Архіви категорії: Корупція

Обшуки у Ірини Мудрої та Вадима Столара: що відомо зі слів джерел

Оприлюднено автором

Гучна справа за участю посадовців найвищого рівня набирає обертів. Журналіст «Української правди» Михайло Ткач, посилаючись на власні джерела, назвав головних фігурантів сьогоднішньої спецоперації антикорупційних органів.

За даними джерел УП, детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) зараз проводять слідчі дії, зокрема обшуки, у двох високопосадовців.

Йдеться про Ірину Мудру — заступницю керівника Офісу Президента України, а також Вадима Столара — чинного народного депутата, обраного від забороненої партії ОПЗЖ, який також відомий як великий столичний забудовник.

Наразі офіційних коментарів від НАБУ та САП про те, у межах якого саме кримінального провадження відбуваються ці слідчі дії та у чому саме підозрюють посадовців, немає. Ми продовжуємо стежити за розвитком подій.

Спецоперація НАБУ і САП: Железняк повідомив подробиці щодо фігурантів справи

Оприлюднено автором

19 серпня 2026 року стало відомо, що НАБУ та САП проводять спецоперацію з викриття злочинної організації.

Народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк повідомив, що серед фігурантів справи є “діючий депутат з екс-ОПЗЖ, дуже відомий забудовник”, а також неочікуваний заступник або заступниця керівника Офісу президента. Водночас він наголосив, що розслідування не стосується представників чинної коаліції або партії “Слуга народу”.

У НАБУ та САП офіційно підтвердили проведення масштабної спецоперації. Як зазначили правоохоронці, злочинна організація, яку розслідують, діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів України. До її діяльності також були залучені високопосадовці з Офісу Президента України та інші особи.

Справу щодо декларації посадовця Держспецзв’язку Баленка закрито через сплив строків

Оприлюднено автором

Суддя Солом’янського районного суду Києва Ярослав Кравченко закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо декларації Олександра Ігорьовича Баленка. Це випливає з ухвали суду.

Олександра Баленка, начальника 3-го відділу департаменту кіберзахисту адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, визнали винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Справа стосувалася подання завідомо недостовірних відомостей у щорічній декларації за 2023 рік.

За даними суду та НАЗК, посадовець не задекларував користування квартирою в селі Софіївська Борщагівка Київської області, яка належить його матері. Різниця між задекларованими та фактичними відомостями становила 1,45 млн гривень, що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Декларацію було подано 11 березня 2024 року.

Сторона захисту заявляла про відсутність складу правопорушення. Зокрема, там стверджували, що період користування квартирою нібито не відповідав критеріям закону, а сплата комунальних платежів була допомогою матері. Суд ці доводи відхилив і встановив факт користування об’єктом на підставі сукупності доказів, зокрема платежів і розрахунків поблизу адреси.

Водночас суд дійшов висновку, що дворічний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений частиною 4 статті 38 КУпАП, закінчився 11 березня 2026 року. У зв’язку з цим провадження у справі закрили на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП — через закінчення строків.

Справу про «бек-офіс» Укрзалізниці передали до суду

Оприлюднено автором

НАБУ та САП скерували до суду обвинувальний акт щодо організаторів «бек-офісу» АТ «Укрзалізниця». Про це повідомило НАБУ.

У телеграм-каналі у вівторок бюро зазначило, що колишнього радника Офісу президента України, який також був першим заступником керівника департаменту Служби безпеки України, підприємця, а також ще двох осіб викрили на заволодінні коштами УЗ під час закупівель кабелів і трансформаторів та легалізації незаконних прибутків.

За даними НАБУ, справа охоплює три епізоди. Перший стосується закупівлі кабелів. У 2021-2022 рр. нардеп та підприємець за сприяння посадовців «Укрзалізниці» організували схему закупівель кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. За допомогою так званого «бек-офісу» УЗ підконтрольні їм компанії перемагали у тендерах і постачали товар за завищеними цінами. У результаті УЗ зазнала понад 140 млн грн збитків.

Другий епізод стосується закупівлі трансформаторів. У 2022 році учасники «бек-офісу» забезпечили закупівлю силових трансформаторів для УЗ за ціною, штучно завищеною майже вдвічі. Конкурентів із вигіднішими пропозиціями усували від закупівель. Протягом 2022-2024 рр. ця оборудка завдала товариству майже 100 млн грн збитків.

Третій епізод, за інформацією Бюро, пов’язаний із легалізацією коштів. Упродовж 2021-2023 рр. організатори «бек-офісу» УЗ відмивали кошти, отримані від корупційних схем. Зокрема, вони легалізували 12 млн грн, отримані від оборудки під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб товариства.

Згідно з повідомленням, ще понад 173 млн грн, одержаних від злочинних схем, організатор «бек-офісу» витратив на придбання елітної нерухомості — пентхаусу, квартир, будинків і комерційної нерухомості, яку оформив на підконтрольних осіб.

Як повідомлялося, у березні 2025 року САП завершила розслідування трьох епізодів корупції в «Укрзалізниці», в яких, зокрема, фігурують колишній радник ОП, ексочільник департаменту СБУ Артем Шило на чинний народний депутат Віктор Бондар.

У жовтні 2025 року САП повідомила, що протягом року на рахунки УЗ та в державний бюджет від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи в компанії.

Оновлення офісів НАБУ під час війни: ремонти та спецобладнання на понад 15 мільйонів

Оприлюднено автором

На тлі того, як українське суспільство та волонтери збирають кошти на потреби фронту, Національне антикорупційне бюро України вирішило масштабно оновити власну інфраструктуру. У липні в системі Prozorro було оприлюднено низку закупівель НАБУ на загальну суму понад 15 мільйонів гривень. Йдеться про поточні та капітальні ремонти адміністративних будівель бюро в Києві на вулиці Дениса Монастирського, 3, а також про спеціальне обладнання для захисту від аудіозапису. Про це повідомляє “Апортроф”.

Найбільші витрати передбачені на ремонт приміщень і оновлення електромереж у центральних корпусах відомства. 24 липня 2026 року НАБУ оголосило тендер ID: UA-2026-07-24-009351-a на «Послуги з поточного ремонту приміщень адміністративних будівель (корпуси № 1 та 5)». Очікувана вартість цієї закупівлі становить 11 033 333,33 грн.

29 липня з’явився ще один тендер — ID: UA-2026-07-29-010884-a на «Роботи на об’єкті «Капітальний ремонт групових електрощитів та електромереж адміністративної будівлі (корпус № 1)». Його сума складає 3 738 761,00 грн.

Таким чином, лише у межах двох закупівель на поліпшення умов у приміщеннях і модернізацію щитових закладено майже 14,8 млн грн.

Окрему увагу привертає ще одна закупівля, оголошена 20 липня 2026 року під тендером ID: UA-2026-07-20-007093-a. Вона стосується «Пристрою блокування запису» з очікуваною вартістю 1 058 040,00 грн.

Йдеться про спеціальну акустичну та ультразвукову апаратуру, що створює беззвучні перешкоди для мікрофонів, диктофонів і смартфонів. Такі пристрої унеможливлюють фіксацію розмов у кабінетах під час зустрічей або нарад. На ці «глушилки» бюро планує спрямувати понад мільйон гривень із держбюджету.

Такі витрати антикорупційного відомства викликають гостру критику в умовах постійного дефіциту державних ресурсів на базові потреби оборони. Водночас прокурори САП, які здійснюють процесуальне керівництво у справах НАБУ, мають 100% бронювання від мобілізації, тоді як у самому НАБУ бронь має половина кадрового складу.

З огляду на привілейований статус, високі заробітні плати та максимальні гарантії незалежності, мільйонні ремонти офісів і закупівля глушилок під час війни виглядають як відверте ігнорування суспільного запиту на економію та доцільність витрат.

Скільки нарахували керівництву Житомирської міськради за перше півріччя 2026 року

Оприлюднено автором

Керівництву Житомирської міської ради за перші шість місяців 2026 року нарахували понад 2,7 млн грн зарплат, премій і матеріальної допомоги. Найбільшу суму отримав заступник міського голови Сергій Кондратюк — майже 496 тисяч гривень. Серед тих, кому нарахували найбільше, також опинився заступник мера Олександр Шевчук, який нещодавно ймовірно став фігурантом кримінального провадження.

Про це повідомило “Суспільне Житомир” із посиланням на відповідь міської ради на інформаційний запит.

Ідеться саме про нараховані суми. Фактично посадовці отримували менше, оскільки з виплат утримували податки та військовий збір.

Виконувачці обов’язків міського голови та секретарю Житомирської міськради Галині Шиманській за пів року нарахували 431 237 грн. Із цієї суми понад 118 тисяч становила премія, а ще понад 78 тисяч — матеріальна допомога.

Першій заступниці міського голови Світлані Ольшанській нарахували 456 228 грн. Премії становили понад 116 тисяч гривень, матеріальна допомога — понад 22 тисячі.

Заступниця міського голови Марія Місюрова мала найбільшу суму премій серед керівництва — 125 718 грн. Загалом за шість місяців їй нарахували 471 927 грн, а матеріальна допомога перевищила 84 тисячі.

Найбільше загалом за перше півріччя нарахували заступнику мера Сергію Кондратюку — 495 774 грн. Із них понад 112 тисяч гривень припало на премії, а понад 86 тисяч — на матеріальну допомогу. Крім того, саме Кондратюку в січні нарахували найбільшу місячну суму — понад 151 тисячу гривень.

Заступнику міського голови Олександру Шевчуку за перше півріччя нарахували 471 893 грн. Понад 104 тисячі гривень із цієї суми становили премії, ще понад 83 тисячі — матеріальна допомога.

Ще одному заступнику мера, Олегу Смалю, нарахували 398 881 грн. Із них понад 109 тисяч гривень становили премії. Матеріальної допомоги за перше півріччя йому не нараховували.

Отже, найбільше за перші шість місяців 2026 року нарахували Сергію Кондратюку, далі — Марії Місюровій та Олександру Шевчуку. Найбільшу суму премій отримала Марія Місюрова.

Водночас сам факт нарахування премій і матеріальної допомоги не є порушенням. Оплата праці посадовців місцевого самоврядування складається з посадового окладу, надбавок, доплат, премій та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання проводять у межах фонду оплати праці.

Окрему увагу на тлі оприлюднених даних про доходи керівництва міськради привертає ситуація навколо першого заступника мера Житомира Олександра Шевчука.

У червні 2026 року Шевчуку повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За версією слідства, у 2021–2025 роках посадовець придбав майно, вартість якого суттєво перевищувала задекларовані доходи його родини. Різницю правоохоронці оцінюють більш ніж у 9,3 млн грн.

Ідеться саме про версію слідства, а остаточну оцінку обставинам має дати суд.

Статки посадовця НАВС Олександра Мінченка: декларація, авто та грошові активи

Оприлюднено автором

Начальник відділу автотранспортного забезпечення Національної академії внутрішніх справ Олександр Іванович Мінченко, який уже тривалий час займає цю «жирну» посаду, задекларував значні статки. Його дружина, Вікторія Анатоліївна Мінченко, також працює в НАВС.

У декларації вказано майно, що належить Олександру Мінченку, а також окремо майно Вікторії Мінченко.

У розділі транспорту зазначено, що на дружину оформлено два автомобілі.

За 2025 рік Олександр Мінченко отримав доходи, так само як і Вікторія Мінченко.

Серед грошових активів подружжя задекларувало майно у спільній сумісній власності.

На банківських рахунках Олександра Мінченка в Універсал Банку та ПриватБанку зберігаються порівняно невеликі суми. У його дружини також зазначені незначні залишки коштів у цих банках.

У січні 2025 року Мінченко продав транспортний засіб.

НАЗК, увага!

Кривонос заявив про нову форму корупції серед постачальників озброєння

Оприлюднено автором

В Україні, за словами директора НАБУ Семена Кривоноса, корупційні схеми змінюються: високопосадовці з правоохоронних органів, парламенту та інших державних структур можуть ставати співбенефіціарами великих компаній, що постачають озброєння. Це, як він зазначив, здатне впливати на те, як підприємства отримують державні контракти та замовлення.

Про це Кривонос повідомив під час брифінгу. Він заявив, що у великих компаніях — постачальниках озброєння — можуть раптово з’являтися впливові бенефіціарні власники. За його словами, на підставі домовленостей або невідомих джерел серед таких осіб опиняються високопосадовці правоохоронних органів, парламенту чи інших державних органів, фактично стаючи співбенефіціарами окремих компаній.

Кривонос наголосив, що така практика може впливати на розподіл контрактів і державних замовлень, а це, своєю чергою, підриває обороноздатність країни.

Керівник САП Олександр Клименко зі свого боку зазначив, що НАБУ та САП не здатні самостійно подолати корупцію в оборонній сфері, зважаючи на масштаб оборонного бюджету та кількість закупівель.

За словами Клименка, Міністерство оборони вперше звернулося до НАБУ з проханням провести аналіз корупційних ризиків в оборонній сфері. Відповідний аналіз бюро надало за останні пів року.

Раніше ЗМІ звинувачували ексміністра оборони Рустема Умєрова у лобіюванні інтересів великого українського виробника дронів із Конотопа, а також проєктів у сфері БПЛА колишнього генерального директора Google Еріка Шмідта.

Відставка Умєрова, як зазначалося, могла бути пов’язана з протистоянням різних компаній за доступ до оборонного бюджету. У матеріалі також йшлося, що на боці ексміністра нібито виступали НАБУ та САП, тоді як їхніми опонентами називали компанії, близькі до оточення президента Володимира Зеленського, зокрема FirePoint.

Як ДП «Документ» роками приймає платежі через «ГЕРЦ»

Оприлюднено автором

ТОВ «Платіжний центр «ГЕРЦ» та пов’язані структури групи Костянтина Ткача вже багато років фактично монопольно обслуговують платежі за послуги ДП «Документ». Це підприємство міграційної служби відповідає за видачу та облік документів громадян. Його значення особливо посилилося після початку повномасштабної війни, коли багато українців були змушені виїхати за кордон.

Як повідомляють розслідувачі, попит на оформлення нових документів за межами України різко зріс, і люди були готові сплачувати значні суми за легалізацію. Саме на цьому, за їхніми даними, заробили комерційні структури. При цьому у відкритих джерелах немає офіційної інформації про договір між ДП «Документ» і «ГЕРЦ». Про існування цього зв’язку громадяни дізнаються вже під час подання заяви на новий паспорт, коли їм надають реквізити для оплати через конкретну платіжну систему без альтернативи. Фактично державне підприємство не залишає можливості обрати інший спосіб оплати.

«ГЕРЦ» працює як платіжний посередник і має ліцензію НБУ на переказ коштів без відкриття рахунків. ДП «Документ», яке належить до сфери управління Державної міграційної служби, використовує цю компанію для прийому платежів за паспортні та інші адміністративні послуги. Водночас публічного тексту договору між сторонами у відкритому доступі немає. Наявність комісії можна встановити лише за тарифами, опублікованими на сайті самої компанії.

Саме на сайті «ГЕРЦ» прямо вказано розмір комісії за такі платежі — 3 % + 10 грн. Це лише один із напрямів роботи компанії поряд із прийомом комунальних платежів, штрафів та інших оплат. Однак у загальному переліку послуг фірми цей напрям не відображений. Наприкінці 2024 року комерційна директорка ТОВ ФК «ГЕРЦ» Олена Кисельова називала одним із ключових досягнень компанії за той рік успішний запуск прийому оплат у ДП «Документ».

Водночас структури Ткача мають токсичну репутацію для державних органів. БЕБ неодноразово відкривало провадження за ст. 212 ККУ щодо ухилення від сплати податків. У матеріалах згадуються компанії групи «ГЕРЦ», зокрема через ймовірне використання фіктивних контрагентів і завищення податкового кредиту з ПДВ. Обшуки в офісі групи на вулиці Єврейській в Одесі проводилися, зокрема, у липні 2024 року. Ці справи тривають із 2021–2022 років.

Окремо у 2024 році Держаудитслужба зафіксувала в ДП «Документ» порушення на суму близько 71 млн грн. Йдеться про необґрунтовані премії та надбавки, виплати за невідпрацьований час, а також закупівлі без належних процедур на суму понад 52 млн грн.

На українському ринку є й інші ліцензовані платіжні сервіси, через які можна приймати оплату за послуги державних і комунальних підприємств. Серед них LiqPay (ПриватБанк), де комісія зазвичай становить 1,5–2,75 %, Portmone, WayForPay, EasyPay, iPay, NovaPay та інші. Крім того, банківські застосунки на кшталт Приват24, monobank, Ощад 24/7 часто дають змогу оплачувати послуги безпосередньо за реквізитами.

Для сервісних центрів МВС уже запровадили власний «Платіжний хаб». Він створює єдиний платіжний документ із QR-кодом, який можна сплатити через мобільний банкінг або будь-який інший сервіс. Така система автоматично визначає суми зборів і знижує ризик помилок. Наразі хаб переважно застосовується для реєстраційних дій із транспортними засобами, але його планували поширити й на інші послуги.

Щодо ДП «Документ» публічної інформації про обов’язкове використання саме «ГЕРЦ» немає. Водночас на практиці громадяни часто можуть сплачувати за реквізитами підприємства через банк або інші сервіси, якщо такі реквізити їм надають. Попри це, у багатьох випадках безпосередньо на місці або на сайті пропонують саме інтегрованого посередника, у цьому випадку — «ГЕРЦ», оскільки для самого підприємства це технічно зручніше.

Зважаючи на те, що ДП «Документ» уже надало послуг ДМС на понад 1 млрд гривень, а кошти проходять через платіжного посередника, а також беручи до уваги тривалі податкові розслідування щодо групи «ГЕРЦ» і підтверджені корупційні порушення всередині ДП «Документ», НАБУ, СБУ, ДБР та Держфінмоніторинг мають підстави уважно перевірити характер співпраці між підприємством і платіжною компанією. Зокрема, йдеться про умови договорів, розміри комісій і можливі ризики відмивання коштів або зловживань.

У матеріалі також наголошується, що Ткач роками вибудовував вплив у різних органах державної влади, передусім у системі МВС, перетворюючи державні грошові потоки на приватний заробіток. На цьому тлі постає ширше питання і до самої держави: чому за десятиліття вона не створила власну сучасну платіжну систему, чому роками дозволяла приватному бізнесмену заробляти на державних потоках, а коштам, за наявності відповідних доказів, у підсумку опинятися через пов’язаних із правоохоронною системою осіб в офшорних юрисдикціях. Окремо порушується і головне питання: хто всі ці роки гарантував недоторканність цієї моделі?

Зарплати правління ПриватБанку за липень

Оприлюднено автором

Голова правління “ПриватБанку” у липні отримав 4,459 млн гривень заробітної плати. Про це йдеться в матеріалах банку. Також йому нарахували 653 тис. гривень у негрошовій формі.

Заступники голови правління отримали зарплати у таких розмірах: 1,223 млн гривень, 1,531 млн гривень, 1,609 млн гривень та 1,833 млн гривень.

Членам правління нарахували зарплати у розмірах 1,819 млн гривень, 2,939 млн гривень, 1,457 млн гривень та 1,675 млн гривень.

До складу правління “ПриватБанку” входять 9 осіб. Головою є Мікаель Бьоркнерт, заступниками — Наталія Савчук, Лариса Чернишова, Марк Краббенборг та Олексій Філіпов, членами правління — Солвіта Деглава, Дмитро Мусієнко, Євген Заіграєв та Антон Разумний.