Німецькі та французькі депутати ініціюють жорсткіші дії проти російського «тіньового флоту»

Депутати парламентів Німеччини та Франції виступили зі спільною ініціативою, яка передбачає конкретніші кроки проти суден російського «тіньового флоту». Про це повідомляє DW.

Як зазначається, проєкт документа планують ухвалити 22 червня під час засідання Німецько-французької парламентської асамблеї (DFPV).

На думку німецьких і французьких депутатів, необхідно посилити контроль за такими суднами, а у випадках порушення чинного законодавства — затримувати їх. Також у проєкті міститься вимога активізувати дипломатичні зусилля щодо держав, під прапорами яких ходять судна тіньового флоту.

У Німеччині цю вимогу, адресовану урядам, підтримують депутати від блоку Християнсько-демократичного і Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) та Зелених.

«Тіньовий флот становить не лише геополітичний, а й суттєвий ризик для безпеки та екології», — йдеться в документі.

Також наголошується, що багато танкерів є старими, погано обслуговуються та не відповідають міжнародним стандартам. Крім того, окремі судна використовуються для диверсій або шпигунства.

Опитування: понад половина поляків вважають ставлення Зеленського до Польщі негативним

Більше половини опитаних громадян Польщі вважають, що президент України Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі. Про це свідчать результати опитування United Surveys, про які повідомляє Polsat News.

Учасників опитування запитали, яким, на їхню думку, є нинішнє ставлення українського президента до Польщі. 58,3% респондентів оцінили його як негативне. Водночас 30,1% дотримуються протилежної думки, а 11,6% обрали відповідь «важко сказати».

Серед тих, хто негативно оцінює ставлення Зеленського до Польщі, 33,7% назвали його «скоріше негативним», а 24,6% — «категорично негативним».

Серед респондентів, які вважають ставлення Володимира Зеленського до Польщі теплим, 27,4% оцінили його як «скоріше позитивне», а 2,7% — як «однозначно позитивне».

Опитування United Surveys для Wirtualna Polska проводили 12−14 червня 2026 року, до ухвалення рішення про позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської нагороди — ордена Білого Орла. У дослідженні взяли участь 1000 осіб із різних регіонів Польщі.

Від початку доби РФ 66 разів атакувала позиції Сил оборони, найнапруженіша ситуація — на Покровському та Гуляйпільському напрямках

Від початку доби російський агресор 66 разів атакував позиції Сил оборони, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. На Сумщині сьогодні постраждали Кореньок, Нескучне, Рижівка, Бунякине, Нововасилівка та Свобода. Авіаударів зазнали райони населених пунктів Лужки та Гірки.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках сталося одне боєзіткнення. Також ворог завдав 16 обстрілів по населених пунктах і позиціях українських військ.

На Південно-Слобожанському напрямку загарбники чотири рази намагалися прорвати оборону в напрямку Ізбицького, а також у районах Стариці та Вовчанська. Один бій досі триває.

На Куп’янському напрямку від початку дня противник один раз атакував позиції Сил оборони в напрямку Курилівки.

На Лиманському напрямку українські захисники відбивали десять спроб ворога просунутися в районах Новоселівки, Ямполя, Озерного, а також у бік Ольгівки, Дробишевого й Діброви. Два боєзіткнення ще тривають.

На Слов’янському напрямку Сили оборони успішно зупинили шість спроб противника просунутися поблизу Калеників, Закітного та в бік Рай-Олександрівки і Пискунівки.

На Краматорському напрямку ворог один раз намагався йти вперед поблизу Міньківки.

На Костянтинівському напрямку українські військові відбивали 11 атак поблизу Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки та в напрямку Кучерового Яру. Два боєзіткнення досі не завершилися.

На Покровському напрямку з початку доби окупанти 15 разів намагалися витіснити наших воїнів із займаних позицій у районах Новоолександрівки, Гришиного, Котлиного, Удачного, а також у бік Нового Донбасу, Білицького та Шевченка. Три атаки тривають.

На Олександрівському напрямку противник один раз намагався просунутися в бік Січневого.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 15 ворожих атак у бік Добропілля, Гуляйпільського, Воздвижівки та Чарівного. Три боєзіткнення тривають.

На Оріхівському напрямку ворог один раз штурмував позиції українських захисників у районі Степногірська.

На Придніпровському напрямку спроб просування з боку ворога не зафіксовано.

На інших напрямках суттєвих змін в обстановці наразі не відбулося. Спроб ворога просуватися також не зафіксовано.

Обшуки в Польщі у представників групи, пов’язаної з Гжегожем Брауном

У Польщі правоохоронці провели обшуки у лідерів групи Bronimy Polskiej Granicy («Захищаємо польський кордон»), яку пов’язують зі скандальним польським політиком Гжегожем Брауном, відомим своїми проросійськими поглядами.

Минулого тижня учасники групи оприлюднили відео з Центрального вокзалу. На ньому вони зупиняли людей із темним кольором шкіри та, як стверджується, намагалися перевіряти у них документи.

Обшуки пройшли у Варшаві та Підляському воєводстві за рішенням регіональної прокуратури. У членів групи вилучили телефони і комп’ютери, які передадуть на експертизу.

Прокуратура розслідує справу щодо видавання себе за посадових осіб і незаконної перевірки документів. За даними ЗМІ, один з учасників групи публікував в інтернеті проросійські гасла.

Наразі невідомо, чи буде комусь висунуто обвинувачення.

Далекобійні удари дронів посилюють паливну кризу в Росії

Україна завдає ударів по російських нафтопереробних заводах за допомогою дронів великої дальності. На цьому тлі в Росії обмежують продаж пального, стрімко зростають ціни на бензин, а біля заправок утворюються великі черги автомобілів навіть за сотні кілометрів від лінії фронту. Про це пише WSJ.

Лише цього тижня московський нафтопереробний завод, який забезпечує понад третину пального для столиці РФ і сусідніх регіонів, кілька разів зазнав ударів безпілотників. Цей епізод став одним із понад двох десятків ударів по російських НПЗ від березня. Такі атаки дедалі сильніше ускладнюють становище Кремля, який намагається втримати економічну стабільність і не допустити, щоб росіяни гостріше відчули наслідки війни.

Як зазначає видання, після того як Росія припинила відкрито повідомляти обсяги переробки нафти на пальне, точно оцінити наслідки атак стало складно. Також не завжди зрозуміло, коли саме пошкоджені НПЗ відновлюють роботу.

Водночас зовнішні аналітики вважають, що остання хвиля ударів могла вивести з ладу понад 20% російських потужностей із переробки нафти. У звіті, опублікованому в середу, Міжнародне енергетичне агентство наголосило, що такий масштаб перебоїв є безпрецедентним за весь час російсько-української війни.

Найвідчутніше проблеми з пальним позначилися на регіонах поблизу лінії фронту, і особливо це стосується тимчасово окупованого Криму.

За даними WSJ, останніми тижнями українські дрони неодноразово били по бензовозах, які доставляли пальне до Криму через окуповані території України. Після цього на півострові виник дефіцит бензину, а окупаційна влада ввела обмеження на його продаж і запровадила QR-коди, які водії повинні показувати, щоб отримати свою норму пального.

Крім цього, обмеження на купівлю пального вже запроваджені у 53 регіонах Росії та на окупованих територіях України. У багатьох із них водіям не дозволяють купувати більше пального, ніж може вмістити один бак автомобіля.

Російський диктатор Владімір Путін майже не висловлювався про дефіцит пального. Після наради щодо паливного ринку в п’ятницю уряд РФ повідомив, що влада «працює над стабільними постачаннями пального».

«Зараз люди готові платити за бензин будь-яку ціну», — сказав один із водіїв із Криму.

Подібна кампанія ударів по російських НПЗ торік теж призвела до обмежень на продаж пального в частині регіонів РФ. Однак колишній заступник міністра енергетики Росії Владімір Мілов зазначає, що теперішні масовані удари виявилися значно ефективнішими, оскільки Україна зосередилася на найбільших і найсучасніших НПЗ Росії.

За його словами, саме ці підприємства виробляють високооктановий бензин, використовуючи західне обладнання, яке важко швидко замінити.

«Ці 10–15 нафтопереробних заводів — дуже обмежена й вразлива ціль. Якщо сказати простіше, удари по них можуть спричинити кризу», — сказав Мілов.

Видання також звертає увагу, що в останні місяці Україна атакувала дронами російські термінали для експорту нафти. У такий спосіб Київ намагався завадити Москві заробити більше на зростанні цін на нафту після початку війни США з Іраном. Однак результат цих ударів був неоднозначним, оскільки експорт російської сирої нафти залишився стабільним.

Суд на Волині не скасував виконання штрафу 2,1 мільйона гривень за порушення митних правил

Любомльський районний суд Волинської області розглянув заяву про припинення виконання постанови, якою громадянину призначили багатомільйонний штраф за порушення митних правил. Заявник стверджував, що строки для стягнення коштів уже сплинули.

Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах” з посиланням на справу № 163/1668/23.

У вересні 2023 року Любомльський районний суд визнав Павла Володимировича Пухиря винним у порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Суд призначив йому штраф у розмірі 2 163 735 гривень із конфіскацією вилученого товару.

У грудні 2023 року Волинський апеляційний суд залишив це рішення без змін. Пізніше заявнику надали відстрочку на один місяць для сплати штрафу, однак кошти так і не були сплачені. У березні 2024 року державні виконавці відкрили зведене виконавче провадження для примусового стягнення, і воно триває досі.

Представниця заявника Павла Пухиря — адвокат Круторогова С.І. — подала до суду клопотання про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню.

Захист обґрунтовував свою позицію тим, що через значний розмір штрафу ця справа за критеріями ЄСПЛ прирівнюється до кримінального обвинувачення. Оскільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення є прогалина щодо строків давності виконання таких рішень, адвокат просила застосувати аналогію закону — ст. 80 Кримінального кодексу України. За її аргументами, строк виконання вироку для схожих санкцій становить 2 роки, і на момент звернення він нібито вже минув.

Представниця Волинської митниці Кунєва З.Ю. заперечила проти задоволення заяви. Вона зазначила, що чинне законодавство не передбачає застосування норм Кримінального кодексу до адміністративних стягнень у вигляді штрафу, а також не дає підстав для припинення виконання постанови.

Після вивчення матеріалів справи суддя С.А. Шеремета відмовив у задоволенні клопотання заявника.

Суд зазначив, що постанову про стягнення штрафу своєчасно передали до виконавчої служби — у межах передбаченого законом 3-місячного строку, а примусове виконання рішення триває. Також суд вказав, що стаття 302 КУпАП містить вичерпний перелік підстав для припинення виконання постанови: амністія, скасування відповідного закону або смерть особи. Аргументи захисту про сплив строків за аналогією з КК України до цього переліку не належать.

Окремо суд наголосив, що обов’язковість виконання судових рішень є одним із ключових аспектів верховенства права та правової визначеності.

Відповідно до чинного законодавства, це рішення апеляційному оскарженню не підлягає.

Сибіга заявив про зростання ксенофобії щодо українців у Польщі

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловився щодо погіршення ставлення до українців у Польщі. Він пояснив, як змінюються настрої серед поляків і що на це впливає. Про це міністр сказав в ефірі телемарафону «Єдині новини».

За словами Сибіги, ставлення до українців у Польщі помітно погіршується. Він зазначив, що як міністр отримує численні повідомлення з різних регіонів Польщі про напади на українців, їх приниження та булінг дітей у школах.

Міністр повідомив, що ці випадки обговорювалися через польські дипломатичні канали, оскільки подібні прояви ксенофобії важко знайти в інших країнах. Також він наголосив, що неприязнь до українців у Польщі й далі посилюється.

Сибіга підкреслив, що ксенофобія щодо українців наростає і вже становить загрозу для їхнього життя. Саме тому, за його словами, дуже важливо відкласти емоції в сторону.

Він також заявив, що Україна і Польща мають позитивний попередній досвід, однак для подолання ненависті потрібна воля з обох боків. Україна, за словами міністра, готова до чесного та рівноправного діалогу.

Крім того, посадовець додав, що роль України через повномасштабну війну зараз зростає, подобається це комусь чи ні. Він підкреслив, що Україна тепер не має нікому нічого доводити.

«Тому працюймо. Ми цінуємо всю допомогу, яка була надана. Ми цінуємо той трек, який ми маємо з нашими польськими друзями. Я впевнений, що ми знайдемо ці точки взаємного дотику», — завершив Сибіга.

Іран пов’язав подальші переговори зі США з припиненням вогню в Лівані

Іран і надалі вимагає припинення вогню в Лівані як ключову умову для просування за іншими пунктами мирних домовленостей зі США.

Речник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що Тегеран не збирається переходити до наступного етапу переговорів із Вашингтоном, поки в Лівані не буде досягнуто перемир’я. Цю заяву він зробив напередодні зустрічі сторін у Швейцарії.

За словами Багаї, зустріч у Швейцарії присвячена контролю за виконанням Меморандуму про взаєморозуміння щодо припинення війни від 18 червня 2026 року. Він наголосив, що без реалізації його положень, передусім статті 1, яка передбачає припинення бойових дій на всіх фронтах, включаючи Ліван, перейти до переговорів про остаточну угоду неможливо.

Тим часом у Швейцарії вже стартувала зустріч віце-президента США Джей Ді Венса з пакистанською делегацією, яку очолює прем’єр-міністр Шехбаз Шаріф.

Водночас Венс не відповів прямо на запитання журналіста про те, чи має він послання для прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу щодо припинення військових дій у Лівані, на чому наполягає Тегеран.

У Криму просять жителів тимчасово зменшити споживання електроенергії через аварію

Влада окупованого Криму закликала жителів тимчасово скоротити споживання електроенергії на період ліквідації аварії в енергосистемі півострова. Зокрема, людям рекомендують вимкнути кондиціонери та зайві електроприлади.

Раніше повідомлялося, що через пошкодження в електричних мережах відбулося часткове відключення споживачів Північно-західного, Центрального та Південнобережного енергорайонів. Наразі тривають аварійно-відновлювальні роботи.

Також через аварію на електромережах без електрики залишилася більшість помпових станцій, у зв’язку з чим подачу води тимчасово призупинено. Фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи.

У Львові водія мікроавтобуса оштрафували за спробу ввезти 100 кг сиру через «зелений коридор»

09 червня 2026 року Галицький районний суд м. Львова виніс постанову у справі Руслана Пигитяка, якого звинуватили у порушенні митних правил. Чоловік намагався ввезти в Україну 100 кілограмів твердого сиру, обравши смугу спрощеного контролю.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на справу № 461/3865/26.

Інцидент стався у пункті пропуску «Шегині-Медика». Руслан Пигитяк їхав в Україну на мікроавтобусі «RENAULT TRAFIC» через «зелений коридор». Під час огляду транспортного засобу митники виявили прихований вантаж: 100 упаковок сиру «SWIATOWID» Gouda по 1 кг кожна.

Відповідно до законодавства, ввезення таких товарів для власного споживання обмежене: не більше 2 кг або одна упаковка на особу. У разі перевищення цих норм товари підлягають обов’язковому декларуванню та оподаткуванню.

Під час судового засідання Руслан Пигитяк повністю визнав свою провину та розкаявся. Суд також врахував, що раніше його не притягували до адміністративної відповідальності, тому застосував принцип пропорційності.