Балаш Уйварі, представник Єврокомісії, заявив, що ЄС має намір у вересні перерахувати Україні другий транш допомоги обсягом 3,7 млрд євро.
Упродовж поточного року Євросоюз спрямує на бюджетну підтримку €8,5 млрд із загальної суми €90 млрд. Дві третини цих коштів буде використано на прямі військові потреби, а ще третину — на бюджетну та економічну підтримку.
МЗС Росії заявило, що постачання Україні озброєння та розвідувальних даних з боку Вашингтона можуть мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки.
У Москві також зазначили, що домовленості, досягнуті на Алясці, могли б стати основою для врегулювання конфлікту. Водночас там наголосили, що ці домовленості поки залишаються нереалізованими, а одна зі сторін відходить від результатів зустрічі.
США, як і раніше, постачають Україні зброю за рахунок європейських коштів, а також передають розвіддані. За даними західних ЗМІ, ЗСУ використовують їх для ударів по російських нафтопереробних заводах.
На тлі гучного розслідування українці й далі публікують трагічні історії, пов’язані зі «Скелею».
Олег Торгало, який очолює громадську організацію «Україна — Індія», розповів про Богдана Нечипорчука — сина своєї співробітниці. За його словами, Богдана забрали прямо з роботи на техстанції в Києві, попри те, що його батько є інвалідом I групи й не може пересуватися самостійно, мати також має інвалідність, а брат перебуває на фронті.
Як зазначає Торгало, у ТЦК того ж дня Богдан швидко пройшов медкомісію, яку сам називав суцільною фікцією. За його словами, незалежно від пояснень людей усіх визнавали придатними без обмежень.
Того ж дня його направили в одну з частин «Скелі». Матері вдалося дізнатися номер командира, і вона неодноразово телефонувала йому з проханням дозволити синові зробити хоча б один дзвінок. Спочатку, за словами Торгала, командир заспокоював її та казав, що хвилюватися не варто, бо з її сина зроблять справжнього тигра й відправлять захищати країну. Згодом він перестав відповідати на дзвінки. Відтоді не було ні зв’язку, ні жодної інформації.
Через два тижні Людмилі Степанівні зателефонували з лікарні й повідомили, що їй потрібно приїхати для впізнання тіла сина, пише Торгало.
На голові Богдана вона побачила велику вм’ятину та синці. Руки, за її словами, були побиті й примотані до тіла скотчем.
Медперсонал повідомив, що Богдана доставили вже в комі, і врятувати його не вдалося. Водночас причиною смерті вказали «токсичну енцефалопатію»: «це коли наркотик роз’їв мозок до стану овоча».
У НАТО вважають, що саме Україна стане головним джерелом розбіжностей на саміті в Анкарі, пише Politico. На липневому саміті НАТО 2026 року в Анкарі, за прогнозами, основні суперечки точитимуться навколо військової підтримки України. При цьому країни Європи мають намір узяти на себе зобов’язання щодо фінансування в розмірі 70 млрд євро без участі США.
Внутрішні розбіжності також пов’язані зі справедливим розподілом фінансового навантаження, вимогами Дональда Трампа до Європи та відмінностями в підходах до виробництва далекобійного озброєння.
НАБУ повідомило про завершення розслідування щодо організованої злочинної групи, яка впродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств — учасників концерну «Укроборонпром» — на суму понад 32 млн грн. Також слідство встановило замах на заволодіння ще понад 19 млн грн.
За даними слідства, підприємство-спецекспортер штучно залучало іноземних посередників для укладення зовнішньоекономічних контрактів. Йдеться про компанії, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, які фактично не надавали жодних послуг, оскільки всю роботу виконували штатні працівники державного підприємства.
У 2014–2019 роках цим посередникам перерахували понад 560 тис. доларів США, що в еквіваленті становить 13,3 млн грн, а також майже 670 тис. євро, або 19,3 млн грн. Надалі ці кошти виводили через рахунки фіктивних фірм, після чого розподіляли між учасниками злочинної групи.
Окремо слідство встановило, що у 2016–2019 роках службові особи підприємства підготували документи на оплату компаніям-нерезидентам приблизно 172 тис. доларів США, що еквівалентно 4,4 млн грн, та майже 500 тис. євро, або 14,7 млн грн. Однак переказ цих коштів не відбувся, оскільки зловмисники дізналися про слідчі дії НАБУ та САП у схожих справах.
У березні 2021 року НАБУ та САП викрили цю схему та повідомили про підозру трьом особам: колишньому директору державного підприємства, який нині є заступником генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишньому раднику директора підприємства-спецекспортера та бенефіціару приватної компанії.
Їхні дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена організованою групою; ч. 3 ст. 15 — закінчений замах на злочин; ч. 2 ст. 28 — вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою; ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.
Шевченківський районний суд Києва продовжує розгляд по суті справи, у якій бізнесмена Ігоря Коломойського обвинувачують у підбурюванні до вчинення замовного вбивства адвоката Сергія Карпенка.
23 червня під час судового засідання сторони розпочали заслуховування показань потерпілого. У своєму виступі адвокат розповів, як познайомився з Коломойським, заявив про погрози з його боку та з боку його партнера Михайла Кіпермана, а також згадав про побиття партнерів.
Наступне засідання, на якому суд і далі заслуховуватиме показання потерпілого, має відбутися у липні.
За версією слідства, причиною замаху стала відмова адвоката внести зміни до документів про збори акціонерів запорізького комбінату «Дніпроспецсталь» в інтересах Коломойського.
У серпні 2003 року в Феодосії на Карпенка напали четверо невідомих. Його жорстоко побили, завдали ударів металевим прутом по голові, а також численних ножових поранень у груди, живіт і спину. Адвокат вижив.
Карпенко подав цивільний позов про відшкодування моральної шкоди йому та родині на суму 4 млрд 400 млн гривень. Коломойський вини не визнає.
Уночі Сили безпілотних систем ЗСУ завдали ударів по 38 військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму. Про це повідомив Роберт «Мадяр» Бровді.
За його словами, під ураження потрапили радіолокаційні станції, об’єкти енергетичної інфраструктури, зокрема Таврійська ТЕС, підстанції в Сімферополі та Севастополі, нафтобаза в Джанкої, газові компресорні станції, а також низка інших військових об’єктів.
Також повідомляється про ураження засобів ППО.
Канівський міськрайонний суд Черкаської області частково задовольнив два позови про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями та діями органів досудового слідства і прокуратури. Суд постановив сумарно стягнути з Держави Україна 435,3 тис. грн на користь 39-річного уродженця Чернігівщини Сергія Челована. Відповідні рішення 6 березня та 12 червня 2026 року ухвалили судді Григорій Сивухін та Лариса Колісник, повідомляє Detective-Info.
Ідеться про наслідки двох невдалих спроб правоохоронців притягнути Челована до кримінальної відповідальності. Згодом він звернувся по грошову компенсацію за переслідування з боку держави.
Перша компенсація, яку за рішенням апеляційної інстанції визначили на рівні 221 тис. грн, стосується подій восьмирічної давнини. Йдеться про так звані «вінницькі гастролі», коли на початку 2018 року до Вінниці на запрошення місцевого кримінальника прибули троє мешканців Києва. За версією слідства, метою поїздки було вимагання 50 тис. дол. у директора ТОВ «Техноекспорт» Віктора Малиновського за ч.4 ст.189 КК України.
Приїхавши на Вінниччину, вони оселилися в готелі «Вагнес», а ввечері 26 січня 2018 року разом із місцевим «куратором» вирушили до ЖК «Пироговський», неподалік від якого був гараж потерпілого. Коли Малиновський прибув на місце, на нього напали троє чоловіків. Вони бризнули йому в обличчя газом, збили з ніг і почали бити руками та ногами.
Після побиття нападники почали відходити, але почули образи на свою адресу від потерпілого. Це розлютило одного з них — Станіслава Чуба, який на той момент був напідпитку. Він дістав ніж і пістолет та пішов до Малиновського. Між чоловіками почалася бійка, під час якої бізнесмен зміг відібрати зброю у Чуба і зробити три постріли.
Усі кулі влучили в Чуба, і він загинув біля входу в гараж. Після цього інші нападники кинулися мститися: повалили Малиновського, забрали в нього пістолет і приставили до голови, кілька разів натиснувши на спусковий гачок. Бізнесмена врятувало лише те, що в пістолеті вже не залишилося патронів.
За версією слідства, організатором вимагання та нападу на вінницького бізнесмена був місцевий кримінальний елемент Роман Гурський. Його затримали по гарячих слідах, а навесні 2024 року вироком суду йому призначили 12 років позбавлення волі.
Як раніше повідомляло Detective-Info, вже перебуваючи в колонії, Гурський прийняв «замовлення» на вчинення іншого зухвалого злочину, жертвою якого мав стати співробітник поліції Київщини.
Щодо запрошених Гурським «столичних виконавців» нападу на Віктора Маліновського в січні 2018 року, слідство вважало ними загиблого Станіслава Чуба, згодом затриманого Тараса Журавля та Сергія Челована, який утік і кілька років перебував у розшуку.
Спочатку уродженцю Чернігівщини інкримінували замах на вбивство вінницького комерсанта. Однак після затримання восени 2022 року обвинувачення перекваліфікували лише на вимагання за ч.4 ст.189 КК України. Суди першої та апеляційної інстанцій виправдали Челована і за цим епізодом.
Із матеріалів справи випливає, що у справі про події у Вінниці Сергій Анатолійович вийшов на свободу 27 грудня 2023 року. На той момент уже майже рік було закрито друге гучне провадження, у межах якого його також активно розробляли. Підставою стало не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості в суді згідно з п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Ідеться про події шестирічної давнини. Після обіду 22 липня 2020 року в Бориспільському районі Київської області розстріляли 44-річного віцепрезидента боксерського клубу «Козак» Ігоря Плекана, який за життя мав у певних колах репутацію кримінального авторитета на прізвисько «Пуля».
Від початку офіційне слідство пов’язувало з цим злочином Челована. Згідно з первинними показами вдови «Пулі», між її чоловіком і Челованом «був конфлікт з приводу грошових зобов’язань». Інший свідок також вказував на тривалі розбіжності та глибоку ворожнечу між Плеканом і Сергієм Анатолійовичем.
Підозру у вчиненні цього злочину уродженцю Чернігівщини заочно оголосили ще восени 2020 року, коли він перебував у розшуку. Однак після його затримання восени 2022 року справу про вбивство «Пулі» щодо Сергія Челована закрили. За моральну шкоду, завдану діями правоохоронців Київщини в цьому провадженні, суд присудив йому 214,2 тис. грн компенсації.
У Харкові, за даними «Викривача», під носом у Юлії Жовтяк «освоїли» 3 млн грн державних коштів. Медіа звернули увагу на деталі, що стосуються посадовців Харківського обласного центру зайнятості.
Поки країна рахує кожну гривню на оборону, окремі чиновники, схоже, сприймали бюджет як власний гаманець. Питання виникають не лише до виконавців схем, а й до керівництва всієї системи на чолі з Юлією Жовтяк. Якщо підлеглі роками провертали такі оборудки, це може свідчити або про повну втрату контролю над структурою, або про професійну непридатність керівництва.
Перший епізод стосується понад 2,1 млн грн, витрачених на підготовку водіїв категорії «С» через автошколу, яка фактично не мала необхідної бази для навчання. За даними слідства, заступниця директора центру Ольга Петренко погодила оплату 57 договорів, а бюджетні кошти пішли повз державний інтерес.
Другий епізод — це понад 1 млн грн компенсацій за нібито створені робочі місця для людей з інвалідністю. На папері були закупівлі обладнання та облаштовані робочі місця, а насправді — чергова діра в бюджеті.
Слідство називає серед фігурантів Ольгу Петренко, Інну Прохоренко, колишнього директора центру Олександра Котукова та Віктора Квашина. За версією правоохоронців, саме ця компанія забезпечувала безперебійну роботу схеми.
Окремо привертає увагу те, що Олександр Котуков після цих історій спокійно продовжив кар’єру та очолює Харківський центр професійно-технічної освіти служби зайнятості.
Юлія Жовтяк очолює Державну службу зайнятості. Саме за її каденції медіа регулярно повідомляють про скандальні закупівлі, сумнівні тендери та дивні витрати коштів. Саме за її керівництва в регіонах один за одним спливають факти зловживань.
Складається враження, що система служби зайнятості перетворилася на територію безконтрольності, де окремі посадовці настільки впевнені у власній безкарності, що навіть не приховують апетитів до бюджетних коштів. Якщо керівник не бачить того, що відбувається під носом у його підлеглих, виникає закономірне питання: чи здатний він взагалі керувати структурою такого масштабу?
За словами колишнього міністра інфраструктури Андрія Пивоварського, за останні два місяці російські війська знищили в Україні понад 150 автозаправних станцій.
Також майже щотижня під ударами опиняються нафтобази та інші об’єкти паливної інфраструктури.
Водночас, на відміну від Росії, де після українських ударів фіксуються перебої з пальним, в Україні дефіциту немає. Пивоварський пояснює це диверсифікованим ринком. Однак така ситуація все одно впливає на вартість пального, і ціни зростають.
«Коли хтось каже: «Нафта подешевшала, чому не падають ціни на АЗС?», варто пам’ятати просту річ: заправки купують бензин, дизель і газ, а не нафту. Ціни на нафтопродукти живуть своїм власним життям. Вони залежать від балансу попиту і пропозиції у світі, завантаженості НПЗ, логістики, запасів, сезонних факторів і воєнних ризиків. Крім того, Україна купує пальне за валюту (яка дорожчає — Ред.)», — пише Пивоварський.
Український ринок уже почав підготовку до складної зими. Для цього формуються запаси, бронюються логістичні потужності та укладаються контракти.