Питання впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців залишається важливим, незважаючи на заяви прем’єрки про те, що МВФ з розумінням ставиться до чутливості цієї теми, повідомляє Forbes. Обговорення цього питання триває на рівні уряду та МВФ. Народний депутат Железняк зазначає, що ухвалення законопроєкту просто відкладено, але «необхідно запропонувати уряду альтернативу». Позицію української делегації врахували лише частково — МВФ готовий продовжувати діалог з владою щодо цього питання, але про остаточне скасування поки не йдеться, як повідомили троє джерел, знайомих із змістом переговорів. Крім того, МВФ наполягає на ухваленні закону про оподаткування посилок.
Архіви категорії: Економіка
Залучення працівників з Африки: нові можливості для українського ринку праці
Україна активно шукає іноземних працівників, зокрема планує залучити кадри з Африки через брак робочої сили. У зв’язку з дефіцитом робочих рук, Україна може почати запрошувати фахівців з африканських країн. Як зазначив Кирило Буданов, СБУ та МЗС отримали доручення переглянути перелік країн, що підпадають під так званий міграційний ризик, який регулює правила в’їзду та легалізації іноземців. Це питання обговорювалося на великій нараді, присвяченій співпраці з африканськими країнами. Водночас, жорсткі обмеження частково пояснюються ризиком нелегальної міграції, оскільки деякі іноземці після отримання документів залишають своїх роботодавців або використовують Україну як транзитний пункт для переїзду в інші країни. Конкретні країни, які можуть бути включені до оновленого списку, наразі не уточнюються.
Ризики автоматичних штрафів для українців через цифрові доходи
Приблизно 10 мільйонів українців можуть зіткнутися з численними штрафами через податки на цифрові сервіси, не усвідомлюючи цього, — зазначила народний депутат Ніна Южаніна. Вона підкреслила, що з законопроєкту необхідно виключити норму про скасування банківської таємниці та створення спеціальних рахунків, оскільки багато людей вже мають по 3–4 рахунки від різних державних програм.
Зростання цін на сигарети в Україні: нові акцизні правила
З початку квітня в Україні очікується підвищення цін на сигарети через введення нового акцизу. Ціни можуть зрости приблизно на 10%. Держава буде контролювати, яку частку в ціні сигарет займає акциз. Якщо ця частка виявиться меншою за 60%, буде активовано додатковий механізм – застосування коефіцієнта 1,1 до мінімального податкового зобов’язання. У 2025 році цей показник становив 58,8%. Таким чином, з 1 квітня до кінця 2026 року виробники та імпортери повинні дотримуватись нових правил. Це стосується всіх стандартних сигарет: як без фільтра, так і з фільтром, тобто більшості продукції, яку можна знайти в магазинах. Україна поступово адаптує свою акцизну політику до стандартів Європейського Союзу.
Різке зростання цін на пальне на українських АЗС у вихідні
У вихідні дні на заправках України спостерігалося значне зростання цін на пальне, про що повідомляють численні ЗМІ. Вартість літра дизельного пального на київських АЗС коливалася від 85,90 грн/л до майже 90 грн (а на окремих заправках були зафіксовані ціни і вище за 100 грн). Літр бензину А-95 – 73,90–78,99 грн, преміумбензину А-100 – до 84,99 грн. Автогаз – 46,98 грн/л.
Повернення української курятини на молдавський ринок: встановлено спільний контроль
Ухвалено рішення про відновлення експорту м’яса птиці з України до Республіки Молдова. Це стало можливим завдяки домовленості між урядами двох країн щодо створення спільного механізму санітарного контролю.
Зміни в цінах на бензин на українських АЗС
На окремих заправках України спостерігається подальше підвищення цін на бензин. Зростання досягло 2 грн за добу. Ціна на А-95 у деяких місцях вже сягає 74 грн за літр. Звичайний А-95 Euro в середньому коштує 68,99-71,15 грн. На деяких заправках можна знайти цей бензин навіть за 63-65 грн.
Київські ‘Офісники’: Викриття Шахрайської Схеми в Бізнес-Центрі
Журналісти у співпраці з поліцією виявили групу молодих людей, які працювали в шахрайському call-центрі, розташованого в БЦ «Каньйон». Зрозуміло, що вони не прагнули до роботи на стратегічному підприємстві або на заводі. Їхнім цілям було зайнятися незаконною діяльністю в офісному просторі, оскільки для деяких це був спосіб швидкого, але брудного заробітку. Ситуація відповідає типовій схемі: приваблива вивіска, комп’ютери, обіцянки – насправді ж діяли незаконні схеми.
МВФ схвалив кредитну програму для України на 8,1 мільярда доларів
Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила для України нову кредитну програму на 4 роки в рамках Механізму розширеного фінансування (The Extended Fund Facility, EFF) на загальну суму $8,1 млрд. Перший транш у розмірі $1,5 млрд буде наданий негайно. Про це повідомив Національний банк у ніч з 26 на 27 лютого, не зазначаючи конкретних термінів надходження коштів.
Також було уточнено, що у 2026 році планується виділити чотири транші на загальну суму $3,8 млрд, тобто після першого, термінового, траншу підуть ще три менші на суму $2,3 млрд.
У Національному банку також підтвердили інформацію про те, що до кредитної програми МВФ буде прив’язане й інше міжнародне фінансування України. «Для підтримки у вирішенні проблем із платіжним балансом, забезпечення середньострокової зовнішньоекономічної стабільності та відновлення боргової стійкості як у базовому, так і в несприятливому сценаріях», — йдеться у повідомленні НБУ.
Національний банк визначив основні умови нової кредитної програми на $8,1 млрд: 1. Проведення «збалансованої фіскальної політики» з заходами щодо збільшення доходів за рахунок «створення рівних конкурентних умов, скорочення ухилення від сплати податків і податкової оптимізації». Ймовірно, сюди входить заплановане підвищення податків (зокрема для ФОП), голосування за яке у Верховній Раді неодноразово відкладалося. 2. «Забезпечення цінової стабільності та запобігання зовнішнім дисбалансам, у тому числі за рахунок підвищення гнучкості обмінного курсу». Це означає, що буде контролюватися зростання інфляції та відстежуватися вплив на неї девальвації гривні. 3. Підтримання стабільності фінансового сектору. 4. Протидія корупції. «Влада також взяла на себе зобов’язання провести масштабні структурні реформи для забезпечення сталого відновлення після війни та досягнення мети вступу до Європейського Союзу. Ці реформи включають зміцнення фіскальних інститутів і податкового адміністрування, покращення систем управління, а також боротьбу з корупцією та ухиленням від податків», – зазначається у нічному повідомленні Національного банку.
Київські депутати витратили майже 2 мільярди гривень на соціальні програми
У 2025 році Київрада виділила майже 2 млрд грн на програми соціально-економічного розвитку, які ініціативно використовували депутати міськради. Це значно перевищує обсяги попередніх років. Кожен депутат міськради мав можливість розпорядитися 15 млн грн. Фактично, більшість обранців використали всю або майже всю суму.Детальний аналіз витрат, які здійснили депутати Київради в рамках Програми розв’язання соціально-економічних проблем (“соцеконом”), провів ресурс ЧЕСНО.У 2025 році, як зазначають дослідники, обсяг коштів досяг майже 2 млрд грн, що приблизно дорівнює річному бюджету міста-супутника Києва, Броварів. Цікаво, що обов’язку витратити всю суму (15 млн грн на депутата) обранці не мали, але більшість намагалися це зробити.Формально кошти дозволялося спрямовувати на соціальний захист, освіту та житлово-комунальне господарство. Однак реальна структура витрат показала інше: найбільша частка – близько 1,24 млрд грн – пішла на одноразову матеріальну допомогу громадянам.Десятки депутатів використали 99–100% своїх фондів, роздавши виплати десяткам тисяч мешканців. Середній розмір допомоги складав близько 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, брендовані пакети та фотозвіти в соціальних мережах стали звичним явищем у цьому процесі.Раніше суми коштів, які Київрада спрямовувала на “соцеконом”, були значно меншими. Так, у 2020 році кожен депутат отримував приблизно 1 млн грн. У 2023 році – 6 млн грн, у 2024 році – 10 млн грн, а минулого року – вже 15 млн грн на одного депутата міськради.Звертаємо увагу, що рішення про розширення програми підтримали 78 депутатів. Не голосували лише троє представників “Європейської солідарності” – Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. Остання пояснила свою позицію принциповою незгодою зі збільшенням фондів. На її думку, значна частина коштів витрачається неефективно, а практика роздачі матеріальної допомоги часто використовується як інструмент політичного впливу.На думку аналітиків, ситуація з депутатськими фондами все більше нагадує класичне “гречкосійство”, тобто використання бюджетних ресурсів для формування електоральної лояльності. Хоча дата наступних виборів офіційно не оголошена, активність депутатів вже зараз створює політичний фундамент. Великі обсяги адресної допомоги значно підвищують шанси чинних обранців на переобрання.Показово, що 38 депутатів використали 100% фонду саме на матеріальну допомогу. Загальний рівень освоєння коштів досяг 94,35%. Водночас 126 млн грн залишилися невикористаними. Згадуються і конкретні імена: Богдана Тимощук, Олексій Окопний, Михайло Наконечний і Юлія Уласик розподілили свої фонди до копійки (хоча скільком людям вони допомогли – невідомо). Володимир Слончак видавав кошти під час приймання громадян, а Ігор Галайчук роздавав пакунки внутрішньо переміщеним особам (ВПО).Деякі депутати спрямували кошти на ремонти та закупівлю обладнання. Деякі включали до своїх звітів роботи, виконані в межах міських програм розвитку, що створює ефект “привласнення” бюджетних результатів.