Приховані декларації та нерухомість родини: що відомо про майно Інни Якушко

Начальниця Головного управління Державної податкової служби у Києві Інна Якушко приховала свої декларації. Вона входить до числа регіональних керівниць податкової, які не розкривають свої доходи та витрати. За припущеннями джерел, імовірною причиною може бути робота її чоловіка в СБУ. OBOZ.UA розпочав серію матеріалів про статки посадовців, які скористалися можливістю закрити свої декларації. У першій публікації йдеться про майно батьків Якушко, а також про її родича, який користувався послугами “лосів”.

Із публічного доступу в Україні зникли тисячі декларацій посадовців. У відповідь на запит OBOZ.UA в НАЗК заявили, що не мають повноважень перевіряти підстави для виключення декларацій із публічної частини реєстру, якщо з таким зверненням виступає уповноважений орган.

Під час воєнного стану приховування декларацій військових названо правильним рішенням, особливо коли йдеться про людей, у яких на окупованих територіях могли залишитися близькі родичі. Водночас використання такого права правоохоронцями в глибокому тилу або чиновниками різних рівнів виглядає щонайменше спірно.

Раніше ЗМІ повідомляли, що керівник Волинської митниці Дмитро Стасенко приховав свою декларацію після шлюбу з Валентиною Стасенко, дівоче прізвище якої Федько. Пресслужба Волинської митниці пояснювала це тим, що дружина керівника є військовою. Однак журналіст з’ясував, що насправді вона служить у СБУ.

Подібна ситуація, як зазначається, склалася і з Інною Якушко. У відкритому доступі немає даних ані про її зарплату, ані про заощадження, ані про нерухомість чи автомобілі. При цьому свої декларації оприлюднили, зокрема, президент Володимир Зеленський і міністр оборони Михайло Федоров.

Журналісти намагалися встановити, які саме відомості посадовиця могла б вказати у своїй декларації. Батькові Якушко, 74-річному Валерію Олексійовичу, належать три квартири, а також приміщення площею 47,8 кв. м на проспекті Берестейському, 37 на території “КПІ”. Це нежитлове приміщення Валерій Олексійович придбав у 2021-му.

Матері чиновниці, 72-річній Марії Григорівні, також належить нерухомість. У матеріалі зазначено, що, окрім двох квартир на Троєщині, де багато років мешкають батьки Якушко, пенсіонери за роки роботи їхньої доньки в податковій стали власниками ще щонайменше чотирьох квартир і приміщення. Актуальна вартість цього майна може становити близько 550 тис. доларів.

Чоловік очільниці київської податкової Павло Якушко наприкінці 2025-го на підставі договору дарування став співвласником квартири площею 189,9 кв. м на бульварі Дарницькому в Києві. Окрім цього, у 2019-му він успадкував однокімнатну квартиру на вулиці Академіка Корольова.

За даними матеріалу, родина Якушко, ймовірно, спільно інвестувала в нерухомість у “Паркових Озерах”, оскільки братові податківиці належать чотири приміщення в цьому ЖК, кожне площею до 14,33 кв. м.

Окрема увага приділена діверу очільниці ДПС у Києві Олександру Якушку. Він займається бізнесом і зазначений як головний бухгалтер та керівник компанії “Ітуно Груп”, що спеціалізується на ремонті комп’ютерів. Станом на минулий рік у компанії працював лише один працівник — сам Якушко, а протягом останніх двох років фірма була збитковою.

До 2017-го Олександр Якушко володів іншою компанією зі схожою назвою — “Ітуно”, яка працювала у сфері програмування. Після того як слідче управління фінансових розслідувань ДФС зацікавилося розрахунками “Ітуно” з “Львівобленерго”, дівер чиновниці переоформив компанію на громадянина Росії. Податківці підозрювали ці компанії в ухиленні від сплати податків на значну суму.

Через кілька місяців новим власником і директором “Ітуно” став росіянин Огли Мілорд Нюнюйович. Він є власником понад 130 компаній в Україні та входить до переліку найбільших власників юридичних осіб серед іноземців. Огли Мілорд зареєстрований у Ростові-на-Дону. Його батько, Огли Нюню Дімович, на якого оформлено понад 80 українських фірм, раніше жив у Донецьку, а після окупації отримав громадянство РФ.

У матеріалі зазначено, що більшість компаній батька і сина Огли давно не працюють або мають проблеми з БЕБ та поліцією. Імовірно, вони виступають типовими фіктивними власниками, яких називають “лосями”. До таких людей звертаються, коли хочуть позбутися проблемної компанії або приховати ім’я реального власника.

Перевага таких номіналів полягає в тому, що вони перебувають за кордоном і погоджуються оформлювати на себе фірми, які фігурують у кримінальних провадженнях або мають значні борги. У публікації підкреслюється, що показовою є сама ситуація, коли навіть близький родич очільниці ДПС у Києві користується послугами номінальних власників. Зазначається також, що схема із підставними особами існує роками, а підприємці, які в такий спосіб позбуваються проблемних активів, зазвичай не несуть відповідальності.

Перекидання сил РФ через Маріуполь на північ Донеччини

Російські окупанти посилили транспортування техніки та особового складу через тимчасово захоплений Маріуполь у напрямку північної частини Донецької області. Йдеться, зокрема, про переміщення інженерних загонів, штурмових груп і морської піхоти.

Про це повідомив очільник Центру аналізу окупації Петро Андрющенко. За його даними, нині фіксується значне переміщення армійської техніки. Зокрема, ворог перекидає понад 15 вантажівок, переважно з інженерними підрозділами, на північ Донецької області. Відомо, що колона рухається з Гуляйпільського напрямку.

Окремо зафіксовано переміщення штурмових підрозділів і морської піхоти. Вони прямують маршрутом Маріуполь – Новоазовський район – Донецьк, зокрема старою Новоазовською дорогою.

За наявною інформацією, ці конвої пересувалися поспіхом і з намаганням уникнути публічності. Водночас відповідні фото та відео вже з’явилися у відкритому доступі, що дало змогу зафіксувати маршрути та склад підрозділів.

За оцінкою Андрющенка, нинішня ситуація свідчить про зміну тактики російських сил на окремих ділянках. Йдеться про нарощування техніки на півночі Донецької області та одночасне збільшення особового складу на Гуляйпільському напрямку фронту.

У Києві продовжують демонтаж 125-річного флігеля садиби Носача попри кримінальне провадження

У Києві триває демонтаж флігеля садиби купця Іосифа Носача, зведеного у 1899 році на вулиці Кирилівській, 13г. Роботи не зупиняються, попри відкрите кримінальне провадження щодо можливого незаконного руйнування об’єктів культурної спадщини.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив активіст Дмитро Перов. За його словами, забудовник і надалі розбирає флігель садиби Носача 1899 року, хоча слідство триває.

Перов зазначив, що у 2025 році Київська міська прокуратура відкрила кримінальне провадження через можливе незаконне руйнування об’єктів культурної спадщини. Йдеться про історичні будинки на вулиці Кирилівській, 13г та 13є, які належали родині купця Іосифа Носача.

Активіст додав, що будівельники продовжують руйнувати будинок зсередини. Уже демонтовано внутрішні фігурні огородження сходів, розбиті підвіконня, а перегородки відсутні.

За словами Перова, ще у листопаді 2025 року було подано звернення до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА щодо внесення будинку до Переліку пам’яток м. Києва. Однак за пів року ситуація не зрушила з мертвої точки.

Він уточнив, що забудовником є ТОВ “Дніпро-2002”. На цьому місці планують звести торгово-офісний та розважальний комплекс. Минулого року компанія вже розібрала розташовану поруч поліцейську дільницю 1902 року та встигла пошкодити культурний шар пам’ятки археології.

За інформацією медіа, власником цієї компанії є Герман Фісталь — бізнесмен, який з літа 2025 року перебуває під підозрою у справі про заволодіння коштами держбюджету під час постачання обладнання Інституту раку.

Також зазначається, що столична прокуратура поки безуспішно через суд намагається повернути громаді міста 7 “соток” землі на вул. Кирилівській, 13-Є. Правоохоронці вважають, що Київрада у 2023 році не мала права передавати цю землю в оренду приватній компанії, оскільки ділянка розташована в межах Культурного шару Подолу та заповідника “Стародавній Київ”, а тому відводити її могла лише КМДА.

Раніше зауваження до цього землевідводу висловлювали і юристи міськради. Вони наголошували, що ділянку не можна передавати під забудову, якщо вона не входить до ДПТ. Схоже, там планують будувати офісну будівлю.

Примітно, що у користуванні ТОВ “Дніпро-2002”, яке отримало цю землю, перебувають також дві сусідні ділянки. На одній із них розташована “поліцейська дільниця Плоскої ділянки” 1902 року побудови. Руйнування цієї будівлі у 2022 році спричинило значний суспільний резонанс і привернуло увагу Нацполіції, однак відповідне слідство ні до чого не призвело.

Червиченко звинуватив владу РФ у бездарності та збідненні населення

Колишній президент московського ФК «Спартак» Андрій Червиченко емоційно висловився про ситуацію в Росії. Він поклав відповідальність на владу країни-агресора, заявивши про її бездарність і абсурдні рішення, які, за його словами, ведуть до зубожіння народу та створюють загрозу революції.

Про це Червиченко сказав в інтерв’ю порталу. Росіянин, який раніше називав Україну «територією якоїсь маячні» та ображав Андрія Шевченка, тепер визнає, що «поки що навіть натяків на те, що буде краще, немає жодних».

За словами Червиченка, ті, хто керує країною, мають хоча б трохи орієнтуватися в подіях на планеті, однак вони, як він вважає, відірвані від реальності, через що й відбувається «феєрверк ідіотизму». Він наголосив, що за ці рішення розплачуються люди. Червиченко також заявив, що, на його думку, з початку року закрилося три тисячі ресторанів і величезна кількість ІП, а це означає скорочення податків і бюджетних надходжень. Він додав, що при владі перебувають настільки бездарі, що навіть не можуть порахувати, скільки зайвого намагаються здерти з народу, бо ніхто стільки не потягне. Ситуацію він назвав «колективним кретинізмом» і підсумував, що жодних натяків на покращення наразі немає.

Фейкове «звільнення» Гришиного: OSINT виявив підміну локації

Російська пропаганда знову зазнала провалу з «координатами перемог». Про це в соцмережі X повідомив OSINT-аналітик Playfra, передають «Новини Донбасу».

21 квітня «Перший канал» опублікував репортаж про нібито «звільнення» села Гришино в Донецькій області. У сюжеті показали двох штурмовиків 35-ї мотострілецької бригади, штурм будівлі, прапори та типові заяви про «зачистку позицій».

Втім, у телесюжеті не врахували одну важливу деталь. Аналіз місцевості показав, що знімання відбувалося не в Гришино. Насправді кадри були зняті на околицях окупованого села Михайлівка Новогродівської громади — приблизно за 30 км від локації, яку назвали в сюжеті.

Це видно навіть на карті: між цими точками десятки кілометрів, і йдеться про зовсім інший район. Отже, «перемогу» просто приписали, перенісши її з тилової зони на передову.

Реальна ситуація інша: за даними DeepState та Генштабу ЗСУ, бої за Гришино тривають, а саме село не перебуває повністю під контролем російських військ.

Де в ЄС проживає найбільше українських чоловіків із тимчасовим захистом

Серед українських чоловіків віком від 18 до 64 років, які мають статус тимчасового захисту, найбільше людей перебуває в Німеччині — 312,2 тисячі. Далі у переліку йде Польща, де проживає 153,2 тисячі чоловіків з України, а третю позицію посідає Чехія з показником 129,3 тисячі.

Загалом за кордоном зі статусом тимчасового захисту перебуває 1 млн 42 тисячі українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Про це повідомляє видання “Слово і діло”, яке також зібрало дані про інші держави, де громадяни України отримали такий статус.

На четвертому та п’ятому місцях розташувалися Румунія та Іспанія — 71,1 тисячі та 63,5 тисячі чоловіків відповідно. До першої десятки також увійшли Нідерланди, Словаччина, Ірландія, Норвегія (яка не є членом ЄС) та Болгарія. У цих країнах проживає від 24,9 до 35,8 тисячі українських чоловіків.

Як зазначає видання, станом на лютий поточного року у 27 країнах ЄС, за даними Eurostat, перебували близько 1 млн 42 тисяч українських чоловіків віком від 18 до 64 років. Це на 15,6% більше, ніж у лютому 2025 року.

Помітна кількість українських чоловіків також проживає в Бельгії, Австрії та Фінляндії — 22,4 тисячі, 20,7 тисячі та 20,1 тисячі відповідно. Крім того, у Швейцарії (не член ЄС), Швеції, Португалії, Данії, Франції, Італії, Литві, Латвії налічується від 10,3 до 16 тисяч чоловіків з України.

Статистика вказує на зростання кількості українських чоловіків за кордоном із лютого 2025 року — саме тоді послабили правила виїзду для певних категорій українців.

Автори публікації зазначають, що майже в усіх вищезгаданих країнах, окрім Франції та Латвії, кількість чоловіків з України, які отримали тимчасовий захист, зросла з лютого 2025-го до лютого 2026-го. Найменше зростання становило 4%, а найбільше — 45%.

Найменше українських чоловіків зі статусом тимчасового захисту проживає в Естонії, Угорщині, Греції, Хорватії, Кіпрі, Словенії, Люксембурзі, Мальті та Ліхтенштейні (не член ЄС).

Слава Соломка про життя з діагнозом: майже десять років під контролем лікарів

Український телеведучий Слава Соломка вже майже десять років живе з пухлиною в мозку, яку лікарі виявили після раптового припадку. Попри складний діагноз, він уважно стежить за станом здоров’я та наголошує, що найважливіше для нього — відсутність змін у розмірах новоутворення.

Про це шоумен розповів в інтерв’ю Славі Дьоміну. За словами Соломки, проблеми зі здоров’ям дали про себе знати приблизно у 2016 році, коли він переніс напад судом. Саме після цього він пройшов ретельне обстеження: лікарі зробили МРТ і виявили новоутворення.

Ведучий говорить, що не знає точних причин появи захворювання. Водночас він постійно перебуває під наглядом лікарів і регулярно проходить обстеження, щоб контролювати будь-які зміни.

Наразі стан Слави Соломки залишається стабільним. Як він зазначає, вирішальне значення має те, що новоутворення не росте. Саме це дає йому змогу жити повноцінно та продовжувати кар’єру.

У військового омбудсмана закликали передати примусову мобілізацію правоохоронцям

В Офісі військового омбудсмана заявили, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не повинні займатися примусовою мобілізацією. Про це там повідомили у відповіді на запит LIGA.net, коментуючи інциденти з нападами на військовослужбовців ТЦК та СП.

У відповіді зазначено, що відповідно до законодавства примусовою мобілізацією мають займатися правоохоронні органи, зокрема спеціально підготовлені поліцейські, які ефективніше захищають себе та краще комунікують із цивільними.

В Офісі також наголосили, що основними завданнями військових ТЦК та СП є розробка мобілізаційного плану, облік особового складу, його розподіл і надання соціальної підтримки. Йдеться, зокрема, про повідомлення про втрати, супровід поранених, сімей зниклих безвісти та загиблих, а також організацію поховань.

Крім того, Офіс військового омбудсмена створив робочу групу для розділення функцій ТЦК та СП. У Решетиловій вважають, що одні й ті самі військовослужбовці не повинні одночасно виконувати завдання з мобілізації та соціального супроводу. Частину цих обов’язків пропонують передати обласним військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування, зокрема у питаннях допомоги родинам і організації поховань.

Водночас голова Національної поліції Іван Вигівський в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що останнім часом у суспільстві посилилося негативне ставлення до поліцейських, зокрема через їхню участь у мобілізації разом із ТЦК.

За його словами, поліція прагне, щоб люди довіряли їй і зверталися по допомогу, коли щось стається. Однак нині громадяни нерідко вагаються перед дзвінком до поліції, бо побоюються, що після виклику можуть забрати їх, родича, близького чи когось іншого.

144 боєзіткнення за добу: найінтенсивніші атаки ворога зосереджені на Покровському напрямку

Від початку доби на фронті зафіксовано 144 бойові зіткнення, повідомляє Генштаб ЗСУ.

Протягом дня РФ завдала 52 авіаудари та скинула 176 керованих авіабомб. Також ворог застосував 3139 дронів-камікадзе для ураження цілей і здійснив 1936 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.

На Північно-Слобожанському та Курському напрямках противник обстріляв 67 населених пунктів і позицій наших військ. Два обстріли були проведені із застосуванням реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог п’ять разів атакував позиції наших підрозділів поблизу Зеленого, Лимана, Бочкового та в районі Синельникового. На Куп’янському напрямку українські захисники відбивають п’ять штурмів у напрямку Радьківки, Подолів, Курилівки, Новоосинового та Глушківки. Один бій ще триває.

На Лиманському напрямку українські воїни зупинили три спроби противника просунутися до Лиману. На Слов’янському напрямку наші сили відбили дві атаки окупантів поблизу Закітного та в напрямку Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій з боку ворога не зафіксовано.

На Костянтинівському напрямку оборонці відбили 13 штурмів противника в районах Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Олександро-Шультиного, Софіївки та Новопавлівки.

Найбільшу активність ворог проявив на Покровському напрямку, де відбулося 28 атак. Окупанти намагалися просунутися в районах Кучерового Яру, Родинського, Мирнограда, Покровська, Удачного, Заповідне, Котлиного, Муравки, Молодецького, а також у бік Кучерового Яру, Білицького, Мирного й Новопавлівки. За попередніми даними, на цій ділянці сьогодні знищено 45 окупантів, ще 15 поранено. Також знищено дві одиниці автотехніки, пошкоджено одну бойову броньовану машину, три гармати, чотири одиниці автотехніки та 55 укриттів особового складу. Крім того, знищено або подавлено 137 БПЛА різних типів.

На Олександрівському напрямку окупанти вісім разів намагалися покращити свої позиції, атакуючи поблизу Зеленого Гаю, Калинівського, Злагоди та в напрямку Олександрограда, Лісного. Два зіткнення досі тривають. Авіаудару зазнала Просяна.

На Гуляйпільському напрямку сталося 14 атак ворога поблизу Добропілля, Солодкого, Староукраїнки, Варварівки, Оленокостянтинівки, Залізничного, Гуляйпільського, Зеленого. Авіаударів противник завдав по Осавульському, Воздвижівці, Долинці, Любицькому, Цвітковому, Верхній Терсі, Гуляйпільському, Чарівному, Зеленій Долині. Дві атаки тривають.

На Оріхівському напрямку ворог наступу не проводив, однак завдав авіаударів по Комишувасі та Юрківці. На Придніпровському напрямку противник тричі безуспішно штурмував у напрямку Антонівського мосту та о. Білогрудого.

Пленкович закликав не завищувати очікування щодо вступу України до ЄС

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович напередодні засідання Європейської ради заявив, що вступ України до Європейського Союзу до початку 2027 року є малоймовірним. За його словами, такі терміни не відповідають реальній складності переговорного процесу та досвіду інших країн.

Пленкович наголосив, що Загреб підтримує євроінтеграцію Києва, однак вважає оголошену дату — січень 2027 року — нереалістичною. Він навів приклад самої Хорватії, для якої переговори про вступ до ЄС тривали шість років.

Як зазначив хорватський прем’єр, жодне розширення не відбувалося настільки швидко, щоб завершитися за сім місяців. Він підкреслив, що станом на зараз не відкрито жодного кластера, хоча вже майже травень, тому повне членство у такий короткий термін виглядає малоймовірним.

Також Пленкович зауважив, що не хоче спекулювати конкретними датами. Він пояснив це тим, що під час руху Хорватії до ЄС очікувані строки вступу неодноразово переносилися.

Окремо прем’єр позитивно відгукнувся про рішення Угорщини та Словаччини прибрати перешкоди для надання Україні кредиту на 90 млрд євро. Із цієї суми 60 млрд євро мають спрямувати на оборону, а ще 30 млрд євро — на забезпечення функціонування держави.

Крім того, Пленкович висловив сподівання на продуктивну співпрацю з майбутнім прем’єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у питанні просування розширення ЄС.

Голова хорватського уряду також підкреслив, що Україні необхідні надійні гарантії безпеки, які виходять за межі ЄС. За його словами, майбутня мирна угода має передбачати гарантії безпеки від впливових членів світової спільноти з урахуванням уроків Будапештського меморандуму.