НАБУ та САП проводять обшуки за підозрою у корупційній схемі з контрабандою сигарет

Національне Бюро Розслідувань (НАБУ) та Спеціалізована Антикорупційна Прокуратура (САП) розпочали обшуки за підозрою у зловживанні службовим становищем та організації контрабанди сигарет.

Дослідження пов’язане з КП №52023000000000636 від 28.12.2023, що розслідується за ч. 3 ст. 201-4, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5 ККУ. Обшуки проводяться в трьох областях України, зокрема у помешканні Сергія Дейнека та в орендованій квартирі.

Під час обшуків було виявлено інформацію про можливі хабарні схеми, пов’язані з діяльністю прикордонників протягом 2022-2023 років. Зокрема, розслідується факт отримання хабарів за сприяння перетину мікроавтобусів з контрабандним вантажем.

Ексдепутат і фіктивне бронювання: Розслідування корупції та незаконного перетину кордону

Ексмер Берегове та колишній депутат Верховної Ради від «Партії регіонів» Іштван Гайдош став учасником схеми фіктивного бронювання. Для цього він отримав роботу в місцевий водоканал «Водоканал Карпатвіз» та, використовуючи службове відрядження, виїхав за кордон, де не повернувся.

Директору «Водоканалу Карпатвіз» Андрію Кулакову, який організував цю схему, загрожує до 8 років ув’язнення. Ексдепутат офіційно обійняв посаду начальника юридичного відділу у червні 2022 року, а директор водоканалу продовжував підписувати документи для повторного бронювання протягом 2024-2025 років, доки Гайдош не звільнили.

Під час «роботи» на цій посаді, Гайдош отримав майже 700 тис. грн заробітної плати, включно з коштами на службові відрядження, відпустки та лікарняні. За даними правоохоронців, підозрюється розтрата коштів у великих розмірах та перешкоджання діяльності ЗСУ.

Іштвану Гайдошу висунуто підозру у незаконному зберіганні зброї та боєприпасів, а також у розтраті коштів. Повідомлення про підозру буде направлено до правоохоронних органів іноземної держави для вручення в рамках міжнародного співробітництва.

Переплати за пальне для ЗСУ: Розслідування викриває схеми та зловживання

Під час тривалого періоду воєнних дій, українські військові отримували пальне через систему закупівель, яка стимулювала серію переплат та зловживань. Розслідування виявило, що «Державний оператор тилу» (DOT), під керівництвом Арсена Жумаділова, уклав контракти на поставку бензину А-80 загальним обсягом понад 16 500 тонн, що перевищило 1 мільярд гривень. Ціна за тонну варіювалася від 54 940 до 57 500 гривень, що призвело до переплати щонайменше 90 мільйонів, а можливо й понад 130 мільйонів гривень.

Ключовим фактором, що сприяв таким переплатам, була відсутність реальної конкуренції на тендерах. У кожній процедурі брала участь лише одна компанія – ТОВ «ВТГ-Трейдинг». Умовні лоти, які передбачалися для забезпечення конкуренції, не привели до появи альтернативних пропозицій. Кваліфікаційні вимоги були сформовані на мінімальному рівні, що не дозволяло встановлювати ринкову ціну. Додаткові положення в договорах, такі як одностороннє зменшення обсягів закупівлі та можливість недопоставки пального без зменшення вартості контракту, посилювали ці ризики.

Розслідування підкреслює, що ця ситуація – не просто адміністративна помилка, а свідома схема, спрямована на збагачення. Переплачені кошти, замість того, щоб дістатися до фронту, опинилися в руках зловживаючих, що ускладнює постачання необхідного обладнання та палива для ЗСУ.

Депутат із Прикарпаття обвинувачений у масштабній шахрайстві з коштами шкіл

Перед Тисменицьким районним судом постане депутат, який протягом понад року перебував у міжнародному розшуку, переховуючись у Чехії. Дмитро Шкаврітко, очільник місцевого осередку партії «Європейська Солідарність», зіткнуться з обвинуваченням у шахрайстві та фальсифікації документів.

За даними слідства, у період з 2021 по 2023 роки Шкаврітко, працюючи бухгалтером у трьох навчальних закладах, незаконно використовував доступ до банківських систем для нараховувань собі завищених сум з фонду заробітної плати вчителів. Внаслідок цих дій збитками державному бюджету сталося на суму понад 2,5 мільйона гривень.

Крім того, депутат фіктивно працевлаштував у ліцей своїх братів та сестер, продовжуючи незаконно нараховувати їм зарплату. Схему розкрили у квітні 2023 року, після чого Шкаврітко виїхав за кордон.

Наразі Шкаврітко перебуває під вартою. Прокурори Івано-Франківської окружної прокуратури передали обвинувальний акт до Тисменицького районного суду. Крім обвинувачення у шахрайстві, до кримінальної відповідальності притягуються директори навчальних закладів за службову недбалість.

В Одесі викрили мережу фальшивих військово-лікарських атестатів

Державне бюро розслідувань (ДБР) викрило мережу лікарів військово-лікарської комісії (ВЛК) в Одесі, які підробляли документи для ухилянтів, отримуючи за це понад 16 тисяч доларів США.

Як працювала схема

  • Мешканці Одеси пропонували ухилянтам уникнути військової служби за гроші.
  • Лікарі ВЛК оформлювали «липові» висновки про проходження військово-лікарської комісії, дозволяючи призовникам незаконно оформити відстрочку від служби.
  • Документи та гроші передавалися через поштові відправлення.

Хто причетний

У справі задіяно кількох осіб, включаючи співробітника Центру забезпечення службової діяльності Міноборони та Генштабу ЗСУ, працівника Приморського РТЦК та СП та інших учасників схеми.

Чотирьом членам ВЛК повідолено про підозру у службовому підробленні (ч. 1 ст. 366 КК України). Досудове розслідування завершене, обвинувальний акт скеровано до суду. Санкція статті передбачає покарання до трьох років обмеження волі.

Процесуальне керівництво здійснювала Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Сейфи з доларами та «липові» реагенти: Гендиректора «Київводоканалу» Лисюка підозрюють у розкраданні 80 мільйонів гривень

Нацполіція розслідує низку проваджень щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ АК “Київводоканал” та його постачальників. В рамках однієї зі справ про підозри в “бюджетних розпилах” повідомлено чотирьом фігурантам, у т.ч. керівниці ТОВ “Гідрохім”, у якого столичний “водопровідний” монополіст закуповував “угорський” коагулянт хлорид заліза. За даними правоохоронців, фактично було закуплено більш “дешевий” аналог українського виробництва, через що бюджет Києва втратив понад 3 млн гривень. Схожі факти вивчаються в рамках ще однієї справи, де судові експерти вже нарахували збитки на суму 78,2 млн гривень при закупівлі коагулянтів “Київводоканалом” і КП “Київтеплоенерго”. Правоохоронці називають винним очільника “Київводоканалу” Олега Лисюка (на колажі), у якого під час обшуку було вилучено “купу валюти”. Ще одна справа стосується можливого хабарництва – перед судом постане головний інженер цього ПрАТ, який взяв з підприємців 225 тис. гривень за “пришвидшення” підключення будівлі до системи водопостачання. Як стало відомо КВ, столичні правоохоронці розслідують низку справ щодо можливих корупційних порушень з боку посадовців ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал” та суб’єктів господарювання, з якими співпрацює вказане акціонерне товариство. Відповідні факти вивчаються, зокрема, в рамках кримінальних проваджень №12024000000002789 від 20 грудня 2024 року, №12025000000000458 від 3 лютого 2025 року і №42025102090000098 від 25 червня 2025 року. Перші дві справи розслідує Головне слідче управління Нацполіції України, третю – Солом’янське управління Нацполіції Києва. Так, фігурантам першого провадження інкримінується вчинення злочинів за низкою статей Кримінального кодексу (КК) України, а саме: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (організація заволодіння майном або його розтрати в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 (пособництво у заволодінні майном або його розтраті в особливо великих розмірах або організованою групою), ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (організація службового підроблення в організованій групі), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 (пособництво у службовому підробленні в організованій групі). Фігурантам другої справи інкримінуються злочини за ч. 4 ст. 191 КК – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах або повторно, чи за попередньою змовою групою осіб, а також цей же злочин, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою. Що стосується третьої справи, то правоохоронці розслідували її за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення їй, вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Наразі це провадження вже передано до суду. Що встановлено правоохоронцями У рамках справи №12024000000002789 Нацполіція розслідує можливі “бюджетні розпили” при здійсненні “Київводоканалу” закупівлі 1,6 тис. тон коагулянту хлорид заліза (його додають у стічні та питні води для видалення зважених частинок, фосфатів та сульфідів, що сприяє їх освітленню, згущенню осадів та зменшенню запахів. – КВ). Мова про договір, укладений з ТОВ “Гідрохім” 2 серпня 2024 року – згідно з цією угодою, ПрАТ мало заплатити вказаній компанії 24,8 млн гривень. При цьому, за умовами зазначеної угоди, “Гідрохім” мав поставити “Київводоканалу” хлорид заліза марки «DONAU Bellair special» виробництва угорського заводу “Donauchem Vegyianyag Kereskedelmi Kft вартістю 15,5 тис. гривень за 1 тонду. Однак, як було встановлено під час слідства, фактично вказана компанія поставила ПрАТ “АК “Київводоканал” 705 тон коагулянту хлорид заліза, який був фактично придбаний у ТОВ «Аульська Хлоропереливна Станція» за ціною 11,5 тис. гривень за 1 тонду, але проданий столичним “водопровідним” монополістом за ті ж 15,5 тис. гривень. У судових ухвалах по цій справі не уточнюється, чи були поставлені решта майже 900 тон коагулянту, і якщо так – скільки за нього заплачено і хто був його виробником. Разом з тим, у цих документах зазначається, що для приховування факту того, що поставлений “Київводоканалу” хлорид заліза був вироблений в Україні, посадовці ТОВ “Гідрохім” надсилали цьому ПрАТ підроблені супровідні документи (ТТН, видаткові накладні, сертифікати якості тощо), що нібито підтверджують “угорське походження” зазначеного коагулянту. Також правоохоронці знайшли електронне листування між ТОВ «Гідрохім» та заводом Donauchem, в якому представники останнього зазначають, що не мають можливості виготовляти коагулянт хлорид заліза (ІІ) «DONAU Bellair special». За результатами проведеної в цьому провадженні судової економічної експертизи було встановлено факт нанесення водоканалу збитків на суму 3 млн гривень. 29 серпня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри у цій справі чотирьох фігурантів. У судових ухвалах немає інформації з приводу посад усіх підозрюваних, але відомо, що серед них є керівниця ТОВ “Гідрохім” Олена Філатова та кілька її підлеглих. Що цікаво, правоохоронці повідомили, що під час одного з обшуків, який був проведений в офісі вказаної компанії в місті Кременчук Полтавської області навесні 2025-го, керівниця “Гідрохіму” намагалася знищити певні речі, які цікавили слідчих, шляхом “викидання їх у вікно з метою унеможливлення відшукання”. Схожі обставини правоохоронці вивчають і в рамках провадження №12025000000000458. Так, Нацполіцію зацікавила низка договорів щодо закупівлі коагулянтів для очищення води, які укладали КП “Київтеплоенерго” і ПрАТ “Київводоканал”. Постачальниками виступали сім компаній: ТОВ «Екніс», ТОВ «Хімреагент», ТОВ «Поліксен», ТОВ «Капітал-Рост», ТОВ «НВП «Неосинтез», ТОВ «Вест Гейт» і ТОВ «Стоунсенд». Правоохоронці зазрачають, що при реалізації відповідних угод здійснювалося заволодіння коштами бюджету Києва – шляхом укладення фіктивних фінансових операцій з підконтрольними суб`єктами господарської діяльності, за результатом чого відбувалося збільшення фактичної вартості договорів у 2 рази. За висновками судово-товарознавчих експертиз, загальна сума завищення вартості коагулянтів для очищення води складає 78,2 млн гривень з ПДВ. 29 серпня 2025 року правоохоронці повідомили про підозри у цій справі чотирьох фігурантів. Що стосується третьої справи, то правоохоронці розслідували її за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України – прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення їй, вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Наразі це провадження вже передано до суду.

Нестандартна покупка автомобіля заступником центру пробації: викликає підозри

У січні 2026 року заступник начальника філії Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області Руслан Ткаченко придбав Ford Escape 2021 року випуску за ціною, що суттєво відрізняється від ринкових. Згідно з даними, автомобіль було куплено за 324 450 грн у ТОВ «Баєр Кар» (код ЄДРПОУ 45424275).

На момент придбання ринкова вартість подібних Ford Escape 2021 року коливалася від 650 до 950 тисяч гривень, залежно від стану та пробігу. Різниця в ціні склала сотні тисяч гривень, що викликає серйозні запитання.

Враховуючи посаду Руслана Ткаченка – високопосадовця, що працює в структурі, яка здійснює контроль та нагляд, очікується від чиновників підвищений рівень прозорості у всіх фінансових операціях. Їхня покупка, що відрізняється від ринкової, стає предметом особливої уваги, оскільки може бути прикриттям неправомірного збагачення.

Наразі офіційних пояснень причин такої низької ціни не надано. Така аномалія в ціні викликає підозри щодо економічної природи угоди та потребує додаткового розслідування.

ВАКС обмежує фінансові активи колишнього міністра Юлії Тимошенко

Суд розпочав процедуру арешту майна чоловіка колишньої міністrici Юлії Тимошенко. Розслідування ВАКС призвело до блокування декількох автівок та гаражів.

Водночас, ВАКС дозволив лідерці партії «Батьківщина» залишити недоторканими власні фінансові рахунки. Проте, майно, яке було виявлено під час обшуків у штабі партії під час розслідування справи про корупцію, було арештовано.

Адвокат чоловіка Тимошенко, Олександр Готин, заявив про незгоду з рішенням суду та планують оскаржувати його.

Збереження та Роздуми: Перегляд Декларації Ректора Київського Університету

З’ясувалося, що ректор Київського університету інтелектуальної власності та права, Василь Фелик, володіє значним майном, яке суттєво відрізняється від офіційних декларацій.

Декларації фіксують наявність кількох об’єктів нерухомості та транспортних засобів, які оцінюються у значну суму. Зокрема, ректор має будинок площею понад 280 квадратних метрів, придбаний у 2012 році за 190 тисяч гривень. Його ринкова вартість сьогодні оцінюється в понад 6 мільйонів гривень. Також він володіє земельною ділянкою, придбаною за 20-30 тисяч гривень, та квартирою в Києві, зареєстрованою на третіх осіб та вартістю близько 3 мільйонів гривень.

Крім нерухомості, ректор користується кількома автомобілями: BMW X7 (приблизно 4,5-5 мільйонів гривень), Lexus RX 450h та Toyota RAV4 Hybrid, всі придбані за схемою «користуюсь, але не мій».

За даними декларацій, ректор отримує професорсько-ректорську зарплату, яка не покриває суму, витрачену на придбання та утримання цих активів.

ЗАСНОВАНЕ МАЙНО: Суд заарештував активи Юлії Тимошенко

У рамках розслідування, слідчий суддя Віталій Дубас постановив заарештувати значний обсяг майна, пов’язаного з Юлією Тимошенко. Заарештовані активи включають:

  • 40 тисяч доларів США
  • 6,3 тисячі доларів США
  • Шість мобільних телефонів
  • Автомобілі чоловіка Юлії Тимошенко: Toyota Land Cruiser, Audi А8
  • Два гаражі в Дніпрі
  • Системний блок комп’ютера
  • Чорнові записи

Суд відмовився від арешту коштів на особистому рахунку народної депутатки, вважаючи це її єдиним джерелом доходу та надмірним захопленням.