Суд закрив справу щодо екскерівниці «Фінбанку» через сплив строків давності

Суд закрив кримінальне провадження щодо колишньої тимчасової виконувачки обов’язків голови правління ПАТ «Фінбанк» Людмили Зотєєвої через закінчення строків давності.

Уродженку міста Єлізово Камчатської області РФ, громадянку України, яка на момент подій була заступницею головного бухгалтера КНП «Дитячий консультативно-діагностичний центр імені академіка Б.Я.Резніка», обвинувачували в тому, що вона за попередньою змовою з невстановленими особами умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах — понад 102 млн гривень.

За версією обвинувачення, у лютому–квітні 2015 року банк продав нерухоме майно — заставне майно-іпотеку ПАТ «Платинум Банк» — на загальну суму 496,2 млн грн. Унаслідок цих операцій виникли податкові зобов’язання з ПДВ на суму понад 94,4 млн грн, однак їх не відобразили в податкових деклараціях за березень–квітень 2015 року. Крім того, після відновлення статусу платника ПДВ у квітні 2015 року в декларації за травень не відобразили ще одну операцію на 46,2 млн грн, що спричинило додаткове ухилення від сплати ПДВ на 7,7 млн грн.

Також обвинувачення стверджувало, що обвинувачена внесла завідомо неправдиві відомості до реєстраційних заяв платника ПДВ та податкової декларації, щоб мінімізувати або приховати податкові зобов’язання.

Приморський райсуд Одеси розглянув клопотання обвинуваченої про звільнення від відповідальності у зв’язку зі спливом строків давності. Прокурор не заперечував, тоді як представник Державної податкової служби як цивільного позивача виступав проти. Суд встановив, що з моменту вчинення інкримінованих діянь у 2015 році минуло понад 10 років, а строки давності не переривалися і не зупинялися. У результаті обвинувачену звільнили від кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, яка для тяжкого злочину передбачає 10 років.

Кримінальне провадження закрили на нереабілітуючих підставах.

Окремо суд скасував арешт на майно обвинуваченої — кілька квартир і нежитлове приміщення, а також постановив повернути їй заставу в розмірі 805 тис. гривень.

Цивільний позов ГУ ДПС в Одеській області про стягнення збитків суд залишив без розгляду. Податкова може звернутися з позовом у цивільному порядку.

У Дарницькому районі Києва в трамваї померла пасажирка, рух трьох маршрутів зупинили

У п’ятницю зранку, 24 квітня 2026 року, у Києві тимчасово припинився рух одразу трьох трамвайних маршрутів. Причиною стала смерть літньої пасажирки в салоні громадського транспорту. Подія сталася на вул. Ялтинській у Дарницькому районі міста.

Про інцидент повідомило видання ТСН.ua. Як зазначають журналісти, жінка померла безпосередньо в трамваї на вул. Ялтинській. У поліції підтвердили виданню факт події.

У поліції Києва повідомили: “Зі слів слідчих, жінка їхала в трамваї, їй стало зле і вона впала. Коли приїхала швидка, жінка вже померла. На місці працюють правоохоронці. З’ясовуються всі обставини події”.

Причину смерті мають встановити після проведення судмедекспертизи. Тим часом у КП “Київпастранс” заявили про затримку руху трамваїв №№ 8, 27, 29 по вул. Тростянецька. Ймовірно, рух відновлять після завершення всіх необхідних слідчих дій.

ФСБ заявила про запобігання замаху на керівництво Роскомнагляду

ФСБ заявила, що запобігла замаху на керівництво Роскомнагляду. За версією спецслужби, молодий росіянин готував підрив автомобіля чиновника після вербування в чатах із протестами проти блокування месенджерів.

Загалом у Москві, Уфі, Новосибірську та Ярославлі арештували сімох підозрюваних. У ФСБ стверджують, що йдеться про прибічників «праворадикальної та неофашистської ідеології», які планували підірвати автомобіль за допомогою бомби.

Імовірний організатор, 22-річний москвич, під час арешту відкрив вогонь і був ліквідований.

За даними ФСБ, у затриманих вилучили саморобний вибуховий пристрій вагою близько 1 кг, гранату Ф-1, пістолет Макарова з глушником, два газові пістолети, рації та «нацистську символіку».

У ФСБ також заявили, що «українські спецслужби таким чином намагаються зірвати заходи з захисту інформаційного простору Росії, включаючи блокування Telegram».

Пам’ять про Людмилу Клепакову: перший голос каналу 1+1

Сьогодні близько 4-ї ранку Людмила Клепакова покинула цей світ. Про це повідомила її сестра Асюня, з якою Людмила спілкувалася щоденно останніми місяцями. Ася інформувала про перебіг важкої хвороби Людмили. Вона пішла з життя на другий день після Великодня. Людмила Клепакова, тележурналістка та кінознавиця, була ведучою і редакторкою багатьох програм Головної редакції кінопрограм Українського телебачення в 80–90-их роках минулого століття, таких як «Новини кіноекрана» та «Все про кіно». 3 вересня 1995 року в ефірі УТ-1 вона вперше промовила: «Вітаємо вас! В ефірі — ‘Студія 1+1’». Разом з Юрієм Макаровим вони стали першими ведучими студії, яка згодом перетворилася на канал. На «1+1» Людмила вела програму «Імперія кіно» та пізніше працювала на ТЕТ. Українські журналісти в Канаді пам’ятають Людмилу, яка сиділа в першому ряду поруч з першим послом незалежної України Левком Лукʼяненком. Вікторія Бондар зазначила, що колеги та глядачі цінували глибокі знання Людмили, які вона передавала через екран. Телеведучий Юрій Макаров згадує Людмилу як яскраву особистість та професіонала, яка, незважаючи на складнощі часу, зберегла своє обличчя та стала впізнаваною зіркою на новоствореному телеканалі. Її слова «Це 1+1» стали символом нового незалежного телебачення України.

Зміни в командуванні після проблем із забезпеченням біля Куп’янська

Постійні удари РФ по мостових переправах через Оскіл суттєво ускладнили логістику Сил оборони поблизу Куп’янська, повідомили в Генштабі. Наразі забезпечення військ здійснюють за допомогою понтонних засобів і важких БПЛА. Крім того, командування посилює ППО, захист від дронів і розбудовує систему РЕБ.

У Генштабі також повідомили про кадрові зміни: командира 14 омбр звільнено, а командира 10 армійського корпусу знято з посади та понижено.

Як зазначили у Генштабі, ці рішення ухвалили через приховування попереднім командуванням 14 омбр реального стану справ, що призвело до втрати позицій і помилок у забезпеченні особового складу. Зокрема, було виявлено проблеми з доставкою продовольства на одну з позицій бригади.

Напередодні в інтернеті з’явилися відео бійців 14-ї бригади, а їхні родичі розповіли, що військові втрачають свідомість від голоду й п’ють дощову воду.

Трагедія в Бещадах: у Польщі ведмідь смертельно травмував жінку

У Польщі бурий ведмідь смертельно поранив 58-річну жінку. Це перший подібний випадок у країні за останні понад десять років.

Інцидент стався в четвер, 23 квітня, у Бещадських горах на південному сході Польщі. Жінка разом із 28-річним сином збирала в лісі поблизу села Плонна скинуті оленьї роги, коли на неї напав ведмідь.

За інформацією правоохоронців, перед нападом мати й син розійшлися в різні боки. Коли син повернувся, то знайшов жінку з важкими пораненнями та одразу викликав допомогу. Самого моменту нападу він не бачив.

Сигнал про НП надійшов приблизно о 10:40. На місце прибули поліцейські та рятувальники, однак отримані травми були летальними, тому реанімаційні заходи не проводили.

Рятувальну операцію ускладнювала складна місцевість. Район був віддаленим, густо вкритим лісом і без надійного стільникового зв’язку, через що медики прибули із запізненням.

За даними польських ЗМІ, на жінку, ймовірно, напала ведмедиця з ведмежатами. Такі тварини можуть бути надзвичайно агресивними, якщо відчувають загрозу для дитинчат. Поруч із жертвою нібито бачили трьох ведмежат.

Смертельні напади ведмедів у Польщі трапляються дуже рідко, адже їхня основна популяція мешкає в Бещадах. Попередній подібний випадок стався в жовтні 2014 року: тоді 61-річний чоловік загинув поблизу Ольшаниці, за 25 км від нинішнього місця.

Поліція веде розслідування причин трагедії.

Київраду закликають терміново заслухати поліцію через питання до дій під час стрілянини на Деміївці

Кілька депутатів Київської міської ради підписали звернення з вимогою запросити на сесію 23 квітня 2026 року керівництво Головного управління Нацполіції в Києві та Патрульної поліції столиці. На їхню думку, це питання має бути пріоритетним, зважаючи на численні “білі плями” в історії з голосіївським стрільцем.

Як повідомила з трибуни Київради депутатка від “Європейської Солідарності” Вікторія Пташник, особливі запитання викликає реакція керівництва Нацполіції та Голосіївського районного управління після перших повідомлень про постріли на вулиці. За її словами, патрульні, які прибули на виклик, розцінювали ситуацію як звичайну побутову сварку.

Пташник розповіла, що того дня була в магазині “Велмарт” за годину до початку теракту. Вона заявила, що особисто бачила те, що тепер називає бездіяльністю поліції на Деміївці.

“О 16:15 я перебувала у тому-таки Велмарті. Далі – підіймалася вулицею Деміївською, бачила, як на майданчиках гуляло багато дітей, нічого не було очеплено у 16:30, коли були перші постріли. І о 16:40”, – розповіла депутатка Пташник.

За її інформацією, того дня на спецлінію “102” з району надходило багато повідомлень про постріли та загиблих. Водночас о 16:32 той самий екіпаж Патрульної поліції Києва, який “прославився” втечею та залишенням дитини в небезпеці під час теракту, виїхав на виклик, позначений як побутовий. Пташник зазначила, що патрульні, які прибули на місце, були переконані, що мають справу саме з побутовим конфліктом.

Як повідомила депутатка, до звернення про заслуховування керівництва київського ГУ Нацполіції та очільників Патрульної поліції долучилися депутати від фракцій УДАРу в Київраді та “Голосу”. Окремо, за її словами, слід заслухати і керівників Голосіївського управління поліції.

“Ми хочемо поставити питання: коли саме на “102” і “112” надходили виклики, і з якою інформацією? Тому, що я знаю людей, які повідомляли, що вони бачать трупи, і ці виклики точно не були “побутовими”. А також, куди оператори, що приймали виклики, передавали інформацію? І хто приймав рішення про направлення саме цього патруля, який виявився неготовим знешкодити терориста?” – перелічила запитання Пташник.

За словами депутатки, частина її колег у Київраді не вважає ці питання пріоритетними, через що тему можуть просто “зам’яти”. Вона також зазначила, що саме ці депутати пропонували перенести виклик керівництва поліції на 14 травня, коли має відбутися наступна сесія міськради.

Приховані декларації та нерухомість родини: що відомо про майно Інни Якушко

Начальниця Головного управління Державної податкової служби у Києві Інна Якушко приховала свої декларації. Вона входить до числа регіональних керівниць податкової, які не розкривають свої доходи та витрати. За припущеннями джерел, імовірною причиною може бути робота її чоловіка в СБУ. OBOZ.UA розпочав серію матеріалів про статки посадовців, які скористалися можливістю закрити свої декларації. У першій публікації йдеться про майно батьків Якушко, а також про її родича, який користувався послугами “лосів”.

Із публічного доступу в Україні зникли тисячі декларацій посадовців. У відповідь на запит OBOZ.UA в НАЗК заявили, що не мають повноважень перевіряти підстави для виключення декларацій із публічної частини реєстру, якщо з таким зверненням виступає уповноважений орган.

Під час воєнного стану приховування декларацій військових названо правильним рішенням, особливо коли йдеться про людей, у яких на окупованих територіях могли залишитися близькі родичі. Водночас використання такого права правоохоронцями в глибокому тилу або чиновниками різних рівнів виглядає щонайменше спірно.

Раніше ЗМІ повідомляли, що керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко приховав свою декларацію після шлюбу з Валентиною Стасенко, дівоче прізвище якої Федько. Пресслужба Волинської митниці пояснювала це тим, що дружина керівника є військовою. Однак журналіст з’ясував, що насправді вона служить у СБУ.

Подібна ситуація, як зазначається, склалася і з Інною Якушко. У відкритому доступі немає даних ані про її зарплату, ані про заощадження, ані про нерухомість чи автомобілі. При цьому свої декларації оприлюднили, зокрема, президент Володимир Зеленський і міністр оборони Михайло Федоров.

Журналісти намагалися встановити, які саме відомості посадовиця могла б вказати у своїй декларації. Батькові Якушко, 74-річному Валерію Олексійовичу, належать три квартири, а також приміщення площею 47,8 кв. м на проспекті Берестейському, 37 на території “КПІ”. Це нежитлове приміщення Валерій Олексійович придбав у 2021-му.

Матері чиновниці, 72-річній Марії Григорівні, також належить нерухомість. У матеріалі зазначено, що, окрім двох квартир на Троєщині, де багато років мешкають батьки Якушко, пенсіонери за роки роботи їхньої доньки в податковій стали власниками ще щонайменше чотирьох квартир і приміщення. Актуальна вартість цього майна може становити близько 550 тис. доларів.

Чоловік очільниці київської податкової Павло Якушко наприкінці 2025-го на підставі договору дарування став співвласником квартири площею 189,9 кв. м на бульварі Дарницькому в Києві. Окрім цього, у 2019-му він успадкував однокімнатну квартиру на вулиці Академіка Корольова.

За даними матеріалу, родина Якушко, ймовірно, спільно інвестувала в нерухомість у “Паркових Озерах”, оскільки братові податківиці належать чотири приміщення в цьому ЖК, кожне площею до 14,33 кв. м.

Окрема увага приділена діверу очільниці ДПС у Києві Олександру Якушку. Він займається бізнесом і зазначений як головний бухгалтер та керівник компанії “Ітуно Груп”, що спеціалізується на ремонті комп’ютерів. Станом на минулий рік у компанії працював лише один працівник — сам Якушко, а протягом останніх двох років фірма була збитковою.

До 2017-го Олександр Якушко володів іншою компанією зі схожою назвою — “Ітуно”, яка працювала у сфері програмування. Після того як слідче управління фінансових розслідувань ДФС зацікавилося розрахунками “Ітуно” з “Львівобленерго”, дівер чиновниці переоформив компанію на громадянина Росії. Податківці підозрювали ці компанії в ухиленні від сплати податків на значну суму.

Через кілька місяців новим власником і директором “Ітуно” став росіянин Огли Мілорд Нюнюйович. Він є власником понад 130 компаній в Україні та входить до переліку найбільших власників юридичних осіб серед іноземців. Огли Мілорд зареєстрований у Ростові-на-Дону. Його батько, Огли Нюню Дімович, на якого оформлено понад 80 українських фірм, раніше жив у Донецьку, а після окупації отримав громадянство РФ.

У матеріалі зазначено, що більшість компаній батька і сина Огли давно не працюють або мають проблеми з БЕБ та поліцією. Імовірно, вони виступають типовими фіктивними власниками, яких називають “лосями”. До таких людей звертаються, коли хочуть позбутися проблемної компанії або приховати ім’я реального власника.

Перевага таких номіналів полягає в тому, що вони перебувають за кордоном і погоджуються оформлювати на себе фірми, які фігурують у кримінальних провадженнях або мають значні борги. У публікації підкреслюється, що показовою є сама ситуація, коли навіть близький родич очільниці ДПС у Києві користується послугами номінальних власників. Зазначається також, що схема із підставними особами існує роками, а підприємці, які в такий спосіб позбуваються проблемних активів, зазвичай не несуть відповідальності.

Перекидання сил РФ через Маріуполь на північ Донеччини

Російські окупанти посилили транспортування техніки та особового складу через тимчасово захоплений Маріуполь у напрямку північної частини Донецької області. Йдеться, зокрема, про переміщення інженерних загонів, штурмових груп і морської піхоти.

Про це повідомив очільник Центру аналізу окупації Петро Андрющенко. За його даними, нині фіксується значне переміщення армійської техніки. Зокрема, ворог перекидає понад 15 вантажівок, переважно з інженерними підрозділами, на північ Донецької області. Відомо, що колона рухається з Гуляйпільського напрямку.

Окремо зафіксовано переміщення штурмових підрозділів і морської піхоти. Вони прямують маршрутом Маріуполь – Новоазовський район – Донецьк, зокрема старою Новоазовською дорогою.

За наявною інформацією, ці конвої пересувалися поспіхом і з намаганням уникнути публічності. Водночас відповідні фото та відео вже з’явилися у відкритому доступі, що дало змогу зафіксувати маршрути та склад підрозділів.

За оцінкою Андрющенка, нинішня ситуація свідчить про зміну тактики російських сил на окремих ділянках. Йдеться про нарощування техніки на півночі Донецької області та одночасне збільшення особового складу на Гуляйпільському напрямку фронту.

У Києві продовжують демонтаж 125-річного флігеля садиби Носача попри кримінальне провадження

У Києві триває демонтаж флігеля садиби купця Іосифа Носача, зведеного у 1899 році на вулиці Кирилівській, 13г. Роботи не зупиняються, попри відкрите кримінальне провадження щодо можливого незаконного руйнування об’єктів культурної спадщини.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Дмитро Перов. За його словами, забудовник і надалі розбирає флігель садиби Носача 1899 року, хоча слідство триває.

Перов зазначив, що у 2025 році Київська міська прокуратура відкрила кримінальне провадження через можливе незаконне руйнування об’єктів культурної спадщини. Йдеться про історичні будинки на вулиці Кирилівській, 13г та 13є, які належали родині купця Іосифа Носача.

Активіст додав, що будівельники продовжують руйнувати будинок зсередини. Уже демонтовано внутрішні фігурні огородження сходів, розбиті підвіконня, а перегородки відсутні.

За словами Перова, ще у листопаді 2025 року було подано звернення до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо внесення будинку до Переліку пам’яток м. Києва. Однак за пів року ситуація не зрушила з мертвої точки.

Він уточнив, що забудовником є ТОВ “Дніпро-2002”. На цьому місці планують звести торгово-офісний та розважальний комплекс. Минулого року компанія вже розібрала розташовану поруч поліцейську дільницю 1902 року та встигла пошкодити культурний шар пам’ятки археології.

За інформацією медіа, власником цієї компанії є Герман Фісталь — бізнесмен, який з літа 2025 року перебуває під підозрою у справі про заволодіння коштами держбюджету під час постачання обладнання Інституту раку.

Також зазначається, що столична прокуратура поки безуспішно через суд намагається повернути громаді міста 7 “соток” землі на вул. Кирилівській, 13-Є. Правоохоронці вважають, що Київрада у 2023 році не мала права передавати цю землю в оренду приватній компанії, оскільки ділянка розташована в межах Культурного шару Подолу та заповідника “Стародавній Київ”, а тому відводити її могла лише КМДА.

Раніше зауваження до цього землевідводу висловлювали і юристи міськради. Вони наголошували, що ділянку не можна передавати під забудову, якщо вона не входить до ДПТ. Схоже, там планують будувати офісну будівлю.

Примітно, що у користуванні ТОВ “Дніпро-2002”, яке отримало цю землю, перебувають також дві сусідні ділянки. На одній із них розташована “поліцейська дільниця Плоскої ділянки” 1902 року побудови. Руйнування цієї будівлі у 2022 році спричинило значний суспільний резонанс і привернуло увагу Нацполіції, однак відповідне слідство ні до чого не призвело.