Складні фінансові умови для сплати застави: коментар посадовця

Офіційний коментар показав, що сума застави, яку планує вимагати САП, становить 425 мільйонів гривень. За словами посадовця, в таких обставинах він може опинитися в СІЗО на тривалий термін, оскільки не має можливості здійснити необхідний внесок. Також було підкреслено відсутність знайомих осіб, здатних покрити таку велику суму.

Значні перебої зі світлом в Одесі можуть тривати до трьох діб

Значні перебої зі світлом очікуються в частинах Одеси до трьох діб. За інформацією користувачів, що посилаються на повідомлення офіційного чат-бота ДТЕК “Одеські електромережі”, причинами стали серйозні пошкодження енергетичної інфраструктури після нічної атаки. Енергетики пояснюють, що ураження однієї з ключових високовольтних підстанцій унеможливлює швидке перепідключення споживачів за резервними схемами.

Окупанти обмежують пересування на лівому березі Херсонщини

Окупанти здійснюють ізоляцію Херсонщини, розкладаючи мінні пастки та забороняючи виїзд цивільних. Про це повідомив у проєкті “Український фокус. Ранок” на Slawa.TV голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко.

“Є інформація, що станом на сьогодні окупанти забороняють будь-який виїзд цивільного населення за межі міста Гола Пристань — це окупована територія лівобережжя Херсонщини. Також у нас є багато інформації про те, що розкидаються так звані пелюсткові міни, а зараз з’явилися також міни-“пелюстки”, які майже непомітні, проте завдають значної шкоди людям, які намагаються подолати ці мінні загородження”, — наголосив Самойленко.

За його словами, вся окупована частина Херсонщини — принаймні території, розташовані ближче до Дніпра — щільно замінована та ізольована.

“Можливості людей пересуватися окупованими територіями дуже обмежені, а в деяких місцях узагалі локалізовані”, — наголосив Самойленко.

Обстріл Сумщини: постраждали شہری, зокрема діти

Внаслідок атаки безпілотних літальних апаратів на Сумщині загинула одна людина, а шість інших отримали поранення, серед них двоє дітей. Прокуратура документує наслідки події.

За інформацією прокуратури Сумщини, 17 лютого 2026 року близько 03:10 год у Кириківській громаді Охтирського району ворог здійснив атаку, за попередніми даними, трьома безпілотниками на житлові будинки мешканців.

Внаслідок атаки загинула 68-річна жінка. Її родина – 42-річний син, 40-річна невістка та двоє їхніх синів, яким 7 та 15 років, отримали поранення. У сусідньому будинку поранено 79-річну жінку та 54-річного чоловіка.

Постраждалих госпіталізували та надають необхідну медичну допомогу.

Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронними органами документують наслідки обстрілу. За процесуального керівництва Охтирської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

Ситуація на фронті: Знову активні бої на Покровському та Гуляйпільському напрямках

Розпочалася 1455-та доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 201 бойове зіткнення.
Як зазначили у Генштабі, українські захисники стійко стримують натиск окупантів, завдаючи ворогу значних втрат. За уточненою інформацією, вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосував п’ять ракет, завдав 81 авіаційний удар, скинув 200 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для ураження 4574 дронів-камікадзе та здійснив 2306 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 56 – із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема, по районах населених пунктів Великомихайлівка, Малинівка, Вовче Дніпропетровської області; Самійлівка, Новоукраїнка, Копані, Гірке, Широке, Чарівне, Мирне, Любицьке, Воздвижівка, Розівка, Ніженка, Микільське, Новоандріївка, Кущове Запорізької області; Ольгівка, Веселе Херсонської області.
За минулу добу авіація Сил оборони уразила п’ять районів зосередження особового складу російських загарбників.
На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби відбулося сім боєзіткнень з ворогом. Противник здійснив 88 обстрілів, в тому числі три – з реактивних систем залпового вогню.
На Південно-Слобожанському напрямку ворог 11 разів намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників, у районах населених пунктів Вовчанськ, Вовчанські Хутори та у напрямках населених пунктів Графське, Вільча, Шев’яківка, Чугунівка.
На Куп’янському напрямку ворог здійснив шість атак в напрямках Петропавлівки, Курилівки, Нової Кругляківки, Новоосинового та Богуславки.
На Лиманському напрямку ворог провів 14 атак. Намагався вклинитися в нашу оборону в бік населених пунктів Надія, Глущенкове, Олександрівка, Дружелюбівка, Твердохлібове, Дробишеве, Ставки та Лиман.
На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили сім спроб окупантів просунутися вперед в бік Рай-Олександрівки та в районах Платонівки і Дронівки.
На Краматорському напрямку противник здійснив п’ять наступальних дій в районах Міньківки, Васюківки, Бондарного та Оріхово-Василівки. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 16 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Клебан-Бик, Олександро-Калинове, Плещіївка, Русин Яр, Софіївка та у напрямку Новопавлівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 42 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Покровськ, Котлине, Удачне та у напрямках населених пунктів Торецьке, Новий Донбас, Вільне, Шевченко, Новоолександрівка, Новопавлівка, Новопідгороднє, Філія.На Олександрівському напрямку противник протягом минулого дня здійснив вісім атак, у напрямках населених пунктів Іванівка, Олексіївка, Вербове, Привілля та Злагода.На Гуляйпільському напрямку відбулося 37 атак окупантів – у бік населених пунктів Добропілля, Прилуки, Залізничне, Гуляйполе, Святопетрівка, Зелене та Староукраїнка.На Оріхівському напрямку противник один раз атакував позиції наших захисників в районі Степногірська. На Придніпровському напрямку ворог наступальних дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Наші воїни завдають окупаційним військам відчутних втрат у живій силі, техніці та активно підривають наступальний потенціал ворога у тилу.

Серйозні пошкодження енергооб’єкту в Одесі після атаки

ДТЕК повідомила про значні руйнування, спричинені атакою на енергетичний об’єкт в Одесі. За інформацією компанії, обладнання зазнало серйозних пошкоджень. Відновлювальні роботи потребуватимуть значного часу. В даний момент фахівці ДТЕК працюють на об’єкті та займаються розбором завалів.

Експортери брухту знову подали позов проти нульових квот

Експортери брухту вже вчетверте звертаються до Київського окружного адмінсуду, намагаючись заблокувати та надалі скасувати рішення Кабміну щодо нульових експортних квот на цю стратегічну сировину, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський на своїй сторінці у Facebook у понеділок. Він стверджує, що попередні заяви вони спочатку подавали, а після призначення судді відкликали, та вважає такі дії ознакою пошуку “потрібного” судді. За даними Кисилевського, є позов від компанії ТОВ “Західвторлом” (оборот за 9 міс. 2025 року, за даними ресурсу YouControl, – 170,5 млн грн) та громадської спілки “Українська асоціація вторинних металів та ресурсів”, серед засновників якої багато “важковаговиків”-експортерів брухту. Заступник голови комітету наполягає, що діяльність експортерів брухту завдає шкоди державі, бо зменшує кількість сировини для металургів в Україні. Кисилевський також стверджує про наявність схеми експорту брухту, коли замість реального імпортера за межами ЄС зазначається імпортер в ЄС, що дозволяє уникнути сплати мита. Він оцінює збитки держави від такої схеми у 3,5 млрд грн за 2025 рік. Депутат нагадав, що протести проти запровадження нульової квоти також висловила польська партія “Конфедерація”, яка, на думку заступника голови комітету, користується підтримкою Кремля. Згідно з даними Держмитслужби, брухтозбиральні підприємства України в 2025 році наростили вивезення брухту чорних металів на 45,3% порівняно з попереднім роком – до 448,7 тис. тонн, а в грошовому вимірі – на 44,5%, до $131,9 млн. У 2024 році експорт цієї продукції зріс у натуральному вимірі на 60,7%, у грошовому – на 73,2%. Через таке різке зростання експорту Кабінет Міністрів запровадив на 2026 рік нульову квоту на експорт цієї продукції, тоді як раніше діяло експортне мито в розмірі EUR180/тонна, яке у той же час не сплачувалося під час експорту до ЄС, з яким у України існує зона вільної торгівлі. У січні цього року, за даними митниці, Україна скоротила експорт брухту чорних металів на 40,7% порівняно з січнем минулого року – до 9,3 тис. тонн, а порівняно із показником грудня-2025 у 68,5 тис. тонн падіння стало 7-кратним. У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень зменшилося на 38% до січня-2025 – до $2,73 млн.

Затримання в Польщі: Молдован намагався зупинити потяг з нафтою

У Польщі затримали громадянина Молдови після того, як він спробував зупинити вантажний потяг із нафтою. 25-річний чоловік перебував між вагонами поїзда, що курсував за маршрутом Щецин-Дорогуськ.

Офіційні представники повідомили про затримання 16 лютого близько 16:00 на залізничній станції в Пулавах у Люблінському воєводстві. У складі поїзда були цистерни з нафтою.

Під час обшуку у затриманого виявили сумку з мобільними телефонами, електронним обладнанням, SIM-картами, зовнішнім акумулятором та документами російською мовою.

Інформація про інцидент була передана Національній прокуратурі, Військовій контррозвідці, Агентству внутрішньої безпеки та Центральному слідчому бюро поліції.

Вантажний поїзд, біля якого відбулися події, був ретельно перевірений, і не було виявлено небезпечних матеріалів.

Прокурори зникли зі суду: захист Шуфрича заявляє про системний зрив засідань після втручання ЄСПЛ

Народний депутат Нестор Шуфрич понад два роки перебуває в слідчому ізоляторі. Його звинувачують у державній зраді. Але дослідження доказів у суді досі не розпочали. Про це повідомляє “Судовий репортер”.
Зрушення у питанні запобіжного заходу відбулося тільки на початку цього року. Київський апеляційний суд 6 січня 2026-го призначив альтернативу — заставу 33 млн 280 тис. гривень. На рішення вплинуло те, що 4 грудня 2025 року Європейський суд з прав людини прийняв скаргу Шуфрича на надмірну тривалість тримання під вартою. ЄСПЛ дав Україні час до 2 квітня 2026 року підготувати зауваження по скарзі, а також звернув увагу на можливість дружнього врегулювання. Апеляційний суд призначив заставу, щоб сприяти саме такому дружньому врегулюванню.
Минуло більше місяця, але Шуфрич досі залишається у СІЗО. Виявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо. Адвокатові Віктору Карпенку “ПриватБанк” дав офіційну відповідь, що платежі по заставі блокуються через персональні економічні санкції, які до Шуфрича в 2025 році застосував президент Володимир Зеленський.
Для ухвалення рішення про блокування банк використовує програмне забезпечення, яке підтягує всю інформацію про особу, виключаючи особистий фактор, — тобто вмовляти банківського працівника провести платіж немає сенсу.Закон дозволяє третім особам внести заставу за обвинуваченого. Родичі і знайомі пробували скидати невеликі суми з різних банківських карток. Деякі платежі спочатку ніби пройшли, але через тиждень-другий гроші повернулися. А далі платники вже самі потрапили під внутрішній моніторинг банку — тепер вони не можуть вільно розплачуватися банківською картою, адже будь-які їхні трансакції по кілька годин перевіряються банком. Наразі захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.
Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.
У листопаді 2025-го Кравець отримав відповідь від Нацбанку, що «третя особа може сплатити кошти як заставу за санкційну особу за таких умов:1) кошти не є коштами санкційної особи, до якої застосована санкція ’блокування активів’;2) кошти сплачуються не від імені такої санкційної особи;3) сплата застави будь-яким чином не призведе до виконання економічних та фінансових зобовʼязань на користь санкційної особи».Прокурори зникли з приміщення суду
У засіданні 11 лютого адвокати Шуфрича подали до Шевченківського районного суду клопотання про зміну запобіжного заходу на неповʼязаний із триманням під вартою. Але судове засідання не змогли провести, тому що в засідання без пояснення причин не прибув жоден із прокурорів, хоча раніше їх завжди приходило двоє. Суд оголосив перерву на місяць і повідомив, що направить листа до Офісу генпрокурора для зʼясування причин неявки прокурорів.
Проте Шуфричу і його захисникам було необовʼязково чекати місяць. Тому що скаргу на запобіжний захід міг вже 12 лютого розглянути Київський апеляційний суд. Але вранці перед самим судовим засіданням там замінили склад суду. Замість колегії суддів Мосьондз, Тютюн і Шроль справу розподілили на колегію суддів Сітайло, Дрига і Яковлева. Офіційно причин заміни складу суду учасникам не повідомляли. У звіті повторного авторозподілу справи зазначено про настання обставин, які унеможливлюють участь судді-доповідача Івана Мосьондза. В очікуванні судового засідання журналістові вдалося почути, як секретар судового засідання повідомляла учаснику іншої справи, що суддя Мосьондз відсутній, тому що «поїхав на нараду до Верховного Суду».12 лютого після тригодинного очікування засідання тривало декілька хвилин — нова колегія суддів повідомила, що не встигла вивчити апеляційні скарги. Тому розгляд відклали на 16 лютого. Прокурори Назарій Рафальонт та Ігор Іванцов сказали, що будуть зайняті в іншому судовому процесі в Броварах. Але головуюча суддя Олена Сітайло сказала, що група прокурорів велика і «це питання може бути вирішено».16 лютого до суду зʼявилися прокурори Ігор Іванцов і Петро Невірець. Засідання затрималося майже на годину. Близько 14.45, коли Шуфрича конвоювали в зал засідань, зʼясувалося, що прокурори вже пішли. Прокурор Іванцов начебто зіслався на вказівку керівництва «їхати до Верховного Суду».— Десь о 14.20-14.30 прокурори Невірець та Іванцов були в приміщенні апеляційного суду. Ми з ними спілкувалися. Потім, коли запросили в зал суду захист і був доставлений наш клієнт, прокурори дивним чином зникли кудись. Ми дзвонимо, пишемо — вони не відповідають. Старшому групи прокурорів Потапенку повідомлено, що прокурори його групи залишили приміщення суду. Він теж не відповідає. Ми вже зіткнулися з таким під час минулого судового засідання у Шевченківському районному суді — жоден прокурор не прийшов у суд і не повідомив про причини неявки… — пояснював у суді адвокат Віктор Карпенко.Виявилося, що Шуфрич досі залишається у СІЗО. Заявилося, що виконати судове рішення і внести заставу практично неможливо.Адвокат Ростислав Кравець захищає підсанкційного експрезидента АТ «Мотор Січ» Вʼячеслава Богуслаєва. Він стверджує, що Нацбанк забороняє будь-які платежі в інтересах обвинуваченого.Водночас, захист Шуфрича звернувся із запитом до Нацбанку і очікує на відповідь, як можна в цьому випадку внести заставу.Нагадаймо, що Шуфрича судять за державну зраду і фінансування дій із метою зміни меж території або державного кордону України. Він провину категорично не визнає.Перша частина обвинувачення йдеться про телеграм-переписку з колишнім заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони України Володимиром Сівковичем липні-вересні 2021 року. Шуфрич нібито погоджував із Сівковичем як представником ФСБ РФ свої критичні виступи в ЗМІ про владу України, а також робив за його вказівками певні депутатські запити.В другій частині обвиунвачення мова про оплату послуг підприємства МВС РФ за охорону в 2016 році нерухомості батька Шуфрича в анексованому Криму.

Збірна команда ухилянт: ДБР викрило корупційну схему в Харкivській прокуратурі

Викрити керівництво Харківської обласної прокуратури вдалося напередодні звільнення Аміла Омарова. Розслідування ініціювало ДБР на підставі інформації від Генеральної інспекції Офісу генпрокурора. За даними слідства, посадовці Харківської обласної прокуратури зловживали своїм становищем під час воєнного стану, систематично вносячи свідомо неправдиві дані до офіційних документів щодо присутності на робочих місцях та виконання службових обов’язків окремими працівниками, зокрема водіями. Насправді ці особи не виконували своїх обов’язків, але отримували бронювання від мобілізації. Ідеться про службових водіїв прокуратури, на посади яких працевлаштовували сторонніх осіб. Останні, звісно, на роботу не з’являлися, а займалися власним бізнесом. При цьому вони мали бронювання. За інформацією, схема діяла з 2024 року. Кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) та ч. 3 ст. 190 (шахрайство) ККУ. Суд дав дозвіл старшим слідчим ДБР та прокурорам Генеральної інспекції ОГП на тимчасовий доступ до документів у приміщенні обласної прокуратури. За підбір кадрів у прокуратурі відповідав особисто Аміл Омаров.