Україна та Литва запускають виробництво дронів на литовській території

Литва планує налагодити виробництво українських безпілотників на своїй території в межах двосторонньої угоди про співробітництво в оборонній промисловості. Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, повідомляє LRT.

За його словами, дрони вироблятимуть у межах угоди про співпрацю в оборонній сфері, яку Україна та Литва підписали у травні.

«У нас є угода з Україною, відома як Drone Deal. Наразі в команді міністерства тривають зміни, аби залучити ключових фахівців, які почнуть втілювати цю угоду в практичні рішення на місцях — для локалізації виробництва українських дронів у Литві», — розповів Каунас.

Міністр уточнив, що безпілотники виготовлятимуть у Литві з використанням технологій, отриманих від України.

Очікується, що цей проєкт буде корисним для обох країн: Україна матиме можливість виробляти зброю в безпечному середовищі, а Литва посилить свій оборонно-промисловий комплекс завдяки новим технологіям і обміну досвідом між українськими та литовськими інженерами.

У виданні також нагадали, що раніше очільник агентства Invest Lithuania Еліюс Чівіліс зазначав: кілька українських оборонних компаній уже отримали від комісії з нацбезпеки дозвіл на роботу в Литві.

У Румунії F-16 уперше знищив безпілотник після порушення повітряного простору

У п’ятницю, 24 липня, у Румунії вперше збили безпілотник, який порушив повітряний простір країни. Це зробив румунський винищувач F-16.

Про інцидент у соціальній мережі X повідомив президент країни Нікушор Дан.

За його словами, подія сталася вранці 24 липня, близько 11:00. Президент Румунії уточнив, що місцевість була безлюдною, тому пілот мав змогу відкрити вогонь без будь-якого ризику.

Як додав Дан, зараз групи фахівців відповідних відомств обстежують місцевість, щоб з’ясувати всі обставини інциденту.

В Естонії поблизу кордону з РФ виявили український безпілотник із бойовою частиною майже 5 кг

У прикордонному з Росією районі Естонії знайшли безпілотник із бойовою частиною вагою майже 5 кг. Як повідомляють місцеві правоохоронні органи, він міг бути одним із дронів, які радари зафіксували 3 червня під час української атаки на нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі та об’єкти в Кронштадті.

Уламки БПЛА виявили в муніципалітеті Рюге неподалік кордону з РФ. За попередньою версією, дрон зачепився за дерево, після чого впав. Раніше про цю знахідку публічно не повідомляли, оскільки в Естонії проходили міжнародні кризові навчання ILVES 2026.

В Голосіївському районі Києва знайшли та знищать нездетонований боєприпас безпілотника

У суботу, 7 березня 2026 року, у Голосіївському районі столиці правоохоронці виявили нездетоновану бойову частину ворожого безпілотника. Знахідка була зроблена у лісопарковій зоні поблизу села Лісники. На місце події терміново прибули вибухотехніки, які готують знищення снаряду за допомогою контрольованого підриву. Рух транспорту тимчасово обмежено. Зона навколо небезпечної знахідки оточена, а Дніпровське шосе закрито для руху. На місці події працюють слідчо-оперативна група, патрульні поліцейські та вибухотехніки Національної поліції України. Поліція повідомила, що запланований вибух не становитиме загрози для мешканців Київ.

У Полтаві зафіксовано серію вибухів після нічної атаки БпЛА

У Полтавській області ввечері 25 лютого відбулася атака ударних безпілотників. Місцеві мешканці та кореспонденти Суспільного зафіксували щонайменше кілька вибухів. Про цю подію повідомили начальник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.

Обстріл Сумщини: постраждали شہری, зокрема діти

Внаслідок атаки безпілотних літальних апаратів на Сумщині загинула одна людина, а шість інших отримали поранення, серед них двоє дітей. Прокуратура документує наслідки події.

За інформацією прокуратури Сумщини, 17 лютого 2026 року близько 03:10 год у Кириківській громаді Охтирського району ворог здійснив атаку, за попередніми даними, трьома безпілотниками на житлові будинки мешканців.

Внаслідок атаки загинула 68-річна жінка. Її родина – 42-річний син, 40-річна невістка та двоє їхніх синів, яким 7 та 15 років, отримали поранення. У сусідньому будинку поранено 79-річну жінку та 54-річного чоловіка.

Постраждалих госпіталізували та надають необхідну медичну допомогу.

Прокурори у взаємодії з іншими правоохоронними органами документують наслідки обстрілу. За процесуального керівництва Охтирської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів, що спричинило загибель людини (ч. 2 ст. 438 КК України).

Невиконані контракти на дрони: Чому не доставили обладнання на фронт

Компанія Vyriy отримала державні контракти на постачання понад 100 тисяч оптоволоконних безпілотників та аванс від АОЗ, однак виконання зобов’язань було зірване. Йдеться про постачання на суму понад 7 мільярдів гривень, і дрони вчасно не потрапили на фронт. Офіційною причиною зриву компанія називає різке підвищення цін на оптоволоконні компоненти з боку китайських постачальників, що унеможливило закупівлю комплектуючих за попередніми умовами. У публічному просторі лунають звинувачення, що кошти могли бути фактично привласнені.

Росія розробляє новий снаряд проти безпілотників: технічні проблеми ставлять під сумнів ефективність

У Росії оголосили про розробку 30-мм боєприпасу для боротьби з безпілотниками. Про це повідомило DEFENSE EXPRESS. Розробка передбачає програмований снаряд для автоматичних гармат, який має демонструвати ефективність проти БПЛА з дистанційним підривом і ураженням цілі шрапнеллю.

Заявлено, що боєприпас призначений для гармат 2А42 і може застосовуватися з БМП-2, БМПТ, а також вертольотів Мі-28НМ і Ка-52М. Однак, ключове питання, щодо способу програмування радянської гармати, залишилося без відповіді. Без сучасного програматора і цифрової системи управління вогнем, снаряд фактично перетворюється на звичайний осколково-фугасний 3УОФ8.

Західні рішення і російські суперечності. Аналогічні технології вже існують. Наприклад, AHEAD від Rheinmetall для Skynex і Skyranger, GPR-AB-T або 3P використовують точне цифрове завдання часу підриву ще до вильоту снаряда зі ствола. Російська сторона не демонструє цього елемента.

Масштабна повітряна атака Росії на Україну: оновлена інформація

Росія розпочала масштабну повітряну атаку на Україну, використовуючи значну кількість ударних безпілотників та залучивши щонайменше п’ять основних напрямків пусків. Моніторингові канали та Повітряні сили ЗСУ повідомляють про численні групи БпЛА, які вже увійшли в повітряний простір через Сумську, Чернігівську та південні області, рухаючись у напрямку центральних та західних регіонів. Окрім активних запусків, зафіксовано підготовку нових хвиль дронів на додаткових майданчиках у прикордонних районах РФ, що вказує на спробу ворога виснажити українську ППО тривалою комбінованою атакою.

ЗСУ Розвивають Безпілотну ППО для Захисту від БпЛА

У ЗСУ створено нове командування безпілотних систем протиповітряної оборони для боротьби із ворожими БпЛА. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Так, головком заслухав доповіді щодо ефективності знищення “шахедів” різними типами дронів-перехоплювачів. За словами Сирського, у січні високі результати демонструють засоби саме українського виробництва.

“Фіксуємо позитивну динаміку комплектування новостворених дивізіонів дронів-перехоплювачів”, – зазначив він. Триває підготовка додаткових екіпажів. Уже сотні екіпажів БпАК передано під оперативний контроль угруповання Повітряних Сил — вони виконують завдання в І–ІІІ ешелонах перехоплення. Паралельно посилюється антидроновий захист ключових адміністративних центрів у прифронтових регіонах.

Сирський зазначив, що “мала ППО” є одним із найдинамічніших і найтехнологічніших напрямів сучасної війни. До командного складу Повітряних Сил моїми наказами відряджено високопрофесійних офіцерів із бойовим досвідом. Вони надали практичні пропозиції щодо розвитку “малої ППО”, за результатами чого ухвалено необхідні управлінські рішення.

Також важливою є робота українських і європейських виробників, а також постачання РЛС, БпАК і БпЛА-перехоплювачів від західних партнерів. Противник постійно вдосконалює свої засоби ураження — зокрема оснащує ударні дрони терміналами супутникового зв’язку Starlink, використовує складні метеоумови та інші тактичні рішення. Триває й додаткове залучення армійської авіації. Загалом за весь час гелікоптерами армійської авіації вже знищено 5 830 засобів повітряного нападу противника.