Виклики правоохоронної системи в Україні

Теракт, що стався 18 квітня в Голосіївському районі Києва, виявив серйозні проблеми в Україні. Сьогодні в країні існує фактично дві різні поліції: одна, що сумлінно виконує свої обов’язки на фронті, та інша, яка втекла, залишивши дитину під вогнем терориста. Про це заявив волонтер та радник міністра оборони України Сергій Стерненко. Він підкреслив, що саме наявність другої категорії поліцейських створює цю небезпечну ситуацію. “Ті, хто вчора втік, покинувши дитину, ті, хто безпідставно та надмірно застосовує силу, ті, хто ігнорує відкриті точки збуту наркотиків і не реагує на знущання місцевого феодала, що призвело до загибелі ветерана Русінова… Ситуація є вкрай небезпечною, оскільки суспільство це бачить, і в умовах триваючої збройної агресії сприймає таку несправедливість ще гостріше,” – зазначив він. Стерненко також відзначив, що МВС зазвичай реагує на резонансні інциденти мовчанням, обмежуючись заявами про відсторонення та “формальне службове розслідування”. Він попередив, що така ситуація може мати погані наслідки для поліції. Як приклад “рівня” багатьох поліцейських, Стерненко опублікував добірку відео з поліцейських відділків по всій Україні. На кожному відео поліцейський під час огляду зброї порушує майже всі можливі правила, що неминуче призводить до пострілу. “Після перегляду стає зрозуміло, чому під час теракту вони тікали. Ці кадри демонструють вражаючу некомпетентність… Є бійці-поліцейські, якими можна пишатися, є ті, хто добросовісно несе службу і справді заслуговує назви правоохоронців. А є й такі, хто не має належної підготовки та елементарних знань,” – підсумував він.

Стрільба в Голосіїві: коментарі та пояснення Нацполіції

Голова Нацполіції Іван Вигівський розповів про події, що сталися під час стрілянини в Голосіївському районі Києва 18 квітня. Інцидент почався через побутову суперечку: спочатку стрілець вистрелив у сусіда травматичним пістолетом, після чого повернувся до своєї квартири, підпалив її та взяв бойову зброю. Вигівський намагався виправдати дії патрульних, які, за його словами, не втекли, а йшли по аптечку, щоб надати допомогу пораненій дитині. Цю інформацію він озвучив під час брифінгу 19 квітня. Виклик до поліції надійшов о 16:32 і стосувався конфлікту між громадянами на вулиці. Проте вже під час виїзду патрульним повідомили про наявність стрільця на місці. “Коли надійшов виклик, у цієї особи вже був травматичний пістолет. Він вистрелив у бік сусіда, з яким мав конфлікт, а потім забіг до квартири, взяв іншу зброю та підпалив помешкання”, — зазначив Вигівський. Незважаючи на суспільний резонанс, голова Нацполу захищає патрульних, які втекли після пострілів. Він запевняє, що правоохоронці не тікали, а прямували до автомобіля по аптечку. Вигівський пояснив, що патрульні, виїжджаючи на виклик, не усвідомлювали масштабу ситуації. Діставшись місця, вони почули постріли, залишили службове авто біля будинку та побігли до під’їзду, де знаходилися дитина з жінкою та поранений чоловік. Вигівський пояснює дії поліцейських: “Одна з них підійшла до дитини з пораненням голови й планувала повернутися до машини по аптечку. Тоді пролунав постріл, і патрульні побігли до автомобіля”. Цей момент, підкреслює керівник Нацполіції, зафіксували камери, а відео поширилося в соцмережах. Вигівський також зазначив, що поліцейські повідомили про ситуацію по радіозв’язку, і була введена спецоперація. Він уточнив, що стрілець почав пересуватися, а патрульні біля дитини почули постріли. Вигівський визнає, що патрульні мали зробити попереджувальний постріл у повітря або застосувати зброю за наявності загрози, але цього не зробили. Двох поліцейських, які стали свідками подій, відсторонили від служби. Один з них працює в поліції з 2024 року, інший — з 2015-го. ДБР зареєструвало кримінальну справу щодо їхніх дій за підозрою в службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків. Їм загрожує від 2 до 5 років ув’язнення.

Виклики мобілізації в умовах тривалої війни

Кирило Буданов, голова Офісу президента України, визнав існування проблем з мобілізацією, підкресливши, що це цілком очікувано. За його словами, навіть виконання мінімального плану з мобілізації «дається з величезними зусиллями». Він зазначив, що труднощі з набором людей на війну після 12,5 року її тривання є закономірним розвитком подій. Буданов також вказав, що лінія фронту на даний момент «застигла». «Можна сказати, що стратегічно фронт стоїть на місці. Мають місце тактичні маневри з обох сторін, але вони не змінюють загальної картини», – додав він. На думку Буданова, нинішня ситуація «трохи нагадує» стан справ 2023 року. Він не став вдаватися в деталі.

Військовий, що обрав життя в окопах замість тюремного терміну

Окупант, який потрапив у полон поблизу Куп’янська, розповів, що підписав контракт із армією, щоб уникнути ув’язнення. За його словами, місцеві жителі допомогли йому пережити зиму в місті. 41-річний російський військовий, захоплений Збройними силами України, поділився подробицями своєї участі в агресії проти України. Цю історію оприлюднила пресслужба 10-го армійського корпусу. Полонений зазначив, що на передовій він опинився в березні 2025 року, коли слідчий запропонував йому підписати контракт замість покарання за розповсюдження наркотиків, що могло призвести до 10 років ув’язнення. Спочатку він перебував у бліндажі, де провів близько пів року, після чого їх перекинули в район Куп’янська. 12 вересня російський окупант прибув до Куп’янська і разом із підрозділом оселився в приватному будинку на вулиці Садовій в мікрорайоні Пікассо. За його словами, вони залишалися там приблизно місяць, облаштовуючи позиції та намагаючись закріпитися. 13 жовтня ЗСУ атакували їхні позиції. Після запеклого бою російські військові зазнали втрат і змушені були відступити. Залишки окупантів перемістилися до чотириповерхової будівлі, де намагалися тримати оборону ще тиждень. 21 жовтня відбувся новий штурм. Полонений стверджує, що після цього підрозділ розпався – військові втратили зв’язок і почали розбігатися. Без командування вони самостійно шукали прихисток і їжу. Разом із товаришами вони звернулися по допомогу до місцевих жителів, які пустили їх у покинуту хату. Там вони пережили зиму до лютого 2026 року. Він здався в полон добровільно під час українського штурму, пояснюючи це небажанням воювати та вбивати.

Втрата, яка залишила порожнечу: спогади матері про Ігоря Комарова

Мати Ігоря Комарова, українця, якого жорстоко вбили на Балі, поділилася зворушливим сторіс, в якому згадала про свого сина. У підписі вона висловила свої почуття, зазначивши, що не може жити без нього. Ігор став жертвою резонансного злочину: його викрали, утримували в полоні та вбили. Розслідування триває, і правоохоронці продовжують шукати причетних до цього злочину. Родина раніше оголосила винагороду у 100 тисяч доларів за будь-яку інформацію, яка може допомогти у встановленні та затриманні винних.

Депортація українських чоловіків з Європи: нові виклики

Народний депутат Руслан Горбенко повідомив, що в Європі вже почалася примусова депортація українських чоловіків, які порушують місцеві закони. За його словами, ця практика стосується осіб, які скоїли правопорушення в країнах перебування. Депортованих повертають в Україну, де їх на кордоні зустрічає ТЦК. “Вже зафіксовані випадки депортації наших громадян чоловічої статі, і це відбувається навіть без рішень Мерца чи Туска. Чоловіків, які порушили закон, примусово відправляють на кордон України — на пункти пропуску, де їх зустрічає ТЦК і вручає повістки”, — зазначив Горбенко.

Тиск на САП: Заява Олександра Клименка

Олександр Клименко, голова САП, висловив занепокоєння щодо втручання влади у діяльність його організації. Він зазначив, що з боку влади постійно виникає бажання вплинути на роботу САП. За його словами, провідну роль у цьому процесі відіграє Служба безпеки, яка, на думку Клименка, займається не своїми завданнями і є абсолютно непідзвітною. “Навіщо їм відстежувати наших експертів? Чому вони стежать за судовими рішеннями по наших справах? Що тут відбувається? Навіщо це потрібно? Хіба так вони виконують свої обов’язки?” — підкреслив він. Крім того, Клименко звернув увагу на тиск, який відчувають прокурори САП, особливо ті, хто працює над чутливими справами, такими як справа Чернишова. Він повідомив про постійні спроби злому акаунтів, електронної пошти та інших засобів зв’язку.

Конгрес УАФ: Зміни в складі виконавчого комітету без обговорення Реброва

Конгрес Української асоціації футболу (УАФ), що відбудеться 17 квітня, не розглядатиме питання про долю головного тренера національної збірної Сергія Реброва. Хоча наставник “синьо-жовтих” не зміг кваліфікувати команду на чемпіонат світу 2026 року, його контракт діє до середини літа. Відомий журналіст Ігор Бурбас у своєму Telegram-каналі повідомив, що питання відставки Реброва або призначення нового тренера не включені до порядку денного конгресу УАФ. Делегати зосередяться на внесенні змін до складу виконавчого комітету організації та заслухають звіт про її діяльність. “Питання тренера збірної України не виноситимуть на розгляд Конгресу УАФ. Щорічний звіт організації пройде завтра в Ужгороді. Зокрема, заплановані зміни у складі Виконкому УАФ. За попередніми даними, до нього увійдуть голови Закарпатської, Івано-Франківської та Запорізької обласних асоціацій — Іван Дуран, Тарас Клим та Микола Бєлий”, – зазначив Бурбас.

Знесення ринку біля вокзалу в Донецьку: нові обіцянки не виконані

Прем’єр ДНР Чертков на зустрічі повідомив, що торгові ряди ринку все ж демонтують, незважаючи на попередні обіцянки. Місцеві пабліки, зокрема, пишуть про це. Відомо, що питання про «альтернативний майданчик», куди торговців мали переселити, більше не обговорюється. Чертков порадив підприємцям самостійно шукати місця на інших ринках. Закриття ринку, де працювали 400 людей, пов’язують з ремонтом водопроводу № 9. Раніше Чертков висловлював думку, що на місці ринку біля залізничного вокзалу планується створення нового бульвару. За його словами, ця територія потребує відновлення та благоустрою, оскільки більша частина торгових місць зараз простоює — зайнято лише близько третини павільйонів. При реалізації проекту місцевим підприємцям обіцяли альтернативу для продовження діяльності — ринок «Маяк».

Нічна атака на Київ: свідчення посла ЄС Катарини Матернової

Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова рішуче засудила російську агресію, яка вразила Київ та інші українські міста в ніч на 16 квітня 2026 року. Вона розповіла, що під час ракетних обстрілів перебувала в укритті, але все ж відчувала сильне хвилювання — її руки досі тремтять. Матернова також висловила захоплення стійкістю українців, які щоранку прокидаються після таких ворожих атак. У своєму дописі на Facebook, вона поділилася враженнями від нічної ракетної атаки на Київ. До посту вона додала фото, на якому сидить на коричневій канапі в підвалі, ймовірно, в готелі, оскільки відомо, що посол проживає в готельному номері. Вона зазначила, що неможливо звикнути до атмосфери постійних ракетних атак на місто. “Ця ніч була жахливою. На фото я сиджу в укритті, де провела більшу частину ночі. Мої руки досі тремтять. У місті відчувається запах диму від пожеж, які спалахнули в кількох районах. Влада підраховує жертви – загиблих і поранених,” — написала Матернова. У своєму пості вона підкреслила, що російські війська завдали удару по цивільних будинках та інфраструктурі. Її повідомлення було адресоване західній аудиторії, оскільки було написано англійською мовою і містило важливі дані про атаки на Київ, Одесу, Дніпро та Харків. Вона зазначила, що в ході кількох хвиль атак Росія випустила по Україні 44 балістичні та крилаті ракети, а також 659 безпілотників. “Це не була ‘операція’. Це був напад на невинних людей, які спали. Звук сирен не припинявся. Здавалося, що вибухи ніколи не закінчаться. Я завжди зупиняюся, щоб подумати про те, як Україна знову прокидається вранці. Як міста починають жити, а люди поспішають на роботу – виснажені, налякані. Це триває вже понад чотири роки. Як довго це може тривати?” — запитала Катаріна Матернова. Вона також повідомила, що внаслідок ракетних і дронових атак у Києві загинуло 5 осіб, серед яких 12-річний хлопчик. Ще 45 людей отримали поранення (на момент публікації кількість поранених зросла до 60). Удари припали на Подільський, Оболонський, Дніпровський та Деснянський райони, один з яких постраждав, коли безпілотник вдарив у житловий будинок.