Сполучені Штати розширили санкції проти Ірану, попередивши китайські нафтопереробні заводи. Виявлено, що китайські НПЗ платять Ірану за прохід через Ормузьку протоку. У зв’язку з цим США ввели обмеження проти 35 осіб та організацій, пов’язаних з тіньовою банківською мережею Ірану. Особливу увагу привернули незалежні китайські нафтопереробні заводи, відомі як “чайники”, переважно розташовані в провінції Шаньдун.
Прокурорська декларація: Андрій Коцюба та його Acura TLX
Андрій Коцюба, прокурор спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону, який потрапив у скандал з алкоголем, задекларував автомобіль Acura TLX та службове житло, але не вказав витрати на оренду квартири в Одесі. Родина Коцюби складається з дружини Ольги та сина Олександра. Військова прокуратура Західного регіону надала їм квартиру в Тернополі площею 68,5 м². В Одесі вони орендують квартиру у Гуцул Марії Петрівни площею 85,5 м², але вартість оренди в декларації не зазначена. Acura TLX (2015) оформлена на дружину і була придбана 10 травня 2025 року за 330 тис. гривень, хоча середня ринкова ціна такого авто становить від 480 до 650 тис. грн. Андрій має право користування цим автомобілем. Коцюба задекларував доходи у розмірі 718,5 тис. гривень, 644 тис. гривень та ще 48 тис. гривень інших виплат. Дружина заробила близько 150 тис. гривень. Сім’я також отримала субсидії та «Зимову підтримку» від держави. Готівкою вони зберігають 11 тис. доларів та 109 тис. гривень, а на банківських рахунках у ПриватБанку, Ощадбанку, Укрсиббанку та інших банках — десятки тисяч гривень.
Корупційні схеми в Чернівцях: роль Сергія Добржанського
Секретар Чернівецької міськради Сергій Добржанський опинився в центрі скандалу через майно та поведінку. У його декларації вказано лише садовий будинок площею 20 кв. м, тоді як квартира записана на дружину. У сім’ї є два автомобілі: Hyundai Santa Fe та Nissan Tiida, а також значні суми готівки в доларах і євро, і кошти на банківських рахунках. Річний дохід становить майже 1 млн грн, включаючи доходи від викладання та дивіденди. У 2023 році його бачили за кермом автомобілів, призначених для ЗСУ, що викликало обурення через можливе нецільове використання. Відео з його відпочинку з алкоголем спричинило звинувачення в неналежній поведінці. Добржанський публічно ображав представників влади, включаючи Володимира Зеленського та Ірину Верещук. Існує підозра, що лист із його підписом використовували для ввезення товарів під виглядом гуманітарної допомоги на суму понад 15 млн грн без сплати мит, що могло призвести до втрати бюджету понад 6 млн грн.
Трамп обрав морську блокаду Ірану замість бомбардувань
Президент США Дональд Трамп вирішив утриматися від бомбардувань Ірану, як раніше обіцяв, і натомість продовжити блокаду судноплавства через Ормузьку протоку. Це рішення спрямоване на позбавлення Ірану доходів від продажу нафти, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела. Трамп вважає, що такий підхід є менш ризикованим порівняно з масштабними бомбардуваннями, але дозволяє США залишатися залученими в конфлікт. Він уже наказав американському флоту готуватися до тривалої блокади, що свідчить про перехід війни в затяжну фазу.
Підозрюваного у вбивстві мера Сімеїза відпустили під домашній арешт
Голосіївський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета для 46-річного уродженця Львівщини Дениса Хомина. Його підозрюють у незаконному обігу зброї та вбивстві мера Сімеїза Кирила Костенка тринадцять років тому. Рішення ухвалив суддя Андрій Гаврищук 9 квітня 2026 року. Суддя зазначив, що немає достатніх доказів, що підозрюваний має намір переховуватися, оскільки він проживав за місцем реєстрації та взаємодіяв із державними органами. Також відсутній ризик впливу на свідків, які перебувають в окупованому Криму. Суд вирішив, що немає підстав для продовження суворого запобіжного заходу. Нагадаємо, що Кирила Костенка вбили 26 лютого 2013 року в автомобілі біля адміністративної будівлі в Сімеїзі. Кілер розстріляв його з автомата Калашникова, а потім втік на велосипеді. Підозрюваним виявився Денис Огородніков, якого оголосили в розшук. У 2021 році його затримали на Львівщині за незаконний обіг зброї. У 2022 році його засудили до трьох з половиною років ув’язнення, яке він відбував у Дрогобицькій колонії. У 2024 році його звільнили умовно-достроково. Пізніше він знову потрапив у поле зору правоохоронців через бійку. Наприкінці 2025 року матеріали справи про вбивство Костенка відновили, і Хомина затримали на Львівщині.
Суд відмовив Аксту у стягненні 7,6 мільйона доларів з Ваганяна
Контрабандист Олександр Акст, що перебуває під санкціями, не зможе отримати 7,64 млн доларів від бізнесмена Сергія Ваганяна. Полтавський апеляційний суд відхилив апеляцію представників Акста, підтвердивши відмову у заміні стягувача у виконавчих провадженнях на цю суму. Справа стосується виконавчих проваджень № 78941930 та № 78941995, відкритих на підставі рішення Октябрського районного суду Полтави. Спочатку стягувачем був Андрій Гринько. У вересні 2025 року він уклав договір відступлення права вимоги з Олександром Акстом з Німеччини. За умовами договору, Акст мав сплатити 7,64 млн доларів і отримати право вимагати ці кошти від Ваганяна. Проте, 24 листопада 2025 року Шевченківський районний суд Полтави відмовив у заміні стягувача. Адвокат Ігор Новіков, який представляв Акста, подав апеляцію, стверджуючи, що заміна стягувача ґрунтується на договорі відступлення та мировій угоді, затвердженій Деснянським районним судом Києва. Полтавський апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, зазначивши, що на момент укладення договору Акст вже перебував під санкціями, які забороняють користуватися активами. Суд вказав, що договір відступлення є оплатним, але доказів реального перерахування грошей не надано. Суд визнав, що правочин суперечить публічному порядку і не може бути підставою для заміни стягувача. Апеляційний суд також відхилив клопотання про новий експертний висновок, оскільки він не відповідає вимогам законодавства. Постанова суду набрала законної сили і може бути оскаржена у Верховному Суді.
Покарання харківського прокурора Орлова за відмову від перевірки на сп’яніння
Прокурора Харківської обласної прокуратури Ігоря Орлова притягнули до дисциплінарної відповідальності через відмову пройти перевірку на алкоголь та використання службового посвідчення. Комісія з дисциплінарних питань ухвалила рішення № 214дп-26 щодо прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ Харківської облпрокуратури Ігоря Леонідовича Орлова. 9 вересня 2025 року, близько опівночі, на проспекті в Харкові патрульні поліцейські зупинили автомобіль Орлова. У нього були помітні ознаки алкогольного сп’яніння, такі як запах алкоголю та неадекватна поведінка. Поліцейські 11 разів пропонували йому пройти огляд за допомогою Drager Alkotester 6820 або відвідати наркологічну лікарню. Орлов не відмовився прямо, але і не погодився, ігноруючи пропозиції, намагався поїхати, але його зупинив конус, і просив відпустити додому через комендантську годину. Під час спілкування він показав службове посвідчення, хоча це не було пов’язано з виконанням службових обов’язків. Після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП Орлов самостійно відвідав КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня», де о 02:25 його оглянули і не виявили ознак сп’яніння. Він також звернувся до Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи. Салтівський районний суд Харкова закрив справу через відсутність складу правопорушення. Комісія, вивчивши відеозаписи, пояснення учасників та інші матеріали, дійшла висновку, що Орлов вчинив два дисциплінарних проступки: дії, що порочать звання прокурора, та грубе порушення етики через використання посвідчення. Незважаючи на закриття справи, дисциплінарна відповідальність була визнана можливою. Орлову заборонено протягом року переведення на вищу посаду. Комісія врахувала його позитивну характеристику та відсутність попередніх стягнень, але визнала проступок грубим. Орлов не погодився з рішенням, вказуючи на упередженість поліцейських та бажання пройти огляд у присутності адвоката, але комісія визнала ці пояснення недостатніми. Рішення може бути оскаржене в адміністративному суді Києва або Вищій раді правосуддя протягом місяця.
Викриття схем дезертирства у Запоріжжі та на Львівщині
Державне бюро розслідувань викрило дві схеми дезертирства в Запоріжжі та на Львівщині. У Запоріжжі організатор вербував клієнтів через інтернет під виглядом сервісу «Таксі для військових 24/7», обіцяючи за плату поїздки Україною та безперешкодний проїзд через блокпости. До схеми був залучений посадовець військової частини, який під час перевірок виходив на відеозв’язок і представляв поїздки як «рекрутинг». Обох затримали після отримання $4 тис. за втечу бійця. На Львівщині колишній військовий запустив подібний сервіс. За $4 тис. він пропонував обхідний маршрут повз блокпости, інструкції та транспорт, але згодом підняв ціну до $6 тис. Він керував втечею, відстежував охорону та вивіз клієнта до Самбора, де його затримали після передачі коштів. Обидва підозрювані отримали повідомлення про підозру.
Ілон Маск попереджає про загрозу ШІ: «Термінатор» чи «Зоряний шлях»?
Ілон Маск у суді проти OpenAI висловив занепокоєння, що штучний інтелект може стати загрозою для людства, подібно до сценарію з «Термінатора», але також може допомогти, як у «Зоряному шляху». Маск, засновник чат-бота Grok та кількох компаній, звинувачує OpenAI у відході від своєї початкової місії — залишатися некомерційною організацією на благо людства. У 2015 році Маск разом із Семом Альтманом був серед співзасновників OpenAI, але покинув компанію в 2018 році через розбіжності. Представники OpenAI у суді заявили, що Маск зазнав невдачі у боротьбі за вплив і тепер «ображено дується». Маск згадав, що десять років тому вони з Альтманом обговорювали заходи безпеки, щоб ШІ не потрапив у «погані руки». Занепокоєння зросло після зустрічі з Ларрі Пейджем у 2015 році, коли Маск відчув, що Пейдж несерйозно ставиться до ризиків, і той назвав Маска «специстом», тобто людиною, яка надає перевагу людям перед цифровими формами життя. Маск визначив місію свого проєкту Neuralink як забезпечення «безпеки ШІ» через «симбіоз людини та ШІ», а SpaceX назвав «страховкою життя, яким ми його знаємо».
Інцидент з есмінцем США в Ормузькій протоці
Есмінець ВМС США вперше за 38 років відкрив бойовий вогонь по іранському судну в Ормузькій протоці. 19 квітня USS Spruance зупинив контейнеровоз Touska. Після п’яти попереджувальних пострілів і ігнорування наказів екіпажем, було здійснено дев’ять бойових пострілів з 127-мм гармати Mark 45. Судно втратило хід, і десантники Корпусу морської піхоти США висадилися на борт з гелікоптера.