Комітет парламенту Фінляндії з питань оборони проведе позачергове засідання у вівторок, 31 березня, щоб обговорити актуальні питання в сфері оборони, зокрема інциденти з дронами, які впали на південному сході країни. Про це повідомив голова комітету Хейккі Аутто на платформі X. Аутто зазначив, що парламентарі заслухають думки експертів щодо того, як дрони потрапили на територію Фінляндії. Видання Yle також повідомило, що фінська національна кримінальна поліція розпочала попереднє розслідування інциденту з безпілотниками на південному сході. Спочатку розслідування ведеться як випадок грубої недбалості, що створив загрозу для суспільства, однак правозахисники зазначили, що кримінальний кодекс може бути переглянутий в процесі розслідування. “Основною метою попереднього розслідування є з’ясувати, звідки взялися ці летючі пристрої та чому вони впали на територію Фінляндії. У цій справі здійснюється тісна співпраця, зокрема, з фінською прикордонною службою та міжнародними партнерами”, – заявив керівник Прикордонної поліції Фінляндії Робін Лардот.
Місячні архіви: Березень 2026
Штраф для екскерівниці автофірми за фальшиві сертифікати
У Любомльському районному суді ухвалили рішення щодо справи, пов’язаної з митними махінаціями при імпорті автомобілів. Колишня директорка ТОВ «ПАКУР ТРАНС» Владислава Русланівна Гамула отримала штраф у розмірі майже 450 тисяч гривень за використання підроблених сертифікатів з Європи. Про це повідомляє телеграм-канал “Судом по схемах”. Згідно з матеріалами справи № 163/2432/24, події мали місце в березні 2024 року, коли компанія імпортувала три автомобілі: кросовери Audi Q7 (2020 року випуску) та Skoda Kodiaq (2019 року), а також туристичний автобус Volvo B12B. Під час митного оформлення директорка компанії подала інспекторам три сертифікати форми EUR.1. Ці документи, відповідно до міжнародних угод між Україною та ЄС, дозволяють отримати “преференційний режим”, що передбачає значне зменшення або повне скасування ввізного мита для товарів європейського походження. Однак Волинська митниця вирішила перевірити автентичність документів і надіслала запит до Польщі. У травні 2024 року польські митники офіційно підтвердили, що документи є підробленими. Відбитки печаток і підписи в графі легалізації сертифікатів не відповідали зразкам і не належали справжнім польським митникам. За оцінками аудиторів, через використання цих фальшивок державний бюджет втратив 449 642 гривні (з них понад 374 тисячі — ввізне мито, та майже 75 тисяч — ПДВ). Спочатку справою займалося Територіальне управління БЕБ у Волинській області, яке відкрило кримінальне провадження за статтями про підробку документів і ухилення від сплати податків. Проте встановити, хто саме виготовив фальшиві штампи, не вдалося. Крім того, для притягнення до кримінальної відповідальності за несплату податків у 2024 році сума збитків мала перевищувати 4,5 млн грн. Тому справу закрили в кримінальному порядку та повернули на розгляд суду як адміністративне правопорушення. На етапі судового розгляду адвокатка екскерівниці намагалася закрити справу, стверджуючи, що минув 6-місячний термін для притягнення до відповідальності. Однак суддя О.С. Павлусь ретельно підрахував дні: оскільки термін зупиняється під час розгляду справи в суді, для митниці пройшло рівно 6 місяців (з точністю до дня), тому законні терміни не були порушені. На вирішальному судовому засіданні 12 березня 2026 року Владислава Гамула та її захисниця не з’явилися. Розглянувши матеріали справи, суд визнав ексдиректорку винною за ст. 485 Митного кодексу України (заявлення неправдивих відомостей з метою зменшення митних платежів). За рішенням суду, Владислава Гамула повинна сплатити штраф у розмірі 100% від суми недоплати до бюджету — 449 642 гривні 86 копійок.
Скандал у сфері охорони здоров’я: хабарництво на Львівщині
Суд ухвалив рішення про відсторонення від посади Наталії Гайдук, завідувачки сектору з питань охорони здоров’я Самбірської РДА, яка підозрюється у хабарництві. За даними слідства, чиновниця разом зі спільниками оформляла документи для військовозобов’язаних про догляд за літніми людьми за 2300 доларів. Цю інформацію підтверджують ухвали Галицького районного суду Львова. Згідно з матеріалами справи, Наталія Гайдук, яка також є членкинею комісії з надання відстрочки від мобілізації, давала вказівки чоловікам, які бажали отримати документи про постійний догляд за особами, що потребують піклування. 20 березня цього року правоохоронці викрили Наталію Гайдук та її спільника. Суд обрав для неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 266 тисяч гривень. Крім того, суд наклав арешт на її майно, яке включає земельну ділянку, частку у квартирі, автомобіль Mitsubishi Outlander, а також вилучені під час обшуку 3200 доларів та 2100 євро. Наталію Гайдук також відсторонили від посади на два місяці.
Підтримка України від німецького оборонного концерну після скандальних коментарів
Німецький оборонний концерн Rheinmetall висловив свою підтримку Україні після хвилі обурення, викликаної словами генерального директора концерну Арміна Паппергера. Він назвав дрони, виготовлені в Україні, “грою в Лего”, створеною “домогосподарками з 3D-принтерами”. Rheinmetall опублікував відповідне повідомлення у соцмережі X, де зазначив, що поважає зусилля українців у захисті від російського вторгнення, особливо в умовах обмежених ресурсів. “Інноваційна сила та бойовий дух українського народу є для нас натхненням. Ми вдячні за можливість підтримати Україну ресурсами, які є в нашому розпорядженні”, – йдеться в заяві компанії. Це повідомлення стало реакцією на обурення, яке викликали слова Паппергера. Раніше він дав інтерв’ю The Atlantic, в якому обговорював українські технології на полі бою. Коли журналіст згадав про безпілотники, виготовлені в Україні, Паппергер заявив, що в них немає інновацій і порівняв це з грою в конструктор “Лего”. “Це як гратися з Lego. У чому інновація України? У них немає якогось технологічного прориву”, – зазначив він, додавши, що це не рівень таких технологічних компаній, як Lockheed Martin, General Dynamics чи Rheinmetall. Коли журналіст відповів, що Україна є найбільшою демократичною країною-виробником дронів у світі, Паппергер перепитав, про які саме компанії йдеться. Коли мова зайшла про українські оборонні компанії Fire Point та Skyfall, він назвав їх “домогосподарками з 3D-принтерами”. “Це українські домогосподарки. У них на кухні є 3D-принтери, і вони виробляють деталі для дронів. Це не інновація”, – підсумував він.
Впровадження платних доріг в Україні: нові фінансові моделі
В Україні платні дороги стають неминучими, оскільки державний бюджет не може покрити всі витрати на інфраструктуру в умовах війни, зазначив голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин. Він підкреслив, що кошти в першу чергу спрямовуються на оборону, внаслідок чого на ремонт і утримання доріг у 2026 році заплановано лише 4,6 млрд грн, що значно менше від реальної потреби. Ціни на бітум зросли в кілька разів, і його імпорт ускладнює ситуацію. У майбутньому країна може перейти до нових фінансових моделей, таких як платні магістралі та концесії, де інвестори вкладатимуть кошти в будівництво, а держава повертатиме їх через експлуатацію доріг. Також планується поступове відновлення Дорожнього фонду, який раніше фінансувався за рахунок акцизу на пальне.
Знищення Дружківського порцелянового заводу: наслідки для промисловості
У місті Дружківка, що на Донеччині, російські війська зруйнували завод, який спеціалізувався на виробництві керамічного посуду. Про це повідомила пресофіцерка 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Ірина Рибакова у Facebook. Вона зазначила, що раніше публікувала кілька фотографій знищеного заводу і тепер хоче поділитися ще більшою кількістю світлин. З кожним місяцем доступ до певних територій стає все більш обмеженим, а потрапляння до деяких ділянок Дружківки та її околиць ускладнюється. Існує ймовірність, що через кілька місяців вільний рух містом буде неможливим, – написала Рибакова. Дружківський порцеляновий завод є українським підприємством у галузі порцеляно-фаянсового виробництва, розташованим у Дружківці Краматорського району Донецької області. Завод був зведений у 1971 році, перші порцелянові вироби були випущені в листопаді того ж року, а офіційно він почав функціонувати в 1972 році. Незабаром він став одним із найбільших і найсучасніших підприємств у порцеляно-фаянсовій промисловості УРСР. Потужності заводу дозволяли щорічно виготовляти близько 25 мільйонів виробів, а максимальні обсяги досягали 26,5 мільйонів порцелянових виробів на рік. Виробничі процеси були повністю механізовані, а основним напрямком роботи був посуд – чайний, кавовий та столовий. Окрім цього, завод виготовляв статуетки та інші декоративні вироби. Серед продукції були сервізи “Гуцулочка”, “Кути”, “Айдар”, а також декоративні вази та інші предмети. Майстри надавали чайникам елегантні вигини ручок і носиків, а чашкам – форму бутонів, які розкриваються, з витонченим різьбленим краєм. Вступ України до СОТ у 2008 році, зростання імпорту порцелянових виробів і фінансова криза ускладнили роботу заводу. До 2010 року ситуація стабілізувалася, і обсяги реалізації продукції почали зростати. У 2012 році підприємство інвестувало 106 мільйонів гривень у модернізацію виробничих цехів. У 2013 році була введена нова німецька лінія для виготовлення ресторанної порцеляни, що розширило асортимент продукції. У травні 2017 року завод залишався єдиним виробником порцеляни в Україні. У 2018 році його виставили на продаж через державну систему електронних торгів.
Вилучення культурної цінності на кордоні з Польщею
Прикордонники 7 прикордонного Карпатського загону спільно з митниками запобігли можливому вивезенню культурної цінності у пункті пропуску «Нижанковичі». Під час перевірки автомобіля Hyundai, що прямував до Нідерландів, увагу інспекторів привернув музичний інструмент у багажнику. Виявилося, що 39-річна жінка перевозила скрипку з маркуванням Georg Kloz, датовану 1763 роком. Інструмент вилучено представниками митниці. Призначено мистецтвознавчу експертизу, яка встановить автентичність знахідки та її історичну цінність. Нагадаємо, предмети, що мають культурну цінність, потребують спеціальних дозволів для вивезення за кордон.
Планування водного маршруту між Ростовом, Таганрогом та Маріуполем
Один із найбільш значущих транспортних проєктів останніх місяців — запуск пасажирського водного маршруту, який зможе з’єднати Ростов-на-Дону, Таганрог і Маріуполь, обговорювався на засіданні морської ради в уряді Ростовської області Російської Федерації. Про це повідомляють пропагандисти “ДНР”, згідно з інформацією від «ОстроВ». “Ця ініціатива розглядається не як одноразова ідея, а як частина більшої стратегії розвитку міжрегіонального сполучення”, – зазначають місцеві ЗМІ. Під час обговорення можливостей морських перевезень було вказано, що основним варіантом є маршрут довжиною приблизно 230 кілометрів, який з’єднає Ростов, Таганрог і Маріуполь. “У Маріуполі відповідні органи визначають місце для розміщення пасажирського термінала. Основні вимоги до цього об’єкта включають достатню глибину акваторії та відповідність сучасним стандартам безпеки”, – повідомляють пропагандисти. “Економічний аспект також має велике значення: обговорюється механізм субсидування перевезень, що дозволить утримувати вартість квитків на доступному рівні для більшості пасажирів”, – йдеться в планах окупантів.
Активісти проти продажу психотропів: погроми мережі U420
Мережа U420, яка під виглядом «сувенірів» реалізовувала психотропні речовини, стала об’єктом нападів. Відомо про погроми в Харкові, Львові та Києві — в мережі з’явилися фото та відео з розбитими вікнами та пошкодженими кіосками U420. Про це повідомляє Телеграф.Нагадаємо, що ситуація навколо U420 викликала чимало обговорень. Назва магазину U420 не випадкова: в Північній Америці термін 420 асоціюється з часом, коли любителі марихуани збираються на перекур. Таким чином, назва магазину прямо натякає на його асортимент. Після публікацій журналістів bihus.info про продаж психотропних речовин у магазинах U420, громадськість почала вимагати реакції від влади, яка, проте, залишалася мовчазною. У соцмережах з’явилися заклики до активістів відвідати ці точки та провести «роз’яснювальну» роботу. Один із таких закликів, наприклад, з’явився 24 березня від відомого військового медійника, який запропонував відвідати три адреси в Києві, де, за його словами, «наркотики штовхають дітям», а поліція не реагує. Реакція не забарилася: 26 березня стало відомо про погроми кіосків U420 в Києві, Львові та Харкові, де активісти вибивали вікна та залишали образливі написи. Постраждали також інші мережі, такі як Green State, що співпрацюють з U420. Відсутність адекватної реакції влади в цій ситуації вражає, адже інформація про продаж психотропів була відома правоохоронцям. Наприклад, речовина ADB-4EN-PINACA, виявлена в зразках, була заборонена лише в лютому 2026 року, хоча інші психотропи, які продавалися в U420, були заборонені раніше. Громадськість також цікавить, хто стоїть за мережею U420. Журналісти виявили, що бренд зареєстрований на ТОВ «БОГЕМІУС+», директором якого є Андрій Юшко. Однак, ймовірно, це не справжній власник, адже організувати такий бізнес без потужної підтримки важко. Цікаво, що ТОВ «БОГЕМІУС+» має ту ж адресу, що й ТОВ «Вінницький центр замісної підтримуючої терапії», засноване адвокатським бюро «Святенко і партнери», власником якого є Максим Святенко. Святенко відомий через гучний скандал із заступником міністра реінтеграції Юрієм Гримчаком. Його ім’я також пов’язане з іншими справами про хабарництво. Ситуація навколо U420 продовжує розвиватися, і активісти обіцяють дії, якщо правоохоронці не відреагують. Власникам нерухомості, де розташовані ці магазини, радять подбати про страховку.
Відвага та відповідальність: думки про мобілізацію
Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі “Опора”, висловилася про людей, які намагаються втекти від мобілізації, перепливаючи Тису. Вона зазначила, що ті, хто залишає своє життя в цій річці, краще б віддали його за державу. Айвазовська підкреслила, що наївно вважати, що уникнення мобілізації вирішить проблему, і закликала громадян усвідомити свою відповідальність.