На тлі гучного розслідування українці й далі публікують трагічні історії, пов’язані зі «Скелею».

Олег Торгало, який очолює громадську організацію «Україна — Індія», розповів про Богдана Нечипорчука — сина своєї співробітниці. За його словами, Богдана забрали прямо з роботи на техстанції в Києві, попри те, що його батько є інвалідом I групи й не може пересуватися самостійно, мати також має інвалідність, а брат перебуває на фронті.

Як зазначає Торгало, у ТЦК того ж дня Богдан швидко пройшов медкомісію, яку сам називав суцільною фікцією. За його словами, незалежно від пояснень людей усіх визнавали придатними без обмежень.

Того ж дня його направили в одну з частин «Скелі». Матері вдалося дізнатися номер командира, і вона неодноразово телефонувала йому з проханням дозволити синові зробити хоча б один дзвінок. Спочатку, за словами Торгала, командир заспокоював її та казав, що хвилюватися не варто, бо з її сина зроблять справжнього тигра й відправлять захищати країну. Згодом він перестав відповідати на дзвінки. Відтоді не було ні зв’язку, ні жодної інформації.

Через два тижні Людмилі Степанівні зателефонували з лікарні й повідомили, що їй потрібно приїхати для впізнання тіла сина, пише Торгало.

На голові Богдана вона побачила велику вм’ятину та синці. Руки, за її словами, були побиті й примотані до тіла скотчем.

Медперсонал повідомив, що Богдана доставили вже в комі, і врятувати його не вдалося. Водночас причиною смерті вказали «токсичну енцефалопатію»: «це коли наркотик роз’їв мозок до стану овоча».