У Кракові з’ясовують обставини пошкодження могили Богдана Лепкого

У Кракові поліція розслідує пошкодження пам’ятника на могилі українського поета, письменника та громадсько-культурного діяча Богдана Лепкого. Про це пресслужба воєводського управління поліції у Кракові повідомила виданню Fakt.

У пресслужбі уточнили, що повідомлення про інцидент надійшло в неділю, 5 липня, о 12-й годині. На місці правоохоронці провели огляд і зараз з’ясовують усі обставини справи.

Як зазначили в поліції, цей інцидент не пов’язують із мотивами національного характеру. За попередньою оцінкою, пошкодження пам’ятника могло статися протягом останніх двох тижнів.

У Кракові осквернили могилу Богдана Лепкого

У ніч проти 5 липня на Раковицькому кладовищі в польському Кракові було пошкоджено місце поховання українського письменника Богдана Лепкого. Із надгробка зник бронзовий барельєф із його зображенням.

Про інцидент повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, пише Liga.net.

Як зазначив Тихий, Генеральне консульство України в Кракові вже звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та міської влади. Українська сторона закликає провести всебічне розслідування, з’ясувати всі обставини злочину та встановити винних.

Також Україна просить невідкладно вжити заходів для повернення або відновлення барельєфа, а також забезпечити належну охорону могили.

“Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща. Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому”, – заявив Георгій Тихий.

Краєзнавець Ігор Мончук опублікував фотографії надгробка, зроблені до пошкодження та після нього. За його словами, викрадений барельєф створив український скульптор Григор Пецух, а на могилі Богдана Лепкого його встановили у 1972 році.

Богдан Лепкий (9 листопада 1872 — 21 липня 1941) — український письменник, поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, педагог і громадський діяч. Він народився на Тернопільщині, навчався у Віденському та Львівському університетах, а протягом багатьох років викладав українську літературу в Ягеллонському університеті в Кракові.

Лепкий залишив по собі численні поетичні збірки, романи, історичні повісті, літературознавчі праці та переклади. Одним із його найвідоміших творів є слова пісні «Журавлі» («Видиш, брате мій…»), яка стала символом туги за рідною землею та пам’яті про полеглих українців.

Письменник також є автором циклу історичних романів про гетьмана Івана Мазепу, досліджував творчість Тараса Шевченка, Івана Франка та інших українських класиків, а також популяризував українську культуру в Європі.

Помер Богдан Лепкий 21 липня 1941 року в Кракові, де його й поховали на Раковицькому цвинтарі. У 1972 році на могилі встановили бронзовий барельєф роботи українського скульптора Григора Пецуха. Саме його вандали викрали у липні 2026 року.

У Києві підлітки під час комендантської години пошкодили скульптуру «Незряча людина» біля метро «Дарниця»

У Києві поблизу станції метро «Дарниця» компанія неповнолітніх вандалів пошкодила скульптуру «Незряча людина». Камера спостереження сусіднього магазину зафіксувала, як підлітки бігали навколо пам’ятника під час комендантської години, а один із хлопців заліз на нього та відламав частину тростини. Подібні випадки умисного пошкодження міських об’єктів у столиці траплялися і раніше, і щоразу їх вдавалося розкрити саме завдяки камерам спостереження.

Про це пише «Інформатор». Про інцидент, який стався на початку червня, повідомив «Вечірній Київ» з посиланням на заступника голови Українського товариства сліпих Михайла Новосецького. Саме УТОС був ідейним натхненником цього артоб’єкта.

Скульптуру встановили у грудні 2019 року поблизу метро «Дарниця» на вулиці Попудренка. Локацію обрали не випадково, адже в цьому районі розташоване навчально-виробниче підприємство УТОС, де працює багато людей із порушеннями зору.

«В міській інфраструктурі Києва дуже багато проблем, бар’єрів для людей з вадами зору. Особливо для тотально сліпих і майже сліпих людей. Відкриття такої статуї, може, дасть можливість людям, чиновникам, владі зрозуміти, що такі, як ми — поряд з іншими людьми, і що нам потрібна допомога», – заявив Михайло Новосецький.

Артоб’єкт зі склопластику висотою понад два метри зображує збірний образ незрячої людини без вікової та гендерної прив’язки. Скульптура має два головні атрибути: шрифт Брайля і тростину. Саме тростину підлітки й відламали під час нічного буяння. Відео з камери спостереження також підтвердило, що неповнолітні перебували на вулиці під час комендантської години, а це є окремим порушенням.

Скульптура «Незряча людина» — не просто міський декор, а публічний символ, покликаний нагадувати владі та мешканцям міста про щоденні труднощі людей із порушеннями зору. За словами Новосецького, незрячі в Україні є найуразливішою категорією населення. Тому вандалізм щодо такого об’єкта є подвійно болючим ударом, адже руйнується і матеріальне, і символічне.

Цей артоб’єкт пошкоджують уже не вперше. Через три тижні після відкриття — у ніч проти 4 січня 2020 року — група з двох підлітків та дівчини вже відламувала тростину скульптури. Тепер ситуація повторилася.

До початку повномасштабного вторгнення в Україні діяло близько 75 підприємств УТОС, але нині їхня кількість скоротилася приблизно до 49. На цьому тлі знищення навіть символічних здобутків спільноти виглядає особливо болісно. Це ще один удар по людях, які й без того щодня долають значно більше перешкод, ніж інші.

Увага: Штрафи за пошкодження макових та ріпакових полів

ЗМІ повідомили про можливі штрафи для українців за фотосесії на макових та ріпакових полях. Знімання на тлі полів дозволено, якщо фотографування здійснюється з дороги або узбіччя, без входу на посіви. Штрафні санкції застосовуються лише у разі фактичного пошкодження рослин. За витоптування або псування посівів необхідно буде сплатити від 17 до 85 грн, а за заїзд на поле автомобілем або спецтехнікою – від 17 до 51 грн. Крім того, власник ділянки має право звернутися до суду з вимогою відшкодувати збитки за зіпсований урожай.

Вандалізм на Оболоні: підлітки тероризують район

Оболонський район став місцем активного вандалізму, де підлітки з балончиками фарби розмальовують будівлі, підземні переходи та навіть місцевий ринок “Лілія”. Мешканці зазначають, що такі випадки не є поодинокими, і закликають батьків більш відповідально ставитися до виховання своїх дітей. До пошуків вандалів долучилися навіть народні депутати. Про витівки підлітків пишуть у місцевому Facebook-пабліку. Останній інцидент стався біля ринку “Лілія” на проспекті Володимира Івасюка, 46А, близько 20:00 у середу, 15 квітня. Місцева жителька зафіксувала на відео, як молоді “художники” розмальовували паркан та інше майно. На зауваження від людей вони реагували агресивно, вживаючи лайливі слова. Тепер цим випадком займатиметься поліція. Адміністратори пабліку закликали батьків, які можуть впізнати своїх дітей, звернутися до поліції чи адміністрації ринку. Мешканці також згадують інші підозрілі випадки за участю молоді. Один з інцидентів описала київська акторка Ганна Хижняк, яка зустріла п’ятьох підлітків біля станції метро “Героїв Дніпра”, де вони слухали російський реп. На її зауваження дві дівчини (рижа і чорна) відреагували агресивно, але, коли вона викликала поліцію, підлітки втекли, увімкнувши на повну гучність пісню “Падай зі мною в кульбаби”. Місцеві жителі вже оголосили цю п’ятірку хуліганів “у розшук”, сподіваючись, що їх змусить відмити паркан від написів. До “полювання” приєднався й нардеп Володимир Ар’єв з “Європейської Солідарності”, який звернув увагу на те, що про хлопців і дівчат перша написала акторка. “Це вже не просто група підлітків, а організовані угрупування, які безчинствують, і управи на них немає. Безкарність породжує бандитизм, крадіжки, ігри на межі життя і смерті, і так далі. У мене таке враження, що це всіх влаштовує”, — зазначила місцева жителька Людмила Продан у коментарі.