У Волинській області викрито начальника одного з відділів Держпродспоживслужби, який підозрюється у отриманні неправомірної вигоди. Він вимагав 20 000 гривень від підприємця, щоб не створювати перешкод у його діяльності. Інцидент стався в Луцькому районі. Чиновник, скориставшись посередником, отримав гроші за обіцянку не виявляти порушення під час перевірок у магазині на одній з автозаправних станцій. У його помешканні були виявлені телефон та інші речі, які можуть слугувати доказами у справі. Йому оголошено підозру відповідно до ч.3 ст.368 КК України. У суді йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а на його майно накладено арешт. Посадовець також відсторонений від виконання службових обов’язків. Додатково перевіряється причетність інших посадових осіб ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області до цих правопорушень. Досудове розслідування проводить ТУ ДБР у Львові.
Архіви позначок: вимагання грошей
Викриття ботоферми у Дніпрі: шантаж українців за вигадані борги
У Дніпрі затримали учасників ботоферми, які шантажували українців, включаючи військових ЗСУ, вигаданими боргами у криптовалюті. Зловмисники заробили понад 5 млн грн. Про це повідомляє ГУ Національної поліції України. Згідно зі слідством, ботоферму облаштували у Дніпрі, маскуючись під іноземні компанії, зареєстровані нібито у Великій Британії та на Кіпрі. Для своєї діяльності використовували онлайн-сервіси Bitcapital та Crypsee. Зловмисники надавали українцям позики у криптовалюті. Навіть якщо клієнти повертали кошти вчасно, вони вигадували борги і погрожували у разі відмови платити. Для залякування створювали принизливий контент із використанням даних та фото потерпілих, їхніх родичів і колег. Постраждалим систематично телефонували з погрозами та масово надсилали повідомлення. Щоб уникнути викриття, боти використовували програми для зміни голосу. Одну людину могли одночасно “обробляти” 2-6 осіб, які застосовували різні підходи, підлаштовуючись під індивідуальні вразливості. Якщо “борг” вдавалося “вибити”, кожен учасник отримував відсоток від зарахованої суми. З часом угрупування створило власну “службу безпеки”, яка забезпечувала заходи конспірації, підтримувала ієрархію всередині структури та підшукувала нових виконавців злочинної схеми. Оперативники кіберполіції провели аналіз криптогаманців, на які надходили платежі від потерпілих у вигляді відсотків, штрафів та пені. Встановили IP-адреси, з яких здійснювалися дзвінки та надсилалися погрози позичальникам, їхнім родичам і знайомим. Поліцейські провели 44 санкціоновані обшуки на території Дніпропетровської області та в Києві. Вилучено понад 80 мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, готівку, чорнові записи, копії документів, печатки, 13 сім-банків та понад 5 тисяч сім-карток. Потерпілим українцям завдано збитків на понад 5 млн грн, серед яких є військовослужбовці ЗСУ. Наразі повідомлено про підозру 7 учасникам організованої групи, серед яких співорганізатор та виконавці. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Затримання хакера: міжнародне угруповання і кіберзбитки в Україні
Правоохоронні органи затримали члена міжнародної хакерської групи, яка займалася викраденням даних іноземних компаній та вимагала викуп за їх повернення. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Збитки, завдані фігурантами, перевищують 100 мільйонів доларів США, а отримані кошти відмивали в Україні через купівлю нерухомості та предметів розкоші. Наразі під вартою перебуває підозрюваний, відповідальний за легалізацію доходів, а на активи групи, вартість яких перевищує 11 мільйонів доларів, накладено арешт. Слідство з’ясувало, що хакери використовували віруси для викрадення конфіденційних документів. Після цього вони вимагали викуп за їх повернення або обіцяли не розголошувати інформацію. Отримані кошти спочатку переводили на криптогаманці, а потім конвертували в готівку в Україні. За ці гроші учасники схеми купували квартири, будинки та автомобілі. Під час розслідування було проведено понад 30 обшуків. У правопорушників вилучили активи на загальну суму понад 80 мільйонів гривень. Серед арештованого майна – 1 мільйон доларів готівкою, криптовалюта на 8,3 мільйона доларів, а також транспортні засоби та нерухомість. Суд призначив затриманому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, проте він має можливість вийти під заставу в розмірі 399 мільйонів гривень. Раніше підозру в цій справі було оголошено одному з організаторів та ще одному учаснику мережі.
В Одесі викрито шахрайську схему кол-центру, що завдала збитків на понад 4 мільйони гривень
В Одесі виявлено масштабну шахрайську схему кол-центру, яка діяла під виглядом «інвестицій у арбітраж трафіку». Згідно з даними слідства, група шахраїв за два роки видурила мільйони гривень у громадян України, Казахстану, Вірменії, Киргизстану та інших країн. Схема функціонувала щонайменше з вересня 2023 року до 2025 року. До складу групи входили «керівники напрямків», які контролювали різні сегменти діяльності, а також «дзвонарі» (оператори кол-центру), ІТ-спеціаліст та особа, що займалася легалізацією отриманих коштів. Всі учасники об’єднувалися спільною метою — отримання незаконного прибутку через обман, представляючи себе як інвестори у криптовалюту та арбітраж рекламного трафіку. Група постійно змінювала місця роботи, щоб уникнути викриття. З 18 грудня 2024 року по 23 січня 2025 року вони працювали дистанційно, а потім знову повернулися в офіс. Схема була ретельно продумана і складалася з кількох етапів. Спочатку ІТ-спеціаліст створював фіктивні сайти компаній, назви яких постійно змінювалися. На цих сайтах розміщувалися фейкові інвестиційні плани з високими відсотками, можливістю реєстрації особистого кабінету та «виведення прибутку». Оператори шукали потенційних інвесторів у тематичних Telegram-каналах, надсилаючи презентації компанії та реферальні посилання. Вони стверджували, що самі «інвестують і отримують прибуток», а в закритих Telegram-чатах поширювали підроблені скриншоти інвестицій і виплат, які легко підробляли через «консоль розробника» у браузері. Жертви реєструвалися за реферальними посиланнями та поповнювали рахунки на одноразові криптогаманці, згенеровані через API. Кошти миттєво перераховувалися на гаманці, контрольовані групою, а в особистому кабінеті жертви штучно відображалося зростання балансу. Однак вивести кошти було неможливо. Після отримання грошей зв’язок із жертвою припинявся, а її блокували. Слідчі встановили, що шахраї змогли видурити понад 4 мільйони гривень. Наразі справа передана на розгляд Приморського суду Одеси.
Викриття схеми ухилення від мобілізації в Одесі: вилучено зброю та гроші
В Одесі викрили схему ухилення від мобілізації, організовану громадською організацією «Україна – це мати», яка діяла спільно з ТЦК. За даними слідства, організація отримувала гроші від чоловіків за допомогу в уникненні призову.
За тисячу доларів організація надавала свої посвідчення, які забезпечували захист від мобілізації, але передбачали патрулювання міста разом з ТЦК. За 3000 доларів пропонувався захист від ТЦК без додаткових зобов’язань.
Окрім того, за певну суму пропонувалося зняття з «розшуку», звільнення при затриманні та доступ до Telegram-каналу за 3000 грн, де публікувалася інформація про місцеперебування постів ТЦК.
В результаті 64 обшуків вилучено понад 1,6 млн грн у різних валютах, 6 одиниць вогнепальної зброї, 38 ручних гранатометів, 6 автомобілів, безліч посвідчень та печаток.
Керівником громадської організації «Україна – це мати» є Лапін Олексій Едуардович, дата народження якого 9 листопада 1997 року. У минулому мав проблеми із законом через хуліганство.
Затримано громадянина України в США за замах на вбивство та вимагання
У Сполучених Штатах було затримано громадянина України Миколу Житниченка, якого розшукують на батьківщині за замах на вбивство керівника поліції, злочини, пов’язані з наркотиками, та вимагання. Про це повідомило Міністерство внутрішньої безпеки США.
Як зазначила спеціальний агент HSI Buffalo Ерін Кіган, арешт Житниченка став результатом плідної співпраці з американськими та міжнародними партнерами. Житниченко прибув до США 21 березня 2023 року, отримавши статус умовно-достроково звільненого з гуманітарних причин під час адміністрації Байдена.
Вже за кілька місяців, у жовтні 2023 року, українська влада видала ордер на його арешт за звинуваченнями у замаху на вбивство керівника поліцейського підрозділу з використанням вибухового пристрою, зберіганні та розповсюдженні наркотиків, вимаганні та участі в організованій злочинній групі. Після затримання Житниченко був поміщений до федерального слідчого ізолятора в Баффало. Він залишатиметься під вартою ICE до розгляду питання про його депортацію.
Корупційний скандал: оформлення інвалідності за гроші
У Київській області затримано чоловіка, який шахрайським шляхом оформлював “інвалідність” за гроші. Тридцятирічному чоловіку вдавалося обіцяти одній особі оформлення інвалідного статусу, представляючи вигадані зв’язки серед керівництва різних державних органів. Він пообіцяв вирішити питання в ТЦК протягом трьох місяців, посилаючись на “важкий діагноз”. Шахрая затримали і вже повідомили йому про підозру.
Військовий командир обвинувачується у вимаганні грошей за дозволи на виїзд
Розслідування на Київщині привело до суду командира військової частини. Слідство встановило, що офіцер продавав своїм підлеглим неофіційні дозволи на виїзд за межі гарнізону. Розслідування ДБР спільно з СБУ показало, що у 2023 році військовослужбовці перераховували кошти на особистий рахунок командира за можливість тимчасово покидати місце несення служби. Зафіксовано 14 епізодів отримання неправомірної вигоди від 9 осіб. Командира звинувачують за статтею 368 КК України. Обвинувальний акт направлено до суду, вирішується питання щодо запобіжного заходу.
У Києві ліквідована злочинна група у Лук’янівському СІЗО
Національна поліція повідомила про ліквідацію організованої злочинної групи, діяла вона у Лук’янівському слідчому ізоляторі в Києві. Слідство встановило, що група причетна до серії тяжких насильницьких злочинів, включаючи розбої, вимагання, викрадення людей та катування. Серед підозрюваних – заступник начальника Лук’янівського СІЗО Дмитро Музиченко, заступник начальника відділу господарського забезпечення Олександр Правдивець та водій установи Юрій Морука. Під час проведення масштабної спецоперації було проведено численні обшуки та затримано дев’ять осіб. Обвинувачення включає участь в організованій злочинній групі, вчинення насильницьких злочинів та незаконне поводження зі зброєю. Зловмисники діяли з чітким розподілом ролей та координацією, а службове становище окремих учасників використовувалося для прикриття та організації злочинної діяльності. До складу угруповання входили 12 осіб, організаторами яких були неодноразово судимі чоловіки, які під час перебування в СІЗО мали кримінальний статус і впливали на ув’язнених. У ході спецоперації було виявлено та вилучено автомати, пістолети, боєприпаси та технічне обладнання. Серед резонансних випадків – викрадення громадянина КНР, під час якого зловмисники отримали доступ до рахунків і телефонів, а також заволоділи 28 тис. доларів. Обвинувачення стосується не рядових співробітників, а представників керівництва установи, яка за своїм призначенням має забезпечувати ізоляцію підозрюваних та дотримання законності.
Морква, борг та СБУ: в Одесі вимагання мільйона виявилося примусом до повернення реальної розписки
04 лютого 2026 року Київський районний суд міста Одеси ухвалив вирок у справі № 947/38994/23 щодо ймовірного вимагання майже мільйона гривень. Гучна справа, у розслідуванні якої брала участь СБУ, несподівано змінила свій напрям у суді: виявилося, що «неіснуючий борг», про який стверджував потерпілий Михайло Цонков, насправді був реальним.
Як наслідок, обвинувачені Вюгар Османов та Рабіл Алієв уникли тривалого ув’язнення та отримали умовні строки.
Суть конфлікту: морква, розписка і борги
Історія почалася ще у 2016 році, коли потерпілий Михайло Цонков разом із колишнім бізнес-партнером вирощували насіння моркви. Партнер позичив Цонкову значну суму грошей, і той власноруч написав боргову розписку на 927 тисяч гривень. Однак борг так і не повернув, пояснюючи це тим, що фуру з його насінням нібито заарештували в Києві.
Протягом років партнер намагався повернути свої кошти, але марно. Влітку 2023 року він вирішив розпочати новий аграрний бізнес разом із Вюгаром Османовим (директором ТОВ «Одеса Море +») та Рабілом Алієвим. Кредитор розповів їм про старий борг Цонкова і запропонував: якщо вдасться повернути гроші, вони стануть його внеском у їхню нову спільну справу.
Османов та Алієв узялися за повернення боргу. Відбулося кілька зустрічей: спочатку в селі Владичень Болградського району, де Цонков повернув 20 000 гривень готівкою (про що відразу зробили позначку на оригіналі розписки). Наступні зустрічі проходили в одеських ресторанах «Горець» та «Апшерон».
Спецоперація СБУ та суд
Не бажаючи повертати решту боргу, Михайло Цонков звернувся до правоохоронних органів, заявивши, що з нього погрозами вимагають «неіснуючий борг». Згодом у справу втрутилася СБУ: Цонкова оснастили прослуховуванням, видали мічені 500 доларів США, які він передав обвинуваченим під час зустрічі в ресторані «Горець».
Під час останньої зустрічі біля ресторану «Апшерон» третя особа (справа щодо якої виділена в окреме провадження) вдарила Цонкова в груди. Після цього Османова та Алієва жорстко затримали, звинувативши у вимаганні в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 189 КК України), що загрожувало їм позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.
Однак під час судового розгляду версія слідства розвалилася.
По-перше, сам Михайло Цонков у суді плутався у свідченнях і зрештою визнав, що розписка справжня, він її підписував і дійсно мав фінансові зобов’язання.
По-друге, свідки підтвердили, що Османов і Алієв не привласнювали гроші собі — передані Цонковим 500 доларів США того ж дня були перераховані на банківську картку доньки справжнього кредитора.
Рішення суду
Суддя дійшов висновку, що дії обвинувачених не можна кваліфікувати як вимагання, оскільки вони не намагалися заволодіти чужим майном для власної вигоди. Вони намагалися змусити боржника виконати його реальні зобов’язання, але робили це незаконними методами (погрозами).
Тому суд перекваліфікував дії Вюгара Османова та Рабіла Алієва з ч. 4 ст. 189 (Вимагання) на значно м’якшу ч. 2 ст. 355 Кримінального кодексу України (Примушування до виконання цивільноправових зобов’язань).
Обом обвинуваченим призначили покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але суд звільнив їх від реального відбування покарання, призначивши 1 рік іспитового строку (умовно).