Португалія не скасувала концерт Каньє Веста, який запланований на 7 серпня

Концерт американського репера Каньє Веста, запланований у Португалії на 7 серпня, має відбутися без змін. Раніше виступи артиста були скасовані у Великій Британії, Польщі, Франції та Швейцарії. Про це повідомляє Euronews.

Виступ у Португалії запланований на стадіоні Алгарве. Організатор Торкато Хорхе заявив, що це музична подія, яка має відбутися, і підстав для скасування немає, якщо відповідні служби не встановлять національної загрози громадському порядку.

За його словами, для проведення концерту виконані всі необхідні умови, а організатори від самого початку діяли відповідно до законодавства. Він також наголосив, що Служба внутрішньої безпеки (SIS) не визначила цього артиста, а в цьому випадку громадянина США, як загрозу національній безпеці чи терориста. За словами Торкато Хорхе, має бути звіт Служби внутрішньої безпеки, в якому зазначено, що цей громадянин не може в’їхати до країни.

Торкато Хорхе вважає, що ситуація навколо концертів Каньє Веста перетворюється на «політичну проблему». Він додав, що кожна країна має право самостійно вирішувати, чи дозволяти громадянину в’їзд на свою територію, однак у Європейському Союзі жодна країна не наклала вето на в’їзд (Веста — nv.ua) на свою територію.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що «уважно стежать за ситуацією». Там також зазначили: якщо за результатами оцінки ризиків, проведеної компетентними органами, буде зроблено висновок, що візит артиста до Португалії може становити загрозу національній безпеці або громадському порядку, будуть вжиті відповідні заходи.

Вирок ексдиректору Житомирського БТЗ: угода зі слідством та 12 мільйонів для ЗСУ

Колишній директор Житомирського бронетанкового заводу визнав свою провину у мільйонній розтраті. Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що 27 квітня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім директором заводу. Справа стосується розтрати майна Державного агентства резерву України, а саме 20 двигунів УТД-20 вартістю понад 5,766 млн грн, шляхом зловживання службовим становищем у змові з іншими особами. Суд визнав особу винною у злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України. Згідно з угодою, призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з забороною обіймати певні посади на державних підприємствах на 3 роки та конфіскацією частини майна. Однак, ексдиректора звільнено від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк з обов’язками, передбаченими п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України. В рамках угоди особа зобов’язана відшкодувати збитки та перерахувати 12 млн грн на підтримку Збройних Сил України через БФ «Повернись живим». Обвинуваченим був колишній директор заводу Сергій Бутенко, який керував підприємством до лютого 2015 року.

Підсумки Ставки: більше роботизованих систем, перехоплювачі та вплив дальніх ударів

Володимир Зеленський підбив підсумки останнього засідання Ставки Верховного Головнокомандувача.

За поточний рік уже укладено контракти на 25 тисяч наземних роботизованих систем. Це вдвічі більше, ніж роком раніше. Також у планах — і надалі нарощувати випуск.

Окремо на засіданні обговорили закупівлі перехоплювачів балістичних ракет, а також альтернативні варіанти, зокрема українські розробки. Наразі збивати балістику здатні лише американські ракети Patriot, однак їхні поставки під загрозою через високе споживання в ході війни з Іраном.

За даними розвідки, українські удари на далекі відстані за останні місяці суттєво скоротили російський експорт нафти. Через це РФ не змогла отримати прибуток від зростання цін на нафту на тлі війни з Іраном.

Балкер «Panormitis» прямує до Хайфи з тисячами тонн зерна з окупованих територій України

До Хайфи йде ще одне російське судно, яке перевозить зерно з окупованих територій України. Йдеться про балкер «Panormitis» під панамським прапором.

На його борту знаходяться 6201,56 тонн пшениці та 19043,73 тонн ячменю. Журналістка SeaKrime Катерина Яресько повідомляє, що цей вантаж, ймовірно, був вивезений з Керчі та Бердянська.

За наявними даними, судно «Leonid Pestrikov» доправило з Бердянська 6087,68 тонн ячменю і 954,56 тонн пшениці, а 18 квітня здійснило перевантаження зерна на «Panormitis». Вантажні документи оформили в російському порту Темрюк, що дає змогу приховати походження зерна, оскільки в Бердянську немає митного поста.

У Раді готують компенсації за авто, знищені або пошкоджені війною

У Верховній Раді планують запровадити державні виплати за автомобілі, які були пошкоджені або знищені в ході війни.

Народний депутат Володимир Крейденко («Слуга народу») повідомив, що його законопроєкт уже пройшов комітет і винесений на розгляд парламенту.

Власникам пропонують відшкодовувати ринкову вартість автомобіля на момент пошкодження з урахуванням його віку, пробігу та технічного стану.

Білий дім посилює безпеку після стрілянини на заході з Трампом

Білий дім переглядає протоколи безпеки після інциденту зі стріляниною на заході за участю президента США Дональда Трампа, повідомляє CNN.

У Білому домі відбулися внутрішні наради щодо посилення заходів безпеки. За інформацією CNN, зараз обговорюють коригування норм присутності вищих посадовців на великих публічних і напівофіційних заходах, де можуть одночасно перебувати лідери країни.

Окрему увагу приділяють тому, що в день інциденту президент і віцепрезидент США були в одному приміщенні. За словами джерел CNN, візит Джея Ді Венса на прийом спочатку не планувався, однак він усе ж узяв участь. Тепер цей фактор аналізують як привід для додаткової оцінки загроз.

За даними CNN, йдеться про обмеження на спільне перебування ключових фігур адміністрації на одних і тих самих публічних заходах, а також про можливе посилення контролю за гостями. Крім того, вивчають маршрути евакуації та зони захисту всередині будівель, де проводяться зустрічі з президентом.

Україна та Норвегія починають спільне виробництво дронів для ЗСУ

Україна та Норвегія розпочинають спільне виробництво безпілотників, повідомили в Міноборони. На території Норвегії планують виготовити кілька тисяч дронів типу mid-strike, які згодом передадуть Збройним Силам України.

Проєкт фінансує норвезька сторона. Кошти на нього виділяють понад уже заплановані $7 млрд оборонної допомоги Україні на 2026 рік.

Окрім цього, Норвегія планує цього року спрямувати понад $1,5 млрд на закупівлю зброї українського виробництва. Перші дрони, вироблені в Норвегії, очікують передати Україні вже до літа.

Камельчук попередив про хвилю позовів до ЄСПЛ через примусову мобілізацію

Народний депутат Юрій Камельчук, який представляє «Слуга народу», вважає, що після війни Україна може зіткнутися з десятками тисяч позовів і справ у ЄСПЛ, пов’язаних із примусовою мобілізацією.

За його словами, всі випадки бусифікації є прямими підставами для звернення до Європейського суду з прав людини. Камельчук також заявив, що цей суд чітко стане на бік людини, водночас додавши, що складно сказати, чи вистачить у держави коштів на виплати.

Квантова атака на ключ біткоїна принесла досліднику 1 BTC

Незалежний дослідник Джанкарло Леллі отримав премію Q-Day Prize від Project Eleven після того, як успішно зламав 15-бітний ключ еліптичної криптографії за допомогою доступного квантового комп’ютера. Це наймасштабніша публічна демонстрація квантової атаки такого типу на сьогодні. Про це компанія Project Eleven повідомила 24 квітня.

Леллі відновив приватний ключ із публічного, перебравши простір із 32 767 можливих варіантів за допомогою вдосконаленого алгоритму Шора. Саме цей алгоритм призначений для розв’язання задачі дискретного логарифмування на еліптичних кривих — математичної основи цифрових підписів, які захищають біткоїн, Ethereum та більшість блокчейнів.

Простіше кажучи, цифровий підпис — це криптографічний «замок» на гаманці. Суть завдання полягає в тому, щоб, маючи публічну частину такого замка, яка доступна всім, обчислити його приватну частину — секретний ключ власника.

Атаку Леллі провів на пристрої з приблизно 70 кубітами, де кубіт є квантовим еквівалентом біта. Увесь процес тривав лише кілька хвилин. За цей результат стартап у галузі постквантової безпеки Project Eleven виплатив йому винагороду в 1 BTC, що на момент оголошення перевищувало $78 000.

За останні сім місяців квантові атаки на еліптичну криптографію пройшли шлях від теорії до практики. Першою публічною демонстрацією на квантовому обладнанні стала 6-бітна атака інженера Стіва Тіппеконніка у вересні 2025 року з використанням 133-кубітного комп’ютера IBM. Досягнення Леллі на 15 бітів перевершує цей результат у 512 разів.

Програму Q-Day Prize, назва якої походить від гіпотетичної дати, коли квантовий комп’ютер зламає сучасну криптографію, створили для перевірки того, чи можуть доступні квантові системи перевершити тривіальні обчислення.

Попри це, нинішній результат ще далекий від реальної загрози. 15-бітний тест значно поступається 256-бітним ключам, які захищають справжні гаманці в мережі Bitcoin. Водночас атаки цього класу становлять потенційну загрозу для Bitcoin, Ethereum та цифрових активів на суму понад $2,5 трлн, що використовують такий тип шифрування. Розробники не вважають цю прірву непереборним фізичним бар’єром і розглядають її як інженерний виклик.

Теоретичні оцінки ресурсів, потрібних для атаки на 256-бітну систему, різко знизилися. Квітневий звіт Google 2026 року визначив поріг нижче 500 000 фізичних кубітів, а подальша публікація Каліфорнійського технологічного інституту та Oratomic показала, що з процесорами на нейтральних атомах вистачить лише 10 000 кубітів.

Гендиректор Project Eleven Алекс Прюден наголосив, що переможну роботу подав незалежний дослідник, який використовував хмарне обладнання, доступне широкому загалу, без участі національних лабораторій чи приватних виробників квантових чипів.

Цей експеримент показує, що квантові атаки на криптографію гаманців криптовалют перейшли з теоретичної площини до реальних і публічно відтворюваних тестів — не в закритих лабораторіях, а на комерційному хмарному обладнанні. Водночас він посилює дискусію про захист мережі: технічні рішення вже існують, але будь-яке примусове оновлення протоколу Bitcoin стикається з конфліктом між безпекою та принципом недоторканності приватної власності в децентралізованих фінансах.

У Кременчуці мобілізували лікаря-волонтера Артема Марченка

У Кременчуці мобілізували лікаря-волонтера Артема Марченка. Напередодні він повідомляв у соцмережах, що перебуває у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це стало відомо з його сторінки у Facebook.

Згодом про цю ситуацію написала його мати. За її словами, сина нібито доправили до ТЦК, щоб «підписати постанову», а після цього мобілізували.

— Сумно, коли «замовляють» волонтерів, раптом з’являється поліція, везе тебе до ТЦК нібито підписати постанову, а за хвилину патрульна «пані» зникає і тебе замикають на замок, — написала вона.

Артем Марченко — медик і волонтер із Кременчука, а також керівник благодійного фонду «Центр волонтерської допомоги Артема Марченко».

Він також має волонтерські відзнаки. У 2023 році Марченко став переможцем регіонального конкурсу «Благодійна Полтавщина-2022» у номінації «Волонтер року».

Під час заходів до Дня медичного працівника волонтеру вручили статуетку святого Пантелеймона Полтавщини. Також він був серед 16 претендентів на Орден Святого Пантелеймона.