У Полтавській області правоохоронці виявили масштабне нелегальне виробництво сигарет і алкоголю, яке організував співвласник легальної тютюнової компанії. Це виробництво діяло на заводі в Кременчуці, де фальсифіковану продукцію виготовляли під брендами відомих марок та реалізовували через посередників. У квітні 2026 року організатору та ще десяти підозрюваним було висунуто обвинувачення за незаконне виробництво та продаж підакцизних товарів. Нелегальне виробництво було виявлено ще в листопаді 2025 року під час обшуків у Полтавській області. Правоохоронці вилучили 38 тонн тютюнової сировини, 250 тисяч пачок сигарет, понад 6 тисяч літрів алкоголю та 190 тисяч підроблених акцизних марок. На території заводу були облаштовані повноцінні виробничі лінії для масового випуску продукції. Загальна вартість конфіскованого майна оцінюється приблизно в 50 мільйонів гривень. Згідно з даними слідства, цю схему організував співзасновник офіційно зареєстрованої тютюнової фірми, який переобладнав завод у Кременчуці для нелегального виробництва. Товари імітували популярні бренди, щоб уникнути підозр і спростити збут. Продаж здійснювався через довірених осіб: продукцію доставляли вантажівками за готівку або відправляли поштою. Під час досудового розслідування були проведені експертизи, які підтвердили шкідливість продукції. Тютюнові вироби містили сторонні домішки та не відповідали стандартам, а алкоголь не відповідав вимогам до горілки. Це була небезпечна продукція, що становила загрозу для здоров’я споживачів. Окрім ризику для здоров’я громадян, держава зазнала значних фінансових втрат. Збитки бюджету від несплачених податків складають приблизно 16 мільйонів гривень. Наразі організатору та ще десяти особам вручили підозри за статтею 204 Кримінального кодексу України. Вирішується питання про обрання запобіжних заходів, розслідування триває.
Скандал навколо судді Посохова: підозри у хабарництві
Місяць тому судді Сіверськодонецького міського суду Луганської області Івану Посохову було повідомлено про підозру в підбуренні адвоката до надання неправомірної вигоди судді столичного суду. Це сталося під час участі Посохова в конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду, про що повідомляє “Судовий репортер”. У провадженні судді Солом’янського районного суду міста Києва Воронкіна перебуває кримінальне провадження щодо службової недбалості колишнього виконувача обовʼязків голови ПАТ «Аграрний фонд» Івана Баришева. Підсудний у квітні 2024 року звернувся за правовою допомогою до адвоката Крістіни Горянської. Горянська, не маючи досвіду захисту у таких справах, вирішила звернутися за консультацією до знайомих юристів. Під час допиту вона повідомила слідчим, що знала адвоката Білозьорова Олексія Борисовича, який колись працював суддею у Луганській області. Вона зателефонувала йому, але не отримала відповіді. Після кількох безуспішних спроб звʼязатися з Білозьоровим, Горянська зателефонувала судді Посохову, з яким домовилася про зустріч у Чернівцях. Це викликало критику з боку захисту, адже Горянська подолала 500 кілометрів, щоб зустрітися з Посоховим. З травня 2025 року суддя Посохов був відряджений до Сторожинецького районного суду Чернівецької області. Під час зустрічі Посохов, за словами Горянської, зазначив, що добре знає суддю Воронкіна, і порадив їй вступати в справу. Незабаром після зустрічі Горянська звернулася до Служби безпеки України з заявою про злочин. Справу передали НАБУ, де Горянська повідомила детективам, що Посохов створив умови для підбурення до надання неправомірної вигоди судді Воронкіну. За матеріалами справи, Посохов інформував Горянську про своє спілкування з Воронкіним, стверджуючи, що той пропонує «вирішити» питання щодо виправдувального вироку за неправомірну вигоду. Під час чергової зустрічі в кавʼярні Посохов, нібито, запропонував адвокатці самостійно визначити суму хабаря: «… З чогось треба починати нам… п’ять, десять, двадцять… Ви там обговоріть і там я вже буду з ним …». Він також радив подумати про закриття справи за строками давності, поки це можливо. Однак Горянська зазначила, що її клієнт бажає розглядати справу по суті. Через кілька днів Посохов повідомив, що Воронкін не закриє справу і буде її розглядати. Посохов і Горянська зустрічалися кілька разів з червня до жовтня 2024 року в Чернівцях і Києві. Потім рік між ними не відбувалося жодних подій. Лише в жовтні 2025 року Посохов знову зв’язався з Горянською, повідомивши про новини від Воронкіна. Під час зустрічі в Києві він сказав, що до Воронкіна зверталися конкуренти її клієнта з пропозицією неправомірної вигоди за обвинувальний вирок. Посохов також нібито переповідав слова Воронкіна про можливість ухвалення виправдувального вироку за 20–30 тисяч доларів США. Далі він, за версією НАБУ, запропонував укласти договір з адвокатом для конспірації. 25 грудня 2025 року адвокат Горбатенко повідомив Горянській, що за результатами судового розгляду може бути ухвалено виправдувальний вирок, і назвав суму гонорару в 30 тисяч доларів. 2 січня 2026 року Горбатенко надіслав Горянській примірник договору про надання правничої допомоги. Подальші події залишаються невідомими. Підозру Посохову повідомили 16 березня, а 18 березня ВАКС застосував до нього запобіжний захід у вигляді застави в 1,3 млн грн. 9 квітня Вища рада правосуддя відсторонила Посохова від здійснення правосуддя. Адвокат Віталій Чумак у засіданні ВРП зазначив, що за півтора року гроші так і не були передані. Посохов не заперечував, що давав Горянській поради, але стверджував, що надання юридичної консультації не є забороненим. Він також зазначив, що зустрічі з Горянською були кілька, але справу Баришева не обговорював з Воронкіним. НАБУ зафіксувало зустріч Посохова з Воронкіним 13 жовтня, після чого Посохов стверджував, що не обговорював жодних справ. Він також підкреслив, що підозра базується на свідченнях, отриманих внаслідок конфіденційного співробітництва адвоката, що є недопустимим. Суддя та його захисники планують подати скаргу на Горянську до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів.
Обговорення фонду URIF між США та Україною: перша інвестиція затверджена
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела зустріч з міністром фінансів США Скоттом Бессентом, на якій обговорили діяльність фонду в рамках ресурсної угоди, повідомляє Міністерство фінансів США. Міністр Бессент висловив вдячність прем’єр-міністру Свириденко за досягнення у розвитку Фонду інвестицій у відновлення України (URIF), зокрема за важливий крок – затвердження першої інвестиції URIF у березні. Також зазначено, що американський міністр підтримує нову програму Міжнародного валютного фонду для України.
Голос народу: Вікторія Боня звертається до Путіна
Відома російська блогерка та учасниця реаліті-шоу Вікторія Боня, яка здобула популярність завдяки контроверсійним теоріям змови, вирішила стати «голосом народу». 14 квітня вона опублікувала в Instagram відеозвернення до Володимира Путіна, яке швидко стало вірусним у мережі. У своєму дописі блогерка озвучила проблеми, які, на її думку, «приховують» від президента РФ місцеві посадовці.
Мобілізація сина мера Прилук: Ярослав Попенко в ЗСУ
Ярослав Попенко, син мера Прилук, який раніше був затриманий за підозрою в розповсюдженні наркотиків, тепер служить у Збройних Силах України. Місцеві джерела повідомляють, що його зарахували до військової частини в Прилуках як обмежено придатного до служби. Раніше Попенка арештовували за підозрою в торгівлі наркотиками, після чого він перебував під арештом, але був звільнений під заставу. Напередодні його виключили з дитячо-юнацької спортивної школи.
Засудження польського громадянина в Луганську за участь у війні
Верховний суд окупованого «ЛНР» виніс вирок громадянину Польщі Кшиштофу Флачеку, призначивши йому 13 років позбавлення волі за звинуваченням у найманстві. Російський суд трактує участь поляка в обороні України в лавах ЗСУ як злочин. Про це повідомила Генеральна прокуратура РФ. Згідно з версією слідства, у вересні 2024 року Флачек прибув в Україну, пройшов навчання, отримав зброю, боєприпаси та форму, після чого взяв участь у бойових діях на стороні Збройних сил України. Російські правоохоронці стверджують, що він отримував за це фінансову винагороду. Документи окупаційної прокуратури «ЛНР» вказують, що, за твердженням слідства, Флачек бився на територіях Краматорського, Артемівського та Кремінського районів Донецької та Луганської областей. Його місячна винагорода, як стверджується, коливалася від 20 до 150 тисяч гривень. У листопаді 2024 року Флачек потрапив у полон під час бойового зіткнення неподалік міста Часів Яр. Після цього, за словами російських властей, його «злочинна діяльність була зупинена», а справа була передана до суду. Наразі Кшиштоф Флачек утримується в СІЗО-1 у Луганську, що контролюється російськими окупантами.
Схеми виводу коштів через фіктивні компанії в Україні
Хто стоїть за виведенням 100 мільйонів гривень через Урядову гарячу лінію? Виявлено три фіктивні товариства з обмеженою відповідальністю, які надають послуги програмно-технічного забезпечення для урядової гарячої лінії «15-45». Протягом останніх п’яти років на ці компанії було виведено близько 100 мільйонів гривень. Ці ТОВки мають спільні ознаки: – почергово змінюють одна одну; – використовують однакові шаблони документів; – мають однакову адресу реєстрації та одного й того ж директора й засновника. Знайомтеся, Олег Олефір та Юлія Шапошникова — підставні директори фіктивних ТОВ «Найс-Айті» та «ВП-Айті». Поки їхні компанії отримують мільйони від держави, Олефір не сплачує комунальні послуги за воду, а Шапошникова неодноразово краде котячий корм та засоби особистої гігієни з Епіцентру. Детальніше про схему виводу коштів через «15-45» та осіб, що беруть участь у ній, можна дізнатися з нового розслідування МЕЖІ.
Адвокат з проблемами: історія Костянтина Глоби
Поки країна перебуває у стані війни, деякі адвокати в столиці влаштували собі справжнє «VIP-ухилянтство». Йдеться про Костянтина Глобу, захисника Романа Червінського. Наші джерела поділилися цікавими фактами про «героїчний» шлях цього юриста: на початку березня 2022 року Глоба «героїчно» записався до Закарпатського ТрО. Проте замість того, щоб бути на передовій, його частіше бачать у справах, які далекі від захисту Батьківщини. Глоба намагався сховатися за бронею підприємства «Модуль-5», яке має статус критичності. Однак через його токсичний шлейф та проблеми з законом, фірмі наразі не продовжують цей статус. Таким чином, адвокат фактично підставив ціле підприємство під удар. Окремий вид «мистецтва» Глоби — це його стосунки з колишньою родиною. Адвокат активно погрожує своїй ексдружині та вимагає гроші на розкішне життя для своєї нової коханки. Ми знаємо набагато більше, ніж здається. Це лише початок історії про витівки відомого «ТРОшника». Далі буде.
Фінансовий стан родини Віктора Шайтана: елітні автомобілі та значні заощадження
Віктор Шайтан, заступник директора ДП «Західний експертно-технічний центр Держпраці», повідомив, що його дружина має в наявності 305 тисяч доларів готівкою. Згідно з декларацією, Віктор Анатолійович Шайтан та його дружина Надія Петрівна володіють житловим будинком площею 347,6 м² та земельною ділянкою площею 100 м² у місті Шептицький (раніше Червоноград) на Львівщині. Дружина також задекларувала квартиру в Києві площею 118,2 м², паркомісце площею 16,1 м², а також кілька нежитлових приміщень загальною площею понад 665 м², більшість з яких розташовані у Києві та Червоноградській громаді. Окрім цього, на її ім’я зареєстрована земельна ділянка площею 100 м² у селищі Східниця Дрогобицького району. У розділі транспортних засобів вказано два автомобілі: BMW X7 (2021) на ім’я Віктора Шайтана та Toyota Land Cruiser (2017) на ім’я його дружини. Сім’я має значні фінансові заощадження. Віктор Шайтан задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 260 тисяч гривень на рахунках у “ПриватБанку”. Дружина вказала 320 тисяч гривень, 305 тисяч доларів та 20,5 тисяч євро готівкою, а також кошти на рахунках в “Ощадбанку” (понад 400 тисяч гривень). Основні доходи Віктора Шайтана за 2025 рік включали: 201 тисячу гривень — заробітна плата на підприємстві; 283 тисячі гривень — пенсія; 85 тисяч гривень — регрес. Дружина отримала пенсію в розмірі 62,5 тисячі гривень.
Залучення працівників з Африки: нові можливості для українського ринку праці
Україна активно шукає іноземних працівників, зокрема планує залучити кадри з Африки через брак робочої сили. У зв’язку з дефіцитом робочих рук, Україна може почати запрошувати фахівців з африканських країн. Як зазначив Кирило Буданов, СБУ та МЗС отримали доручення переглянути перелік країн, що підпадають під так званий міграційний ризик, який регулює правила в’їзду та легалізації іноземців. Це питання обговорювалося на великій нараді, присвяченій співпраці з африканськими країнами. Водночас, жорсткі обмеження частково пояснюються ризиком нелегальної міграції, оскільки деякі іноземці після отримання документів залишають своїх роботодавців або використовують Україну як транзитний пункт для переїзду в інші країни. Конкретні країни, які можуть бути включені до оновленого списку, наразі не уточнюються.