Ілон Маск виступив проти участі уряду США в капіталі ШІ-компаній

Оприлюднено автором

Ілон Маск розкритикував ідею входження уряду США до складу співвласників найбільших технологічних компаній, що займаються розробкою штучного інтелекту. На його думку, значно ефективнішим рішенням була б пряма фінансова підтримка громадян.

Мільярдер вважає, що швидкий розвиток штучного інтелекту та роботизації може спричинити такий надлишок товарів і послуг, що для економіки США більшою загрозою стане не інфляція, а падіння цін. У такому разі, на його переконання, державі доведеться протидіяти дефляції через прямі виплати населенню.

«Краще просто надсилати гроші людям безпосередньо з казни. Поки зростання цін на товари та послуги перевищує збільшення грошової маси, що станеться у випадку зі штучним інтелектом і роботами, інфляції не буде. По суті, я прогнозую, що ми відчайдушно боротимемося з дефляцією!» — написав бізнесмен у своїй соцмережі X.

Так Маск відреагував на недавню заяву віцепрезидента Джей Ді Венса про те, що Білий дім серйозно розглядає можливість входження держави в капітал провідних ШІ-розробників країни. За його словами, американському лідеру Дональду Трампу «подобається ця ідея як свого роду суверенний фонд добробуту, де США отримують частку в цих ШІ-компаніях».

Польський регулятор відреагував на суперечливі заяви в ефірі TVP Info

Оприлюднено автором

Національна рада з питань радіомовлення і телебачення Польщі звернулася до керівництва TVP після випуску програми «Kłamstwo nie przejdzie», який показали 12 червня на TVP Info.

Підставою для звернення стали висловлювання історика Казімєжа Вуйціцького. Під час дискусії він заявив: «AK — це УПА», а також сказав, що поляки «також набивали на вила, саме на Волині».

У KRRiT підкреслили, що питання історичної пам’яті вимагають особливої відповідальності. Регулятор окремо зауважив, що ведучий не відреагував на ці суперечливі слова, а опонент історика не мав достатньо часу, щоб відповісти.

Обговорення в студії було присвячене польсько-українським відносинам після рішення Володимира Зеленського надати одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА».

Суверенітет і незалежність для більшості українців важливіші за добробут — результати опитування КМІС

Оприлюднено автором

За результатами нового опитування Київського міжнародного інституту соціології, 59% українців ставлять суверенітет і незалежність країни вище за добробут населення. Протилежної позиції дотримуються 29% опитаних. Якщо порівнювати добробут із територіальною цілісністю, то 48% респондентів обрали саме територіальну цілісність, тоді як 40% віддали перевагу добробуту.

Дослідження відбувалося на тлі суспільних дискусій щодо можливих територіальних поступок з боку України заради припинення війни. Раніше LIGA.net писала, чому листопад почали називати “новим дедлайном” завершення російської війни проти України, наскільки реалістичним є такий термін і які сценарії розвитку подій вважаються найімовірнішими.

Для 21% опитаних добробут населення є важливішим одночасно і за територіальну цілісність, і за суверенітет. Водночас 39% респондентів вважають більш важливими і територіальну цілісність, і суверенітет держави.

Відповіді також дещо відрізняються залежно від регіону. Із Заходу на Схід частка тих, хто надає перевагу територіальній цілісності, знижується з 54% до 38%, а суверенітету та незалежності — з 64% до 53%. Водночас у всіх регіонах кількість тих, для кого суверенітет та незалежність важливіші за добробут населення, є більшою.

Помітні відмінності є і за віком. Серед молодших респондентів територіальна цілісність поступається добробуту: 62% опитаних віком 18–29 років обрали саме добробут. За територіальну цілісність висловилися 32% респондентів.

Серед українськомовних громадян 65% вважають важливішими суверенітет і незалежність, серед двомовних — 57%. Натомість серед російськомовних такої думки дотримуються 41%, тоді як 48% тих, хто спілкується російською, віддають перевагу добробуту.

Подібні запитання КМІС уже ставив респондентам у жовтні 2020 року та в грудні 2023-го. У 2020 році 52% опитаних називали важливішими незалежність і цілісність кордонів України, ніж добробут населення. Водночас 33% вважали пріоритетним саме добробут.

У 2023 році ці показники майже не змінилися: 53% обрали незалежність і цілісність кордонів, а 34% — добробут населення.

У 2026 році КМІС вирішив поділити запитання на дві частини, щоб окремо порівняти ставлення українців до добробуту та територіальної цілісності, а також до добробуту й суверенітету та незалежності. Соціологи пояснили це тим, що більше українців готові обговорювати тимчасові територіальні втрати, ніж питання суверенітету і незалежності України.

Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, не слід заспокоювати себе тим, що для більшості українців суверенітет і незалежність важливіші за добробут, оскільки 29% усе ж вважають добробут пріоритетнішим.

“Особливо турбує поширеність таких поглядів серед більш молодих українців. Ми бачимо зв’язок таких поглядів із завершенням війни на будь-яких умовах. Тому просування такого наративу – про більшу важливість добробуту і доцільність поступок суверенітетом – містить серйозні ризики і загрози для безпеки України”, – зазначив Грушецький.

Опитування проводилося з 7 травня по 3 червня з власної ініціативи КМІС. Телефоном опитали 1000 українців віком від 18 років, які проживають на підконтрольних Україні територіях.

Формально похибка не перевищувала б 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% — для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, і 1,8% — для показників, близьких до 5%. Водночас в умовах війни додається певне відхилення.

Російські сили накопичили близько 11 тисяч військових у районі Костянтинівки — Дружківки

Оприлюднено автором

Росія зосередила приблизно 11 тисяч військових у тактичному районі Костянтинівка — Дружківка та не припиняє спроб просунутися на цій ділянці. Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

За оцінкою аналітиків, російські війська нещодавно мали незначне просування в районі Слов’янська. Геолокаційні кадри від 17 червня зафіксували, як українські військові завдали удару по двох російських транспортних засобах на трасі Сіверськ — Лиман.

Це сталося під час спільного мотомеханізованого наступу окупантів 16 червня. Один із російських «військкорів» заявив, що війська РФ просунулися на південь від Лимана. Водночас інше джерело, пов’язане із Західним угрупованням військ Росії, повідомило про контратаку українських сил поблизу Дробишева, що на північ від Лимана.

В ISW також зазначають, що Міноборони РФ і надалі поширює неправдиві заяви про нібито досягнення на Слов’янському напрямку. Раніше російське відомство щодня публікувало подібні зведення щодо Костянтинівки. Для «підтвердження» цих тверджень окупанти використовують відео з поля бою, згенеровані штучним інтелектом.

У тактичному районі Костянтинівка — Дружківка тривають спроби інфільтрації. Під час однієї з них загарбники встановили прапори в центральній частині Костянтинівки. Речник однієї з українських бригад 17 червня повідомив, що росіяни стягують сили поблизу міста для наступу численними малими штурмовими групами.

Командир 19-го армійського корпусу 18 червня уточнив: «Російські групи, які складаються навіть з одного військовослужбовця, проникли в різні райони Костянтинівки», — сказав командир, додавши, що окупанти не контролюють жодної частини міста і намагаються обійти його з флангів.

Офіцер 19-го армійського корпусу 17 червня повідомив, що безпосередньо в Костянтинівці перебуває приблизно 123–125 російських військових. Основні атаки ведуться із західного, східного та північно-східного напрямків. За його словами, більшість російських сил досі залишається на підступах до міста, де українські військові завдають їм втрат під час висування.

Загальна чисельність угруповання в тактичному районі Костянтинівка — Дружківка, разом із передовими та тиловими підрозділами, оцінюється приблизно у 11 тисяч військових.

На фронті зафіксовано 65 атак: найнапруженіша ситуація на Гуляйпільському та Покровському напрямках

Оприлюднено автором

Станом на 16:00 19.06.2026 Генштаб ЗСУ повідомив про оперативну ситуацію щодо російського вторгнення. Від початку доби агресор здійснив 65 атак, одночасно посиливши штурмові дії на кількох напрямках і продовжуючи обстріли прикордонних районів.

На Сумщині під ударами опинилися райони населених пунктів Рижівка, Рогізне, Уланове, Бунячине, Волфине, Сопич, Павлівка, Кореньок, Потапівка, Будки. У Чернігівській області обстрілів зазнали Кам’янська Слобода та Грем’яч. Крім того, авіаударів на Сумщині зазнали Білопілля, Лужки та Кореньок.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках противник завдав двох авіаударів, застосувавши п’ять КАБів, а також провів 28 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ. Один із цих обстрілів був здійснений із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався поліпшити своє положення в районах Приліпки, Ізбицького та Стариці.

На Куп’янському напрямку штурмових дій з боку ворога не зафіксовано.

На Лиманському напрямку противник п’ять разів атакував у бік Борової та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку окупанти також п’ять разів намагалися поліпшити своє становище, просуваючись у бік Закітного, Рай-Олександрівки та Калеників.

У районі Часового Яру ворог атакував на Краматорському напрямку.

На Костянтинівському напрямку загарбники провели 12 атак у напрямку Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Русиного Яру, Вільного та Кучерового Яру. Три боєзіткнення на цій ділянці ще тривають.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти 16 разів намагалися витіснити українських воїнів із займаних позицій у бік Іванівки, Нового Донбасу, Родинського, Новоолександрівки, Білицького, Новогришиного, Сергіївки, Котлиного, Удачного та Новопавлівки. Одна атака досі триває.

На Олександрівському напрямку ворог тричі намагався просунутися в районах Калинівського, Вербового та Олександрограда. Одне боєзіткнення ще не завершилося.

Найбільшу активність противник проявив на Гуляйпільському напрямку, де здійснив 19 атак у районах Рибного, Нового Запоріжжя, Добропілля, Гіркого, Воздвижівки, Староукраїнки, Оленокостянтинівки, Верхньої Терси, Гуляйпільського та Чарівного. Одна атака там триває.

На Оріхівському напрямку ворог провів штурмову дію в бік Степногірська.

На Придніпровському напрямку атакувальних дій противник не проводив.

На інших напрямках істотних змін в обстановці наразі немає, а спроби просування ворога не фіксуються.

Українські війська продовжують виснажувати противника по всій лінії бойового зіткнення та в тилу.

Навроцький пояснив позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла через прославлення УПА

Оприлюднено автором

Польський президент виступив із заявою, в якій пояснив причини позбавлення Володимира Зеленського найвищого польського ордена. За його словами, рішення української влади прославляти УПА є для Польщі незрозумілим і неприйнятним.

Він наголосив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається головною винуватицею жорстоких злочинів проти польських громадян під час Другої світової війни. Позиція Польщі з цього питання, за його словами, давно відома. У 2016 році Сейм Республіки Польща визнав злочини ОУН та УПА геноцидом, а 11 липня було оголошено Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами. У 2025 році це було підтверджено окремим законом.

Навроцький заявив, що ці факти не підлягають обговоренню і не залежать від політичної кон’юнктури. Він підкреслив, що щонайменше 100 тисяч польських громадян були вбиті УПА на Волині, у Східній Галичині, Люблінщині та Підкарпатті лише за те, що були поляками, євреями чи представниками інших меншин. Серед жертв, за його словами, були жителі сіл і міст, цілі родини, жінки, діти та літні люди. Він також зазначив, що йшлося не про солдатів на полі бою, а про беззахисних мирних жителів, яких звірячо вбивали, і додав, що багато жертв досі не отримали гідного поховання.

Окремо польський президент згадав про присвоєння одному з українських військових підрозділів назви, що відсилає до злочинців з УПА. На його думку, це виходить далеко за межі внутрішніх справ України. Він зазначив, що Польща неодноразово доводила до української сторони особливу важливість цього питання і очікувала перегляду наслідків такого рішення для двосторонніх відносин, однак позиція української сторони не змінилася.

За словами Навроцького, рішення української влади прославляти УПА є не лише обурливим, а й непостижним. Він назвав це глибоким розчаруванням і ударом не тільки по історичній пам’яті, а й по довірі, яку будували роками, особливо останніми місяцями. Також він заявив, що це удар по основах примирення і по вірі в те, що правда може стати спільною мовою двох народів.

Він додав, що як головнокомандувач Збройними силами мусить нагадати: польська армія навчила тисячі українських солдатів. Саме тому, за його словами, неможливо ігнорувати факт, що деякі з них тепер служитимуть під прапором УПА. «Для нас це неприйнятно», — підкреслив він.

Навроцький також заявив, що Польща послідовно оберігатиме пам’ять своїх громадян і гідність державних символів, а також захищатиме національні інтереси та цінності. Він запевнив, що Польща не допустить прославлення тих, хто вбивав беззахисних польських мирних жителів.

Крім того, президент Польщі наголосив, що шлях України до європейських структур вимагає готовності чесно подивитися на складні сторінки власної історії. Він зазначив, що єдина Європа будувалася на відмові від тоталітаризму і культу насильства, і ці принципи мають поширюватися на всіх. За його словами, тим, хто цього не розуміє, немає місця в Європейському союзі, і Польща цього не допустить.

Наприкінці він заявив, що червоно-чорним прапорам Бандери не місце в польському громадському просторі і що це давно слід закріпити законодавчо. Також він наголосив, що не можна допускати прирівнювання УПА до Армії Крайової чи «Непокорених солдатів». На відміну від УПА, за його словами, командування Армії Крайової застерігало від сліпої помсти і забороняло вбивства жінок і дітей. Тих, хто поширює подібну брехню, він закликав виключити з публічного дискурсу, заявивши, що вони завдають шкоди Польщі.

Василю Білогурі оголосили підозру у зловживанні владою

Оприлюднено автором

Правоохоронці повідомили про підозру начальнику Чернігівського міського управління освіти та депутату міськради від фракції “Рідний дім” Василю Білогурі. Про це стало відомо з джерел у правоохоронних органах.

Йому закидають кримінальне правопорушення за частиною 2 статті 364 ККУ — “зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки”. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 або 17 000 гривень, — ред.).

За інформацією джерела, справа стосується розтрати 1,2 мільйона гривень під час ремонту однієї зі шкіл.

Суспільне намагалося зв’язатися з Василем Білогурою, однак наразі він не відповідає на дзвінки. Його позицію щодо цього питання готові опублікувати у наступних матеріалах.

У Франції заарештували підозрюваного у шпигунстві на користь Росії біля заводу дронів для України

Оприлюднено автором

У Франції взяли під варту чоловіка, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії на підприємстві з виробництва дронів, що постачає свою продукцію французькій та українській арміям. Про це пише Le Figaro з посиланням на прокуратуру Парижа.

Як зазначили у прокуратурі, розслідування Головного управління внутрішньої безпеки Франції показало, що підозрюваний, ймовірно, надсилав відео співрозмовнику в Росії.

За даними правоохоронців, 48-річного уродженця Білорусі затримали під час зйомки прототипу дрона компанії, яка постачає безпілотники арміям Франції та України.

Через два дні після затримання прокуратура Парижа розпочала розслідування за підозрою у посяганні на «фундаментальні інтереси» держави.

Чоловікові, зокрема, інкримінують передачу інформації іноземній державі, а саме Росії. За такий злочин у Франції передбачено до 15 років ув’язнення.

Як повідомило джерело, близьке до слідства, чоловік жив в Іспанії, а його ціллю були виробничі потужності компанії Delair поблизу Тулузи.

Delair — французький виробник дронів для оборонного сектору. За повідомленнями французьких ЗМІ, компанія постачає безпілотники Україні від початку повномасштабної війни.

Інцидент у поїзді «Одеса — Київ»: після заяви пасажирки про домагання поліція відкрила провадження

Оприлюднено автором

У поїзді «Одеса — Київ» стався інцидент, після якого пасажирка звинуватила чоловіка в домаганнях. Сам чоловік назвав ці звинувачення наклепом і заявив, що через це його переслідують у соцмережах. Наразі справою займаються «Укрзалізниця» та Нацполіція.

Дівчина розповіла у Threads, що близько 4-ї ранку прокинулася від дотиків невідомого чоловіка, який був її сусідом по купе у плацкартному вагоні. За її словами, вона спершу подумала, що їй здалося, але, розплющивши очі, побачила поруч чоловіка. Вона стверджує, що після цього він пересів ближче та знову почав торкатися її руки, намагаючись дотягнутися до грудей.

Після інциденту жінка звернулася до провідника. У своєму дописі вона заявила, що їй відмовили у виклику поліції. Водночас в «Укрзалізниці» це заперечують і наголошують, що не відмовлялися викликати поліцію. Там також повідомили, що намагалися зв’язатися з жінкою, однак вона не виходила на зв’язок.

Згодом із нею зв’язалися чоловік, фото якого вона опублікувала в соцмережах, «Укрзалізниця» та поліція.

Чоловік своєї провини не визнає. У соцмережах він написав, що одружений і має п’ятеро дітей. За його словами, він їхав до Києва із сином-інвалідом на планове обстеження. Також він стверджує, що вночі спускався з верхньої полиці в плацкарті лише по воду, а коли піднімався назад, міг випадково зачепити дівчину.

Він також заявив, що зараз і його, і його сім’ю піддають нападкам у соцмережах. При цьому чоловік зазначив, що готовий співпрацювати з поліцією.

Пізніше дівчина вийшла на зв’язок і повідомила, що нібито вже поспілкувалася з представниками поліції та «Укрзалізниці».

Слідчі Дарницького управління поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 153 Кримінального кодексу України — «сексуальне насильство, тобто вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру без добровільної згоди потерпілого».

Як повідомили в поліції, до правоохоронних органів звернулася мешканка Києва, яка заявила, що під час поїздки в плацкартному вагоні невідомий чоловік торкався її частин тіла.

Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини події, опитують свідків і збирають докази. Досудове розслідування триває.

Генштаб повідомив про 234 бойові зіткнення за добу: найінтенсивніші бої тривали на Гуляйпільському та Покровському напрямках

Оприлюднено автором

Триває 1578-ма доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. За минулу добу на фронті зафіксовано 234 бойові зіткнення, повідомив Генштаб ЗСУ.

Протягом учорашнього дня противник завдав 90 авіаційних ударів і скинув 278 керованих авіабомб. Крім цього, ворог застосував 9561 дрон-камікадзе та здійснив 2983 обстріли населених пунктів і позицій українських військ, з них 44 — із реактивних систем залпового вогню.

У відповідь авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони за минулу добу уразили 20 районів зосередження живої сили противника та чотири гармати.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках агресор завдав двох авіаційних ударів із застосуванням п’яти КАБ, провів 73 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема два — із застосуванням РСЗВ.

На Південно-Слобожанському напрямку ворог 10 разів атакував позиції українських підрозділів у районах населених пунктів Приліпка, Ізбицьке, Вовчанськ, Охрімівка та Дворічанське.

На Куп’янському напрямку зафіксовано п’ять ворожих атак у бік Куп’янська, Курилівки, Богуславки та Мирового.

На Лиманському напрямку противник 14 разів намагався прорватися в оборону, ведучи атаки в районах населених пунктів Борова, Дробишеве, Новоселівка, Ставки, Новомихайлівка, Новосергіївка, Дерилове та Лиман.

На Слов’янському напрямку окупанти здійснили 11 штурмів у бік Рай-Олександрівки, а також у районах Різниківки, Кривої Луки, Закітного та Калеників.

На Краматорському напрямку відбулося дві атаки окупантів у районах Часового Яру та Віролюбівки.

На Костянтинівському напрямку ворог провів 19 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іллінівка, Русин Яр, Вільне, Торецьке та Кучерів Яр.

На Покровському напрямку українські захисники зупинили 29 штурмових дій агресора в районах населених пунктів Іванівка, Новий Донбас, Родинське, Новоолександрівка, Білицьке, Новогришине, Сергіївка, Котлине, Удачне, Філія, Василівка, Молодецьке та Новопавлівка.

На Олександрівському напрямку загарбники здійснили три штурмові дії поблизу Калинівського, Вербового та Олександрограда.

Найбільшу активність ворог проявив на Гуляйпільському напрямку, де було 30 атак у бік населених пунктів Рибне, Нове Запоріжжя, Добропілля, Гірке, Воздвижівка, Староукраїнка, Оленокостянтинівка, Верхня Терса, Гуляйпільське, Чарівне, Любицьке, Мирне та Новоселівка.

На Оріхівському напрямку Сили оборони відбили дві спроби противника просунутися вперед у районі Степногірська.

На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив.

На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено.

Українські захисники продовжують системно знищувати ворога та чинити ефективний спротив по всій лінії фронту.

Загальні втрати російських загарбників за минулу добу становили 1240 осіб. Також було знешкоджено один танк, чотири бойові броньовані машини, 88 артилерійських систем, дві реактивні системи залпового вогню, один засіб ППО, сім наземних робототехнічних комплексів, 2246 безпілотних літальних апаратів, 476 одиниць автомобільної та п’ять одиниць спеціальної техніки ворога.