Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ініціювало процес екстрадиції Тимура Міндіча з Ізраїлю у справі, відомій як «Мідас». Про це стало відомо завдяки інформації, наданій блогером Лаченковим. НАБУ вже направило до Офісу Генерального прокурора пакет документів, необхідних для екстрадиції Міндіча. Хоча клопотання ще не підписане, документи знаходяться в ОГП протягом останніх двох тижнів. У бюро сподіваються, що рішення буде ухвалене найближчим часом.
Прогноз цін на нафту: нові виклики для ринку
Goldman Sachs підвищив прогноз цін на нафту на 2026 рік через тривалі порушення поставок у Ормузькій протоці, яку банк назвав “найбільшим в історії шоком пропозиції” для світового нафтового ринку. Тепер банк прогнозує середню ціну Brent у 2026 році на рівні 85 доларів за барель, а WTI — 79 доларів. Раніше очікувалося 77 і 72 долари відповідно. Корекція прогнозу базується на сценарії, згідно з яким поставки через Ормузьку протоку протягом шести тижнів становитимуть лише 5% від звичайного рівня, а для повного відновлення знадобиться ще місяць. В результаті загальні втрати поставок перевищать 800 млн барелів.
Прощання з ветераном: пам’ять про Сергія Русінова
Сергія Русінова, відомого під позивним “Шаман”, поховали на Черкащині після його загибелі під час перестрілки з поліцією. Церемонія поховання відбулася без повторної незалежної експертизи тіла, про що повідомило «Суспільне», посилаючись на сина Сергія, Олександра. Сергій Русінов загинув 27 січня, але прощання з ним затягнулося на два місяці. Рідні ветерана прагнули провести незалежну експертизу, але врешті-решт вирішили погодитися з висновками державної експертизи. Справу розслідує Державне бюро розслідувань. Тіло Сергія кремують у Києві, а поховають у Корсуні-Шевченківському. Прощання з ветераном відбулося 28 березня, і віддати шану Шаману прийшло кілька сотень людей, серед яких були й інші ветерани. Громадська спілка ветеранів «Холодноярські отамани» звернулася на початку березня з ініціативою створення Тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді України для розслідування загибелі Русінова, але отримала відповідь, що за законом ТСК не може заміняти слідчі чи судові органи.
Фінляндія підтримує Україну в оборонній війні
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен підтвердила, що її країна не вимагала від України призупинити або зменшити атаки на російські цілі, незважаючи на інциденти з “блукаючими” дронами. Про це вона повідомила в інтерв’ю Yle. Президент України Володимир Зеленський раніше зазначив, що деякі країни “сигналізували” Україні про бажане скорочення далеких атак на російський нафтовий сектор. Валтонен підкреслила, що Фінляндія не висувала жодних вимог щодо українських атак на Росію, оскільки українці ведуть оборонну війну. “Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, – зазначила міністерка. Водночас вона додала, що жителі Фінляндії не повинні опинитися у небезпеці. Тому країна наразі розробляє систему захисту від дронів, яку, за оцінками Валтонен, можуть ввести в експлуатацію протягом кількох місяців.
Атака дронів на Україну: деталі та наслідки
Вечором 30 березня російські окупанти здійснили атаку на територію України, використовуючи 289 ударних безпілотних літальних апаратів (БпЛА) типу Shahed, “Гербера”, “Італимас” та інші моделі. З них близько 200 були “шахедами”. Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ. Пуски були зафіксовані з різних напрямків. Протиповітряна оборона України, включаючи авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи, відбивала повітряний напад. Станом на 08:00, за попередніми даними, протиповітряною обороною було збито або подавлено 267 ворожих БпЛА типу Shahed, “Гербера”, “Італимас” та інших. Було зафіксовано влучання 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях. “Атака триває, в повітряному просторі залишаються кілька ворожих БпЛА. Дотримуйтесь правил безпеки”, – підкреслили у Повітряних силах ЗСУ.
Ознаки незаконного збагачення у Нацполіції
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки незаконного збагачення на суму 30 мільйонів гривень у старшого оперуповноваженого департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Олексія Єлхіна. Агентство встановило, що житловий будинок із земельними ділянками у Києві, вартість якого становить 20,7 мільйона гривень, а також автомобіль Mercedes-Benz G63 (2023) вартістю 9,275 мільйона гривень, були придбані за дорученням Єлхіна через компанії, пов’язані з його родиною. Обидва активи оформлені на третіх осіб, але фактично використовуються дружиною декларанта. Основні порушення, виявлені НАЗК, включають: недостовірні відомості у декларації на суму 2,85 мільйона гривень, що перевищує 750 прожиткових мінімумів. Це стосується заниження готівкових коштів дружини, незадекларованих банківських рахунків, доходів від оренди та інших активів; неповне відображення прав користування об’єктами нерухомості та транспортом (будинок і ділянки в Києві, Mercedes-Benz G63); не зазначено фінансове зобов’язання дружини за оренду автомобіля та низку інших об’єктів; відомості про членів сім’ї, вартість земельних ділянок та доходи від підприємницької діяльності не відповідають даним реєстрів. НАЗК зазначає, що активи були придбані через схеми з позиками: компанії-прокладки, такі як «Тененсі Хаус» та «Трумекс Плюс», брали кредити на десятки мільйонів, одразу купували майно і відразу здавали його в оренду дружині Єлхіна. Кінцеві бенефіціари та керівники цих фірм є особами, пов’язаними з родиною декларанта, зокрема через спільні доходи в фармацевтичній сфері та спільні перетини кордону. У діях Єлхіна вбачаються ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Також зафіксовано ознаки незаконного збагачення відповідно до статті 368-5 ККУ.
Фінансові зловживання в ДП «Документ»: аудит виявив розкрадання 71 мільйона гривень
Аудит державного підприємства «Документ», розташованого в Києві, виявив серйозні фінансові порушення на загальну суму 71 мільйон гривень. Серед них понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами зарплат, надбавок та премій. Це не просто технічні помилки в обліку, а систематична практика перерозподілу бюджетних коштів на користь керівництва та окремих співробітників, як повідомляє GunDolla. Одним із найбільш яскравих прикладів є колишня посадова особа підприємства, яка займала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині одночасно. Вона отримувала повні виплати за всіма напрямками, незважаючи на фізичну неможливість виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно. Навіть після звільнення в Україні, виплати продовжувалися за кордоном, загальна сума яких склала близько 9,5 мільйона гривень. Ще близько 9 мільйонів гривень, згідно з висновками аудиторів, були витрачені на безпідставні премії для керівництва, оплату фактично невідпрацьованого часу та завищені надбавки для співробітників іноземних філій. Ці виплати не мали прозорого обґрунтування і формувалися всередині управлінської вертикалі без зовнішнього контролю. Окремо слід зазначити порушення, пов’язані із закупівлями. ДП «Документ» уклало контракти на суму понад 52 мільйони гривень, не дотримуючись передбачених процедур. Це свідчить про обхід конкурентних механізмів і фактичне ручне розподілення контрактів, що створює ризики завищення вартості послуг та неефективного використання коштів. За результатами перевірки на керівника підприємства складено 10 адміністративних протоколів, а можливий розмір штрафу коливається від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень. Матеріали ревізії передані до правоохоронних органів, а підприємству видано припис усунути порушення та компенсувати завдані збитки. Ситуація, зафіксована аудитом, свідчить не лише про окремі зловживання, а про цілісну модель, в якій державне підприємство використовується як фінансовий інструмент для виплат, що не мають відношення до реальної роботи. Масштаб і структура порушень вказують на тривале існування цієї практики та відсутність ефективного контролю на рівні управління.
Розслідування активів заступника начальника Львівського ТЦК: нові деталі
Олександр Драпинський, полковник та заступник начальника Львівського обласного ТЦК та СП, наразі є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема проваджень №62023000000000876 від 12 жовтня 2023 року та №62025140120001054 від 2 вересня 2025 року. Основна мета цих справ полягає у з’ясуванні походження активів, які не відповідають його офіційним доходам, повідомляє Шептун UA. У рамках першого провадження, 10 січня 2024 року, під час обшуків у Драпинського було вилучено мобільний телефон, проте його захист домігся визнання цього вилучення незаконним. Слідство згодом зосередилося на майнових аспектах. У фокусі розслідування опинився житловий будинок площею 139 кв. м у Львівському районі, а також автомобілі Mercedes-Benz GL 350 та Nissan. За інформацією джерел, восени ці автомобілі вже підлягали перевірці під час обшуків, але формально не було виявлено жодних доказів. Mercedes оформлений на батька Драпинського і має наклейку «людина з інвалідністю». Проте доходи батька, згідно з документами, не відповідають вартості автомобіля, що викликало додаткові запитання у слідства. Аналогічна ситуація спостерігається і з будинком — його походження також не підтверджується офіційними доходами. Захист Драпинського спирається на розбіжності між позиціями різних відомств. ДБР вказує на недекларування майна родичів — батька та сестри, тоді як НАЗК вважає, що йдеться про фактично контрольовані активи самого Драпинського, які мали бути задекларовані як його власні. На цьому протиріччі захист намагається побудувати свою аргументацію. Також висувається версія, що фінансування могло надходити через родину, зокрема через тещу, яка працює в Італії і, за версією захисту, могла забезпечити придбання нерухомості. Проте слідство стикається з труднощами у доведенні фактичного зв’язку Драпинського з автомобілями, які формально оформлені на інших осіб. Окремою загрозою для Драпинського є можливе звернення САП до ВАКС з позовом про спеціальну конфіскацію активів. За інформацією джерел, захист зосереджений на тому, щоб уникнути переходу справи в цю площину. У цій ситуації також присутній особистий аспект: за даними джерел, дружина Драпинського дізналася про його зради і розглядала можливість розлучення з поділом майна. Не виключено, що частина інформації могла стати відома саме через цей конфлікт. Загалом, ситуація виглядає так: активи є, але зрозумілого та підтвердженого джерела фінансування для їх придбання немає. Частина активів оформлена на родичів, а слідство та захист сперечаються про те, кому вони насправді належать. Поки ці протиріччя залишаються невирішеними, справа не просувається вперед, а застрягає в колі.
Конфлікт між ТЦК та цивільними в Одесі: стрілянина та небезпечні маневри
В Одесі стався новий гострий конфлікт між працівниками ТЦК та цивільними особами, який супроводжувався стрільбою та агресивними маневрами на дорозі. На опублікованих відео видно, як під час сутички лунає постріл, що викликало паніку серед присутніх. Також водій мікроавтобуса, що належить ТЦК, під час руху на великій швидкості протаранив сміттєвий бак, ледь не зачепивши людей.
Зменшення терміну ув’язнення для ексдиректора аеропорту «Бориспіль»
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду зменшила термін ув’язнення колишньому керівнику аеропорту «Бориспіль» та авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України» (МАУ) Євгенію Дихне, а також його спільниці. Вирок Дихне зменшено з 5 років ув’язнення до 4 років, а його спільниці, Олесі Левочко, з 4 років до 3. Крім того, з обох осіб стягнуть близько 1,3 мільйона гривень, тоді як у первісному вироку сума становила близько 11 мільйонів гривень на користь Фонду державного майна. Ухвала суду набрала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців. Слідство встановило, що в період з 2014 по 2019 роки службовці аеропорту «Бориспіль» порушили порядок передачі державного майна в оренду. Вони передавали приміщення підприємцям на основі укладених договорів попередньої оренди, хоча це майно належало Мінінфраструктури України, і передавати його в оренду міг лише Фонд держмайна через відповідну конкурсну процедуру. Слідство також зазначило, що приміщення передавали за заниженою вартістю, що призвело до збитків у понад 15,7 мільйона гривень. У березні 2023 року Дихне було визнано винним у зловживанні владою або службовим становищем і отримав 5 років в’язниці, а його спільниця, колишня начальниця служби орендних відносин аеропорту, отримала 4 роки ув’язнення. Адвокат Дихне з юридичної компанії «Міллер» повідомив, що подаватимуть апеляцію на рішення суду, оскільки в цій справі, на їхню думку, корупції немає. Сторона захисту стверджує, що Дихне підписував договори, поки Фонд держмайна проводив конкурси, які тривали близько двох років, і що аналогічні договори підписували всі директори «Борисполя» з 2011 року.