Архіви категорії: Світ

На саміті НАТО в Анкарі обговорять додаткові системи ППО для України, заявила Урсула фон дер Ляєн

Оприлюднено автором

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що тему надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони розглянуть під час саміту НАТО в Анкарі, який розпочинається у вівторок.

Про це вона повідомила в X.

Таку заяву фон дер Ляєн зробила на тлі чергової масштабної російської атаки на Україну. Водночас вона закликала забезпечити Київ засобами ППО.

За словами глави Єврокомісії, минулого тижня ЄС перерахував Україні перші 4 млрд євро з пакету на 90 млрд євро, який призначений для закупівлі українських дронів.

Вона також пообіцяла «ще більше коштів» уже найближчим часом і повідомила про схвалення нового пакету санкцій.

«І ми активно працюємо над укладанням угоди щодо 21-го пакету санкцій найближчими днями. Ми й надалі посилюватимемо тиск, доки Росія не припинить кровопролиття», – додала президентка Єврокомісії.

Лукашенко знову заявив про «гібридну війну» проти Мінська та звинуватив Захід

Оприлюднено автором

Олександр Лукашенко під час звернення до білоруських військових заявив, що проти Мінська ведеться «гібридна війна», а на кордоні з Україною нібито відбуваються провокації.

Він сказав, що Білорусі війна не потрібна, наголосивши: «ми мирні люди», однак, за його словами, перед ворогом у країні не мають наміру схиляти голови.

Також Лукашенко поклав відповідальність за перешкоди до завершення конфлікту в Україні на «міжнародну партію війни». За його словами, «економічний диктат, політичний та інформаційний тиск» супроводжуються активним шпигунством і провокаціями на південних кордонах Білорусі.

Крім того, він заявив, що окремих західних політиків дратують самостійність і незалежність Білорусі, її союз із Росією та прихильність до мирного врегулювання конфлікту в Україні. Лукашенко також підкреслив, що білоруських військових «на цю бійню» ніхто не відправлятиме, повторивши, що війна країні не потрібна. Він додав, що погано те, що вона триває в Україні, і знову заявив про підтримку мирного вирішення питання, стверджуючи, що «міжнародна партія війни» цього не хоче.

Вибухи в Ярославлі вночі: після атаки загорівся нафтопереробний завод

Оприлюднено автором

У ніч на 6 липня в російському Ярославлі сталися вибухи, після чого над містом піднявся дим.

Місцеві жителі повідомили про удар по Ярославському нафтопереробному заводу. Про це написав Telegram-канал Exilenova+.

У Exilenova+ про атаку Сил оборони на Ярославський НПЗ почали повідомляти після четвертої години ранку. У дописі зазначалося: «Ярославль, місцеві жителі повідомляють про успішну атаку на НПЗ».

Також у каналі оприлюднили кілька фото та відео, на яких видно дим над місцем удару.

У соцмережах писали, що виїзд із Ярославля у напрямку Москви перекрили для ліквідації наслідків атаки. Саме в цьому районі розташований уражений завод.

Пожежу на території НПЗ також фіксує сервіс NASA FIRMS.

Ярославський НПЗ, або «Славнефть-ЯНОС», є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Російської Федерації. Його проєктна потужність становить 15 млн тонн нафти на рік.

Підприємство виробляє автомобільні бензини, дизельне та авіаційне пальне, а також інші нафтопродукти, які мають значення для військової логістики держави-агресорки.

Пісторіус виступив проти доступу АдН до секретної інформації

Оприлюднено автором

Представникам «Альтернативи для Німеччини», які теоретично можуть обійняти посади регіональних міністрів, не слід надавати доступ до секретних даних. На думку міністра оборони ФРН Бориса Пісторіуса («Соціал-демократична партія Німеччини»), це створює ризики через зв’язки партії з Кремлем.

Про це Пісторіус заявив у коментарі для BILD напередодні виборів у Саксонії-Ангальт і Мекленбурзі-Передній Померанії. Він висловив стурбованість тим, що АдН може досягти успіху.

За словами міністра, партія відкрито показує своє ставлення до німецької демократії. Він наголосив, що її прихід до влади став би дуже тривожним сигналом, і закликав рішучіше протидіяти таким тенденціям.

Пісторіус також повідомив, що в Берліні вже відбуваються консультації щодо того, кому можна довіряти секретну інформацію. Він підкреслив, що це є обов’язком держави, оскільки йдеться про безпеку.

Очільник оборонного відомства підтвердив, що не вважає можливим передавати АдН чутливі дані. За його словами, такого допуску не можна дозволити.

Він додав, що достатньо звернути увагу на публічні заяви членів партії. На його думку, їхні тісні контакти з Путіним є очевидними, а також існують підозри щодо фінансування з Росії.

Тим, хто збирається голосувати за АдН, Пісторіус порадив добре зважити, чи відповідає такий вибір інтересам демократії. Водночас він зазначив, що остаточне рішення залишається за виборцями.

Трамп після зустрічі із Зеленським на саміті НАТО в Анкарі може провести переговори з Путіним

Оприлюднено автором

Після зустрічі із Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі Дональд Трамп, імовірно, планує переговори з Володимиром Путіним. Про це Reuters повідомив високопоставлений представник адміністрації США.

Як розповів співрозмовник агентства, у середу під час розмови із Зеленським Трамп хоче обговорити, «як ми можемо закінчити війну». Після цього, за очікуваннями, він зв’яжеться з Путіним.

Джерело Reuters також зазначило, що в Білому домі вважають: «за останні пару місяців поле бою явно застигло, і жодна зі сторін не досягає значного прогресу».

За його словами, «президент відчуває справжнє почуття терміновості у спробах покласти цьому край».

Європа прискорено розширює оборонну промисловість через війну РФ проти України

Оприлюднено автором

Європейська оборонна промисловість переживає стрімке зростання, адже країни регіону намагаються виконати укладену рік тому угоду НАТО про підвищення витрат на оборону до 3,5% ВВП до 2035 року. Члени Альянсу в Європі прагнуть відновити свої збройні сили, щоб бути готовими до потенційного нападу з боку Росії.

Як зазначає The Economist, Європа готується до протистояння з РФ без підтримки США. Поштовхом до цього стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

У виданні навели приклад заводу Hagglunds у Швеції, що належить оборонній компанії BAE Systems. Якщо ще 10 років тому підприємство скорочувало витрати заради виживання, то тепер британська компанія нарощує виробничі потужності у п’ять-шість разів, щоб відповідати різкому зростанню попиту.

За словами генерального директора компанії Томмі Густафссона-Раска, виторг BAE Systems піднявся з 211 млн доларів у 2018 році до 1,1 млрд доларів у 2025 році й наближається до рівня понад 2 млрд доларів на рік.

BAE Systems, нагадали журналісти, випускає бойові машини піхоти CV90, які використовують, зокрема, українські війська. На знак вдячності за підтримку 21-а окрема механізована бригада навіть передала компанії український прапор із написом “Дякуємо, завжди”.

Водночас переозброєння Європи має і зворотний бік. На нещодавній демонстрації в Брюсселі тисячі людей вийшли на вулиці з гаслом “Добробут, а не війна”. Минулого року в Італії профспілки також організували протест, вивівши близько 500 000 осіб проти збільшення витрат на оборону.

The Economist підкреслює, що Європі в будь-якому разі доведеться шукати компроміс, якщо вона хоче отримати більш боєздатні збройні сили. Для цього потрібні або більші державні запозичення, або підвищення податків, або скорочення соціальних витрат, або поєднання всіх трьох варіантів.

Журналісти зазначають, що далеко не всі європейські члени НАТО зможуть вийти на рівень 3,5% ВВП, якщо й надалі збільшуватимуть оборонні витрати нинішніми темпами. Це стосується навіть Великої Британії та Франції.

У виданні вважають, що ця тема може спричинити жорсткі суперечки на саміті НАТО 7–8 липня в Анкарі. Раніше президент США Дональд Трамп і американський міністр оборони Піт Хегсет уже критикували європейських членів Альянсу, заявляючи, що ті користуються гарантіями безпеки США, одночасно забезпечуючи своїм громадянам щедрі пільги та тривалі відпустки.

Найближче до бажаного показника 3,5% ВВП перебувають передусім країни, які найбільше відчувають загрозу з боку Росії, зокрема країни Балтії та Польща. Литва для цього запровадила новий податок — “внесок на забезпечення безпеки”, а Фінляндія суттєво скоротила видатки на охорону здоров’я та соціальні послуги.

За оцінками рейтингового агентства Fitch, загалом 11 європейських країн покривають щонайменше половину зростання оборонних витрат за рахунок підвищення податків або скорочення інших видатків. Опитування аналітичного центру “Європейська рада з міжнародних відносин” свідчать, що це зазвичай легше зробити в державах, розташованих ближче до лінії фронту, де більшість населення підтримує урізання соціальних витрат заради фінансування оборони.

Окремо у виданні згадали країни, які мають значні можливості для запозичень, — Данію, Швецію та Німеччину. Вони планують довести оборонні витрати до 3,7 % від ВВП до 2030 року.

Водночас є держави, які прагнуть досягти мети, але мають обмежені можливості для запозичень і слабку підтримку підвищення податків або скорочення соціальних виплат. Серед них — Велика Британія та Франція.

Як зазначає видання, становище Великої Британії настільки складне, що минулого місяця міністр оборони Джон Хілі подав у відставку через мізерне заплановане збільшення бюджету. Після подальших суперечок було погоджено лише невелике підвищення на 0,1% ВВП до 2030 року, що загалом дасть 2,7%. Аналітики сумніваються, що країна зможе вийти на 3,5% до 2035 року.

Франція, за оцінкою The Economist, відстає ще сильніше. Париж планує довести витрати на оборону лише до 2,5% ВВП до 2030 року, але навіть для цього доведеться йти на компроміси у формі підвищення податків або скорочення бюджету в інших сферах.

Є також країни, які демонструють байдужість до підвищення оборонних витрат. Іспанія, наприклад, домоглася для себе винятку та заявила, що зупиниться на рівні 2,1% ВВП.

Португалія теж залишається серед таких держав: вона витрачає на оборону лише 2% від ВВП. У країні запевняють, що вийдуть на цільовий показник до 2035 року, але, як зауважили журналісти, не докладають для цього жодних зусиль.

Італія раніше звітувала про 39-відсоткове збільшення витрат, щоб минулого року досягти 2% ВВП. Однак, як наголосили у виданні, реальне зростання склало лише 7%, а решта була наслідком бухгалтерських хитрощів.

The Economist наголошує, що проблема полягає не тільки в можливому недосягненні цільових показників, а й у тому, як саме ці кошти витрачаються.

Багато європейських держав, за оцінкою видання, надто багато вкладають у власну промисловість, що веде до фрагментації. У Європі використовують 12 типів танків і виробляють п’ять різних моделей гаубиць, тоді як в Америці існує по одній моделі кожного виду.

Є і приклади відверто неефективних витрат. Минулого місяця Німеччина скасувала програму суднобудування вартістю 10 млрд євро, оскільки вона відставала від графіка, а її вартість зросла до 18 млрд євро. У результаті 2,3 млрд євро було витрачено на фрегати, які військово-морський флот так і не отримає.

Кремль затягує мирний процес і чекає поступок від України

Оприлюднено автором

Російська сторона не виявляє готовності до змістовних мирних переговорів щодо України та, ймовірно, розраховує затягувати цей процес. Про це пише Financial Times.

Як зазначає видання, під час контактів з американською стороною російські переговірники заявили, що для просування переговорного процесу США мають домогтися від Києва згоди на масштабні поступки.

Один зі співрозмовників FT у Москві, який був залучений до закулісних переговорів про припинення війни, прямо описав підхід Кремля. За його словами, росіяни наразі переважно вважають, що американці «віддадуть» їм Україну.

Той самий співрозмовник наголосив, що Москва не демонструє готовності до жодних поступок зі свого боку. За його оцінкою, російська сторона знову і знову повторює ті самі цілі, а запропонована нею основа для переговорів фактично означає відсутність будь-якої основи для самих переговорів.

Українські високопосадовці, які брали участь у мирних переговорах, повідомили Financial Times, що тристоронній переговорний процес за посередництва США навряд чи буде відновлено до кінця літа.

За словами співрозмовника FT у Москві, зосередженість Кремля на максималістських цілях Путіна свідчить про те, що Росія, найімовірніше, не братиме участі в будь-яких змістовних переговорах щонайменше до лютого 2027 року.

У Financial Times також зауважили, що Путін не продемонстрував жодних ознак того, ніби останні кампанії України можуть змусити його сісти за стіл переговорів. Навпаки, він лише посилив свою позицію, наполягаючи, що Росія виграє війну, а її військові цілі, як і раніше, залишаються досяжними.

Німеччина змінює підхід до військового резерву для оборони та місій у НАТО і ЄС

Оприлюднено автором

У Німеччині підготували законопроєкт, який передбачає реформу військового резерву та розширення можливостей залучення колишніх військовослужбовців для потреб національної й колективної оборони. Також документ дозволяє використовувати їх для виконання завдань у країнах НАТО та ЄС. Про це повідомляє Defence24.

Проєктом визначено, що резервісти мають проходити обов’язкові навчання тривалістю від трьох до дванадцяти тижнів. Загальний строк їхньої обов’язкової служби має становити від шести до дванадцяти місяців.

Для різних категорій колишніх військових встановлено окремі вікові межі призову. Частину резервістів можуть залучати до 45 років, тоді як колишніх кадрових військових — до 65 років, а в окремих випадках — до 68 років.

Окрім цього, законопроєкт збільшує термін попередження про виклик на збори до восьми тижнів. Також у ньому передбачені додаткові компенсації для роботодавців, які тимчасово втрачатимуть працівників через службу в резерві.

Протягом останніх кількох місяців Німеччина проводить реформу системи комплектування Бундесверу, прагнучи наростити чисельність армії без відновлення загального військового призову. З початку 2026 року в країні запровадили нову модель військового обліку для молоді, а також повідомили про збільшення кількості охочих служити на 24%.

Водночас кінцевою метою цієї реформи є створення резерву чисельністю до 200 тис. військових, а також збільшення активного складу Бундесверу до 260 тис. людей.

Ці наміри також зафіксовані в першій військовій стратегії Німеччини, яку представили навесні 2026 року. У цьому документі резерв названо одним із ключових елементів оборони країни, потрібним для швидкого розгортання сил у разі кризи.

Американські війська майже повністю залишили Естонію через перегляд сил Пентагоном

Оприлюднено автором

США майже повністю вивели свої війська з Естонії, повідомляє ERR.

Як уточнює видання, це рішення пов’язане з тим, що Пентагон призупинив перекидання нових підрозділів до Європи та розпочав перегляд глобального розміщення сил.

Чинна угода між Естонією та США передбачає присутність у країні від 500 до 700 американських військовослужбовців. Однак нині там залишилася лише невелика частина персоналу, переважно підрозділи забезпечення.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що строки прибуття нових американських підрозділів наразі невідомі. Водночас британський і французький контингенти продовжують перебувати в країні.

Останнім часом західні ЗМІ активно обговорюють прогнози про те, що Росія у зв’язку з позицією Трампа може готувати напад на Прибалтику та Польщу.

Готланд стає ключовим елементом оборони Швеції в Балтійському регіоні

Оприлюднено автором

Швеція пришвидшує мілітаризацію Готланда та посилює на острові цивільну стійкість. Острів у Балтійському морі, де проживають 60 858 людей, включили до оборонного плану країни на 2025–2030 роки як одну з семи пріоритетних цілей потенційного нападу Росії. Про це повідомляє The Guardian.

Готланд розташований за 275 км від російського Калінінграда і за 87 км від материкової Швеції. Командувач сухопутних військ на острові полковник Андреас Густафссон наголосив, що контроль над Готландом означає контроль над повітряними та морськими операціями в усьому Балтійському регіоні. У разі мобілізації оборону острова забезпечуватиме бойова група чисельністю близько 4 500 військовослужбовців.

На тлі цих загроз країна нарощує оборонні витрати до 2,8% ВВП у 2026 році, а з 2028 року цей показник має зрости до 3,1%. Також Швеція розширює призов і збільшує термін служби до 15 місяців.

Одночасно Шведське агентство цивільної оборони (MSB) втілює на Готланді програму Stark socken («Сильна парафія»). Її мета — підготувати цивільне населення до повної автономії, якщо острів опиниться в ізоляції. Для цього створюють локальні безпекові хаби, формують запаси палива та їжі, а також ведуть облік приватних джерел води. Наприкінці року на Готланді планують провести тестову евакуацію кількох сотень жителів. Крім того, екстрені служби острова вже інтегрують досвід України у сфері роботи з масовими пораненнями та ліквідації наслідків руйнувань будівель.

За оцінкою полковника Густафссона, пряме вторгнення зараз є малоймовірним, однак загроза шпигунства і диверсій залишається високою.

Військове керівництво також застерігає, що для країн Балтії та Фінляндії ризики різко зростуть у разі припинення вогню в Україні, оскільки РФ зможе швидко передислокувати звільнені війська до північних кордонів НАТО.

Після повномасштабного вторгнення РФ Швеція докорінно змінила свою оборонну політику. Країна відмовилася від багаторічного нейтралітету, приєдналася до НАТО та почала відновлювати концепцію «тотальної оборони». Вона передбачає підготовку до можливого конфлікту не лише армії, а й цивільного населення. Важливе місце в цій стратегії посів Готланд, а також розвиток інфраструктури, яка має забезпечити стійкість країни в умовах кризи.

Стратегічна роль острова підтверджувалася і останніми подіями в Балтійському морі. Наприкінці 2024 року поблизу Готланду сталися інциденти з пошкодженням підводних кабелів, які у Стокгольмі розглядають як можливі диверсії.