У селищі Мангуш російські війська знищили масове поховання мешканців Маріуполя, які загинули під час облоги міста в 2022 році. Про це повідомив Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації. Висновки були зроблені на основі аналізу супутникових знімків, що охоплюють період з 2022 по 2026 рік. Дослідження виявило, що територія масового поховання в Мангуші була практично повністю знищена. Саме на цій ділянці після початку повномасштабного вторгнення російські військові та їхні підконтрольні структури таємно створили перші братські могили. Тут ховали жителів Маріуполя, які загинули внаслідок інтенсивних обстрілів і бомбардувань, включаючи жертви атаки на Маріупольський драмтеатр. Наразі відзначено, що на місці поховань облаштовано майданчик для ремонту дороги, що фактично знищило або суттєво змінило територію, яка могла містити докази воєнних злочинів. Андрющенко підкреслив, що це є черговим підтвердженням спроб приховати масштаби трагедії та сліди злочинів проти мирного населення. Він зазначив, що такі дії є частиною системної політики окупаційної влади, спрямованої на знищення доказів подій, пов’язаних з облогою Маріуполя. Селище Мангуш стало одним із ключових місць для масових поховань після захоплення Маріуполя російськими військами, оскільки тіла загиблих цивільних вивозили туди, коли в місті вже не було можливості проводити поховання через постійні обстріли та руйнування інфраструктури.
Архіви позначок: Захоронения
Занедбані могили українських культурних діячів на Байковому кладовищі
На Байковому кладовищі в Києві поховано багато видатних українців, які зробили значний внесок у розвиток культури. Імена Олеся Швачка, Михайла Покотила та Борисоглібської Ганни колись були відомі всім, і їхню пам’ять увіковічили величними монументами. Проте з часом, на жаль, за могилами перестали доглядати, і вони втратили свій первісний вигляд, частково зруйнувавшись. Пам’ятники деяких артистів, композиторів та письменників поросли мохом і пліснявою, що ускладнює ідентифікацію похованих. Стан їхніх могил був продемонстрований Вінтажним блогером на його YouTube-каналі. Олесь Швачко, кінорежисер школи Олександра Довженка, зняв багато культових проєктів, серед яких найвідомішим є фільм-спектакль “Мартин Боруля”. На місці його поховання встановлено пам’ятник з барельєфом його обличчя, але він покритий плямами та сміттям, а навколо могили, здається, ніхто не прибирає вже кілька років, адже там лежать сухі квіти, листя та гілки. Фарба на паркані навколо монумента також сильно полущилася. Юхим Зоря, український письменник, відомий своїми творами про залізничників, такими як “Депо”, “У залізному павутинні”, “Жовтнева пригода” та “Остання мандрівка”, має могилу, зарослу мохом, а погруддя, біля якого лежать кам’яний зошит та олівець, частково покрите пліснявою. Михайло Покотило, народний артист України, був зіркою театру та кіно, з’являючись у фільмах “Педагогічна поема”, “Шельменко-денщик” та інших. Його могила також має занедбаний вигляд: біля пам’ятника лежить багато сухого листя, а паркан обплітають гілки молодих дерев. Юрій Кипоренко-Доманський, оперний співак з героїчним тенором, працював на сцені протягом 43 років, співпрацюючи з багатьма знаменитостями, такими як Марія Заньковецька та Федір Шаляпін. Проте його пам’ятник не відображає минулу славу: навколо могили розкидані пластикові пляшки та сухі гілки. Володимир Дранишников, диригент і піаніст, увіковічений вражаючим монументом, який відображає риси його обличчя, також має занедбану могилу. Із верхньої частини монументу впала амфора, горщики для квітів заросли бур’янами, а сам пам’ятник покрився мохом. Лідія Чернишова, народна артистка, зірка балету, зробила великий внесок у розвиток народного танцю. Її могила має символічне погруддя, але воно вкрите плямами і втратило свій первісний вигляд. Ганна Борисоглібська, одна з найкращих актрис театру та німого кіно, була однією з організаторок Першого Державного українського театру ім. Т. Шевченка. Сьогодні її могила вражає своєю недоглянутістю: пам’ятник покритий брудом, паркан поржавів, а територію не прибирали багато років.
Прощання з ветераном: пам’ять про Сергія Русінова
Сергія Русінова, відомого під позивним “Шаман”, поховали на Черкащині після його загибелі під час перестрілки з поліцією. Церемонія поховання відбулася без повторної незалежної експертизи тіла, про що повідомило «Суспільне», посилаючись на сина Сергія, Олександра. Сергій Русінов загинув 27 січня, але прощання з ним затягнулося на два місяці. Рідні ветерана прагнули провести незалежну експертизу, але врешті-решт вирішили погодитися з висновками державної експертизи. Справу розслідує Державне бюро розслідувань. Тіло Сергія кремують у Києві, а поховають у Корсуні-Шевченківському. Прощання з ветераном відбулося 28 березня, і віддати шану Шаману прийшло кілька сотень людей, серед яких були й інші ветерани. Громадська спілка ветеранів «Холодноярські отамани» звернулася на початку березня з ініціативою створення Тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді України для розслідування загибелі Русінова, але отримала відповідь, що за законом ТСК не може заміняти слідчі чи судові органи.