Архіви категорії: Світ

Відсутність Моджтаби Хаменеї на церемонії прощання привернула увагу під час похоронних заходів в Ірані

Оприлюднено автором

Попри попередні заяви президента Сполучених Штатів Дональда Трампа про участь Моджтаби Хаменеї в переговорах із Вашингтоном, його непоява в публічному просторі й далі викликає запитання. Як повідомляє Reuters, у неділю, 5 липня, троє синів убитого іранського лідера аятоли Алі Хаменеї молилися біля його труни, однак Моджтаба Хаменеї, який став наступником батька на посаді верховного лідера Ірану, на публічній церемонії не з’явився.

У неділю біля труни Алі Хаменеї та ще чотирьох трун членів родини молилися троє його синів. Водночас Моджтаба Хаменеї, який успадкував посаду верховного лідера, був відсутній.

Державне телебачення Ірану показало Мостафу, Мейсама та Масуда Хаменеї під час молитви біля трун, встановлених у великому дворі тегеранського Imam Khomeini Grand Mosalla. Цей масштабний релігійний комплекс названий на честь першого верховного лідера Ірану Рухолли Хомейні.

Алі Хаменеї та кілька інших членів його родини загинули 28 лютого внаслідок авіаудару на початку війни США та Ізраїлю з Іраном. Ця війна спричинила численні жертви й руйнування в регіоні, але теократичний уряд Ірану, який спирається на Корпус вартових Ісламської революції, зберіг владу. На цьому тлі Ісламська Республіка проводить тиждень масових похоронних процесій на честь Хаменеї.

Ці заходи покликані продемонструвати публічну відданість державі та революційний запал. Окрім масштабних церемоній в Ірані, влада також планує перевезти останки Хаменеї до шиїтських релігійних центрів у сусідньому Іраку.

Після того як протягом дня труна Хаменеї перебувала в приміщенні для прощання високопосадовців Ірану та іноземних представників, у суботу її виставили надворі під склом. Поруч розмістили труни його доньки, зятя, невістки та онуки.

У неділю до Mosalla прийшли десятки тисяч людей, щоб ушанувати пам’ять Хаменеї та його родини. Серед них були військові, студенти релігійних семінарій, а також звичайні чоловіки й жінки. Частина присутніх розмахувала прапорами з написами про помсту США та Ізраїлю. Інші молилися в комплексі, названому на честь Хомейні, якого Хаменеї змінив на посаді верховного лідера у 1989 році.

Попри великий масштаб церемонії, Моджтаба Хаменеї так і не з’явився публічно. Після атаки 28 лютого, внаслідок якої загинули його батько та інші члени родини, жодного нового зображення Моджтаби Хаменеї також не оприлюднили.

За словами людей, близьких до його оточення, Моджтаба Хаменеї був поранений під час ударів США й Ізраїлю по іранських цілях на початку війни. Вони повідомили Reuters, що його обличчя було спотворене, а також що він дістав серйозне поранення однієї або обох ніг.

Трамп заявив, що мирні переговори були призупинені на тиждень через заходи, пов’язані з похороном Хаменеї. Отже, дипломатичний процес має поновитися після завершення основних церемоній.

У неділю за трунами також молилися президент Ірану Масуд Пезешкіян і спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф. Масуда Хаменеї бачили в сльозах: він витирав очі куфією — картатою хусткою, що в Ірані символізує войовничі революційні ідеали та солідарність із палестинцями.

У цей час імам читав похоронні молитви. Церемонія відбувалася на тлі великого скупчення людей у центральній частині Тегерана. Mosalla був заповнений натовпами іранців, серед яких було багато заплаканих людей, зокрема й уночі. Деякі учасники били себе в груди — це характерний жест жалоби під час релігійних церемоній.

Іранська мережа метро повідомила, що з пізнього вечора суботи до ранку неділі зафіксувала 7 млн поїздок. Такий пасажиропотік пов’язали з масовим прибуттям людей до центру столиці.

Після великої процесії в центрі Тегерана, яку влада планує провести в понеділок, останки Хаменеї мають перевезти до міста Кум. У цьому семінарському місті, яке є центром шиїтської релігійної ієрархії Ірану, церемонії заплановані на вівторок.

Після цього тіло мають доправити до Іраку. У середу заходи заплановані в шиїтських священних містах Наджаф і Кербела.

У четвер останки Хаменеї повернуть до Ірану для ще однієї процесії в Мешхеді. Поховання планують біля гробниці одного із середньовічних шиїтських імамів.

Іранська влада очікує мобілізувати мільйони людей для великих процесій упродовж найближчих днів. Для учасників обіцяють організувати транспорт, харчування та проживання.

Трамп переорієнтовує НАТО на фінансову вигоду та ринок озброєнь

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп, як повідомляє Politico, радикально змінює підхід до Північноатлантичного альянсу. Замість оборонного союзу, що спирається на спільні демократичні цінності, НАТО дедалі більше набуває рис комерційної структури. У центрі трансатлантичного порядку денного тепер опиняються не питання розширення блоку чи посилення східного флангу перед російською загрозою, а обсяги витрат європейських держав на закупівлю американського озброєння.

Саме ця комерціалізація, як очікується, стане головною темою саміту лідерів альянсу, який запланований на 7–8 липня в турецькій Анкарі. Посол США в НАТО Метт Вітакер уже підтвердив економічну спрямованість зустрічі. За його словами, Вашингтон підтримує розширення військового виробництва в самій Європі, однак рішуче виступає проти будь-яких протекціоністських бар’єрів, що заважають американським корпораціям зберігати домінування на європейському ринку озброєнь.

Під тиском Білого дому союзники змушені різко нарощувати оборонні бюджети. Якщо ці фінансові вимоги не виконуватимуться, американський лідер неодноразово погрожував повністю позбавити країни підтримки або навіть вивести США зі складу альянсу. Окрім цього, міністр війни США Піт Геґсет прямо пов’язав темпи постачання американської техніки з готовністю європейських держав платити більше.

Європейські країни змушені пристосовуватися до таких умов і намагаються показати Трампу економічну доцільність існування союзу. Під час візиту до Вашингтона генеральний секретар альянсу Марк Рютте наголосив, що оборонні замовлення Європи на суму $300 млрд створюють понад 110 тисяч робочих місць для громадян США. Перед зустріччю в Анкарі Велика Британія та Німеччина також заявили про намір розгорнути на своїй території ліцензійне виробництво американського озброєння.

Помітна частина європейських вкладень в американський ВПК спрямована на закупівлю техніки для підтримки оборонних можливостей України. Європейські дипломати визнають, що прагнуть перетворити саміт в Анкарі на масштабну бізнес-угоду, аби продемонструвати Трампу позитивний фінансовий результат і зберегти прихильність Вашингтона. Водночас сам Трамп у соціальних мережах знову розкритикував Німеччину та інших партнерів, заявивши, що Сполучені Штати витрачають колосальні гроші на захист Європи, не отримуючи жодної взаємної вигоди.

Американське оборонне відомство вже перебудувало власну структуру, щоб визначати пріоритети військового експорту. Цього року Пентагон передав два ключові офіси, відповідальні за міжнародні продажі зброї, під контроль департаменту із закупівель та забезпечення, щоб максимально пришвидшити укладання комерційних контрактів.

Такий трансакційний підхід викликає серйозне занепокоєння в європейських столицях, особливо на тлі війни в Україні та регулярних провокацій Росії поблизу східних кордонів НАТО. Напруження посилюють неочікувані рішення Білого дому щодо виведення частини контингенту з Німеччини та скасування запланованих дислокацій у Польщі. Крім того, очікується, що Пентагон відмовиться від планів розміщення в Німеччині американських крилатих ракет Tomahawk. Американські посадовці побоюються, що Москва розцінить це як ескалацію, однак через таке рішення Берлін лишається без ефективної далекобійної зброї для стримування потенційної агресії.

Єврокомісія обговорить з країнами ЄС, як запобігти чергам на кордонах через нову систему контролю

Оприлюднено автором

Європейська комісія планує провести переговори з державами-членами ЄС, щоб нова система прикордонного контролю Євросоюзу не спричинила значних затримок для відпочивальників упродовж літа. Про це повідомило видання Politico.

Як ідеться в листі, надісланому в п’ятницю та отриманому виданням, єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер поінформував керівників аеропортів і авіакомпаній, що система в’їзду/виїзду (EES), яку поетапно впроваджують з жовтня минулого року, покликана “гарантувати безпеку наших громадян без зайвого дискомфорту для відвідувачів з-поза меж Шенгенської зони”.

Галузеві об’єднання, зокрема “Авіакомпанії для Європи” (Airlines for Europe) та Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA), звернулися до Комісії з листом, у якому заявили про серйозне занепокоєння через довгі черги на кордоні та затримки для пасажирів, які подорожують до ЄС і з нього.

Відповідно до правил, громадяни країн, які не входять до ЄС, мають здавати відбитки пальців і фотографуватися замість звичного штампування паспортів. Водночас запуск системи, за який відповідають національні уряди, супроводжувався технічними проблемами, через що час очікування для іноземних гостей різко зріс.

У Кракові з’ясовують обставини пошкодження могили Богдана Лепкого

Оприлюднено автором

У Кракові поліція розслідує пошкодження пам’ятника на могилі українського поета, письменника та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого. Про це пресслужба воєводського управління поліції у Кракові повідомила виданню Fakt.

У пресслужбі уточнили, що повідомлення про інцидент надійшло в неділю, 5 липня, о 12-й годині. На місці правоохоронці провели огляд і зараз з’ясовують усі обставини справи.

Як зазначили в поліції, цей інцидент не пов’язують із мотивами національного характеру. За попередньою оцінкою, пошкодження пам’ятника могло статися протягом останніх двох тижнів.

Протести в Тирані не вщухають: 35-та ніч акцій через курортний проєкт у природоохоронній зоні

Оприлюднено автором

У Тирані вже 35-ту ніч поспіль тривають масштабні антиурядові виступи. Учасники протестів вимагають відставки прем’єр-міністра Еді Рами, тимчасової заміни уряду, змін до Конституції та припинення корупції.

Про розвиток подій повідомляє агентство Associated Press. За його даними, десятки тисяч людей пройшли головним бульваром албанської столиці до площі Скандербега.

Поштовхом до початку демонстрацій став проєкт будівництва розкішного курортного комплексу в природоохоронній зоні. Цей проєкт пов’язують із Джаредом Кушнером, зятем президента США Дональда Трампа. Згодом ці акції переросли в антиурядові та антикорупційні протести.

Під час ходи демонстранти вигукували “Нова Албанія” та “Еді Рама, у відставку!”.

Одним із головних символів протесту став великий бюст прем’єр-міністра, який учасники повалили за допомогою мотузки. Цей епізод відсилав до повалення пам’ятника багаторічному комуністичному лідеру Енверу Ходжі у 1991 році.

Оскільки акція пройшла у день 62-річчя Еді Рами, деякі протестувальники принесли символічні “торти” з цементу як натяк на будівельні проєкти. Крім того, учасники іронічно заспівали для глави уряду пісню “З днем народження”.

Ще одним помітним символом стали рожеві повітряні кульки у формі фламінго. Як пояснювали протестувальники, саме цим птахам може загрожувати зведення курортного комплексу. Через це демонстрації отримали назву “революція рожевих фламінго”.

Приблизно через дві години після початку протесту частина демонстрантів попрямувала до поліцейського відділку. Там вони вимагали звільнити затриманих під час акції біля парламенту, що відбулася у четвер. Тоді протестувальники розбили вікна будівлі поліції, а правоохоронці для розгону натовпу застосували водомет.

HeadHunter опублікував вакансії операторів дронів для захисту неба над Москвою

Оприлюднено автором

На найбільшому російському сайті з пошуку роботи HeadHunter з’явилися оголошення про набір операторів дронів для захисту неба над Москвою, повідомляє Reuters.

В оголошенні зазначено, що майбутні працівники працюватимуть із високотехнологічним обладнанням, яке призначене для захисту міського середовища.

Набір ведуть до добровольчого підрозділу під назвою “Бойовий армійський резерв”, завдання якого визначене як “забезпечити безпеку столиці”.

Від претендентів не вимагають попереднього досвіду. Серед вимог вказані лише “базові технічні навички” та “бажання розвиватися в цій сфері”. Заробітна плата пропонується на рівні від 150 000 рублів (1 950 доларів) на місяць. Reuters звертає увагу, що така пропозиція виглядає невигідною на тлі середнього рівня зарплати в Москві, який перевищує 200 000 рублів.

Із 2023 року атаки безпілотників на Москву та Підмосков’я відбуваються частіше. Через це російська влада регулярно запроваджує обмеження в роботі столичних аеропортів, а сили ППО заявляють про перехоплення дронів на підльоті до міста.

Основними цілями українських далекобійних ударів у Росії залишаються нафтопереробні заводи, військові аеродроми, підприємства оборонно-промислового комплексу, склади боєприпасів і логістичні вузли. Українська влада називає такі удари способом послаблення військового потенціалу РФ.

У 2026 році інтенсивність атак українських дронів по території Росії суттєво зросла. Як оцінюють західні ЗМІ, ці удари стали більш масованими та результативними, що змушує Росію перекидати системи ППО вглиб країни й посилювати захист Москви та стратегічних об’єктів.

Зеленський і Крістерссон обговорили посилення ППО, Gripen та Drone Deal

Оприлюднено автором

Президент Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Під час переговорів сторони зосередилися на зміцненні української ППО, підготовці до використання шведських Gripen, а також співпраці в межах Drone Deal.

Про підсумки розмови Зеленський повідомив у Telegram. Він подякував Швеції за підтримку України та послідовну позицію щодо російської війни.

Як зазначив президент, головною темою стала протиповітряна оборона. За його словами, Росія робить ставку на удари балістикою, комбіновані атаки та реактивні «шахеди», тому захист від таких загроз є ключовим для того, щоб позбавити росію можливості затягувати війну.

Зеленський також повідомив, що під час розмови обговорювали кроки, які можуть посилити захист України.

Окрему увагу сторони приділили використанню шведських Gripen. Президент наголосив, що триває активна робота для своєчасного забезпечення всієї необхідної інфраструктури, тренувань і запуску використання шведських «Гріпенів». Він підкреслив, що це стане історичним посиленням української бойової авіації та великим економічним співробітництвом між Україною та Швецією у безпековій сфері, яке має бути безперечно результативним.

Крім того, за словами президента, продовжується робота у форматі Drone Deal між Україною та Швецією.

Наприкінці Зеленський додав, що сторони домовилися про наступні контакти.

Східний фланг НАТО готується до перших днів можливої війни з Росією без негайної допомоги США

Оприлюднено автором

Країни східного флангу НАТО посилюють оборону, збільшують армії та готуються до того, що перші дні можливої війни з Росією їм доведеться пройти переважно власними силами. Про це пише Politico.

Журналісти Axel Springer Global Reporters Network побували на трьох вразливих ділянках східного кордону Європи: на лісистому кордоні Фінляндії з Росією, на укріпленій лінії Польщі з Калінінградом і Білоруссю, а також на околицях Литви біля Сувалкського коридору. Їхньою метою було з’ясувати, наскільки ці держави готові до можливого нападу Росії на альянс.

Автори дійшли висновку, що Європа поспіхом зміцнює свій східний рубіж на тлі загрози, з якою, як вважають європейці, Вашингтон може більше не впоратися. Президент США Дональд Трамп ставить під сумнів усталені гарантії безпеки та прагне скоротити американську військову присутність у Європі.

Politico зазначає, що після переобрання у 2024 році Трамп не раз висловлював сумніви щодо зобов’язань Вашингтона за статтею 5 НАТО, яка передбачає, що напад на одного члена означає напад на всіх. Додаткову невизначеність спричинила війна в Ірані, після якої команда президента США пригрозила переглянути членство Штатів у НАТО через відмову європейських союзників долучитися до конфлікту.

Водночас супутникові знімки свідчать, що Росія посилила військову присутність біля кордону з Фінляндією та іншими країнами ЄС, зводячи казарми й розміщуючи техніку. Керівник шведської військової розвідки охарактеризував це як підготовку до можливого протистояння з НАТО.

Фінляндія виходить із того, що перший удар доведеться стримувати самостійно. Її кордон із Росією завдовжки 1343 кілометри є найдовшим сухопутним кордоном альянсу з Москвою. Перехід закрито з 2023 року.

Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті сказав: “Росія – наддержава, а ми – маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедем”.

Фінський законодавець Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з питань оборони, наголосив, що Гельсінкі не очікує швидкого застосування статті 5. За його словами, Фінляндія розуміє, що спершу має завдати першого удару самостійно, і лише потім буде активовано статтю 5 НАТО.

Серед головних військових переваг країни автори називають її територію: густі ліси, глибокий сніг, мінусові температури та короткий світловий день узимку. У травні Фінляндія провела навчання “Північна зірка 26” та “Карельський меч 26”, під час яких військові з Франції, Великої Британії та США відпрацьовували дії саме в таких умовах.

Минулого року Гельсінкі разом із Польщею та трьома балтійськими державами вийшло з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Поясненням стало те, що Росія ніколи не приєднувалася до цього договору і вже застосовує таку зброю в Україні.

Польща робить ставку на “Східний щит” і рекордне посилення армії. Ще у листопаді 2024 року прем’єр Польщі Дональд Туск у селі Домбрівка неподалік кордону з Калінінградом представив першу ділянку цих укріплень. Тоді він заявив: “Мені не потрібно нікому пояснювати, що цей кордон потрібно охороняти надзвичайно ретельно”.

Проєкт включає протитанкові та піхотні рови, бетонні бар’єри, бункери, дрони, тепловізори та мінні поля вздовж 800-кілометрового кордону з Білоруссю і Калінінградом. У польському Міноборони оцінюють повну вартість системи приблизно у 10 млрд євро.

“Східний щит” є складовою ширшої Лінії стримування східного флангу, яка має простягнутися від Фінляндії до Румунії. Водночас Politico пише, що на окремих відтинках кордону цей проєкт поки більше виглядає як перспектива, ніж як завершена реальність. На значних ділянках видимих укріплень немає, а протитанкові “їжаки”, що були складовані поблизу Домбрівки, після візиту Туска так і не встановили на позиціях.

Поштовхом до прискорення розробки польської системи протидії дронам SAN став випадок, коли 19 російських дронів увійшли у польський повітряний простір. Літаки НАТО збивали їх ракетами з винищувачів F-16 та F-35, і таке реагування коштувало мільйони євро, хоча самі дрони коштували лише частку цієї суми. SAN має дати Польщі змогу захищатися від безпілотників без використання винищувачів.

У Литві та інших країнах Балтії готуються до сценарію, за якого підкріплення може не бути до двох тижнів. Командувач збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас вважає малоймовірним раптовий напад Росії, оскільки системи попередження НАТО ускладнюють приховування масштабного переміщення військ.

Литва стежить за залізничними вузлами та логістичними пунктами й відповідає власними навчаннями на військові маневри Росії та Білорусі. Однак, на відміну від Фінляндії та Польщі, балтійські держави мають значно менше простору для маневру. Литва, Латвія та Естонія надто малі й надто близькі до Росії та Білорусі, щоб, за висловом авторів, “торгувати територією заради часу”. Із рештою НАТО їх з’єднує приблизно 65-кілометровий Сувалкський коридор.

Біля села Лаворішкес у Литві встановлено попереджувальний знак: “Не ризикуйте своєю безпекою – не їдьте до Білорусі. Ви можете не повернутися”. Сам кордон укріплено колючим дротом і бетонними “зубами дракона”, покликаними зупиняти танки.

Ці споруди входять до Балтійської оборонної лінії — спільного проєкту Естонії, Латвії та Литви, який передбачає протитанкові рови, бункери, оборонні перешкоди та мінні поля.

Колишній командувач армії США в Європі Бен Ходжес застерігає, що в найгіршому сценарії, якщо НАТО буде заскочено зненацька, а Польща не зможе допомогти балтійським країнам, їм, можливо, доведеться воювати до двох тижнів без підкріплення від більш віддалених союзників.

Німецькі та литовські чиновники, однак, наголошують, що такий розвиток подій не буде несподіваним. На їхню думку, російському нападу передуватимуть помітні військові приготування, що дадуть НАТО можливість перекинути підкріплення ще на ранньому етапі.

У Кремлі заявили про «справжню війну» та поклали провину на Захід

Оприлюднено автором

У Кремлі визнали, що військова агресія Росії проти України вже не є так званою «СВО», а стала справжньою війною.

Про це заявив речник російського диктатора Дмитро Пєсков, якого цитують російські ЗМІ.

За словами Пєскова, спочатку «СВО» нібито планувалася як операція, однак тепер, за його твердженням, це вже справжня війна через втручання Заходу.

«СВО» перетворилася на справжню війну через те, що у конфлікт втягнулися країни Заходу», — сказав він.

Також речник Кремля заявив, що далекобійні удари ЗСУ мають «терористичний» характер.

У Кракові осквернили могилу Богдана Лепкого

Оприлюднено автором

У ніч проти 5 липня на Раковицькому кладовищі в польському Кракові було пошкоджено місце поховання українського письменника Богдана Лепкого. Із надгробка зник бронзовий барельєф із його зображенням.

Про інцидент повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пише Liga.net.

Як зазначив Тихий, Генеральне консульство України в Кракові вже звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та міської влади. Українська сторона закликає провести всебічне розслідування, з’ясувати всі обставини злочину та встановити винних.

Також Україна просить невідкладно вжити заходів для повернення або відновлення барельєфа, а також забезпечити належну охорону могили.

“Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща. Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, – заявив Георгій Тихий.

Краєзнавець Ігор Мончук опублікував фотографії надгробка, зроблені до пошкодження та після нього. За його словами, викрадений барельєф створив український скульптор Григор Пецух, а на могилі Богдана Лепкого його встановили у 1972 році.

Богдан Лепкий (9 листопада 1872 — 21 липня 1941) — український письменник, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог і громадський діяч. Він народився на Тернопільщині, навчався у Віденському та Львівському університетах, а протягом багатьох років викладав українську літературу в Ягеллонському університеті в Кракові.

Лепкий залишив по собі численні поетичні збірки, романи, історичні повісті, літературознавчі праці та переклади. Одним із його найвідоміших творів є слова пісні «Журавлі» («Видиш, брате мій…»), яка стала символом туги за рідною землею та пам’яті про полеглих українців.

Письменник також є автором циклу історичних романів про гетьмана Івана Мазепу, досліджував творчість Тараса Шевченка, Івана Франка та інших українських класиків, а також популяризував українську культуру в Європі.

Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові, де його й поховали на Раковицькому цвинтарі. У 1972 році на могилі встановили бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме його вандали викрали у липні 2026 року.