчань в Естонії українські військові змогли умовно «вивести з ладу» два батальйони НАТО за один день. У минулому році в Естонії пройшли навчання з участю 16 тисяч військовослужбовців із 12 країн Альянсу. За одним із сценаріїв британська бригада та естонська дивізія наступали на позиції українців. ЗСУ швидко розгромили «ворога», підрозділи НАТО втратили боєздатність. За свідченнями очевидців, один із європейських командирів після побаченого емоційно висловився.